У Мінагрополітики відбудуться перші засідання комісії для надання державної підтримки тваринництва

Імпорт кормових фосфатів у 2017 році

У  2017 р. до України було імпортовано   35,9 млн. кг кормових фосфатів,  що на 5,3% менше ніж минулого року. Традиційно, найбільше до нашої країни кормових фосфатів відправила Росія (68,8%).

Імпорт амінокислот  у 2017 році

У  2017 р. до України було імпортовано майже  32,9 млн. кг кормових амінокислот, що на 56,8% менше ніж у 2016р. Головним чином, зменшення відбулось за рахунок спаду імпорту лізину майже втричі. Зріс тільки імпорт триптофану на 46,8%. Головним імпортером  амінокислот в Україну є Китай (83,0% від загального обсягу).

Імпорт ферментних препаратів у 2017 році

У 2017 р. до України було імпортовано майже 614,8 тис. кг ферментних кормових препаратів, що на 19,7%  менше ніж минулого року.   До України найбільше імпортували продукти з Німеччини (48,8%).

Імпорт вітамінів  у 2017 році

У  2017 р. до України було імпортовано майже  2,8 млн. кг вітамінів,  що на 24,0% менше  ніж у 2016р. Основну частку імпорту вітамінів становлять:  Холін хлорид60 - 29,6%, Холін хлорид70 - 26,6%, суміш вітамінів - 21,7%, вітамін Е - 17,0%. Головним імпортером до України  є китайська компанія "Sinopharm Jiangsu Co., Ltd" (23,0% від загального обсягу), а головним отримувачем - ПАТ "Миронівський ХП" (32,3% від загального обсягу).

Імпорт кормових добавок  у 2017  році

У 2017 р. до України було імпортовано майже  36,3 млн. кг кормових добавок, що на 13,9% менше ніж минулого року. Головним постачальника кормових добавок являється Польща: 27,3% від загального об'єму. Найбільше КД до України відправила компанія "Provimi": 11,9% від загального об'єму.

За даними Асоціації "Союз кормовиробників України"

Через подорожчання кормів в Україні подорожчають яйця і м'ясо птиці, розповів виконавчий директор Асоціації «Союз птахівників України» (СПУ) Сергій Карпенко.

«У цьому році очікується зменшення виробництва яєць. Причина в тому, що минулий рік для виробників був збитковим, багато фабрики взагалі зупинили виробництво, деякі значно скоротили поголів'я», - зазначив пан Сергій.

Він пояснив, що зараз на внутрішньому ринку спостерігається зростання відпускних цін на яйця, які на сьогодні складають близько 18-20 грн за десяток.

«Зростання відпускних цін викликаний як сезонними факторами, так і значним подорожчанням кормів. Протягом останніх двох-трьох тижнів виросла ціна на фуражну пшеницю, шрот приблизно на 1,5-2 тис. грн/т. Комбікорми, які становлять 65-70% собівартості продукції птахівництва, відповідно теж подорожчав, що негативно позначилося на собівартості продукції. Якщо в минулому році собівартість яйця була близько 15,30 грн./10 шт., то вже сьогодні це не менше 18 грн. З огляду на те, що відпускні ціни виробників пів року становили менше їх собівартості, то відповідно для отримання хоча б мінімального прибутку за підсумками року вона повинна становити не менш 23-25 ​​грн/10 шт. яєць», - зазначив Сергій Карпенко.

За його словами, комбікормові заводи вже переглянули ціни на готові корми в бік збільшення.

ptichki.net

Аналітики USDA в червневому огляді підвищили прогноз світового виробництва кукурудзи в 2022/23 МР до 1,185 млрд т порівняно з 1,18 млрд т за попереднім прогнозом, що, ти не менш, значно нижче за показник сезону-2021/22 (1,216 млрд т).

Зокрема, експерти підвищили прогноз врожаю зернової в Україні до 25 млн т проти 19,5 млн т за травневим прогнозом, що однак суттєво нижче за показник минулого МР (42,1 млн т). Для інших основних країн-виробників аналітики залишили прогнози валового збору кукурудзи без змін.

Прогноз світового експорту кукурудзи аналітики також в цілому залишили без змін — на рівні 183,19 млн т проти 183,22 млн т за попереднім прогнозом (189,1 млн т в 2021/22 МР).

Прогноз світових запасів зернової в майбутньому сезоні експерти підвищили до 310,4 млн т проти 305,1 млн т за травневим прогнозом, що дещо нижче за показник в 2021/22 МР (310,9 млн т). Так, аналітики зробили підвищувальне коригування запасів за рахунок України — до 12,07 (8,07; 6,7) млн т, а також США — до 35,5 (34,5; 37,7) млн т.

аgravery.com

Мінагрополітики запустило Інтерактивний звіт за ринком купівлі-продажу землі сільськогосподарського призначення.

Про те, як він функціонує та які параметри включає, розповів заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Тарас Дзьоба.

«Сьогодні ринок землі — це живий організм, який змінюється щодня. Відбувається постійна динаміка щодо зміни середньої ціни за 1 га с.-г. землі. ТОП лідерів серед регіонів за кількістю угод також нестабільний: між областями триває постійна конкуренція. Тому земельний моніторинг актуалізується щодня. І ми повністю відкриваємо суспільству всі дані про земельні відносини в режимі реального часу. Така система вже давно представлена на сайті Держгеокадастру. Тепер у дещо модифікованому вигляді вона є і на сайті Мінагрополітики», — розповів Тарас Дзьоба.

За його словами, Інтерактивний звіт із узагальненими відомостями на сайті Мінагрополітики включає:

інформацію про загальну кількість угод, площі ділянок, їх загальну вартість та медіанну ціну за 1 га;

загальну площу ділянок за кожною з областей, а також загальну вартість земельних ділянок та їх середню ціну;

динаміку купівлі-продажу за останні три місяці - по днях, а також окремо за кожним регіоном, із вказівкою кількості ділянок, площі, вартості;

аналіз показників за розміром земельної ділянки та цільовим призначенням (загальна вартість, середня ціна, кількість ділянок, їх загальна площа).

«Завдяки цим даним можна, зокрема, побачити, наскільки варіативна ціна, і як вона відрізняється в тих чи інших територіальних громадах», — зазначив заступник Міністра.

Він підкреслив, що сьогодні на динаміку ринку землі впливають насамперед його учасники. Держава зробила основне — надала їм право володіти, користуватися, розпоряджатися землею як власністю. Далі справа за людьми: користуватися цим правом чи нехтувати ним.

«Ми очікуємо на зростання кількості середніх і малих сільгосвиробників, сектору переробки і т.п. Створення доданої вартості на селі, а також в аграрному секторі загалом. Уже цьогоріч аграрний сектор показує найбільший відсоток росту у порівнянні з іншими галузями економіки — 8%. І, якщо українці у повній мірі розумітимуть, як використовувати на свою користь переваги ринку землі, ця цифра тільки зростатиме», — резюмував Тарас Дзьоба.

minagro.gov.ua