Український АПК є перспективним напрямком інвестування для американського бізнесу ― Мартинюк

Отримання доступу до ринків нових країн та подальша стагнація внутрішнього споживання стимулюватиме птахпідприємства дедалі більше експортувати продукцію.

Про це розповів виконавчий директор Асоціації "Союз птахівників України" Сергій Карпенко.

«З кожним роком конкуренція на цих ринках продукції птахівництва лише посилюється, – наголосив він. – Традиційні країни-імпортери намагаються застосуванням нетарифних методів та ветеринарно-санітарних заходів обмежувати імпорт для стимулювання розвитку внутрішнього виробництва».

Найпріоритетнішими ринками для подальшого розвитку експорту, за словами Сергія Карпенка, є країни Азії, зокрема Китай, MENA (регіон Близького Сходу та Північної Африки) та країни ASEAN (В'єтнам, Малайзія, Філіппіни, Індонезія).

Також важливим є відкриття ринків США, Канади, ПАР, Мексики, розвиток експорту продукції птахівництва до країн ЄС та Великої Британії, Саудівської Аравії, Іраку.

«Сьогодні внутрішні ринки м'яса птиці та яєць є профіцитними, тому існує пряма залежність у ціноутворенні на внутрішньому ринку від експортного постачання, – зазначив Сергій Карпенко. - Збалансовані експортні обсяги дають можливість витримувати адекватні внутрішні ціни та не втрачати прибутковість через цінову конкуренцію між виробниками».

ptichki.net

Відповідно до результатів останніх досліджень Європейського інституту промислового птахівництва використання ферменту глюкозооксидази в годівлі птиці дозволяє істотно поліпшити виробничі показники за рахунок підвищення імунного статусу поголів'я.

Як відомо, в ЄС заборонено використання кормових антибіотиків в профілактичних цілях, тому вчені знаходяться в постійному пошуку нових рішень, що дозволяють вирощувати птицю безпечно і без зниження економічних показників.

Крім застосування традиційних способів контролю патогенної мікрофлори - органічних кислот і прибутків, одним з найбільш перспективних напрямків є використання різних ферментних добавок, і зокрема глюкозооксидази.

Даний фермент набув широкого поширення в тваринництві порівняно недавно. Через високу вартість основним напрямком його застосування були біосенсори, які реагують на рівень глюкози в різних середовищах. Але внаслідок комерціалізації і розробки більш ефективних способів виробництва вартість промислової глюкозооксидази вдалося значно знизити і після ряду експериментів, проведених на найбільших підприємствах по вирощуванню птиці і свиней, фермент був рекомендований в якості ефективної альтернативи антибіотиковмісним препаратам. Механізм дії ферменту полягає в гіперсинтезі перекису водню і виділенню активного кисню, що подавляє патогенну мікрофлору в шлунково-кишковому тракті тварини.

Джерело: ptichki.net

Протягом січня та лютого в Україні спостерігалось скорочення виробництва м’яса. Загальні обсяги його продукування упродовж перших двох місяців цього року склали 237,4 тис. тонн, що на 7,7% менше, ніж у січні та лютому 2019 року.

Найбільш помітно скоротились обсяги виробництва м’яса птиці, а от виробництво свинини,навпаки, зросло на 1%, повідомляє Асоціація «Свинарі України» (АСУ) з посиланням на дані Державної служби статистики України.

«Головним «винуватцем» просідання виробництва стало менше виробництво м’яса птиці. Зокрема, мова йде про менше виробництва курячих морожених тушок та охолоджених їх частин у порівнянні з аналогічним періодом минулого року: мінус 35,5% та 25,5%, відповідно, що сумарно зменшило обсяги виробництва м’яса птиці майже на 24 тонни. Обсяг виробництва морожених курячих частин у цей же час збільшився на 12% чи 6.1 тис. тонн (до 56,94 тис. т), в тому числі і завдяки приросту об’ємів виробництва за лютий більш ніж на 1/5. Проте це не змогло компенсувати втрат. Свинина — єдиний вид м’яса, виробництво якого не скоротилося за перші місяці року. Навпаки, сукупний випуск охолодженого, мороженого та соленого м’яса свиней у січні-лютому додав майже 1% та склав 44,3 тис. Тонн», — зазначили в АСУ.

Meat-Inform

Продовжуємо тему неконтрольованого імпорту. За підсумками 2020-го майже 30% молочної продукції на полицях торгівельних мереж України було ввезено з-за кордону.

Про це повідомляє пресслужба Асоціації виробників молока.

Динаміка шокуюча: протягом останніх трьох років імпорт молочних продуктів зростає різкими і несподіваними темпами:

в 2018 р. — на 39%,

в 2019 р. — на 67%,

в 2020 р. — на 113%.

Про це з телеканалом Україна говорять Ганна Лавренюк, генеральна директорка АВМ, та Кейс Хузінха, власник ТОВ «Кищенці».

Як підкреслює Ганна Лавренюк, у 2020 р. Україна імпортувала молочної продукції в еквіваленті 1 млн тонн молока-сировини. Це вдвічі більше, ніж у 2019-му.

Причому очевидні неконкурентні умови імпорту молочних товарів:

у ключових країнах-експортерах діють спеціальні програми субсидування експорту, за рахунок яких стрімко зростає обсяг імпорту, але знижується його вартість;

вітчизняні торгівельні мережі розраховуються за ІМПОРТНУ молочку переважно по ПЕРЕДОПЛАТІ, тоді як на українську молочну продукцію діє відстрочка платежу до 90 днів — тобто, по суті, за рахунок українського виробника торгівля фінансує імпорт!

«Несправедливі умови конкуренції вітчизняної молочної продукції з імпортною ставлять під питання наші плани і мрії про розвиток. Той мільйон тонн молока у вигляді імпортної продукції у 2020-му, мав би бути вироблений в Україні та дати робочі місця понад 15 тисячам робітників на МТФ і створити понад 1 мільярд податків тільки на молочних фермах», — зазначає Кейс Хузінха.

Ми, Україна, продовжуємо фінансувати сусідні держави, доки не застосовуємо засобів захисту і створення конкурентних умов для молочного сектору, який генерує найбільшу кількість податків в порівнянні з іншими галузями АПК.

Асоціація виробників молока закликає вживати заходів для розумного захисту вітчизняного молочного ринку, інакше Україна втратить молочну галузь економіки.

milkua.info