В 2018 році аграрії отримають безкоштовні кредити

За даними офіційної статистики, експорт сільськогосподарської продукції за січень-вересень 2017 року збільшився на 24,3%, порівняно з відповідним періодом 2016 року,  і становив $ 13,07 млрд, або 41,7% від загального експорту України.

«Географія основних регіонів-імпортерів української аграрної та харчової продукції не змінилась за вказаний період. Найбільше ми експортували до країн Азії на суму $ 5,525 млрд. На другому місці – країни ЄС – $ 4,177млрд, і третю сходинку займають країни Африки – $ 1,997 млрд», - розповіла заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань євроінтеграції Ольга Трофімцева.

За її словами, найбільш вагомими в структурі експорту стали соняшникова олія – 24,8%, кукурудза – 18%, пшениця та суміш пшениці і жита – 14,45%, соя – 4,84%, ячмінь – 4,6% та насіння ріпаку – 4,6%.

«Цікаво відмітити значне зростання експорту окремих товарних позицій порівняно з попереднім роком. Наприклад, бобових овочів, свіжих або охолоджених на суму $ 20,9 млн, масла вершкового та інших жирів, вироблених з молока – на $ 64,2 млн, яловичини мороженої – на $ 34,1 млн. Також експорт абрикос, вишень, персиків, слив збільшився майже в 8,4 рази та становив $ 6,4 млн», - зазначила Ольга Трофімцева.

Вона  додала, що за підсумком січня-вересня 2017 року імпорт сільськогосподарської продукції збільшився на 6,7%, порівняно з аналогічним періодом минулого року, або на $ 201 млн. Він склав $ 3, 202 млрд. А найбільшу питому вагу в структурі імпорту основних видів продукції аграрного сектору мають наступні товари: риба, ракоподібні та молюски – 9,4%, тютюн та вироби з нього – 9,1%, плоди, горіхи та цедра – 9%, олія – 5,2%, какао боби, продукти з нього, шоколад – 4,8%, кава, чай, прянощі – 4,2%, зернові злаки – 4,1%.

Прес-служба Мінагрополітики

Європейський Союз провадить політику більш пильного відношення до використання пестицидів, харчових добавок, добрив. Україна має не відставати від ЄС у цьому питанні.

Про це повідомила Владислава Магалецька, голова Держпродспоживслужби, передає liga.net.

«У світі змінюється філософія економічного розвитку, яка тепер тісно пов’язана із екологічністю. Що вчора було звичним, сьогодні змінюється до невпізнанності. Це тому, що відбувається новий технологічний стрибок. Зміни, в тому числі, включають в себе відмову від багатьох звичних хімічних сполук й переходу до здорового харчування», — розповідає очільниця служби.

Наразі Держпродспоживслужба активно проводить роботу по введенню європейських норм в секторі якості води, використання пестицидів, харчових добавок, наведення порядку з БАДами та іншими речовинами на ринку України. Цього року Україна зробила два дуже важливих кроки в питаннях створення нових стандартів здорового життя за європейськими нормами, зокрема:

Перший — це нові стандарти щодо вмісту у продуктах хімікату хлорпірифосу.

Другий — обмеження вмісту фосфатів у мийних засобах.

«Ці два рішення позитивно впливатимуть як на ситуацію із якістю води, так і на здоров’я українців загалом. Очевидно, що цей тренд продовжиться і в 2022 році. На черзі встановлення нових стандартів якості води, формування переліку пестицидів та харчових добавок виключно за принципом відповідності європейським нормам, приведення інших нормативів до стандартів Євросоюзу», — підсумувала Магалецька.

Фахівцями Держпродспоживслужби з початку 2022 року в Україні зареєстровано 7 випадків АЧС (3 - свійські, 2 - дикі, 2 - інфіковані об’єкти), з яких три випадки в Сумській області та по одному випадку в Київській, Чернігівській, Житомирській та Кіровоградській областях. 

Попри складнощі військового часу, в кожному разі підтвердження АЧС проводилися заходи відповідно до діючої сьогодні в Україні Інструкції з профілактики та боротьби з африканською чумою свиней, серед яких – карантинні обмеження в неблагополучних пунктах, вилучення та знищення всіх сприйнятливих тварин та сировини від них в осередках інфекції, зонування, контроль недопущення переміщення підконтрольних вантажів з неблагополучних територій, карантинні пости, заходи в зонах захисту та нагляду, дезінфекція та дератизація, моніторинг в дикій фауні та серед домашніх свиней тощо.

Варто ще раз зазначити, що африканська чума свиней є невиліковною хворобою диких та свійських свиней з високим відсотком летальності, тому єдиним способом убезпечитись від неї є повний контроль за її появою та розповсюдженням.

Наголошуємо, що власники свиней та ветеринарні спеціалісти, зобов’язані передавати інформацію про випадки захворювання на АЧС в територіальні органи Держпродспоживслужби.

dpss.gov.ua

Новини на щотижневих вебінарах IFCN останнім часом дають дедалі більше надій на швидке відновлення світової молочної галузі. Так, на останній веб-зустрічі, яка відбулася 19.05.2020, експерти аналітичної платформи IFCN констатували позитивні настрої учасників ринку та ознаки відновлення світової молочної галузі.

Відтак, експертами було змінено прогноз щодо термінів відновлення цін на глобальних молочних ринках: на думку фахівців, за такої динаміки терміни «одужання» прискоряться. Особливо активно ці процеси будуть відбуватися у другій половині року, а спричинена пандемією COVID-19 криза у молочній галузі закінчиться в кінці поточного (за ранішими прогнозами, повне відновлення прогнозували не раніше середини 2021 року).

Також було переглянуто прогноз глобальної ціни на молоко: індикативну ціну на сировину від IFCN підняли на 1-2 дол. (раніше прогнозована ціна молока на кінець року ― 32 дол./100 кг). Найбільше змінилася прогнозована ціна на американському ринку ― +2,8 дол., до 32,2 дол./100 кг. Для європейських виробників прогноз ціни підвищили на 1,8 дол., до 31,7 дол./100 кг, а для Нової Зеландії на 1,3 дол. ― 34,3 дол./100 кг.

Основними драйверами зміни прогнозів цін у бік зростання є послаблення світового локдауну у ЄС та США. Разом з тим, питання перегляду прогнозів у разі появи другої хвилі COVID-19 залишається відкритим.

Ще одним драйвером на шляху до відновлення і зростання цін розглядають уповільнення поставок молока у ЄС та США,  збереження високого попиту на молочні продукти та незначний вплив фактору доходів. За таких умов на ринку не виключається підвищення волатильності.

Аналітичний відділ АВМ за результатами участі у вебінарі IFCN 19.05.2020