Узбекистан зацікавлений в імпорті української ВРХ

Британія скасувала всі мита та обмеження на український експорт згідно угоди про вільну торгівлю, яка мала повноцінно запрацювати для України з 2023 року.

Про це повідомила пресслужба британського уряду.

Так, відтепер скасовані всі тарифи та квоти, що охоплюються торговельною угодою між Британією та Україною, тобто передусім аграрну та промислову продукцію. Такий крок «надасть Україні економічну підтримку у скрутний час», переконані в уряді Сполученого Королівства.

Зазначається, що таке рішення було ухвалене у відповідь на пряме звернення українського уряду щодо лібералізації тарифів.

«Зняття мит на ключові українські експортні товари, включаючи ячмінь, мед, консервовані помідори та птицю, допоможе українському бізнесу та виробникам, коли вони цього найбільше потребують», — повідомив Департамент міжнародної торгівлі Британії.

Крім того, Британія оголосила про заборону на експорт товарів і технологій, які Росія може використовувати для «придушення героїчного народу України». Серед таких товарів — обладнання для перехоплення та моніторингу. «Це закриє будь-які існуючі лазівки для того, щоб Росія не купувала ці товари у Британії», — додали у відомстві.

epravda.com.ua

Впровадження системи аналізу ризиків і контролю критичних точок (НАССР) зараз обов'язкове не для всіх операторів ринку – лише для середніх і великих операторів. 80-90% операторів ринку – це дрібні, для них він стане обов'язковим лише з вересня.

Про це зазначив керівник Держпродспоживслужби Володимир Лапа, передає AgroPolit.com.

«Зрозуміло, що коли до нас надходить заявка про перевірку компанії, яка працює на експорт – там НАСCР обов'язковий, незалежно від розміру. Адже якщо не буде НАСCР, не буде експортної торгівлі. Зараз трохи передчасно говорити про якусь статистику, про це можна буде звітувати в кінці року», — зазначив Лапа.

Він зазначив, що сьогодні спостерігається зацікавленість і пожвавлення в цьому напрямку. Хоча всі говорять про закон «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» в редакції від 22 липня 2014 року (№1602) та обов'язковість процедур, заснованих на принципах НАСCР. Багато говориться про те, що тут не потрібна сертифікація, головне – впровадження.

Сьогодні, хоча б на базовому рівні, більшість виробників розуміє принцип базового харчового законодавства, адже раніше були інші альтернативні системи, а НАСCР ніхто особливо не контролював і лише зараз питання стає руба, — додав Лапа.

Він повідомив, що Держпродспоживслужба разом із Мінагро зробили онлайн-курс щодо НАСCР, який може суттєво допомогти бізнесу розібратися з незрозумілими питаннями.

milkua.info

Країни Африки — перспективний ринок збуту для молочної продукції. Найбільші світові компанії-виробники активно нарощують свою присутність там.

Пише The DairyNews з посиланням на Центр вивчення молочного ринку (DIA).

Експерти відзначають, що чисельність населення в світі зростає, на сьогоднішній день чисельність сягає 7,7 млрд, до 2050 року чисельність за прогнозами досягне 9,7 млрд осіб, а до кінця століття зросте до 11 млрд. При цьому продовжується процес урбанізації, зараз сільське населення становить близько 45%, до 2030 року цей показник знизиться до 40%. Зростання чисельності сільського населення спостерігається тільки в Африці. Африканські країни поряд з деякими країнами Близького Сходу (з більш стабільною політичною обстановкою) складають ТОП-10 по зростанню чисельності населення в світі. У той час як в країнах Європи, особливо в деяких країнах ЦСЄ і Південної Європи, чисельність населення знижується.

Продуктивність праці в сфері сільського господарства зростає в основному в розвинених країнах, Європа, Ізраїль, Канада, США.

При цьому інвестиції в сільське господарство в цілому поступово знижуються, особливо в Європі, хоча на сьогоднішній день європейські країни входять в ТОП-20 за обсягами інвестицій (як приватних, так і державних у вигляді субсидій та інших форм підтримки) в АПК. Лідирує за цим показником Індія, в ТОП-20 також входять інші країни Азії, Бразилія і Марокко.

milkua.info

У квітні, вже третій місяць поспіль, продовжилося зниження світові ціни на продовольчі сировинні товари — внаслідок істотного скорочення попиту на багато сировинних товарів, викликаного економічними і логістичними наслідками пандемії COVID-19. Про це свідчать останні дані Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО).

Середнє значення Індексу продовольчих цін ФАО, за яким відслідковуються міжнародні ціни на найбільш популярні продовольчі сировинні товари, в квітні становило 165,5 пункту, що майже на 3,4% нижче, ніж у попередньому місяці, і майже на 10% нижче в порівнянні з січнем.

Індекс цін ФАО на м’ясо з березня знизився на 4,7 пункту або 2,7% до 168,8. Таким чином тенденція до зниження продовжується вже чотири місяці поспіль. У квітні міжнародні котирування на всі види м’яса, представлені в індексі, впали, оскільки часткового відновлення попиту на імпорт в Китаї виявилося недостатньо, щоб врівноважити скорочення імпорту в інших регіонах. При цьому найбільші країни-виробники відчували труднощі через логістичні проблеми та різке падіння попиту в секторі харчових послуг внаслідок самоізоляції.

PigUA.info за матеріалами www.fao.org