У 2021 році в Україні запрацює ринок землі — експерт

На Херсонщині у дикого кабана, що був добутий мисливцями на території мисливських угідь Князе-Григорівської сільської ради Великолепетиського району, виявили АЧС. Це перший випадок на Херсонщині захворювання на АЧС у дикій фауні, повідомляє портал PIK.ua.

Про новий випадок АЧС йшла мова на засіданні Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії (ДНПК) при ОДА.

«5 грудня Дніпропетровською регіональною державною лабораторією Держпродспоживслужби було виявлено ДНК вірусу африканської чуми свиней дикого кабана добутого на території мисливських угідь Князе-Григорівської сільської ради Великолепетиського… Даний зразок було відібрано від дикого кабана при ліцензійному відстрілі мисливцями Великолепетиської РО УТМР», — йдеться у повідомленні.

Визначено межі епізоотичних осередків, зон захисту та нагляду. В осередках захворювання вживаються заходи із локалізації та недопущення поширення збудника АЧС. Це перший випадок на Херсонщині захворювання на АЧС у дикій фауні.

Державна надзвичайна протиепізоотична комісія затвердила План заходів з ліквідації та профілактики АЧС на території мисливських угідь Князе-Григорівської сільської ради Великолепетиського району, зобов’язала забезпечити проведення депопуляції диких свиней в неблагополучних щодо захворювання на АЧС пунктах відповідно до вимог біобезпеки, здійснювати постійний моніторинг, у тому числі і лабораторний, за станом поголів'я диких свиней на мисливських угіддях на території Херсонської області та на території природно-заповідного фонду Херсонської області, де присутня популяція диких кабанів.

З початку 2018 року на Херсонщині зареєстровано 13 спалахів африканської чуми свиней.

Близько 170−180 тис. км² України охоплено воєнними дії. З них, за приблизними оцінками, 25−50 тис. км² складають сільськогосподарські площі.

Про це сказав експерт з розмінування вибухонебезпечних предметів («Фаховий діалог із земельних питань АПД») Кай Вінкелман під час онлайн-заходу «Сучасні виклики в українському аграрному виробництві».

«Щоб очистити мінімальну площу — 25 тис. км² — знадобиться 10 млн людино-днів для розмінування. Якщо витрачати 200 євро на день, то ці вони становлять близько 2 млрд євро. Якщо ж брати 50 тис. км² — вартість становитиме 4 млрд євро», — наводить дані Кай Вінкелман.

Він додає, що найбільшу небезпеку наразі складають танкові міни на полях. «Важливо поступово та постійно збирати інформацію з супутникових даних, чим та як забруднено території — артилерійські снаряди, вибухівки, ракети тощо», — зауважив експерт.

agroportal.ua

Як і будь-яка галузь сільського господарства, тваринництво є галуззю з досить високим ризиком. Саме тому в Україні необхідна диверсифікація і розвиток систем агрострахування, щоб виробники за допомогою відповідних інструментів могли протидіяти ризикам та збиткам не тільки в секторах з виробництва продукції рослинництва, але й тваринництва.

Про це сказала заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Олена Ковальова під час круглого столу «Потенціал для фінансування молочних господарств та страхові рішення для майбутнього розвитку бізнесу», організованого Міжнародною Фінансовою Корпорацією (IFC) 12 червня.

У заході взяли участь Голова регіонального представництва IFC в Україні, Білорусі та Молдові Джексон Пелмар, провідні експерти IFC, банки, страхові компанії, профільні асоціації, перестраховики, брокери та учасники ринку.

«Розвиток тваринництва в Україні є одним з пріоритетних завдань Мінагрополітики. Ми шукаємо страхові рішення для збереження та збільшення прибутковості невеликих молочних господарств та мінімізації ризиків, пов’язаних з галуззю скотарства. З цією метою Мінагрополітики та IFC спільно працюють над удосконаленням нормативно-правового регулювання та інституційної складової агрострахування в Україні», - зазначила заступник Міністра.

Олена Ковальова додала, що найбільшим досягненням даної співпраці на сьогодні стало створення Сектору з агрострахування, завданням якого є покращення регулювання системи агрострахування в Україні, що відповідно стимулюватиме розвиток цього ринку.

Під час круглого столу основні доповідачі презентували результати дослідження сектору тваринництва в Україні та запропонували рекомендації та страхові рішення, які зможуть збільшити фінансування молочних господарств в Україні. Крім того, спеціально запрошений експерт, головний спеціаліст з фінансування аграрного сектору голландського банку «Rabobank» поділився успішним досвідом кредитування молочних господарств та виробників телятини у Нідерландах (включаючи методики оцінки ризиків).

Довідково:                                                                                            

У 2018 році Урядом передбачено 4 млрд гривень на державну підтримку галузі тваринництва та 1 млрд гривень – на підтримку фермерства та кооперації. Основні акценти держпідтримки фермерства – на розвитку тваринництва та переробці продукції у невеликих обсягах, зокрема, на кооперативних засадах.

Прес-служба Мінагрополітики

За період воєнного стану кількість підприємств — виробників продуктів тваринного походження, що мають право експортувати свою продукцію до країн Європейського Союзу, збільшилась до 418. Це на 33 виробника більше, ніж на кінець лютого цього року.

Про це повідомили у Держпродспоживслужбі.

Найбільше зросла кількість постачальників молокопродуктів — на 11, рибопродуктів — на 6, а також равликів і продуктів з них — на 5.

Серед експортерів продуктів, призначених для споживання людиною, найбільше підприємств, що виробляють мед — 72, молокопродукти — 40 і рибопродукти — 32.

А серед експортерів продуктів, не призначених для споживання людиною, найбільше постачають до ЄС пух і перо — 67, казеїн — 49 та шкірсировину — 46.

Нагадаємо, з 4 червня 2022 року на рік скасовані мита для українських товарів при експорті до ЄС.

milkua.info