Наприкінці осені Україна «недорахувалася» більше 0,5 млн свиней

Цього року на підтримку тваринництва держава виділила 4 млрд гривень. Про це під час брифінгу повідомив перший заступник міністра аграрної політики і продовольства Максим Мартинюк.

Кошти будуть розподілені за чотирма основними програмами. Перша — розрахована на агровиробників, які купують племінне поголів'я.

«Ми будемо відшкодовувати вартість племінного молодняка, ВРХ і свиней, а також біологічний матеріал для отримання продуктів молодняка», — пояснив М. Мартинюк.

Друга програма створена для підтримки агровиробників, які будуть будувати або реконструювати тваринницькі комплекси. Компенсація буде складатися з двох частин — відшкодування 25% тіла кредиту у разі залученя кредитних коштів і 30% вартості введених в експлуатацію тваринницьких комплексів, якщо залучалися власні кошти інвестора, без залучення кредиту.

Третя програма створена для вирішення проблеми скорочення молочного поголів'я корів, розповів М. Мартинюк. Фермери зможуть компенсувати 1,5 тис. грн за кожну голову молочного стада.

Четверта програма створена для підтримки громадян, які утримують молодняк ВРХ — людям виділятимуть дотацію у розмірі 2,5 тис. грн за те, щоб телят дотримували до однорічного віку, а не здавали через 2 тижні після народження.

Мартинюк наголосив, що суть цьогорічної програми підтримки тваринництва кардинально відрізняється від минулорічної.

«В цьому році у нас інший слоган підтримки тваринництва: хто інвестує — той отримує. І завдяки низці виставлених обмежень, ми точно уникнемо перекосів у бік двох — трьох компаній і взагалі наша мета, щоб із цих 4 млрд грн ми забезпечили найбільше охоплення отримувачів такої допомоги. В галузях, які ми підтримуємо, є і свинарство і ВРХ, і птахівництво. Хочу додати, що птахівництво це не лише курятина, це ще й індики, і інша птиця», — резюмував він.

minagro

На Полтавщині вже успішно працюють п’ять сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів (СОК) із заготівлі молока.

Члени цих кооперативів розповіли, що молочний кооператив в обов’язковому порядку повинен мати власну матеріально-технічну базу, інформують в Департаменті агропромислового розвитку Полтавської ОДА.

Для того, щоб розпочати свою діяльність, молочному кооперативу, в першу чергу, знадобиться молокоприймальний пункт (МПП).

«Це означає, що треба буде інвестувати у приміщення. В такому випадку ці витрати ляжуть на собівартість послуг у вигляді амортизації. В іншому випадку приміщення необхідно буде орендувати. Але тоді на собівартість ляжуть витрати на оренду», — говорить директор Полтавської обласної сільськогосподарської дорадчої служби «ПОРАДА» Світлана Андрієнко.

Потрібно також придбати або орендувати охолоджувальний танк і відповідне лабораторне обладнання, підвести воду й електроенергію.

Ще буде необхідно придбати власні транспортні засоби й відпрацювати логістику (скласти раціональні схеми та маршрути збирання молока). Це важливо, аби максимально повно використати наявний спеціалізований транспорт.

Коли МПП почне працювати, з’являться витрати на електроенергію, миючі засоби, витратні матеріали тощо. Але це все є складовими успіху кооперативу, тому що вища ціна на молоко є підсумком, у першу чергу, ретельної роботи з підвищення якості молока, що приймається МПП.

«Дійсно, так склалися всі фактори в п’яти регіонах Полтавщини, що вдалося об'єднати зневірених, ошуканих заготівельниками молока сільських мешканців для провадження спільної господарської діяльності. А для селян молочний кооператив — це не просто можливість постійної реалізації молока за справедливою ціною, а й шанс відчути себе справжніми підприємцями», — пояснює Світлана Андрієнко.

milkua.info

Кон’юнктура глобального ринку кукурудзи складається на користь української зернової. У світі формується дефіцит, на тлі якого можна очікувати зростання попиту та цін на цю культуру.

Про це йшлося 15 листопада під час щотижневого брифінгу для аграріїв, організованого аналітичним центром кооперативу «ПУСК», створеного у рамках ВАР.

Експорт кукурудзи з України активізувався, тому трейдери підвищили оцінку з 1,6 млн тонн до 2 млн тонн на наступний місяць. Якщо такі темпи будуть зберігатися і надалі, то місячний експорт кукурудзи з України може сягнути максимальної відмітки — 2,5 млн т.

Основним чинником, який буде впливати на глобальну ціну кукурудзи, стане зменшена пропозиція зернової на світовому ринку.

«У жовтні та листопаді поточного року головними експортерами у світі були дві країни — Україна та США. Проте через рекордне падіння рівня води у річці Міссісіпі, логістика американської кукурудзи ускладнилася. США недопоставила світу зернову у листопаді, трейдери намагаються закрити попит українським зерном. Але через складнощі з логістикою, більше 2,5 млн тонн на місяць Україна не може поставити на світові ринки. Слід зазначити, що Аргентина та Бразилія вже майже повністю реалізували врожай, що ще поглиблює кризу на ринку, у світі починає формуватися дефіцит кукурудзи, тому ціни вже зупинили падіння», — зазначив аналітик Олексій Тартаковський.

Ще один фактор, який буде сприяти зменшеній пропозиції, — складні погодні умови і «запізнення» жнив, через які українські аграрії не можуть вчасно виконати заздалегідь зафіксовані домовленості щодо реалізації кукурудзи.

«Українська кукурудза сьогодні є дуже привабливою для ЄС з точки зору і ціни, і логістики. Пригальмуванння збиральної кампанії буде сприяти зростанню цін на умовах DAP на 5−7 євро за тонну вже за тиждень. Наразі ціни DAP становлять 230−240 $/т. В Одесі поточні індикативні ціни на кукурудзу знаходяться на рівні 205−207 доларів за тонну. При цьому рентабельність виробництва кукурудзи цьогоріч у більшості аграріїв є від'ємною. За прогнозними розрахунками, в „плюс“ можуть виробники, на чиїх полях врожайність кукурудзи перевищує 8,5 т/га», — додав аналітик.

uacouncil.org

Чисельність домашньої птиці на 1 серпня в сільськогосподарських організаціях усіх категорій становить 247 846,6 тис. голів проти 237 283,1 тис. голів на 1 серпня 2017 року.

Поголів'я збільшилось на 4,5%

Про це повідомила Державна служба статистики.

Поголів'я птиці в індивідуальних господарствах на 1 серпня становить 131 860,4 тис. голів проти 130 531,1 тис. голів на 1 серпня 2017 року.

Поголів'я птиці в сільськогосподарських підприємствах на 1 серпня становить 115 986,2 тис. Голів проти 106 752,0 тис. голів на 1 серпня 2017 року.

Чисельність домашньої птиці в сільськогосподарських організаціях усіх категорій на 1 липня 2018 становить 246 528,5 тис. голів проти 235 442,2 тис. голів на 1 липня 2017 року.

ptichki.net