В Європі заборонять подвійні стандарти якості продуктів

За вісім місяців в Україні вироблено 1,33 млн. т. молочної продукції, що на 3% менше (-45 тис. т.), ніж торік. Поряд із скороченням, яке відбувається по більшості  молочних товарів, відмічається і зміна структури виробленої продукції.

Так, помітним виявилося скорочення виробництва молока питного різної жирності, об'єми якого скоротилися на 7,1%, до 572,3 тис. т., порівняно з минулим роком. При цьому його частка у структурі виробленої продукції скоротилася із 46% у минулому році до 43% у нинішньому. Тим не менше, питне молоко має найбільшу структурну частку у виробництві в перерахунку із натуральних показників.

Група кисломолочних продуктів, яка займає друге місце у структурі (20,4%) також зазнає втрат в межах 3%. Загалом, за вісім місяців свіжої кисломолочної продукції було вироблено 271,2 тис. т., що на 84 тис. т. менше, ніж торік.

У виробництві сирів у другій половині року поступово надолужуються втрати і у випадку збереження таких темпів, досягнення минулорічних показників відбудеться у найближчому майбутньому. Наразі скорочення складає всього 0,3%, а загальні об'єми виробленої продукції сягають 123,7 тис. т. Серед різновидів сиру відмічається нарощування виробництва свіжого неферментованого та кисломолочного сиру на 7,4%, до 51,6 тис. т., плавлених сирів ― на 6,8%, до 19,6 тис. т. Падіння виробництва відмічається у групі твердих сортів сирів, яке складає майже 9%, до 52,5 тис. т. Ситуація із виробництва цієї групи сирів продиктована падінням попиту на внутрішньому ринку через конкурентну імпортну пропозицію з боку Європейського Союзу. Частка сирів у виробництві молокопродукції на даний час складає 9,3%. Сири разом з групою морозива ділять третє місце у структурі виробництва молочної продукції.

Виробництво морозива також зазнає втрат. Від початку року його вироблено 127,1 тис. т., що на 12,3% менше, ніж минулоріч, проте в останні місяці відмічається нарощування виробництва.

Виробництво основних біржових молочних товарів, які в тому числі реалізуються на зовнішніх ринках, має різнонаправлену динаміку. Зокрема, сухого знежиреного молока у поточному році вироблено на 4,3% більше, ніж торік ― 28,2 тис. т. При цьому кількість виробленого масла (до 85% жирності) залишається нижчою на 3% ― 60 тис. т. Не дивлячись на відчутний дефіцит молока, який відмічається другий рік поспіль, ця біржова пара впродовж карантинних обмежень демонструє навіть ріст виробництва, що зумовлено тимчасовим надлишком молока, який з’явився в результаті активного падіння попиту на інші молочні продукти. Також в цей період зростає виробництво і інших продуктів з тривалим терміном зберігання, зокрема молочних консервів: молока згущеного ― на 8,6%, до 24,2 тис. т., вершків незгущених ― на 16,6%, до 31,5 тис. т. Відносна частка масла у структурі молочної продукції складає 4,5%, СЗМ ― 2,1%, молока згущеного ― 1,8%, вершків незгущених ― 3,2%,

Виробництво сухого незбираного молока зменшилося на 45,3%, до 7,5 тис. т. Враховуючи, що у минулому році відбувалося дзеркальне нарощування виробництва СНМ, а його структурна частка складає близько 0,6%, таке падіння у поточному році не викликає занепокоєння. Наразі це традиційні об'єми виробництва, які фіксуються останніми роками.

Виробництво сухої сироватки протягом року також відбувається у пониженому тренді, особливо він був яскраво вираженим у першій половині року. Тим не менше, у другому півріччі відбувається активне нарощування виробництва та скорочення розриву у порівнянні з минулим роком, що зумовлено відновленням зовнішнього попиту, передусім з боку Китаю. На даний час вироблено 39,1 тис. т. сухої сироватки, що на 5,2% менше, ніж минулоріч. У разі збереження такої тенденції, загальне виробництво сироватки під кінець року зможе вийти на рівні минулорічних показників.

Казеїн — один з чотирьох видів молочних продуктів, виробництво якого у поточному році є стабільно вищим, порівняно з минулим роком. За вісім місяців його вироблено 4,5 тис. т., що на 1,8% більше, ніж торік. Структурна частка його досить мала ― 0,3%, проте це найдорожчий продукт молочної переробки і навіть в таких об'ємах виробництва він вносить відчутний вклад у експортні валютні надходження.

Джерело: АВМ за даними ДССУ

Вересневий УМІ ледве не зробив сенсацію — до цього 9 років поспіль він зростав досить впевнено, а в 2020 році зріс лише на піввідсотка (в середньому за останні 9 років він зростав на понад 12% в вересні).

Про це повідомляє Андрій Ярмак, економіст департаменту технічного співробітництва продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО) на своїй сторінці у мережі Facebook.

«Вкотре вже констатуємо високий рівень стабільності УМІ влітку цього року і мінімальну поки що сезонність», — зауважує він.

На умовну прибутковість виробництва молока в професійних господарствах України у вересні вплинули:

1. Ціни на молоко (закупівельні) — вони зросли у вересні на 4,3%.
2. Ціни концентрованого кормового міксу — вони теж зросли на 3,7%, обмежуючи відповідно зростання прибутковості молочного виробництва.

«В 2019 році у вересні ціни на молоко зросли менш різко — лише на 3,7%, але прибутковість різко зросла, бо кормовий мікс подешевшав відразу на 12,6%. Враховуючи це, умовна прибутковість виробництва молока у вересні 2020 року була вже на 30,6% гіршою за минулорічну в цей же місяць, і вперше цього року нижчою, ніж середня за останні 5 років для цього місяця на 4%», — розповідає експерт.

Як зазначає Андрій Ярмак, кумулятивно за перші три квартали 2020 року виробники молока отримали на 5% менше прибутків, ніж протягом того же періоду 2019 року, але все ще на 15% більше, ніж середній показник прибутковості протягом п’яти останніх сезонів. Не зважаючи на те, що Україна фактично перестала бути експортером молока, слабкість місцевого ринку не дозволяє підвищити прибутковість виробництва, щоб стимулювати інвестиції в комерційне виробництво якісної сировини.

«Нагадаю, що УМІ — це відношення ціни на сире молоко першого ґатунку до вартості концентрованого кормового раціону в комерційних господарствах. Абсолютне значення УМІ аналізувати немає сенсу — воно ні про що не говорить, а ось динаміка УМІ дуже чітко показує зміни в прибутковості виробництва молока безвідносно інфляції та девальвації, адже ці два важливих фактори враховані в рівнянні через зміну цін кормів та молока. При цьому, залежно від змін у рівнях ефективності в окремих господарствах УМІ може зростати швидше або повільніше», — говорить він.

За словами експерта, аналіз минулих років показує, що УМІ жодного разу не знизився в жовтні. Середнє жовтневе зростання індексу перевищувало 11%, а минулого року в жовтні УМІ зріс майже на 10%.

«Це не означає, що він гарантовано зросте. Але передумови для зростання є, бо глобальні ціни укріплюються на більшість біржових товарів, крім масла, ціни на яке продовжують зближуватися з цінами на молочний білок (про імовірність такого розвитку подій я говорив ще на самому початку пандемії). Тому, можливо, цей рік стане не гіршим за минулий, який був досить прибутковим для ефективних комерційних виробників якісного молока», — підкреслює Андрій Ярмак.

milkua.info

Під час зустрічі заступника Міністра економіки України — Торгового представника України Тараса Качки з Надзвичайним і Повноважним Послом Республіки Узбекистан в Україні Алішером Курмановим представники країн домовилися про подальший розвиток взаємовигідних торговельно-економічних відносин між Україною та Узбекистаном.

Про це повідомляє пресслужба МЕРТ, пише agropolit.com.

Серед іншого, сторони домовилися про співпрацю в аграрному секторі в частині нарощування поставок української молочної, м’ясної та олійної продукції, кондитерських виробів тощо. Крім того, Україна націлена на посилення співробітництва в галузі сільгоспмашинобудування — постачання на ринок Узбекистану сільськогосподарської техніки різної модифікації, обладнання для комбікормових заводів, доїльних залів та утримання великої рогатої худоби, обладнання для птахівництва.

У свою чергу, Україна розраховує на посилення товарообігу із Узбекистаном, зокрема продукції металопрокату, трубної продукції, обладнання та спецтехніки для потреб нафтогазової промисловості.

«За 7 місяців 2021 року у порівнянні з відповідним періодом минулого року товарообіг між Україною та Узбекистаном збільшився на 59,5% — до $ 335,3 млн. Зокрема, експорт українських товарів склав $ 216,7 млн (+ 48,8%). Проведення найближчим часом Восьмого засідання Спільної українсько-узбецької комісії з всебічного співробітництва дозволить нашим країнам визначити перспективні галузі для налагодження взаємозв'язків та реалізації проектів», — зазначив Тарас Качка.

Незважаючи на нинішні високі ціни на масло, виробництво молока продовжує залишатися в хронічно важкому стані, оскільки в Спільній сільськогосподарській політиці ЄС (CAP) відсутній механізм попередження криз.

«Частота кризових ситуацій у секторі викликає тривогу. Останнім часом багато господарств були змушені відмовитися від бізнесу. Було також сильно дестабілізовано роботу господарств, які продовжують свою діяльність», — говорить Сіта ван Кеймпема, віце-президент Європейської молочної ради (EMB).

Примусове скорочення виробництва, як правило, здійснюється за рахунок добробуту тварин — власне, тривалості їх життя, а також якості життя фермера і його сім'ї.

«Це неможлива ситуація, коли на сьогоднішній день ця ланка ланцюга виробництва молока, не отримує жодної уваги політиків. Перекоси у конкуренції на молочному ринку, що спостерігаються протягом багатьох років, призвели до того, що ціни на молоко значно нижчі, ніж коштує його виробництво», — говорить пані ван Кеймпема.

Дослідження, проведене BAL (Управління сільського господарства та сільськогосподарської соціології) та опубліковане 26 жовтня, показує розрахунки витрат на виробництво молока в п’яти ключових країнах, що виробляють молоко. Дослідження підтверджує дефіцит компенсації втрат на виробництво. Виявилося, що навіть у так звані «кращі роки» цей дефіцит неможливо було компенсувати.

За даними дослідження виявляється, що з 2012 року середньорічний дефіцит у Франції склав 21%, у Нідерландах — 23%, у Німеччині — 22%, Бельгії — 24%, а в Данії — 17%. EMB пояснює, що фермери не вимагають субсидій на виробництво молока. Чого вони потребують, так це механізму, який нарешті захистить сектор від подальших кризових ситуацій.

За інформацією Еuropean Milk Board, цей механізм повинен бути достатньо гнучким, щоб дозволити зростання в секторі при цьому забезпечивши зростання попиту. Цей механізм повинен бути легально закріплений у положеннях CAP, підкреслюють у EMB: «Було чітко показано, що відсутність таких положень в документах по аграрній політиці означає, що реакція на кризу відбувається занадто пізно, і навіть тоді вона часто не дає результату».

Спеціальна пропозиція EMB полягає в тому, щоб доповнити Milk Market Observatory постійним механізмом, який зможе тимчасово обмежувати або зменшувати виробництво у разі виникнення криз.

Експлуатація в молочному секторі може бути зупинена, а хронічно важкі, болісні часи можна скоротити, якщо правові положення САР будуть стабільно регулювати добровільне скорочення виробництва у майбутньому, вважає EMB.

ІНФАГРО за матеріалами The Dairy Site