Український молочний індекс практично не змінився

Компанія ТОВ «Європейський Протеїн Україна» побудувала в смт. Рокитне (Київська область) завод з виробництва високопротеїнових добавок нового покоління.

Загальна сума інвестицій в проект складає близько $10 млн.

Потужності заводу дозволяють забезпечити потреби як внутрішнього ринку, так і ринків Європи, Близького Сходу і Азії.

У компанії відзначають, що в світі на даний момент всього два подібних заводи. На даному підприємстві впроваджена система управління якістю відповідно до міжнародних стандартів GMP.

Для довідки: Спільне будівництво заводу почалося в квітні 2016 року. Засновники ТОВ «Європейський Протеїн Україна» — німецька компанія Agrolife GmbH і датська компанія Fermentationexperts AS.

delo

20 жовтня Верховна Рада України ухвалила у першому читанні проєкт державного бюджету на 2022 рік.

Агросектору нардепи виділили 8 млрд грн. Зокрема, на такі бюджетні програми:

• Реконструкція, модернізація та відновлення меліоративних систем, включаючи здійснення відповідних заходів в Одеській області.
• Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників.
• Керівництво та управління у сфері геодезії, картографії та кадастру.
• Проведення земельної реформи.
• Загальнодержавні топографо-геодезичні та картографічні роботи, демаркація та делімітація державного кордону.
• Селекція в рибному господарстві та відтворення водних біоресурсів у внутрішніх водоймах та Азово-Чорноморському басейні.

4,6 млрд грн з виділених 8-ми планується спрямувати на фінансову підтримку агровиробників.
ВАР вважає дану суму недостатньою та наполягає на суттєвому її збільшенні. Оскільки агровиробники щороку стикаються з новими викликами.

Також ВАР наголошує: аби у 2022-му агросектор зміг стабільно функціонувати та вдало проходити критичні точки, державну підтримку слід спрямувати на пріоритетні напрямки. А саме:

• Побудова нових зерносховищ.
• Розвиток зрошення.
• Підтримка овочівництва.
• Кошти на агрострахування.
• Допомога у придбанні сільськогосподарської техніки та обладнання.
• Розвиток садівництва.
• Підтримка тваринництва.

Наразі аграрним комітетом пропонується збільшити держпідтримку агросектору до 11 млрд грн.

uacouncil.org

ФГ «Пан Індик-1» (Чернівецька область) планує експортувати індичатину до Великої Британії.

Про це розповів директор господарства Сергій Семенів, пише AgroTimes.
«Нині виготовляємо документи для отримання єврономера», — уточнив він.
Скасування Великою Британією мит і квот на експорт продукції з України стало для господарства хорошою новиною.
«Раніше для нас цей напрямок не був перспективним через нецікаву цінову політику тощо. Сьогодні це чудові можливості для українських агровиробників, — зазначив Сергій Семенів. — Для нашого підприємства це можливість нарощувати обсяги виробництва. Адже коли буде більша маржа, буде сенс розширятися».
До Великої Британії планується доставляти продукцію вантажними перевезеннями у рефрижераторах.
За словами Сергія Семеніва, Європі цікаві не тушки індиків, а обвалка у розфасовках.

«Потрібно буде дещо перелаштовуватись, та ми маємо усі можливості для цього. У нас є власний цех переробки», — зауважив він.

Для довідки: ФГ «Пан Індик» спеціалізується на товарному вирощуванні індиків. Має п'ять робочих пташників із сучасним обладнанням.

agroportal.ua

Росія не полишає спроб паразитувати на глобальних проблемах. Про це заявив речник Міністерства закордонних справ Олег Ніколенко.

Днями МЗС РФ зманіпулювало публікацією Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО), аби відбілити роль Росії в створенні глобальної продовольчої кризи.

«Мовляв, за даними ФАО, за підсумками 2021/2022 сільськогосподарського року обсяг виробництва зернових в світі очікується на рівні 2,8 млрд тонн, що перевищує аналогічний показник попереднього сезону. В блокуванні зерна або зростанні цін винна звісно не Росія. На переконання російських дипломатів, винні систематичні „помилки“ Заходу в плануванні сільськогосподарської політики та „нелегітимні“ санкції. Такий підхід яскраво ілюструє тактику підтасовування фактів. Російський диявол криється як раз в деталях», — коментує Олег Ніколенко.

По-перше, виробництво зерна в світі дійсно зростає, але зростає і споживання. Насправді споживання зростає в 1,3 рази швидше, ніж виробництво.

По-друге, обсяг торгівлі зерном падає, а не зростає. За даними ООН, в сезоні 2020/2021 року об'єм торгівлі склав 479,3 млн тонн, а 2021/2022 році — вже 475,4 млн тонн.

По-третє, і найголовніше, суттєва частина українського зерна врожаю 2021/2022 року зараз недоступна для споживачів через блокування російською армією українських портів. Ба більше, незважаючи на високі обсяги виробництва, деякі країни нині обмежують експорт зернових задля мінімізації руйнівних наслідків російської агресії та ґарантування своєї продовольчої безпеки.

Така негативна тенденція буде лише поглиблюватися. ФАО прогнозує подальше зменшення обсягів виробництва, споживання, запасів та торгівлі зерновими.

«Як вже зазначав міністр закордонних справ Дмитро Кулеба, нинішня продовольча криза в світі — приклад того, як в Москві використовують глобальну проблему, аби просувати свої агресивні політичні інтереси. Фактично Росія свідомо запустила гру на виживання в країнах з найвразливіших регіонів світу, щоб на високих ставках виторговувати геополітичні переваги. Не перестаємо повторювати нашим партнерам: зупинивши Росію в Україні, вони, насамперед, захистять добробут своїх громадян», — зазначає пан Ніколенко.