У Європі починаються продажі курятини, вирощеної на комбікормах з маслом з комах

Аграрії південних, центральних та східних областей скаржаться на посуху та прогнозують втрати до 50% врожаю зернових. Зокрема, найбільше скарг поступило від сільгоспвиробників Херсонської, Одеської, Хмельницької, Дніпропетровської, Запорізької і Вінницької областей.

За результатами проведеного опитування членів Всеукраїнської Аграрної Ради, стало відомо, що найбільше постраждали пшениця та ячмінь, адже в деяких регіонах нашої держави дощів майже не було вже впродовж кількох місяців.

«Останній дощ у нашому районі пройшов 2−3 тижні тому. І то він був дуже слабеньким, промочив грунт не більше, ніж на 2−3 см. Це єдиний дощ, який ми мали з самої зими», — нарікає директор приватного агропромислового підприємства (ПАП) «Людмила» (Хмельницька обл.) Микола Гурський.

Аграрій зазначає, що втрати його господарства по пшениці сягнуть до 30%, сої — близько 20%.

У той же час директор фермерського господарства «Щедра Садиба-М» (Хмельницька обл.) Олександр Бондар прогнозує, що якщо найближчим часом не пройдуть затяжні дощі, він може втратити близько 40% врожаю пшениці та 50% сої.

«У нашому районі дощів практично не було з того самого часу, як згинув сніг. При цьому навіть якщо дощ піде, це вже не виправить ситуацію. Рослина вже не в тій стадії розвитку, вона слабенька», — зазначив він.

Директор ТОВ «Терра» (Дніпропетровська обл.) Олександр Дорошенко зазначив, що втрати врожаю на його підприємстві також можуть сягнути 50%.

«Якщо і надалі не буде дощів, ми можемо втратити до 50% врожаю. Найбільше постраждали пшениця і ячмінь. Соняшник і кукурудза — менше, у цих культур ще є невеликий запас вологи. Але, враховуючи погодні примхи, невідомо, що буде далі. Останній дощ в нашому районі спостерігався 8−9 травня, і був він дуже незначним», — сказав директор підприємства.

При цьому сільгоспвиробники зазначають, що точні суми збитків можна буде рахувати вже ближче до моменту збору врожаю.

Довідка. ГС «Всеукраїнська Аграрна Рада» (ВАР) — це добровільна, неурядова організація, що об'єднує виробників з усієї України для спільного захисту інтересів аграрного сектору України та забезпечення його сталого розвитку. Наразі до складу ВАР входить 450 господарств з різних областей. Загальна площа земельного фонду членів спілки становить 2,1 млн га.

Прес-служба ВАР

Відшкодування експортного ПДВ залишається лише на папері попри те, що у травні було прийнято рішення про відновлення.

Про це говориться у повідомленні асоціації «Український клуб аграрного бізнесу».

«На практиці аграрії досі очікують, коли система знову запрацює. Станом на кінець вересня ряд агропідприємств не отримали відшкодування навіть за лютий 2022 року, а дехто все ще очікує на відшкодування і за січень», — уточнюють в асоціації.

За аналітичною інформацією деяких учасників УКАБ, якщо до війни 95% ПДВ відшкодування підтверджувалось камерально і лише 5% переводилось у перевірки, то за січень-лютий 2022 року лише 5% було підтверджено камерально, а 95% переведено у перевірки.

«Проте і по завершеним перевіркам сільськогосподарські виробники досі не отримали відшкодування. Тобто навіть якщо у компанії є всі офіційні підстави на отримання відшкодування ПДВ, цього не відбувається», — констатують в УКАБ.

І підкркеслюють, що держава не дає аграріям можливості поповнювати власні обігові кошти, незважаючи на те, що вони сплачують всі податки до державного бюджету (зокрема ПДВ на імпорт та закупівлю ресурсів сплачується в повній мірі, в той час як зробити взаємозалік зі сформованим ПДВ кредитом неможливо) і продовжують забезпечувати продовольчу безпеку, стикаючись із проблемами логістики, низькими цінами на продукцію і зменшенням державної підтримки.

«Якщо ситуація з відшкодуванням ПДВ експортерам найближчим часом не зміниться, то і без того складне становище аграріїв погіршиться. Але такий стан справ вплине не тільки на фінансові показники аграрних підприємств, проте і на державний бюджет, адже надходження ПДВ зменшаться через „нетиповий експорт“.

Враховуючи критичну ситуацію, що склалася із затримками відшкодування ПДВ, вже вкотре звертаємося з проханням до уряду якнайшвидше врегулювати ситуацію та забезпечити повне та вчасне відшкодування ПДВ», — підсумували в УКАБ.

По инициативе Ассоциации «Свиноводы Украины» и при поддержке Госпродпотребслужбы будет создана Рабочая группа из представителей заинтересованных общественных организаций, государственных органов и научных учреждений для внедрения утилизации падежа методом компостирования *.

Улучшение устойчивости производства свинины определено производителями как одна из целей стратегии развития отрасли. Сейчас проблема утилизации падежа в Украине одна из самых актуальных, особенно для небольших производителей, которые не имеют достаточных ресурсов и возможностей для эффективного ее решения. По всей территории страны функционирует только 11 ветсанзаводов, большинство из которых в ненадлежащем состоянии: имеют миллионные долги, устаревшее или непригодное к работе оборудование, из-за чего утилизируют в 10 раз меньше побочных продуктов, чем производится в Украине. В то же время, оборудование для сжигания трупов дорогостоящее и выполнить требования до введения его в эксплуатацию чрезвычайно сложно.

По средним расчетам промышленное свиноводство в Украине производит около 15 тыс. тонн технологического падежа в год. Один из путей решения проблемы его утилизации отечественные свиноводы видят в легализации метода компостирования. Это наиболее оптимальная технология с точки зрения затратности, эксплуатации и биобезопасности, которая официально разрешена и широко применяется в США, Канаде и Австралии.

«Поскольку обращение с побочными продуктами — компетенция Госпродпотребслужбы, просим посодействовать созданию на ее базе Рабочей группы, которая объединит экспертов, представителей ответственных учреждений и институтов, профильных объединений, а также бизнеса, и  будет работать над анализом преимуществ и рисков применения метода компостирования для утилизации падежа животных, а также легализации его применения в Украине. Ряд свинохозяйств готов стать исследовательской базой для реализации этого проекта», — отмечают в Ассоциации.

* Компостирование — это естественный биологический процесс разложения органического материала на стабильный продукт — компост — под влиянием бактерий, грибов и других микроорганизмов.

pigua.info

Кабінет міністрів України остаточно погодив механізми підтримки агровиробників, перш за все тваринницького напряму, і розраховує, що застосування всіх напрацьованих рішень дозволить уже в цьому році суттєво наростити кількість молочнотоварних комплексів, фермерських господарств, поголів'я великої рогатої худоби, обсяги виробництва молока та іншої агропродукції.

Про це сказав прем'єр-міністр України Володимир Гройсман під час спеціальної наради з питань розвитку агросектора, йдеться в повідомленні урядового порталу.

Як підкреслив глава уряду, мова йде перш за все про стимули для середнього агробізнесу — в сегменті як рослинництва, так і тваринництва. Причому, ситуація в тваринництві вимагає швидкої реакції: в минулому році виробництво, наприклад, яловичини і молока знизилося до історичного мінімуму.

«Тому до кінця січня ми розробляємо продукт, в лютому — виходимо з програмами, в березні — починаємо роботу. Ми підкріпимо внутрішній ринок (продукції тваринництва), підтримаємо експорт і вирівняємо ситуацію», — сказав Гройсман.

За пропозицією уряду, загальний ресурс, виділений на підтримку тваринництва, в цьому році складе 4 млрд грн. Кошти будуть спрямовуватися насамперед на підтримку будівництва нових ферм і комплексів — або на здешевлення кредитів на будівництво, або на компенсацію частини власних коштів виробників, витрачених на будівництво. Максимальний кредитний ресурс — €10 млн на один товарний комплекс під 3% річних на 5 років. Максимальний розмір компенсації — 25% від обсягу витрат. У разі необхідності за результатами першого півріччя роботи програм їх механізми можуть бути відкоректовані. Разом з тим, за прогнозом, до кінця року зростання поголів'я худоби буде не менше 11%, а надоїв молока — не менше 5%.

«За тиждень повинні представити остаточні фінансові рішення. Мене цікавить нарощування поголів'я, збільшення надоїв молока, вирівнювання балансу м'яса на внутрішньому ринку і, як наслідок, помірна ціна на весь асортимент. Я закликаю до будівництва — будь ласка, будуйте нові ферми», — підкреслив Гройсман.

Особливу увагу учасники наради приділили впровадженню програми компенсації вартості сільгосптехніки, обсяг бюджетного фінансування якої в 2018 році становить 1 млрд грн. Глава уряду нагадав, що в минулому році програма довела свою ефективність, і тепер можна поступово розширювати коло її учасників.

«Ми даємо можливість аграрію-покупцеві самому вибирати техніку, яку він хоче побачити на полі, але компенсуємо тільки ту техніку, яка має серйозний відсоток виробничої локалізації саме в Україні», — акцентував увагу Гройсман.

Не менш актуальним стало питання впровадження програми розвитку фермерства обсягом бюджетного фінансування 1 млрд грн. З ініціативи уряду, кошти будуть направлятися на серйозне здешевлення кредитів — до 1% кредитної ставки на допомогу із закупівлі техніки, селекції насіння, надання консультаційних послуг. Єдина вимога від держави — повна і чесна реєстрація худоби і землі з боку фермерів.

«Хочу, щоб в Україні народився клас фермерів, фермерських кооперативів. Цього року виділяємо мільярд (1 млрд грн), а далі сума коштів може бути і більшою», — сказав глава уряду.

milkua.info