В Європі будувати паркан від АЧС і пізно, і нема на що

23-квіт-2018

На останньому засіданні Ради з питань сільського господарства ЄС єврокомісар Вітяніс Андрюкайтіс відмовив у вимогах Данії, Греції та Польщі, які просили збільшити фінансування на боротьбу з хворобою, що загрожує самому існуванню європейських свинарів. За словами чиновника, Європейська комісія з 2013 року інвестувала понад 50 млн євро в боротьбу з АЧС, але саме держави-члени вживають заходів проти її поширення.

За збільшення коштів на боротьбу з АЧС виступають, перш за все, польський міністр сільського господарства Кшиштоф Юргель і його данський колега Есбен Лунді Ларсен. Польща вимагає співфінансування будівництва декількох тисяч кілометрів захисних огороджень уздовж східного кордону з Україною і Білорусією, щоб зупинити міграцію кабанів — головних винуватців поширення вірусу. Проект оцінюється в більш ніж 56 млн євро.

У свою чергу, данський міністр сільського господарства запропонував створити міжнародну групу експертів для розробки наддержавного плану ефективної боротьби з хворобами тварин в Європі. Данці наполегливо закликають до цільового використання мобільних огорож, які повинні зупинити міграцію кабанів.

Деякі експерти вже сьогодні говорять, що будівництво паркану на східному кордоні ЄС мало величезне значення 2-2,5 роки тому, коли спалахів АЧС було мало. «Зараз же, коли вірус вже в Центральній Польщі, варто як слід задуматися над доцільністю будівництва», — оцінює міністр навколишнього середовища Польщі Хенрик Ковальчик. Він підтримує позицію Андрюкайтіса в тому, що огорожа обмежить міграцію тварин, і закликає зосередитися на ефективному зниженні популяції кабанів.

PigUA.info за матеріалами greenfront.su

Більше новин
Ринок землі: як українському фермеру використати своє переважне право на купівлю?
07-жовт-2019

Дискусії навколо зняття мораторію на продаж земель розгораються з новою силою та залучають до активного обговорення не тільки експертів аграрної галузі, а й пересічних українців. І це не дивно. Адже, згідно проекту Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення» з 1 жовтня 2020 року ринок землі буде офіційно відкрито.

У аграріїв щодо цього багато побоювань. Зокрема — чим ближче ринок, тим частіші випадки рейдерства. Рейдерство поширюється по всій території нашої країни. Однак Генеральна прокуратура свідчить, що у 2013−2019 роках є п'ять областей, які впевнено несуть «пальму першості» в спробах рейдерських захоплень — Київська, Львівська, Дніпропетровська, Харківська та Херсонська області. За словами директора Департаменту державної реєстрації та нотаріату Міністерства юстиції Владислава Власюка, кількість скарг, які надходили у Антирейдерську комісію, із початку червня до кінця серпня поступово знизилась на 30%. Але у вересні рейдерство спалахнуло з новою силою. За словами директора ОК «Гайдамаки» Сергія Баличева, щорічно найбільші сплески рейдерської активності спостерігаємо навесні та восени, коли аграрії сіють і збирають урожай. Хоча, фермер щодня має бути готовим захистити власний бізнес.

Але зараз додалися нові ризики, зокрема втратити власну землю. Відкриття ринку землі та ажіотаж навколо нового об'єкта продажу — земельних ділянок, власниками яких є селяни, може спричинити масове розірвання договорів оренди за ініціативи власників паїв. І кожен фермер має бути до цього готовим. Згідно законопроекту про землю, орендар має переважне право на купівлю земельної ділянки. Як вітчизняному аграрію скористатися цим правом та підготуватися до ринку землі?

Акумулювати грошові кошти. Чим більше фінансових ресурсів буде у фермера, тим більше шансів придбати землю.

Перевірити правильність оформлення усієї документації щодо земельних ділянок, що знаходяться в оренді. Нагадаємо: усі земельні ділянки мають бути внесені до єдиного Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Також кожна ділянка повинна мати кадастровий номер, який ідентифікує земельну ділянку та захищає від подальших махінацій з нею.
Провести роз’яснювальну роботу серед власників паїв. Зустріч з селянами, які надають землю в оренду, дозволить донести позицію фермера та висловити подальші наміри щодо придбання їхніх земельних ділянок. Також варто пояснити власникам земельних ділянок переваги придбання землі вітчизняним аграрієм перед іноземцями.

Провести перевірку наявності у власників земельних ділянок документів, які підтверджують право власності. Дані документи умовно можна поділити на 2 групи. Перша: Державний акт на право приватної власності на землю (виданий до 1 січня 2013 р.). Друга: Свідоцтво про право власності на нерухоме майно чи витяг із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (виданий після 1 січня 2013 р.).

Провести перевірку власників паїв на дієздатність. Нотаріус має право вчиняти нотаріальні дії, в т. ч. і купівлю-продаж тільки з дієздатними особами.
Пересвідчитися у відсутності перешкод для продажу земельних ділянок. Земля, що знаходиться у власності селянина, може перебувати під арештом або ж бути предметом іпотеки. Такі земельні ділянки не можуть бути об'єктом продажу.

Провести незалежну експертну грошову оцінку 1 га землі, керуючись нормативною оцінкою. Аграрій, який обробляє землі, на підставі договору оренди-продажу, має чітко орієнтуватися у її вартості. Переважне право на купівлю земельної ділянки має реалізовуватися наступним чином. Як тільки Закон вступить в дію, власник землі зобов’язаний звернутися до фермера у письмовому вигляді та оголосити вартість ділянки, за яку він готовий її продати. В свою чергу, аграрій має місяць на роздуми. Якщо він готовий купити за вказану ціну, оформляється договір купівлі-продажу. Якщо ціна його не влаштовує, власник паю має право запропонувати свою землю іншому учаснику ринку, але за цією ж ціною. Якщо ціна змінюється, згідно переважного права, селянин знову має звернутися до фермера з пропозицією купівлі.

За словами керівника юридичного відділу ОК «Гайдамаки» Руслана Дашицького, ринок ще не готовий до того, що земля стане об'єктом продажу. Це потрібно робити поступово, крок за кроком, враховуючи досвід закордонних сусідів. Але, наш аграрій має бути готовий до всього. І. якщо ринок землі все ж запрацює найближчим часом, то найголовніше — вміти скористатися своїм переважним правом, про яке так багато говорять ініціатори проекту закону.

Agravery

Детальніше
Аграрний сектор може знову врятувати Україну — Андрій Ярмак
19-трав-2022

Справжньою причиною світового голоду буде дефіцит кормів, а не продовольчого зерна.

Про це пише Андрій Ярмак, економіст департаменту технічного співробітництва продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО), на своїй сторінці у мережі Facebook.

Дефіцит пшениці внаслідок припинення експорту її з України у світі відчули одразу на відміну від припинення експорту кормів. І більшість країн тільки починають це розуміти.

«Корми подорожчали, і найменш ефективні виробники в країнах Близького Сходу, Північної Африки та Азії почали скорочувати поголів'я. Корми місцевого виробництва теж відразу стрімко здорожчали. Поголів'я падає, то ж ціни на м’ясо ростуть не так швидко, щоб налякати споживачів. Та зараз ми вже на межі того, що відомо на ринку м’яса, як початок суперциклу, тобто різкий стрибок вартості кормів, що призводить до стрімкого зменшення поголів'я там, де виробництво миттєво стає збитковим, після чого ціни на м’ясо зростають в рази. На мій погляд, стрімке зменшення поголів'я в зазначених регіонах почнеться вже наприкінці травня. Це може тривати до 3−5 місяців, після чого під кінець 2022 року ці країни побачать космічні ціни на м’ясо», — пояснює експерт ФАО.

За його словами, дефіцит зерна і зростання ціни на хліб викликає невдоволення бідного населення, а дороге м'ясо дуже дратує середній клас та багатих людей: «Якщо бідні й середній клас невдоволені, то умови для проблем будуть ідеальними. Тому в вересні-жовтні 2022 року ми зіткнемося з новою хвилею революцій та локальних війн в регіонах, які є традиційними ринками збуту української агропродукції. Війни нікому не приносять користі. Війни в тому регіоні — це стрімке зменшення доходів для всіх, в тому числі й для багатих країн, як країни ЄС та США».

Україна є найбільшим експортером протеїнових кормів у всьому регіоні. Інші експортери — США, Аргентина, Бразилія — знаходяться дуже далеко, і замінити Україну на цьому ринку неможливо.

Не зважаючи на те, що Китай цілий рік накопичував резерви кормів і зерна, їх вже вичерпано. Країна надзвичайно вразлива до перепадів на світовому ринку кормів і м’яса, бо це країна м’ясоїдів, говорить Андрій Ярмак: «А чого найбільше бояться всі тоталітарні режими світу, включно з китайським? Невдоволення своєю владою місцевих мешканців. І вже зараз китайці розуміють, що запобігти стрімкому зростанню цін на корми і на м’ясо вони не зможуть».

Експерт переконаний, що українська дипломатія повинна говорити з Китаєм не на мові «зерна» чи «пшениці», а на мові «кормів» та «м'яса». Пояснювати китайцям, що підвищення ціни на курятину та свинину вдвічі може бути для них значно небезпечнішим, ніж загроза посилення НАТО.

Зростання цін на продукти не менше загрожує Туреччині.

«Там і так влада вже ледве тримається, бо Ердоган начудив з курсом та тиском на свій нацбанк, спричинивши шалену інфляцію та зубожіння населення. Подальшого зростання цін на продукти йому можуть і не пробачити. Особливо на м’ясо. А Туреччина — один з найбільших імпортерів наших кормів. Тому з Ердоганом теж потрібно вже зараз говорити мовою „м'яса і кормів“. Я думаю, що Ердоган, зрозумівши свої неприємні перспективи, повинен буде пропустити в Чорне море кораблі НАТО, що почнуть охороняти українські територіальні води та забезпечувати безпечний експорт з розблокованих українських портів Чорного моря», — додає Андрій Ярмак.

Україні це дасть зростання валютної виручки і стабілізацію економіки під час війни. Це буде вигідно всім країнам світу і практично зніме загрозу атаки на Одесу та загрозу ракетних ударів з акваторії, бо їх будуть збивати. Отже, аграрний сектор, як і в 2014 році, знову може врятувати Україну. Тому зерно і корми — це наша потужна зброя, вважає він.

Аграріям України, які мають тваринництво, експерт радить нарощувати виробництво і переробку молока, збільшувати поголів'я, особливо м’ясне. Зростання світових цін створить попит на українську продукцію. А сировина, тобто корми, враховуючи проблеми з експортом, в Україні дешева і буде лишатися дешевою. Відповідно, це створює умови для непоганої маржинальності.

«Я б це питання підняв на рівні Міністерства аграрної політики. Це стратегічно вигідний напрямок, і, можливо, знайшлися б кошти хоча б донорів, щоб це профінансувати. Бо це дасть шалену віддачу в майбутньому», — резюмує Андрій Ярмак.

milkUa.Info

Детальніше
Мінінфраструктури організує доставку зерна до портів
02-серп-2022

Міністерство інфраструктури України протягом тижня розпочне організацію доставки до портів зерна цьогорічного врожаю.

Про це повідомив міністр Олександр Кубраков під час онлайн-марафону, пише «Інтерфакс-Україна».

«Ми вже починаємо збирати врожай цього сезону і, звичайно, його теж експортуватимемо. Урожай збирають там, де він знаходиться. Але поступово, з цього тижня, починаємо організовувати доставку у напрямку до портів», — сказав міністр. 

Він також заявив, що всі альтернативні маршрути, напрацьовані для переорієнтації експорту з портів до країн ЄС, продовжують працювати.

Крім того, Кубраков зауважив, що Міністерство інфраструктури розглядає можливість включення морського торговельного порту «Миколаїв» до ініціативи безпечного «зернового коридору».

«Незабаром ми перейдемо до консультацій. Ми дуже хочемо зробити це (відвантаження українського зерна — ред.) з портом «Миколаїв» — це дуже важливо. Цей порт, з огляду на те, що там зараз точаться бойові дії, до першого етапу не увійшов. Але ми нічого не забуваємо і будемо над цим працювати», — додав він.

agroportal.ua

Детальніше
Споживанню свинини в Україні пророкують приріст у 2019-му
06-лют-2019

Вітчизняні аналітики прогнозують приріст виробництва, споживання та імпорту свинини та продукції з неї. За попередніми підсумками експертів Економічного дискусійного клубу виробництво продукції свинарства в Україні у 2019 може зрости до 750 тис. т (+1%). Відповідні дані оприлюднили в балансах попиту і пропозиції м'яса та м'ясопродуктів, розроблених аналітиками ЕДК.

Експерти оцінюють минулорічний доробок галузі у 744 тис. т свинини та продукції свинарства. Це за розрахунками ЕДК на 1,1% більше ніж у 2017-му. На їх думку, у 2019-му варто очікувати деякого відновлення споживання м'яса свиней та м'ясопродуктів: плюс 1% до торішніх 744 тис. т. З іншого боку, такий підйом може спричинити активніший імпорт.

«Те, наскільки активно надходитиме свинина з-за кордону, залежатиме від внутрішньої цінової ситуації та від співвідношення вітчизняних та світових котирувань. Так, наприклад, чим меншою буде різниця між європейськими цінами на свинину та цінами на живець в Україні, тим меншою буде зацікавленість у імпорті м'яса свиней. З іншого боку, надходження дешевої мороженої сировини — сала і субпродуктів — коливається не так сильно в останні роки та не так значно впливає на ситуацію на ринку свинини», — коментують аналітики Асоціації «Свинарі України».

pigua.info

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок