Союз хіміків та Федерація роботодавців (ФРУ) розробили проект «Стратегії розвитку хімічної галузі до 2030 року». Про це йдеться на сайті ФРУ.
«Наразі хімічна галузь України опинилася під загрозою зникнення. Така ситуація — результат відсутності послідовної системної економічної політики держави з розвитку та підтримки національної індустрії та її базових галузей», — наголосив генеральний директор ФРУ Руслан Іллічов.
Як приклад радник президента Союзу хіміків України Ігор Гольченко навів те, що через запровадження заходів та санкцій щодо імпорту сировини, добрив та їхніх виробників, переважно з Російської Федерації. Так, у 2015 році, у порівнянні з 2014 роком, коли ці заходи було застосовано, імпорт, тим не менш, зріс майже вдвічі. Минулого року, порівняно з 2017 роком, обсяги імпорту дещо знизилися, але це жодним чином не вплинуло на виробництво, частка імпорту в якому становила до 80%. Звичайно, все це не могло не вплинути на роботу вітчизняних підприємств хімпрому та показники зайнятості.
«За 9 місяців 2018 року виробництво скоротилося до 57%, в галузі вивільнено 6 тис. робочих місць, — зауважив він. — Це свідчить про те, що обмежувальні заходи ефективно не спрацьовують, адже, крім агресивної політики РФ на внутрішньому та зовнішньому ринках, зростанню імпорту сприяють так звані нетипові зовнішньоторговельні операції, коли одні поставки підміняються іншими, має місце „чорне“, тобто без обкладання податками та митом, ввезення сировини та добрив. Дається взнаки й обтяжлива для українських виробників вартість природного газу».
Загалом проект Стратегії містить 10 таких пріоритетів: створення конкурентної сировинної бази, модернізація хімічних виробництв, розвиток внутрішньогалузевих технологічних ланцюгів на базі наявних виробництв, створення нових хімічних виробництв, необхідних для розвитку суміжних галузей промисловості, продукції високого технологічної переділу, сучасне агрохімічне забезпечення АПК, ефективне імпортозаміщення тощо.
Реалізація Стратегії дозволить:
— довести частку вітчизняної продукції на внутрішньому товарному ринку в період до 2030 року в сегменті азотних добрив до 80%, комплексних добрив — до 35−40%, засобів захисту рослин (ЗЗР) — до 30%, інших агрохімікатів — до 70%;
— знизити частку імпортної продукції на внутрішньому товарному ринку в сегменті основної хімії і мінеральних добрив — до 40%;
— суттєво наростити випуск ЗЗР (наразі доля імпорту в даному сегменті перевищує 90%) й зменшити частку долю контрафактної продукції на внутрішньому ринку засобів захисту рослин;
— довести рівень забезпечення вітчизняною сировиною основної хімії та мінеральних добрив у період до 2030 року до 60−65%.
Основи стратегії представили уряду у другій половині 2018 року, а сам проект документа в грудні 2018 року відправлено уряду на розгляд.
