Збільшення фінансування протиепізоотичних заходів - це подвійна відповідальність Держпродспоживслужби, - Володимир Лапа

Прогноз врожаю уточнено до середнього рівня діапазону попередньої оцінки — 62 млн т.

Станом на 25 жовтня за підсумками збирання кукурудзи з площі 2,5 млн га або 55%, Мінагрополітики уточнює свій попередній прогноз врожаю на рівні 62 млн т. Про це повідомив перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Максим Мартинюк під час наради щодо проведення польових робіт.

Кукурудзи на зерно при прогнозі 4,5 млн га зібрано з площі 2,5 млн га або 55%, намолочено 11,7 млн т при врожайності 47,4 ц/га. (у 2016 р. — 58,3 ц/га). Основний фактор, що вплинув на зниження урожайності — недоотримання суттєвої кількості опадів в період вегетації культури, перш за все в зоні степу (Дніпропетровська, Кіровоградська, Миколаївська, Одеська області).

«Кукурудза та пшениця формують загалом 80% валового збору, тому цей показник був вирішальним для узагальнюючого прогнозу. Врешті результат, хоч і менший за минулорічний, виявився кращим за попередні очікування, в першу чергу тому, що вплив погодних умов був нерівномірним», — підкреслив Максим Мартинюк.

Цей врожай є другим за обсягом за новітню історію України, поступаючись лише минулорічному рекорду.

Загалом, зернових та зернобобових культур при прогнозі 14,6 млн га обмолочено 12,5 млн га або 85% до прогнозованих площ, намолочено 49,8 млн т зерна при врожайності 39,9 ц/га (у 2016 р. — 42,6 ц/га).

Крім того, проводиться збирання соняшнику, який при прогнозі 5,9 млн га обмолочено на площі 5,5 млн га або 93% до прогнозу, намолочено 10,8 млн т при врожайності 19,6 ц/га (у 2016 р. — 21,9 ц/га).

Сої, при прогнозі 2,0 млн га обмолочено 1,6 млн га або 81%, намолочено 3,0 млн т при врожайності - 18,7 ц/га (у 2016 р. — 21,7 ц/га).

Цукрових буряків при прогнозі 318 тис. га зібрано на площі 213 тис. га або 67% — накопано 9,3 млн т при урожайності 435 ц/га (у 2016 р. — 468 ц/га) та вивезено 7,6 млн т.

Нагадаємо, що в минулому році було зібрано 66 млн т урожаю.

minagro

Антимонопольний комітет України провів дослідження, у межах якого визначив головних виробників курятини країни, повідомляє УНН.

Лідером з виробництва курятини визначено компанію “Миронівський хлібопродукт” (ТМ “Наша Ряба). На другому місці - “Група Агромарс” (ТМ “Гаврилівські курчата”). ТОП-3 замикає компанія “Птахокомплекс Дніпровський” (ТМ “Знатна курка”).

Далі за списком йдуть “Агро-Овен” (ТМ “Золотко”) та “Володимир-Волинська птахофабрика” (ТМ “Епікур”).

У дослідженні АМКУ також зазначається, що за останні три роки виробництво курятини в Україні зросло на 12%, а експорт українського продукту за кордон — на 38%.

Джерело: УНН

Під головуванням Президента України Володимира Зеленського відбулася нарада щодо підготовки нашої держави до майбутнього членства у Європейському Союзі після отримання статусу кандидата в члени ЄС.

У зустрічі також взяли участь керівник Офісу Глави держави Андрій Єрмак і його заступники, Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук, Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль, народні депутати та урядовці, керівники правоохоронних і судових органів влади.

Президент привітав присутніх з отриманням нашою державою статусу кандидата в члени ЄС і подякував за роботу, яка була зроблена для досягнення цього історичного рішення.

«Але ми не маємо зупинятися. Поставлено завдання, ми дали нашим людям важливі обіцянки. Цей курс ми не змінюємо», – наголосив Глава держави.

Як зазначив Володимир Зеленський, мають бути чітко окреслені завдання для всіх гілок влади, щоб оперативно рухатися в напрямку набуття повноправного членства в ЄС.

Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина зауважила, що вже напрацьована дуже хороша секторальна база відносин між нашою країною та ЄС, що допоможе швидше проходити певні процедури.

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль доповів, що триває виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. За його словами, статус кандидата дає Україні змогу розпочинати секторальні перемовини, і сьогодні в роботі – вісім напрямів.

Зокрема, йдеться про приєднання до Конвенції про процедуру спільного транзиту (NCTS) – так званий митний безвіз. Наприкінці червня в онлайн-форматі відбулася фінальна оціночна місія готовності України до приєднання до NCTS, яка надала позитивний висновок. Очікується ухвалення відповідного закону в другому читанні.

Іще один напрям – підготовка до підписання Угоди про лібералізацію автомобільних перевезень, що має відбутися найближчими днями. Завдяки цьому дозволи на транспортні перевезення для українських компаній будуть непотрібні.

Як зазначив Денис Шмигаль, важливим також є створення спільного простору роумінгу між Україною та ЄС. Це означає, що українці не платитимуть за роумінг у країнах Європейського Союзу, а громадяни ЄС не сплачуватимуть за роумінг в Україні.

Крім того, триває підготовка до приєднання нашої держави до єдиної зони платежів у євро без комісії, що буде відчутним для наших громадян як всередині країни, так і за кордоном. Очільник уряду також зробив акцент на значенні інтеграції енергосистеми України з енергомережею континентальної Європи, особливо в контексті розширення експорту, для чого вже отримано відповідний висновок.

Важливим є й укладення угоди про так званий промисловий безвіз для відкриття взаємного доступу на ринки промислової продукції, інтеграція України в цифровий ринок ЄС, долучення до всіх ініціатив європейського «зеленого курсу».

Президент обговорив з учасниками наради законопроекти для європейської та євроатлантичної інтеграції України, визначені як пріоритетні на 2022 рік.

Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба поінформував про роботу з державами – членами ЄС щодо збереження підтримки євроінтеграції України.

Джерело: Agravery.com

Під час секції «Технології» експерт із обладнання свинокомплексів з Данії Карстен Расмуссен розповість про альтернативні методи опалення свинарських приміщень.

 «Тема оптимального клімату у приміщенні свинокомплексу — завжди актуальна. Опалення — її невід’ємна частина. У своєму виступі я планую зосередитися на ключових аспектах:

• Автономне водне опалення;
• Як використати переваги континентального клімату для охолодження приміщень;
• Як забезпечити оптимальну якість повітря;
• Особливості «мінімальної» вентиляції», — поділився спікер.

 Конгрес «Прибуткове свинарство» — одна з наймасштабніших галузевих подій не лише в Україні, але й за її межами. Майданчик для відвертої розмови про все, що стосується вітчизняної галузі свинарства. Серед учасників — свинарі, кращі українські та закордонні фахівці у царині свинарства, представники держави, експерти міжнародних організацій. Цього року захід відбудеться 6 червня у виставковому центрі «АККО Інтернешнл». Організатори заходу — Асоціація «Свинарі України», Всеукраїнська Аграрна Рада і консалтингова компанія DYKUN.