У грудні закупівельні ціни на молоко очікувано стабілізувалися

Продукти тваринного походження виготовлені в Україні і експортовані на міжнародні ринки у 2020 році найбільше споживали країни Близького Сходу. Таку інформацію оприлюднила під час презентації п'ятого «Аграрного портфоліо – 2021» голова аналітичної експортної групи UBTA Олександра Авраменко.

За словами Авраменко, у 2020 році до країн близького Сходу Україна експортувала 39,8 % всього експорту продуктів тваринництва. На другому місці опинилася Європа з показником 27,5 % експорту української продукції тваринного походження. На третьому місці – ЄАЕС (До Євразійської економічної зони Україна експортувала 12,1 % експорту тваринництва).

У 2020 році експорт продуктів тваринного походження був налагоджений до 134 країн. Основні експортери – Саудівська Аравія, ЄС, Об'єднані Арабські Емірати, Китай та Узбекистан.Зазначу, що, наприклад, ще у 2001 роціукраїнський вектор промислового птахівництва був майже відсутній, але сьогодні курятина з України експортується до 75 країн світу і я думаю, що цей напрям буде і далі успішно розвиватися», – розповіла Олександра Авраменко.

За її словами, майже аналогічна ситуація склалася з експортом свинини.

Основні експортери української свинини – ОАЕ, Гонконг та країни Африки. Незважаючи на те, що в Україні фіксують спалахи Африканської чуми свиней і ми боремося з цією проблемою, світова торгівля вказує , що існує досить високий попит на цю продукцію і він буде надалі зростати, приблизно на 5 % кожного року. Сьогодні Україна займає 20 місце на ринку торгівлі свининою у світі. В той же час, яловичина сьогодні експортується до країн ЄАЕС і не експортується до Європейського Союзу. Також основним споживачем цієї продукції є Китай. Відсоток зростання цього сектору торгівлі прогнозується доволі високий – 4 % на рік, що суперечить заявам про те, що штучне м'ясо буде згодом домінувати на цьому ринку і натуральна яловичина почне скорочувати присутність на ринках. В той же час, Україна потужно експортує ВРХ. Багато живої худоби. Тренд сформувався за останні 4 роки і обсяги зросли до $54 млн на рік. Основними покупцями живої худоби є Узбекистан і країни Близького Сходу», – розповіла Олександра Авраменко.

За підсумками 2020 року аграрний експорт приніс Україні $22 млрд, що складає 45% всього експорту України.

Agropolit

Верховна Рада відклала розгляд законопроекту про ідентифікацію та реєстрацію тварин.

Про це повідомив в.о. голови аграрного комітету ВР, один з ініціаторів законопроекту Олександр Бакуменко.

«Сьогодні зранку проект порядку денного, що був схвалений Погоджувальною радою, змінили. Тому депутати проект ЗУ № 9022 не розглядали. Сподіваюся, що ми його таки розглянемо, але вже в травні», — зазначив він.

Йдеться про проект ЗУ № 9022 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо ідентифікації та реєстрації тварин». Законопроект був зареєстрований у серпні 2018 року.

Документом пропонується зобов'язати власників домашніх та диких тварин оформляти ветеринарні паспорти. Ідентифікувати і реєструвати тварин буде спеціальний заклад — Адміністратор Єдиного державного реєстру тварин.

Передбачається, що після ухвалення законопроекту № 9022 буде створено Єдиний державний реєстр тварин. Кожній ідентифікованій тварині присвоять унікальний номер, під яким вона буде в базі. Власники зареєстрованих тварин зможуть отримати виписку з реєстру безплатно.

Власники незареєстрованих тварин не зможуть претендувати на отримання бюджетної дотації.

unn

 Набув чинності наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 03.04.2017 № 171 «Про затвердження Інструкції щодо профілактики та боротьби із заразним вузликовим дерматитом великої рогатої худоби».

Таким чином, з затвердженням даної Інструкції для профілактики та боротьби з заразним вузликовим дерматитом великої рогатої худоби (ЗВД ВРХ) вводяться спеціальні норми для усіх суб’єктів господарювання незалежно від форми власності і підпорядкування: юридичних та фізичних осіб-підприємців; громадян, діяльність яких пов’язана з розведенням, вирощуванням, утриманням та/або обігом тварин; спеціалістів ветеринарної медицини.

Це пов’язано з тим, що сьогодні у світі загострилася ситуація із захворюванням на ЗВД ВРХ, яке спричиняє значні економічні втрати через тимчасове зниження молочної та м’ясної продуктивності, негативно впливає на процеси розмноження ВРХ, викликає ураження шкіри, що, в свою чергу, знижує якість шкіряної сировини, а також призводить до загибелі хворих тварин внаслідок секундарних інфекцій.

Всесвітня організація охорони здоров'я тварин (далі - МЕБ) віднесла ЗВД ВРХ до особливо небезпечних хвороб, які підлягають повідомленню.

Наразі Україна залишається вільною від ЗВД ВРХ, проте в нашій державі до останнього часу були відсутні нормативно-правові акти, що регулюють дії суб’єктів господарювання і органів влади, відповідальних за контроль за здоров’ям і благополуччям тварин при виникненні ЗВД ВРХ.

Зазначене питання розглядалось на засіданні Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при Кабінеті Міністрів України 6 грудня 2016 року. За результатами розгляду пунктом 6 протоколу № 2 зазначеного засідання було передбачено розробку проекту Інструкції із профілактики та боротьби з ЗВР ВРХ.

Держпродспоживслужбою спільно з усіма зацікавленими міністерствами та громадськими організаціями було розроблено наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 03.04.2017 № 171 «Про затвердження Інструкції щодо профілактики та боротьби із заразним вузликовим дерматитом великої рогатої худоби», який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24 квітня 2017 р. за № 535/30403 і який набув чинності 2 червня 2017 року. З документом можна ознайомитися на веб-сайті Верховної Ради України.

Затверджена Інструкція визначає шляхи профілактики даного захворювання, процедуру діагностики, заходи при виникненні підозри на заразний вузликовий дерматит, заходи в епізоотичному вогнищі (неблагополучному пункті), в зоні захисту та в зоні нагляду, механізм зняття карантинних обмежень та правила безпеки для обслуговуючого персоналу в неблагополучних щодо ЗВД ВРХ господарствах.

Довідково

Заразний вузликовий дерматит великої рогатої худоби (далі – ЗВД ВРХ) – контагіозне інфекційне захворювання, що характеризується лихоманкою, ураженням лімфатичної системи, набряками підшкірної клітковини та внутрішніх органів, утворенням шкіряних вузлів (бугрів), ураженням очей та слизових оболонок органів дихання та травлення.

Хворіє велика рогата худоба та буйволи. Сприйнятливі - вівці, кози та дикі жуйні тварини. Джерелом збудника ЗВД ВРХ є хворі тварини, а його переносником – кровососні комахи.

Прес-служба Держпродспожівслужби

Через низку спалахів пташиного грипу в ЄС влада Нідерландів ухвалила рішення щодо заборони вирощування сільськогосподарської птиці на вільному вигулі. Одним з критеріїв для виробництва органічної курятини є саме вільний вигул.

Безпекові заходи спрямовані на те, щоб комерційний сектор птахівництва не постраждав від потенційно заражених диких птахів із сусідньої Німеччини, говориться в прес-релізі Міністерства сільського господарства. Нагадаємо, нещодавно на невеликій німецькій фермі виявили птахів, заражених високопатогенним грипом штаму H5N8. Також зараження виявляли серед диких птахів.

Останній спалах пташиного грипу в Німеччині було виявлено недалеко від кордону з Нідерландами, набагато ближче, ніж ті, про які повідомлялося раніше, що збільшує ризик перенесення захворювання після міграції диких птахів.

Як повідомили в Міністерстві сільського господарства, можливість зняття обмежувальних заходів на промислових птахогосподарствах країни буде розглянута за чотири тижні.

Meat-Inform