Українські фермери отримали лише 37% компенсацій за знищене через АЧС поголів’я

Нова кормова добавка, недавно розроблена групою вчених з Швейцарії в рамках спільного проекту з приватним бізнесом з Великобританії, може внести серйозний вклад в боротьбу з глобальним потеплінням завдяки скороченню викидів парникових газів від великої рогатої худоби (ВРХ).

За словами фахівців, сільське господарство в даний час відповідально за 18% всіх парникових газів, що виділяються життєдіяльністю людини. Принаймні, такі дані офіційної статистики, реальна ж картина може бути гірше. На планеті в будь-який відрізок часу одночасно годується стадо з 1,5 млрд корів, кожна з яких виділяє в рік 120 кг метану - газу, в 20 разів більше шкідливого для атмосфери, ніж вуглекислий газ.

Передбачається, що до 2050 року число корів на планеті зросте до 2,5 млрд голів, що, швидше за все, стане новим викликом для навколишнього середовища. Фахівці, однак, переконані, що за допомогою зміни раціону харчування тварин можна істотно знизити навантаження на природу і вже запропонували раціон кормової добавки, який, за їхніми словами, знижує викиди метану на 30%.

Разом з тим, комбінація факторів, таких як використання нових добавок і зміна складу раціону, є найкращим рішенням, оскільки, за словами вчених, вона може запропонувати навіть більш істотне скорочення викидів метану.

За матеріалами All About Feed

На тлі зменшення обсягів виробництва яєць, вовни, меду у 2016 році сільськогосподарські підприємства збільшили виробництво молока на 36,4 тис. т, що на 1,4% перевищило показники 2015 року.

Про це повідомив директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко.

«Середньорічний удій молока від однієї корови минулого року збільшився до 4 735 кг проти 4 644 кг у 2015 році. Найвищі надої у Київській області, де від однієї корови отримують 6 223 кг молока. Друге місце посідає Полтавщина із показником у 5 930 кг на рік», ― зазначив Лупенко.

Він додав, що більше 6 тис. кг молока від однієї корови надоюють також у сільгосппідприємствах шести регіонів.

«Незважаючи на незначне зростання обсягів виробництва молока з розрахунку на одну особу вони зменшилися на 1,8% ― з 247,8 кг у 2015 році до 243,3 кг минулого року. Це, перш за все, спричинене зменшенням поголів’ям корів», ― підсумував Лупенко.

milkua.info

Торгівля свининою живою вагою у кінці червня зупинилася на середньоринковій позначці 47,2 грн/кг. За підсумками щотижневого моніторингу закупівельних цін АСУ, на початку липня ситуація на ринку живця, найвірогідніше, аналогічною.

Про це повідомляє Аналітичний відділ Асоціації «Свинарі України».

Так, ціна живих свиней забійних кондицій варіюватиме у межах 47-48 грн/кг, як і минулого тижня. «Хоча окремі оператори підняли закупівельну ціну, в більшості випадків вони просто намагалися досягнути ціни ближчої до середньоринкової позначки. Ті, чиї ціни минулого тижня тяжіли до максимальних, навпаки, дещо понизили до середини діапазону, проте понад половина виробників втримали цьоготижневі ціни на досягнутому рівні. Зазначимо також, що деякі свинарі втрималися від реалізації живця, який у зв’язку з погодними умовами дещо повільніше досягає забійної ваги», — коментують в АСУ.

Динаміка закупівельних цін на живець свиней І-ї категорії, 2017 р.

Джерело: Аналітичний відділ АСУ

Асоціація «Свинарі України» — неприбуткова, добровільна організація. Дата створення —14 липня 2011-го. Наразі АСУ об’єднує 35 господарств, маточне поголів’я яких становить 35% від загальнодержавних обсягів. Основною ціллю Асоціації є захист прав та інтересів підприємств у галузі свинарства, досягнення світових стандартів виробництва продукції завдяки впровадженню сучасних технологій. Крім того, об’єднання виступає організатором освітніх та інших галузевих подій, наприклад Конгресу «Прибуткове свинарство».

pigua.info

Верховна рада України ухвалила державний бюджет на 2019 рік, який, зокрема, передбачає виділення коштів на державну підтримку сільськогосподарських виробників. В останній момент в документ були внесені суттєві зміни, які скоротили загальний об’єм фінансування на 1 млрд гривень до 5,9 млрд гривень.

Зокрема було скорочено об’єм фінансування за двома програмами:

на програму тваринництва наступного року направлять 3,5 млрд гривень замість 4 млрд гривень, які обіцяв уряд;

на компенсацію вартості сільськогосподарської техніки піде близько 800 млн гривень, замість 1,3 млрд гривень запланованих.

При цьому на програму підтримки фермерів виділено 800 млн гривень (у 2018 році було 1 млрд гривень), а держпідтримка садівництва складе 400 млн гривень (у 2018 році було 300 млн гривень).

agronews