Українські корови дають кошерне молоко

Компанія «Імперія—Агро» відкриє у місті Кропивницький сучасну аграрну лабораторію, яка матиме назву «Імперія—Lab».

Нова лабораторія оснащена сертифікованим європейським обладнанням згідно вимог світових стандартів, повідомили в компанії.

У «Імперія—Lab» аграрії зможуть зробити аналіз ґрунту, листову діагностику, фітопатологічну експертизу ґрунту, рослини, насіння, добрив, комбікормів, зерна та іншої сільгосппродукції.

Крім цього, лабораторія на замовлення фермерів строюватиме карти вмісту елементів живлення на полях. Такі дослідження показують вміст азоту, фосфору, калію у ґрунті, рівень pH тощо.

agrotimes

Свинина — єдиний вид м’яса, споживання якого зросло в 2021-му. За попередніми оцінками Мінагрополітики, споживання свинини та м’ясопродуктів з неї у 2021-му на 3,7% більше ніж роком раніше.
Про це йдеться у повідомленні Асоціації свинарів України.

Профільне міністерство оцінює цьогорічне середньодушове споживання свинини та м’ясних виробів з неї у 19,5 кг на особу (в перерахунку на м’ясо). Це на 0,7 кг чи 3,7% перевищує минулорічний показник. Такий приріст «перекрив» відповідне скорочення споживання яловичини та м’яса птиці, тож м’ясний раціон середньостатистичного українця за попередніми оцінками залишається на рівні 2020-го — 53,8 кг у перерахунку на м’ясо.

В Асоціації  «Свинарі України» погоджуються з оцінками Мінагрополітики щодо збільшення споживання свинини. «Попит на м’ясо не тільки в Україні, а й в інших країнах світу значною мірою залежить від рівня платоспроможності населення. Остання наразі послаблена через економічні наслідки пандемії та на тлі посилення інфляції.

Водночас, за даними ДССУ, середня споживча ціна на свинину за січень-жовтень змінилася незначно порівняно з іншими видами м’яса: +1% проти +15%-вого подорожчання яловичини та 20-25% підвищення ціни на курятину. «Помірне підвищення цін дозволило внутрішньому ринку «поглинути» більші обсяг як вітчизняної промислової свинини, так і імпортованої сировини. З іншого боку, саме активніша пропозиція цього виду м’яса певною мірою стримала здороження свинини для кінцевого споживача» — роз’яснюють аналітики Асоціації. Водночас, це вкотре підтвердило тезу, що за можливості українці охоче збільшують кількість свинини у раціоні, а прогнози експертів профільного міністерства дають сподівання на відносно сталий попит на цей вид м’яса у 2022-му.

Попри тимчасову заборону на експорт до ЄС та подешевшання акцій найбільший український виробник м’яса птиці, компанія «Миронівський хлібопродукт» (МХП), планує подальший розвиток, нарощування потужностей виробництва та інвестиції в нові проєкти не лише на території України. Про це в інтерв’ю для порталу liga.net повідомив власник агропромислового холдингу Юрій Косюк.

Через заборону на експорт української курятини до країн Євросоюзу після спалаху пташиного грипу на Вінниччині у МХП ухвалили рішення на 10% скоротити виробництво м’яса птиці на підприємствах в Україні. Натомість зростають обсяги виробництва на птахофабриках МХП у Словенії. Також, за словами пана Косюка, планується будівництво нових підприємств у інших країнах.

«Європейські обмеження для нас досить неприємні, але це короткострокова історія, я думаю, що це питання буде вирішене найближчим часом. Саудівська Аравія повторно відкрила свій ринок. Але після перерви в експорті ми зрозуміли, що з цим треба працювати. Було багато недоробок з боку офіційних органів щодо оформлення документів. Але найголовніше, що, побачивши недоробки, службовці готові їх виправляти. Наразі для подальшої експансії на ринку ЄС маємо намір в Хорватії і Сербії будувати підприємства. Будівництво фабрики в Саудівській Аравії зараз лише на стадії домовленостей з партнерами», – зазначив пан Косюк.

Meat-Inform

Тарас Висоцький виділив 2 основні блоки, які можуть гарантувати конкурентоздатність і розвиток молочного сектору України, в які включив виробництво молока і переробку.

Про це Тарас Висоцький, заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, розповів під час онлайн-зустрічі «Актуально про молоко», пише MilkUa.info.

Перший блок — це ефективність діяльності, яка залежить від кількох ключових факторів.

«По-перше, йде мова про знання, і тут ми досить суттєво рухаємо вперед завдяки профільним об'єднанням, таким як Асоціація виробників молока та інші. По-друге, технології, на які не вистачає коштів для швидкого впровадження на тому ж рівні на якому їх імплентують міжнародні колеги з якими ми конкуруємо.

Так, можливо останнє десятиліття — це була проблема, але за минувший рік держава зробила прогрес, щоб забезпечити доступне фінансування для запуску технологій. Нагадую, що за січень-березень ми виплатили 90 млн грн на компенсацію відсотків за залученими кредитами, і знову-таки це в основному аграрії, переробки там мало. А як відомо, з вересня 2020 року переробні підприємства, які залучають кредитні кошти також можуть отримувати компенсацію — 1,5 облікові ставки НБУ. Тому є сподівання, що за 2−3 роки технології швидко оновляться», — зауважив заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.

Третім фактором Тарас Висоцький називає державне управління, яке можливе у тісній співпраці із профільними асоціаціями.

Другий блок — це держпідтримка.

«У наших конкурентів все на високому рівні — управління, і знання, і технології, і держпідтримка, звісно нам потрібно це враховувати. Потрібно робити таку ж фізичну фінансову підтримку в Україні або застосовувати обмежувальні заходи щодо імпорту. Наразі держава розглядає всі варіанти. Державна підтримка в 1,15 млрд грн поки є недостатньою. Є ініціатива президента „Нове село“, про яку зовсім скоро буде відомо детальніше. Зокрема, обговорюється фінансування за прикладом Польші, яке у перерахунку на корову становить 100 євро, а в Україні має бути 3000 грн», — розповідає Тарас Висоцький.