У липні світові ціни на молочні продукти просіли

08-серп-2018

У липні світові оптові ціни на молочні продукти опустилися в межах 4−10%. Винятком було лише сухе цільне молоко у США — воно залишилося стабільним у ціні. Торгівля була обумовлена сезоном відпусток у Європі та низьким рівнем виробництва в Океанії.

Європейський ринок у липні відзначався низькою торгівельною активністю через традиційний період відпусток. Ціна на масло там опустилася на 8,3% (6571 дол./т), СЗМ — на 7,9% (1796 дол./т), а СНМ — на 5,2% (3296 дол./т). Посушила погода негативно вплинула на загальний вал виробництва, хоча повні дані ще не зведено. Крім того, Єврокомісія пролонгує підтримку фермерів через продовження російського ембарго.

В Океанії повністю закінчився сезон 2017/2018 рр. — Австралія завершила його з позначеною +3,1%, а Нова Зеландія — +0,1%. Проте, найбільше посуха за останні сто років, яка триває в Австралії останні місяці може скорегувати показники виробництва в гіршу сторону. Від посухи постраждали близько 98% Нового Південного Уельсу (регіону, де виробляється близько чверті сільськогосподарської продукції країни та 12,4% всього молока) та дві третини сусіднього Квінсленда (4,6% валового виробництва молока). У результаті фермери вимушені замовляти корм для худоби, що значно підвищує їхні витрати. Урядова допомога фермерам, що постраждали від посухи, наразі перевищила 1 млрд австралійських доларів (738 млн дол. США). Вона буде направлена на одноразові виплати постраждалим, а також підтримки психічного здоров'я фермерів.

При цьому, високі перехідні запаси продукції, вплинули на те що, ціни на молочні продукти в регіоні у липні опустилися: масло (5138 дол./т; -9,9%), СЗМ (2029 дол./т; -3,9%), СНМ (3008 дол./т; -8,5%), Чеддер (3700 дол./т; -7,1%).

Сполучені Штати Америки також показали зниження цін на молочні продукти у липні під тиском торгових війн. Так, масло продавали по (4982 дол./т; -4,9%), СЗМ (1725 дол./т; -4%), Чеддер (3278 дол./т; -7,9%), а СНМ (3532 дол./т)

Оптові ціни на молочні продукти

 

Аналітичний відділ АВМ

Більше новин
ВРУ усунула наявні економічні перекоси на ринках м'ясо- та молокопереробки, — Інститут аграрної економіки
13-лип-2021

Прийняття Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ставки ПДВ при оподаткуванні операцій з постачання окремих видів сільгосппродукції» забезпечить усунення наявних економічних викривлень на ринках м’ясо- та молокопереробки, що зумовлені однократним зниженням ставки ПДВ на поставки м’ясо-молочної сировини, яке було запроваджено навесні цього року. Про це зазначив завідувач відділу фінансово-кредитної та податкової політики Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Леонід Тулуш. Нагадаємо, мова йде про законопроєкт №5425-д, який Верховна Рада ухвалила в цілому.

З 1 березня 2021 року Законом України № 1115 від 17 грудня 2020 року було запроваджено однократне (одноразове) зниження ставки ПДВ на поставки окремих видів сільгосппродукції — в тому числі й м’ясо-молочної сировини, нагадав експерт.

За оцінками науковців Інституту аграрної економіки, включення до визначеного цим нормативно-правовим актом переліку продукції, поставки якої однократно оподатковуються за зниженою ставкою ПДВ, тваринницької, у т. ч. молочної, продукції було необґрунтованим, могло призвести до здорожчання молокопродуктів, а також несло ризики розширення «сірої зони» та виникнення нових податкових схем при переробці молока та м’яса та інші негативні наслідки.

Ці прогнози підтвердилися вже за кілька місяців, констатував Леонід Тулуш. Запропонована податкова модель справляння ПДВ у сільському господарстві — без подовження дії зниженої ставки ПДВ на увесь ланцюг постачання, аж до полички магазину, — призвела до податкової дискримінації суб’єктів, що здійснюють переробку сільгосппродукції, принаймні тваринного походження.

1 липня Верховна Рада України своїм рішенням виключила окремі види сільгосппродукції з переліку поставок під знижену ставку ПДВ. Це стосується в першу чергу усіх видів тваринницької продукції (молока незбираного, живих тварин), а також окремих видів продукції рослинництва (жита, вівса, цукрових буряків, насіння інших олійних культур, крім трьох основних — соняшника, ріпаку та сої).

Таким чином, законодавці повернули право на «вхідний» ПДВ для переробників у розмірі 20%, зазначив науковець. Це зменшить суми їх ПДВ-зобов’язань до бюджету, а відтак — певною мірою і їх податкове навантаження, особливо з огляду на те, що на ринках молоко- та м’ясопродуктів функціонує низка суб’єктів за схемами без сплати ПДВ.

Сільгосппідприємствам, по великому рахунку, все рівно, яка для них застосовується ставка ПДВ при реалізації ними сільгосппродукції, адже аграрії не виходять на кінцевого споживача.

Крім того, у виробників тваринницької продукції операції з придбання матеріально-технічних ресурсів оподатковуються за ставкою 20%. Тому застосування ставки 20 % при здійсненні ними реалізації продукції є для них більш вигідним, ніж 14%. Адже в такому випадку не виникає потреби звертатись за сезонним або інвестиційним бюджетним відшкодуванням з ПДВ.

Тому застосування однакової — 20%‑ої — ставки ПДВ на всіх етапах ланцюга постачання є найбільш прийнятним варіантом для всіх заінтересованих сторін, зауважив експерт.

При цьому тема застосування зниженої ставки ПДВ при здійсненні операцій з постачання сільгосппродукції та продуктів харчування на цьому не вичерпується, зазначив Леонід Тулуш.

Йдеться вже про застосування зниженої ставки ПДВ не однократно на якомусь обраному етапі, а суцільно — на всіх етапах просування такої продукції до кінцевого споживача.

Щоправда, й даний варіант не є бездоганним із точки зору економічної теорії та вже на етапі попередньої оцінки містить в собі низку ризиків, зауважив науковець.

По-перше, вважає він, зниження ставки ПДВ на увесь ланцюг поставок усіх видів сільгосппродукції та продуктів харчування призведе до значних втрат держбюджету, обсяг яких сягатиме десятки мільярдів гривень.

До прикладу, лише від реалізації положень законопроекту «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ставки ПДВ з операцій з постачання харчових продуктів, що мають істотну соціальну значущість» (реєстр № 5425‑2), Мінекономіки нарахувало 10,7 млрд грн втрат надходжень до держбюджету. Причому, даним законопроєктом передбачалось зниження ставки ПДВ лише для невеликого кола продуктів харчування, а саме дев’ять товарних позицій визначеної якості: крупа гречана; цукор-пісок; борошно пшеничне вищого сорту; вермішель з борошна пшеничного вищого сорту; молоко певної жирності; хліб житньо-пшеничного; яйця курячі певної категорії; тушка куряча; масло вершкове певної жирності.

Наявність таких значних втрат держбюджету у вигляді недонадходжень ПДВ автоматично позбавляє практичного змісту ініціативи щодо поширення дії зниженої ставки ПДВ на увесь ланцюг «виробництво с.-г. продукції — її переробка — торгівля продуктами харчування».

Якщо ж суцільна — по всьому ланцюгу постачання — знижена ставка ПДВ буде застосовуватись лише до окремих — обраних — продуктів харчування, як це, наприклад, пропонувалось вже згаданим законопроєктом № 5425‑2, то матиме місце надання преференцій для окремих галузей сільського господарства та, відповідно, податкова дискримінація інших.

Отже, питання застосування в Україні зниженої ставки ПДВ на поставки продуктів харчування залишається відкритим. Відповідному рішенню має передувати належне економічне обґрунтування та комплексна оцінка впливу на інтереси усіх учасників економічних відносин в АПК, підсумував Леонід Тулуш.

agropolit.com

Детальніше
Чим варто годувати свиней під час спеки?
09-лип-2020

Професор Федерального університету Мінас-Жерайс (Бразилія) Бруно Сілва, що спеціалізується на харчуванні свиней та адаптації до навколишнього середовища, зазначає, що ефективність свинарства знижується щоразу, коли температури навколишнього середовища створюють умови, що вищі або нижчі конкретних порогових значень.

«Корми для тварин мають містити поживні речовини, які спрямовані на підтримку збереження природної або постійної температури організму», – зазначає учений.

«Свині дуже сприйнятливі до теплового стресу, оскільки у них дуже неефективний процес терморегуляції. Сучасні свині мають високий відсоток м’яса; отже, і їх метаболізм виробляє більше тепла», – говорить професор Сільва.

Тепловий стрес викликає кілька змін. Не тільки з фізіологічної чи поведінкової точки зору, але і з метаболічної точки зору. Бо врешті-решт тварина має вижити; свині повинні адаптувати свій метаболізм до нового виклику.

Професор Сільва сказав, що одним із найефективніших заходів щодо зменшення перегріву свиней є скорочення споживання корму. Розщеплення білків, за словами професора, генерує більше тепла, ніж вуглеводи та жири. Тому це слід враховувати, підбираючи раціон для тварин під час спеки. Також варто збільшити кількість води.

Професор Сільва також порадив застосовувати для свиноматок режим нічного харчування, незалежно від сезону. Під час спеки в раціоні свиноматок варто зменшувати ​​кількість сирого протеїну. Також учений рекомендує застосовувати кормові добавки. Бетаїн має здатність захищати свиноматок від високих температурних навантажень, а живі дріжджі (Saccharomyces cerevisiae var. Boulardii) покращують процес травлення свиней.

Meat-Inform

Детальніше
Товарообіг між Україною та США зріс на 60%
16-лист-2017

За 8 місяців поточного року обсяг торгівлі товарами між Україною та США зріс на 60% ― до 2,3 млрд дол., і потенціал цих відносин не вичерпано.

Про це повідомляє Урядовий портал.

«Ми бачимо потенціал серйозного і довгострокового співробітництва. І все, що буде потрібно для підтримки цих проектів з боку Уряду, буде зроблено», ― запевнив прем’єр-міністр України Володимир Гройсман.

Так, Україна розраховує на серйозну допомогу та підтримку запроваджених реформ та подолання зовнішніх викликів з боку Уряду США.

Помічник Держсекретаря США з питань Європи та Євразії Весс Мітчелл підкреслив, що Україна є і залишається пріоритетом для Уряду США.

«І ми говоримо про роль України у глобальній перспективі. Ми бачимо прогрес ваших реформ і ми його підтримуємо. У вас є підтримка США, і ми будемо залучати наших партнерів до цього процесу», ― зазначив Мітчелл.

Під час переговорів сторони обговорили питання співпраці з міжнародними фінансовими організаціями ― Міжнародним валютним фондом та Світовим банком, а також подальшу реалізацію спільних проектів в енергетиці, транспорті, передусім у виробництві залізничного обладнання та локомотивів з локалізацією в Україні, взаємній торгівлі та інших секторах.

PigUA.info за матеріалами agravery.com 

Детальніше
Ціни на молочну продукцію зросли на 1,8% — ФАО
04-черв-2021

Індекс цін на молочну продукцію ФАО також виріс за цей місяць на 1,8 відсотка в порівнянні з рівнем того ж періоду минулого року, повідомляє прес-служба ФАО.

Головним чинником зростання був активний імпортний попит на зняте і незбиране сухе молоко, в той час як ціни на вершкове масло знизилися вперше за майже рік в зв'язку зі збільшенням експортних поставок Новою Зеландією.

В цілому, в травні світові ціни на продовольство виросли на найзначнішу величину за більш ніж десять років, і це не дивлячись на те, що світове виробництво зернових може досягти нового безпрецедентно високого рівня.

У травні середнє значення Індексу продовольчих цін ФАО склало 127,1 пункту, що на 4,8 відсотка вище квітневого показника і на 39,7 відсотка вище показника травня 2020 року.

Одним з чинників зростання цього індексу, який дозволяє щомісяця відслідковувати коливання світових цін на найбільш ходові продовольчі товари, стало різке зростання світових цін на рослинні олії, цукор і зернові; він досяг найвищого значення з вересня 2011 року, яке лише на 7,6 відсотка нижче його історичного максимуму в номінальному вираженні.

У порівнянні з квітнем Індекс цін на зернові ФАО виріс на 6,0 відсотка головним чином за рахунок зростання світових цін на кукурудзу, середнє значення яких на 89,9 відсотка перевищило показник минулого року. Однак наприкінці травня ціни на кукурудзу почали знижуватися в основному в зв'язку з поліпшенням видів на урожай в Сполучених Штатах Америки. Світові ціни на пшеницю також почали знижуватися в кінці місяця, однак в середньому травневі ціни були на 6,8 відсотка вище, ніж в квітні, в той час як світові котирування рису залишалися стабільними.

Індекс цін на рослинні олії ФАО додав в травні 7,8 відсотка, що було головним чином обумовлено підвищенням цін на пальмову, соєву та рапсову олії. Ціни на пальмову олію зросли в силу повільного зростання виробництва в країнах Південно-Східної Азії, а прогнозований стійко високий світовий попит, особливо з боку сектора виробництва біодизельного палива, сприяв зростанню цін на соєву олію.

Середнє значення Індексу цін на цукор ФАО збільшилося в травні в порівнянні з квітнем на 6,8 відсотка в силу, головним чином, затримок збиральної кампанії і побоювань щодо низьких врожаїв в Бразилії, яка є найбільшим в світі експортером цукру, навіть не дивлячись на великий обсяг поставок з боку Індії, який сприяв уповільненню зростання цін.

У порівнянні з квітневим показником значення Індексу цін на м'ясо ФАО збільшилося на 2,2 відсотка, причому котирування всіх видів м'яса росли під впливом збільшення обсягів імпортних закупівель з боку Китаю, а також в зв'язку з ростом внутрішнього попиту на м'ясо птиці та свинину в провідних регіонах-виробниках.

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок