Український агроекспорт до ЄС б'є рекорди

21-лют-2018

У 2017 році вартість експорту агропродовольчої продукції з України до ЄС зросла на 1,2 млрд євро (+27%). Разом з Індонезією, це найбільш значний показник зростання експорту до ЄС.

Такі дані містяться у останньому щомісячному торговельному звіті, оприлюдненому Єврокомісією 19 лютого, повідомило Представництво Європейського Союзу в Україні.

За останні 12 місяців ЄС імпортував найбільше агропродовольчої продукції з Бразилії (11,8 млрд євро), США (11 млрд євро), Аргентини (5,7 млрд євро). Також у цьому списку присутні Україна, Китай, Індонезія, Швейцарія і Туреччина. Сума імпорту в ЄС коливається в межах 4,5-5,5 млрд євро для кожної з цих країн.

Водночас експорт агропродовольчої продукції Євросоюзу до України за останні 12 місяців зріс на понад 200 млн євро.

Загалом, у 2017 році вартість експорту агропродовольчої продукції ЄС склала 137,9 млрд євро. Такий показник свідчить про стійке зростання у порівнянні з 2016 роком – на 5,1% (у вартісних показниках).

Найбільше зростання у щорічній вартості експорту агропродовольчої продукції було зафіксовано до США (+6%), Росії (+16%) та деяких азійських ринків – зокрема, Японії (+11%), Китаю (+5), Гонконгу (+10%) та Південної Кореї (+13%). За останні 12 місяців найкращі показники експорту було зареєстровано у сферах винних виробів, спиртних напоїв та лікерів, а також корму для домашніх тварин. Натомість, експорт пшениці та інших зернових, а також свинини впав.

Імпорт агропродовольчої продукції до ЄС також зріс, хоча дещо повільніше за експорт. У такий спосіб торговельний баланс для агропродовольчої продукції залишається позитивним: експорт переважає імпорт на 20,5 млрд євро.

Укрінформ

Більше новин
Для інтенсифікації аграрного бізнесу в умовах війни необхідно збільшувати зрошувані землі
25-квіт-2022

Війна росії з Україною показала наскільки наше аграрне виробництво впливає на продовольчу безпеку не лише Європи, а й всього світу. А отже незадіяний потенціал меліоративних системи може стати запорукою інтенсифікації сільського господарства України.

Про це повідомляє прес-служба Міністерства аграрної політики та продовольства України.

«Жодна сільськогосподарська культура не обходиться без вологи. На територіях, де її не достатньо або надмірно, застосовується гідротехнічна меліорація — зрошення, осушення, двостороннє регулювання водного режиму. Зважаючи на нерівномірність розподілу природної вологи в Україні побудовані зрошувальні системи на площі 2,2 млн га (1,7 млн га без урахування тимчасово окупованих територій до 2022 року) та осушувальні — 3,3 млн гектарів», — йдеться в повідомленні.

В довоєнний період, сільськогосподарські землі, які були визначені як зрошувані та осушувані, тобто на них існують або колись були розташовані меліоративні системи, використовувались в аграрному виробництві на 95% та 85% відповідно. Але при цьому, по факту, полив в останні роки здійснювався на площі 551 тис га (32% від наявних). Осушувальні системи, через маловодні роки, практично не виконують свої функції, а отже на їх технічний стан мало хто звертає увагу.

«Ми бачимо, що через активні бойові дії та окупацію Херсонської області, на даний час подача води на зрошення унеможливлюється на площі понад 100 тис. га з тих, які поливалися у 2021 році», — додають у міністерстві.

Однак, необхідно усвідомлювати, що майже 1,2 млн га зрошуваних земель, а це не тільки південні області, використовується без поливу через низку об'єктивних та суб'єктивних факторів, основні з яких:

  • брак кошів у сільгоспвиробників на придбання зрошувальної техніки або на будівництво краплинного зрошення;
  • відсутність зрошувальної мережі через її пограбування;
  • висока вартість послуг із подачі води на полив;
  • небажання аграріїв займатися поливом.

«І саме ці 1,2 млн гектарів є запорукою отримання врожаїв в 2−3 рази вищих від тих, що отримують на цій території зараз. Ми вже маємо довоєнну програму щодо відновлення меліорації в Україні, яка була розрахована на виконання в мирний час — це Стратегії зрошення та дренажу в Україні на період до 2030 року, яка схвалена у 2019 році, а план з її реалізації був прийнятий Кабінетом міністрів України у 2020 році. За цим планом на сьогодні Верховною Радою України прийнято 17 лютого 2022 року Закон України „Про організації водокористувачів та стимулювання гідротехнічної меліорації“. Закон визначає правовий статус організацій, процедуру їх створення, діяльності та припинення, набуття ними прав на гідротехнічні об'єкти міжгосподарських та внутрішньогосподарських меліоративних систем державної та комунальної власності, здійснення експлуатації набутих у власність систем. Такі організації будуть рушійною силою у відновленні меліоративних систем», — переконують у Мінагрополітики.

Але сучасні реалії вимагають нових підходів до відновлення не лише меліоративних систем, а й використання меліорованих земель. Великою перевагою територій, де колись були побудовані зрошувальні системи, це наявність джерела зрошення, а на осушенні — водоприймачів. Але зважаючи на затяжний маловодний період в України, на цих водних об'єктах необхідно провести моніторинг наявності та доступності водних ресурсів для потреб гідротехнічної меліорації.

Отже, для інтенсифікації аграрного бізнесу в умовах війни шляхом відновлення гідротехнічної меліорації:

  • необхідно провести ревізію тих меліоративних систем, на яких до цього часу не застосовувалася гідротехнічна меліорація та визначити їх спроможність на можливість забезпечувати подачу води на зрошення чи її відведення (зрошувальні системи — до 1,2 млн га, осушувальні — до 2,8 млн га);
  • визначити першочерговість відновлення об'єктів інженерної інфраструктури з чіткою прив’язкою до конкретних меліоративних систем та необхідний обсяг фінансування відновлюваних робіт (вартість робіт до 120 млрд грн);
  • орієнтуватися на будівництво типових модульних насосних станцій з метою прискорення робіт по відновленню меліоративних систем та налагодження потокового виробництва на заводах-виробниках як вітчизняних так і зарубіжних;
  • переорієнтувати меліоративне землеробства на сільськогосподарські культури, які необхідні для забезпечення продовольчої безпеки, в першу чергу зерна та плодоовочевої продукції;
  • надання державної допомоги та кредитних ресурсів на відновлення та модернізацію об'єктів меліоративних систем, придбання дощувальних машин та обладнання (до 9 млрд грн);
  • надання сільгоспвиробникам компенсації вартості витрат на полив (щорічно не менше 0,5 — 1 млрд грн);
  • створити організації водокористувачів, які зможуть забезпечити ефективну експлуатацію меліоративних систем.

«Це слід робити з дотриманням екологічних вимог до водних ресурсів із забезпеченням збереження та підтримки родючості ґрунтів», — підкреслюють експерти.

Такі заходи дадуть можливість:

  • додатково залучити до зрошення 1−1,2 млн га;
  • відновити водорегулювання в зоні осушення на мільйон гектарів;
  • збільшити валове виробництво зернових культур орієнтовно на 8 млн тонн/рік, технічних культур на 3,5 млн тонн/рік, а виробництво плодоовочевих культур на 11 млн т/рік.

«Вартість додаткової валової продукції сумарно це може скласти біля 135 млрд грн/рік. І основне — створити десятків тисяч робочих місць, як в сфері будівництва меліоративних систем так і в їх подальшій експлуатації. Цей рік ми повинні максимально використати для того, щоб залучити нові площі на меліоративних системах для застосування гідротехнічної меліорації починаючи вже з 2023 року оскільки без цього не можливо забезпечити продовольчу безпеку ні зараз ні у майбутніх періодах», — підсумували у Мінагрополітики.

agravery.com

Детальніше
Розвиток ефективного сільського господарства в пріоритетах України — Зеленський
27-вер-2021

Одним з пріоритетів України є розвиток системи ефективного сільського господарства та формування глобальної довіри до стандартів безпеки продовольчих продуктів.

Про це заявив Президент Володимир Зеленський у відеовиступі на Саміті ООН з продовольчих систем у Нью-Йорку (США), повідомляється на сайті глави держави.

«Україна є одним із глобальних лідерів на ринку продовольства. Ми усвідомлюємо свою відповідальність у гарантуванні продовольчої безпеки. Україна — надійний партнер і навіть у найбільш панічні періоди поширення COVID-19 не створювала жодних обмежень для постачання продуктів харчування», — зазначив Президент.

За його словами, наша країна усвідомлює, який внесок може зробити в забезпечення більш сталого та справедливого споживання, і активно працює над цими завданнями.

«Нашим пріоритетом залишатиметься розвиток системи ефективного сільського господарства та формування глобальної довіри щодо застосування напрацьованих стандартів безпеки продовольчих продуктів. Важливим є подальший сталий розвиток національних продовольчих систем. Маємо значний потенціал для збільшення своєї ролі у формуванні сталого постачання харчової продукції», — наголосив Президент.   

Володимир Зеленський нагадав, що Україна вже здійснила низку важливих і успішних кроків на шляху реалізації цього амбітного плану. Зокрема, наша країна приєдналася до Комітету з всесвітньої продовольчої безпеки та очолила Міжнародну раду по зерну. Крім того, з 1 липня в Україні запрацював повноцінний ринок землі.

Також, за його словами, серед пріоритетів напрацьованого в Україні проекту національної дорожньої карти трансформації продовольчих систем — ініціатива «Здорове харчування для всіх».

Серед інших важливих завдань Зеленський назвав рух у бік кліматичної нейтральності виробництва. На думку глави держави, цієї мети реально досягти у горизонті 2050 року. 

«Однак її досягнення не повинне перетворитися на надмірні субсидії для заможних аграріїв із розвинутих країн. Допомогу мають отримувати ті, хто справді цього потребує: фермери з країн, що розвиваються. Кліматична політика не повинна призводити до подальшої економічної нерівності», — наголосив Володимир Зеленський.

Крім того, переконаний Президент, необхідно зміцнювати внутрішній ринок і стимулювати експорт.

«Наша мета на цьому шляху — забезпечення продовольчої безпеки, перехід до стійких моделей виробництва та збуту, а також розвиток необхідних фінансових інструментів», — зазначив глава держави.

Детальніше
Наприкінці осені Україна «недорахувалася» більше 0,5 млн свиней
14-лист-2017

Згідно з останніми даними Державної служби статистики, на початку листопада в Україні налічувалося 6,7 млн свиней. Це на 0,65 млн голів чи 8,9% менше, порівняно з роком раніше, повідомляє Аналітичний відділ Асоціації «Свинарі України».

«Хоча скорочення поголів’я переважно торкнулося промислового сектору, більшість свиней сконцентровано у сільськогосподарських підприємствах», — коментують в АСУ.

Так, порівняно з листопадом 2016-го, кількість промислових свиней скоротилася на 10% чи 370 тис. голів. Тим не менш, поголів’я тварин у сільськогосподарських підприємствах дещо переважає їх кількість у присадибному секторі: 3,4 млн голів проти 3,29 млн голів, відповідно.

Варто зауважити, що одним із найвагоміших чинників, який сприяє скороченню кількості свиней у господарствах населення, є поширення АЧС. За десять місяців 2017-го в Україні зафіксували 131 спалах АЧС, що на 44% більше випадків ніж попереднього року. При цьому, переважна більшість з них мали місце у присадибному секторі. Хоча число випадків на сількогосподарських підприємствах трохи вище ніж торік (21 проти 17, відповідно), але цього року вірус вражав переважно дрібних операторів, оминувши середніх.

Асоціація «Свинарі України» — неприбуткова, добровільна організація. Дата створення —14 липня 2011-го. Наразі АСУ об’єднує 35 господарств, маточне поголів’я яких становить 35% від загальнодержавних обсягів. Основною ціллю Асоціації є захист прав та інтересів підприємств у галузі свинарства, досягнення світових стандартів виробництва продукції завдяки впровадженню сучасних технологій. Крім того, об’єднання виступає організатором освітніх та інших галузевих подій.

pigua.info

Детальніше
Свині ГМО: редагування генів допоможе уникнути хірургічної кастрації поросят
27-черв-2019

Хірургічна кастрація кабанів дозволяє покращити смак м’яса. Утім, ця процедура порушує вимоги щодо благополуччя тварин. Foundation for Food and Agriculture Research (Фонд досліджень продовольства та сільського господарства FFAR) та «Альянс для припинення хірургічної кастрації свиней» розробили підхід, який дозволяє запобігти операціям шляхом редагування генів.

Методика сприяє тому, що статеве дозрівання поросят не настає. На відміну від методів, що існують, новий не передбачає введення чужорідних речовин у гени свиней. Кілька компаній вже перевірили на практиці ефективність такої модифікації.

«Це величезний успіх. За допомогою нової технології ми зможемо вирішити питання добробуту тварин, зберігаючи при цьому якісний продукт для споживачів», — зазначає Саллі Роккі, виконавчий директор FFAR.

Кастровані поросята демонструють гостру стресову фізіологічну реакцію, включаючи підвищений рівень гормонів стресу, підвищену частоту серцевих скорочень. Європейський Союз заборонив практику кастрації свиней, але впровадження цієї норми затримується, через високий рівень витрат, яких потребує відмова від такої практики.

Наступним кроком у дослідженні є визначення комерційної життєздатності та продуктивності кабанів, які не піддаються кастрації, оскільки не досягають статевої зрілості через редагування генів.

meat-inform.com

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок