Стійкі мікроби, або чому перестають спрацьовувати антибіотики?

04-груд-2018

У світі частішають випадки виникнення резистентності до антимікробних препаратів, Україна вже готується реагувати, повідомляє agravery.

В рік у світі від резистентності до антибіотиків помирає близько 700 тисяч людей, а до 2050 року ця цифра збільшиться у 10 разів, говорить Микола Мороз, генеральний директор Директорату безпечності та якості харчової продукції Міністерства аграрної політики та продовольства України. Проблема пов’язана не тільки із використанням протимікробних препаратів у медицині, а і у лікуванні тварин, м’ясо і молоко яких потім вживає людина. Це також може призвести до резистентності до антибіотиків. Тому, у Європі почали діяти програми по зменшенню використання антибіотиків у ветеринарії. А зараз про це задумались і в міністерстві аграрної політики України, де планують змінити закон про ветеринарну медицину.

Чого досягли в ЄС?

Завдяки забороні використання антимікробних препаратів в якості стимуляторів росту, введенню системи обліку ветеринарних препаратів та застосуванню антибіотиків в ветеринарній медицині виключно по рецепту ветеринара за п’ять років в ЄС зменшилось використання антибіотиків на 20%. «Великобританія зменшила використання протимікробних ветеринарних препаратів на 27%, а Словенія за 6 років знизила використання на 35%, Нідерланди досягли 64% зменшення використання антибіотиків. Схожа ситуація і в Фінляндії, Данії, Швеції. Усі ці країни в національному плані собі ставили задачу за три роки зменшити використання на 20%, а за п’ять на 50% і з часом вони досягли тієї межі нижче якої вони не можуть опуститись. Зменшення кількості використання антибіотиків досягалось покращенням умов утримання, гігієни, дезінфекції, нормальної годівлі і в другу чергу шляхом заборони антибіотиків», — розповів Юрій Косенко, голова національного агентства ветеринарних препаратів та кормових добавок під час круглого столу «Система антимікробної резистентності в тваринництві», що пройшов в Києві 21 листопада 2018 року.

Проте в Євросоюзі на цьому не зупиняються і вже готується новий регламент, який буде регулювати використання антибіотиків. «Наразі в ЕС розробляється новий регламент, який внесе деякі зміни у використання антибіотиків. Планується заборонити декілька видів антибіотиків, а також передбачена заборона імпорту продукції, яка містить у собі заборонені препарати. Цей закон вступить в силу через три роки після його підписання. Бразилія вже підняла питання нового регламенту в СОТ і наразі тривають дискусії з цього приводу», — розповідає Девід Джон, експерт AnimalHealthEurope (Європейської асоціації виробників ветеринарних препаратів).

Що потрібно зробити в Україні?

За словами Юрія Косенко, якщо зараз не прийняти ніяких заходів у боротьбі з резистентністю до антимікробних препаратів, то вже через 10 років вони перестануть діяти як на тварин, так і на людей. Тому потрібно терміново вирішувати цю проблему. У міністерстві аграрної політики усвідомлюють можливі наслідки цієї проблеми і тому готують новий проект закону. В якому, за словами Миколи Мороза, будуть передбачені певні обмеження використання антибіотиків в якості стимуляторів росту, проте, оскільки проект закону ще не пройшов громадських слухань і знаходиться на фінальній стадії розробки, деталі не розголошуються. Також у міністерстві наголошують, що боротьба із резистентністю потребує взаємодії із Міністерством охорони здоров’я та Держпродспоживслужбою.

Найбільшою проблемою галузі є відсутність контролю обігу антибіотиків. В Україні досі немає чіткої системи контролю за дистрибуцією та використанням протимікробних препаратів в тваринництві. Тож експерти радять звернути увагу на досвід Євросоюзу та запровадити електронну систему контролю обігу цих препаратів. Окрім того, потрібно ввести застосування антибіотиків виключно за рецептом ветеринарного лікаря, а сам рецепт зробити електронним. Прив’язати кожного ветеринара до електронної бази даних, в якій він зможе переглянути зареєстровані препарати та виписати на необхідний антибіотик рецепт. Таким чином буде відслідковуватись весь ланцюг обігу протимікробних препаратів. Виробникам та постачальникам також не залишиться нічого, окрім як подавати інформацію про свої препарати до електронної бази, адже ветеринар обирає серед препаратів, що містяться в базі даних. На думку Юрія Косенка, таку систему в Україні можна запровадити за п’ять років, а вже на основі тих даних, що будуть надходити до цієї бази даних вже можна буде змінювати ситуацію із використанням антибіотиків. «У світі вже є практика виписування рецепту в електронному форматі і ми також зараз над цим працюємо. Але швидко цього не зробиш, оскільки до цього не готові кадри та фермери. Також ми плануємо запровадити обов’язкове ліцензування виробництва протимікробних препаратів та їх роздрібну реалізацію. Це дозволить навести порядок на ринку. Правила для дистрибуції мають бути одні, незареєстрованими препаратами не мають права торгувати ані роздрібні ані гуртові реалізатори», — каже Юрій.

Ігор Присяжнюк, ветеринарний лікар Асоціації виробників молока (АВМ):

«Більше 50% діючого закону про ветеринарну медицину наразі не працює, тому зараз розробляється новий проект закону. Останнім часом Україна почала активно адаптувати законодавство до європейського. Було прийнято багато підзаконних актів у різних сферах, здебільшого які стосуються якості продукції і в результаті цих актів сам закон втратив свою силу. У новому законі увага, в першу чергу, буде приділена безпеці та якості продукції. Оскільки від цього також залежить здоров’я людей, які цю продукцію споживають.

Наразі в Україні створюється дорожня карта по зменшенню використання антибіотиків в тваринництві. Передбачається перебудова технології вирощування тварин із акцентом на мінімізацію використання протимікробних препаратів у профілактичних цілях. Планується посилити контроль за використанням антибіотиків у лікуванні тварин та акцентувати увагу на вакцинації. Окрім того, необхідно покращити загальні умови утримання тварин, покращити гігієну та санітарію приміщень та обслуговуючого персоналу. Ці нововведення будуть поступово застосовуватись і в результаті приведуть до зменшення вживання антибіотиків. В кінцевому результаті такі зміни призведуть до економії, оскільки за неофіційними даними 70% усіх продажів ветеринарних препаратів припадає на антибіотики. Тоді як усі затрати на ветеринарію на літр молока складають 6% із яких 4,2% це антибіотики.

В Нідерландах, завдяки введенню обмежень використання протимікробних препаратів, вдалось значно покращити ситуацію із резистентністю до антибіотиків. І перше що вони зробили — це запровадили використання в ветеринарії та медицині різних видів антибіотиків. Тобто, ті групи протимікробних препаратів, що використовуються в тваринництві не будуть використовуватись у якості ліків для людини».

Більше новин
ЄС наростив імпорт вітаміну Е, вітаміну С та метіоніну
03-трав-2022

У 2021 році ЄС імпортував на 12% більше вітаміну Е порівняно з 2020 роком, відзначає торгова онлайн-платформа Kemiex, яка відстежує тенденції пропозиції та попиту на вітаміни на світовому ринку.

Це означає, що 2021 року європейські користувачі придбали додатково 4900 метричних тонн вітаміну Е порівняно з попереднім роком.

Загалом минулого року ЄС імпортував 46 500 тонн вітаміну Е, повідомила Kemiex, включаючи корми, продукти харчування та іншого роду продукцію, а також різні форми цього вітаміну, такі як 50% порошок та 95% олія.

Швейцарія випередила Китай як найбільший експортер вітаміну Е до ЄС, поставивши до блоку 23 000 тонн цього продукту.

Ключовими імпортерами вітаміну Е в ЄС минулого року були Нідерланди (26 400 т) та Німеччина, яка купила 23 200 т цього продукту у 2021 році. Франція була третім за величиною імпортером вітаміну Е цей період, купивши 8000 т.

2021 року ЄС імпортував 22 300 тонн вітаміну Е з Китаю. Ці обсяги імпорту знизилися на 1% чи 200 тонн порівняно з 2020 роком.

Німеччина була основним центром імпорту від китайських постачальників, таких як NHU і ZMC, а Нідерланди поставки здійснювалися іншим китайським виробником вітаміну Е, Jilin Beisha Pharmaceutical Co.,Ltd.

Завод DSM у Сіссельні у Швейцарії, найбільше у світі підприємство з виробництва вітаміну Е потужністю близько 25 000 тонн на рік, працює на повну потужність, повідомляє Kemiex.

Тим часом, у першому кварталі минулого року, після модернізації, у Китаї знову запрацював завод із виробництва вітаміну Е Yimante. Це спільне підприємство DSM та Nenter розташоване в Цзінчжоу, провінція Хубей. Його виробнича потужність становить 16000 т/р. На ньому виробляється вітамін Е в олійній формі.

Завод DSM Lalden у Валі, Швейцарія, що виробляє проміжні вітаміни, також був модернізований і з жовтня минулого року цей об'єкт знову працює.

Kemiex також надала дані щодо закупівлі вітаміну С ЄС у 2021 році, при цьому блок імпортував 59 800 тонн цього продукту та його похідних.

За даними, минулого року Китай був постачальником номер один вітаміну С у ЄС, обсяги зросли на 8% порівняно з рівнем 2020 року.

Kemiex зазначає, що китайський виробник вітаміну С, NHU, запровадив нові виробничі потужності наприкінці 2020 року та швидко завоював популярність на ринку.

Минулого року ЄС імпортував 9800 тонн вітаміну С та його похідних із Великобританії, що на 38% менше, ніж у 2020 році.

DSM управляє єдиним західним майданчиком з виробництва вітаміну С у Далрі, Шотландія. Ще один завод з виробництва вітаміну С, керований DSM, розташований у провінції Цзянсу, Китай.

Ще один звіт Kemiex показує, що минулого року ЄС імпортував на 2% або на 1100 тонн більше Dl- та L-метіоніну, ніж у 2020 році.

Значні внутрішні потужності існують у Бельгії та Франції, але найменший європейський майданчик Evonik у Весселінгу (близько 65 000 т/р) був перепрофільований у першій половині 2021 року. Вперше великі обсяги цієї незамінної амінокислоти було імпортовано із Сінгапуру.

Найбільшими торговими партнерами ЄС щодо Dl-метіоніну у 2021 році були Малайзія (18 400 т), Китай (14 200 т) та Японія (12 400 т).

Малайзія залишалася найбільшим постачальником цього продукту до ЄС, незважаючи на падіння обсягів на 25% минулого року. Kemiex зазначає, що у 2021 році основний постачальник, CJ CheilJedang, постраждав від строгих обмежень через COVID-19.

Китайський експорт Dl-метіоніну в ЄС збільшився минулого року на 22% порівняно з 2020 роком завдяки значному нарощуванню потужностей NHU, у той час як імпорт цієї амінокислоти в ЄС з Японії зріс на 26%, повідомила швейцарська група.

poultryukraine

Детальніше
Щодо випадку АЧС в Одеській області
29-трав-2017

Відповідно до інформації Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області, 25 травня 2017 року в господарстві Великорибальського психоневрологічного будинку інтернату (с. Ярославка Саратського району Одеської області) було зареєстровано захворювання та загибель чотирьох голів свиней.

При дослідженні відібраних проб біоматеріалу в Державному науково-дослідному інституті з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи (ДНДІЛДВСЕ) (м. Київ) 26.05.2017 встановлено діагноз на африканську чуму свиней (АЧС) (звіт про результати дослідження № 003796 п.м./17 від 26.05.2017).

З метою координації дій з локалізації та ліквідації спалаху АЧС проведено засідання Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при Саратській райдержадміністрації, рішенням якої затверджено план з ліквідації АЧС, визначено межі епізоотичного осередку, зон захисту та нагляду.

За попередньою інформацією, в господарстві утримувалося 49 голів свиней.

В осередку захворювання вживаються заходи з локалізації та недопущення поширення збудника АЧС.

Прес-служба Держпродспоживслужби

Детальніше
Експерт розповіла, що буде з ціною на м'ясо свинини восени
14-серп-2019

Експерти Асоціації «Свинарі України» не виключають, що восени вартість свинини в живій вазі може знизитися. Однак категорично стверджувати це не можна.

Про це в коментарі ГолосUA повідомила керівник аналітичного відділу Асоціації «Свинарі України» Олександра Бондарська.

«Спостереження за ціновою динамікою за останні десять років вказують на те, що пікові ціни на свинину спостерігаються саме на межі літнього та осіннього сезонів. При цьому частіше максимальної позначки закупівельні ціни на живця досягали саме у вересні, після чого почався їх поступовий сезонний спад. Втім, нинішні коливання цін на свинину в живій вазі мають значно більшу амплітуду, що практично не дає можливості операторам ринку спрогнозувати подальшу їх зміну більш-менш точно.

Залежно від сценарію розвитку подій «жива вага» в Україні може як піднятися в ціні до 50 грн за кілограм, так і опуститися нижче 45 грн за кілограм. Від цього багато в чому будуть залежати і ціни на свинину на полицях супермаркетів. Зокрема, в першому випадку роздрібні ціни на свинину будуть на рівні початку травня, у другому — повернуться до позначок середини липня», — говорить експерт.

О. Бондарская розповіла, які фактори вплинуть на вартість свинини.

«Те, як будуть «вести себе» ціни в закупівлі, в першу чергу, залежить від того, як буде співвідноситися між собою вплив нижчезгаданих факторів. Це, зокрема обсяг пропозиції живця забійних кондицій. Скорочення останнього в літній період обумовлено тим, що у спекотну погоду тварини повільніше набирають вагу і довше ростуть до забійних кондицій. По мірі зниження температур, ситуація протилежна, тому восени пропозиція живця зростає. Тому прогнозовані високі температури в кінці серпня і на початку вересня опосередковано будуть підтримувати ціни на ринку живця.

Наступний фактор — попит на свинину з боку переробників, який залежить як від рівня купівельної активності споживачів, так і від наявності запасів і пропозиції імпортної сировини.

Також важливим є фактор співвідношення динаміки внутрішніх і європейських цін на свинину. Так, в ключових «свинарських» країнах ЄС спостерігається позитивна динаміка, тоді як в Україні ціни ослабли протягом останніх тижнів. Різноспрямованість векторів руху цін з одного боку, зменшує привабливість закупівлі імпортної сировини. З іншого, внутрішній ринок може незабаром «підхопити» цю тенденцію.

Також на ціну живої ваги свині впливають сезонні зміни попиту. Із завершенням періоду відпусток, зменшення попиту буде найбільш відчутним у курортних регіонах, зокрема, на півдні країни, тоді як повернення споживачів в міста, тривалі вихідні в кінці літа, погожі дні в першій половині вересня дають надію на деяку реабілітацію продажів. Однак підготовка до нового навчального року, а потім і до нового опалювального сезону може змусити українців переглянути сімейні бюджети і, як наслідок — раціон», — пояснила керівник аналітичного відділу Асоціації «Свинарі України».

PigUA.info за матеріалами golos.ua

Детальніше
Виробництво індичатини впало на 30%
16-черв-2022

Виробництво м’яса індички в Україні скоротилося на 30%. Одна з вагомих причин — неможливість постачань добового молодняка з Європи у перші місяці війни.

Про це в інтерв’ю журналу «Наше птахівництво» розповів регіональний менеджер з продажів компанії Moorgut Kartzfehn von Kameke GmbH & Co. KG (Німеччина) Олександр Куліченко, пише AgroTimes.

«Наразі це скорочення виробництва ринок ще повною мірою не відчув, оскільки у багатьох господарствах на вирощуванні птиця, яку завезли ще до початку воєнних дій, — зазначив він. — Також чимало підприємств тримають велику кількість замороженої індичатини. Надлишок продукції утворився з початком війни, коли різко впало споживання індичатини».

Період, коли не було постачань добового молодняку індиків в Україну, не позначиться критично на внутрішньому ринку саме через значні обсяги замороженого м’яса, уточнив Олександр Куліченко.

Він додав, що більшість великих виробників індичатини зосереджена у Західній та Центральній Україні, й усі вони залишилися на ринку. Хоча роботу цих підприємств суттєво ускладнило руйнування логістичних ланцюгів.

agroportal.ua

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок