Українська кукурудза дешевшає другий тиждень поспіль на тлі коронавірусу

12-лют-2020

Ціни на зернові в Чорноморському регіоні знижуються другий тиждень поспіль, як для врожаю 2019 р. так і для врожаю наступного сезону. Про це повідомляє прес-служба Agritel.

Зокрема, українська кукурудза знизилася в ціні на $4 за т до $182 за т на умовах FOB. У той же час ціни на кукурудзу наступного врожаю (CME Black Sea Corn) все ще знаходяться вище цін врожаю 2019 р.

«З самого початку спалаху коронавірусу попит на чорноморське походження знижується, особливо для поставок в більш тривалі періоди, такі як квітень або травень», — відзначили аналітики.

Kurkul.com

Більше новин
Мєтєлєва обговорила розвиток українського АПК з представниками ЄС
09-жовт-2019

Відбулась зустріч заступниці міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Інни Мєтєлєвої з керівником сектору сільського господарства Представництва ЄС в Україні Крістіаном Бен Хеллом та керівником напряму з сільського господарства, санітарних та фітосанітарних питань Групи підтримки України в Європейській комісії Маркусом Клінглером. 

Про це повідомляє прес-служба міністерства.

​Під час зустрічі обговорили пріоритетні завдання Мінекономіки щодо розвитку сільського господарства та сільських територій, а також стратегічну співпрацю у напрямах: управління природними ресурсами, підтримки розвитку сільських територій, фермерства, аграрної освіти та науки, харчової безпеки та цифровізації аграрного сектору. 

«Одним з пріоритетних завдань роботи міністерства є розвиток сільського господарства, сільських територій, підтримка розвитку фермерських господарств та продовження співпраці з Європейським Союзом по виконанню Плану дій щодо Угоди про Асоціацію», — зазначила Інна Мєтєлєва. 

Agravery

Детальніше
З техрегламенту «Про безпеку молока» потрібно прибрати все, що не є молоком
13-лют-2018

Таку думку висловив директор Центру вивчення молочного ринку (ЦВМР) Михайло Міщенко.

Нагадаємо, з 16 липня в РФ вступлять в силу зміни до технічного регламенту «Про безпеку молока і молочної продукції». Ключовою зміною влада неодноразово називала помітне маркування продукції з рослинними жирами.

«Хочу всіх привітати з ще однією довгоочікуваною зміною — введенням маркування молочної продукції в липні цього року», — сказав глава Мінсільгоспу Олександр Ткачов на минулому тижні. Нові правила посилюють вимоги до маркування молочних продуктів, що містять рослинні жири, щоб це рішення в повній мірі запрацювало, необхідно в кілька разів підвищити штрафи за порушення техрегламентів і правил маркування, підкреслив глава Мінсільгоспу.

«Широко піднімається тема маркування продукції з рослинними жирами — відволікання уваги. Головне з останніх змін технічного регламенту 033/2013 пов'язано з введенням нового поняття — молокомісткий продукт із замінником молочного жиру. Ми маємо таку ситуацію — нововведеннями забирається поняття сирний продукт, натомість на упаковці буде писатися: молокомісткий продукт із замінником молочного жиру, виготовлений за технологією сиру», — підкреслив Михайло Міщенко.

Все це зайшло надто далеко, впевнений експерт. За його словами, молочні технічні регламенти з самого початку пропонували понятійний апарат так, що можна було поставити під сумнів, чи мають право багато продуктів перебувати в ньому.

«Якщо порівнювати з Кодексом Аліментаріус, до якого прагнуть привести наше регулювання російські законодавці, то в ньому є такі поняття: молоко сире, молочні продукти, складові продукти без заміни молочного жиру і білка і відновлене молоко. Ніяких молоковмісних і молокорослинних продуктів, замінників молочного жиру там немає», — прокоментував директор ЦВМР. — «Виходячи з останніх змін техрегламенту «Про безпеку молока і молочної продукції», сьогодні, наприклад, молоковмісним продуктом із замінником молочного жиру можна назвати Нутеллу або Рафаелло. Там молока в сухій речовині не менше 20% і при цьому відбувається заміна молочного жиру. Все це фактично створювало і створює ситуацію зі зростанням фальсифікату», — підкреслив Михайло Міщенко.

Експерт висловив думку, що з одного боку по закону в РФ існують регламентовані техрегламентом поняття «молоковмісні продукти» та їх наявність на полиці не є фальсифікатом. Коли Росспоживнагляд звітує, що фальсфіката на полиці не більше 4%, то він в принципі правий. Але, при цьому кінцевий споживач сприймає всі ці продукти (незважаючи на відповідність техрегламенту), як фальсифікат. Споживач хоче купити сир, а купує продукт, виготовлений за технологією сиру, впевнений Михайло Міщенко.

«Россільгоспнагляду в принципі плювати на закон і в своїх дослідженнях він виходить з того як ситуацію розуміє кінцевий споживач. Виникає їх версія про те, яка кількість фальсифікату лежить на полиці. Відверто кажучи, Россільгоспнагляд прав, тому що розглядає ситуацію з точки зору кінцевого споживача. А споживач бачить продукти, які стоять на полиці з молочними продуктами, але не є такими. Існують кондитерські та хлібобулочні вироби, які не потрапляють під техрегламент «Про безпеку молока», але з урахуванням змін є молоковмісними продуктами. Ті, хто придумав цю термінологію — злочинці, так як це розмивання понять і введення споживачів в оману. Конфлікт Россільгоспнагляду, галузі, Росспоживнагляду пов'язаний саме з термінами і поняттями чинного техрегламенту. Сьогодні галузь і влада повинна вжити єдине правильне рішення — прибрати все з техрегламенту «Про безпеку молока», що не є молоком і молочною продукцією. Тоді ця продукція піде з молочної полки», — уклав експерт.

milkua.info за матеріалами dairynews.ru

Детальніше
Що дасть державі єдиний реєстр одноосібників
18-груд-2018

Держава не знає, хто працює на агроринку. Через це не може пояснити суті реформ та ефективно розподілити дотації на худобу. Виправити це хочуть створенням єдиного Державного аграрного реєстру.

Зараз в Україні нема повної бази даних про наших аграріїв. Держстат за звітами місцевих адміністрацій та підприємств підраховує обсяг виробленої продукції та приблизне число агровиробників. Мінагрополітики веде облік отримувачів держпідтримки та суму виданих агродотацій на основі власних даних та звітів держбанків. При цьому державні структури навіть не мають єдиної оцінки «тіньового» агровиробництва: наприклад, в Мінекономрозвитку стверджують, що рівень «тінізації» АПК сягав 9% у І кварталі 2018 року, а в Національному банку стверджують, що «тіньові» продажі агропродукції суттєво впливають на курс валют в країні.

Через це аграрне міністерство хоче покращити систему збору даних про агровиробництво, тому готує законопроект про появу єдиного Державного аграрного реєстру. Розробити його Мінагрополітики планує до кінця цього року, коли документ подадуть до ВР поки невідомо. Планується, що Державний аграрний реєстр працюватиме в електронній формі. Зареєструватись у такій базі дані зможуть безплатно усі агровиробники, стимулом до реєстрації стане спрощення сплати податків. При цьому Державний аграрний реєстр використовуватимуть для консультування землеробів, комунікації чиновників Мінагрополітики із аграріями та організації торгів продукцією малих виробників. Створити такий реєстр допоможе Європейський Союз в рамках проекту «Підтримка впровадження сільськогосподарської та продовольчої політики», розповів заступник міністра аграрної політики Віктор Шеремета.

У свою чергу, за словами урядовця, поява Державного аграрного реєстру потрібна для створення Державного виплатного агентства. Такій установі хочуть передати управління всіма програмами держпідтримки АПК. При цьому заявки аграріїв на виплату дотацій задовольнятимуть в «автоматичному режимі», без участі чиновників. У такий спосіб Мінагрополітики планує зняти претензії аграріїв щодо «ручного розподілу» дотацій, коментує Шеремета.

Поки що, за підсумками 2017 року Держстат говорив про 76,59 тисяч аграрних підприємств в Україні, з яких крупних — 18, середніх — 2,39 тисяч, малих — 74 тисячі. За результатами 10 місяців 2018 року Держстат говорить про 4,03 млн господарств населення, що цьогоріч зокрема дали врожай у 14,09 млн тонн зернових та бобових культур. Із цих даних випливає, що нині агровиробництвом займається кожен третій із 13 млн жителів українських сіл, 56% з яких — жінки.

Нагадаємо, що ВР уже прийняла в липні цього року для легалізації «одноосібників» законопроект № 6490-д. Документ передбачає, що сімейна ферма може зареєструватись як фізична особа-платник четвертої групи спрощеного податку за умови, якщо господарство не наймає сторонніх робітників. Таке господарство отримає пільгу із сплати ЄСВ на кожного члена сімейного ФГ. Завдяки цьому, вважають автори законопроекту, із «тіні» мають вийти від 0,2 до 1,2 млн господарств, що обробляють 2−20 га ріллі, і на які припадає до 80% продажів овочів, 60% продажів м’яса та 40% продажів молока.

Реєстративна інформативність

Поки держава не знає, скільки всього українських аграріїв, вона не може оптимально розподілити агродотації та вирішити проблему із підтримкою земельної реформи та наповнення податками місцевих бюджетів, каже голова Укрдержфонду підтримки фермерських господарств Юрій Апальков. Службовець пояснює: цьогоріч одноосібники на утримання молодняку ВРХ мали отримати 0,7 млрд грн дотацій. Чиновники Мінагрополітики не мали контактних даних господарств-майбутніх отримувачів виплат, тому про програму розповідали виключно через регіональні ЗМІ, а не, наприклад, працівників районних управлінь агропромислового розвитку. Так у І півріччі лише три тисячі одноосібників тримали субсидію на ВРХ, хоча до 1 жовтня число отримувачів дотації виросло одразу до 103 тисяч, а сума до виплати виросла до 144,3 млн грн на 176 тисяч голів худоби. Якщо ж опиратись на Держстат, то число отримувачів дотацій на ВРХ могло бути значно більше: за статистикою, селяни мають 2,5 млн голів ВРХ, що удвічі більше від промислових агропідприємств.

Оскільки єдиного реєстру «одноосібників» нема, то пояснювати селянам суть урядової концепції земельної реформи доводиться розповідати також лише через регіональні ЗМІ. Нагадаємо, Кабмін хоче дозволити купівлю ріллі лише фізичним особам, і не більше 200 гектарів «в одні руки». А поки регіональні ЗМІ мають вузьку аудиторію, то й ідея зняття «земельного мораторію» не має широкої підтримки у власників паїв та дрібних агровиробників, бідкається Шеремета. Слова урядовця підтверджує соціологічне опитування компанії GfK у жовтні 2018 року. Дослідження свідчить, що 35,3% опитаних селян не мають чіткого ставлення відносно ідеї запуску ринку землі. При цьому лише 5% респондентів заявили, що мають достатньо інформації про суть земельної реформи.

Окрім цього, коментує Апальков, відсутність повної бази даних по дрібних агровиробниках та «одноосібниках» не дає можливості перевірити тезу про значну кількість «тіньових» агровиробників, які не доплачують податки до місцевих бюджетів. У ДФС стверджують, що за 2014−2017 роки площа ріллі, з якої сплачують земельний податок, скоротилась удвічі або до 18 млн га. Такий факт фіскали пояснють значною кількістю «тіньовиків».

Записи без посередників

Створити єдиний державний реєстр агровиробників Україні потрібно також, аби українська аграрна політика в цілому відповідала стандартам ЄС, каже експерт Офісу підтримки реформ Мінагрополітики Олександр Митченок. Фахівець пояснює: регламенти ЄС № 1306/2013 та № 1307/2013 передбачають повну реєстрацію усіх наявних фермерських господарств. При цьому уряди країн ЄС обліковують фермерів за розміром доходу та величиною земельного банку. Це потрібно аби спрогнозувати видатки на агродотації із бюджету Євросоюзу, каже керівник проекту «Підтримка впровадження сільськогосподарської та продовольчої політики» Джон Мілнз.

Окрім цього, європейські країни укладають об'єднані бази даних про агровиробників для того, щоб уряди могли контактувати із землеробами напряму, без посередників із аграрних асоціацій чи фермерських кооперативів. «Реєстрація посилює комунікацію між виробниками та державою, підвищує довіру між ними, дозволяє визначити конкретні потреби виробників та розробити ефективну фінансову підтримку», — доповнює керівник групи сільського господарства Групи підтримки ЄС України Маркус Клінглер.

У свою чергу Європейський Союз має свою вигоду допомогти Україні із укладенням єдиного реєстру агровиробників: так ЄС зможе повністю оцінити обсяг конкуренції для тамтешніх місцевих сімейних ферм, особливо якщо українські одноосібники почнуть продавати свою продукцію на експорт, або ж якщо Україна стане членом ЄС. Також, за потреби, підкоригувати свою аграрну політику, свідчать слова Мілнза. Наявна статистика говорить, що сімейне фермерство є основою агровиробництва в ЄС лише завдяки значним податковим послабленням.

Наприклад, нині в країнах Євросоюзу сумарно налічується 9,6 млн сімейних ферм, на які припадає 69,7% всієї худоби ЄС та дві третини всієї ріллі ЄС, або ж 116 млн гектарів. При цьому 34,5% від усіх сімейних ферм Європи припадає на Румунію, 13,6% — на Польщу, та 9,4% — на Італію. Середній розмір сімейної ферми в ЄС становить менше 10 гектарів, хоча середнє сімейне ФГ у Великобританії має 73 гектари.

Цікаво, що 30% сімейних ферм ЄС, або 2,3 млн господарств декларують прибуток менший за 1,5 тисяч євро на рік: такий рівень заробітків дає право у спрощеному режимі вести фінансову та податкову звітність. Хоча в Голландії взагалі не оподатковують річний дохід фермерського господарства до 4,6 тисяч євро, в Німеччині — 7,6 тисяч євро, у Португалії — до 22,6 тисяч євро. Доходи землеробів Польщі взагалі не оподатковуються, тамтешні фермери сплачують лише фіксований «сільський податок» на їхню ріллю, в розмірі 154 злотих або ж 1076 гривень за гектар (для порівняння: мінімальне податкове навантаження на легального агровиробника в Україні, складає 1400 гривень на гектар).

agravery.com.

Детальніше
ТОП-30 виробників свинини
03-квіт-2017

Попередній рік був справжнім випробовуванням для виробників свинини. Поширення АЧС, несприятлива економічна ситуація та екологічні перипетії відчутно «прорідили» лави операторів ринку. Проте ті, хто залишилися, витримали ці негаразди. Порівняти, з яким доробком вітчизняні свиногосподарства завершили 2016-ий, та з якими потужностями розпочали 2017-ий, дозволяє рейтинг найпотужніших виробників свинини.

Склад першої п’ятірки флагманів свинарської галузі не змінився. Найвищий щабель посідає ПрАТ «АПК-ІНВЕСТ», яке минулоріч навіть збільшило відрив від другої сходинки, наростивши маточне поголів’я на 12%. Впритул до другого місця наблизилася ТзОВ «Даноша», кількість свиноматок якого на початку 2017-го зрівнялася за чисельністю у ПАП «Агропродсервіс». Від трійки лідерів трохи відстає СП ТОВ «Нива Переяславщини», що у 2016-му році збільшило маточне поголів’я на 21% порівняно з рейтингом за 2015-й. Варто зазначити, що всупереч усім складнощам минулого року, ключові гравці ринку наростили виробничий потенціал. Так, сукупна чисельність свиноматок у п’ятірці найпотужніших виробників свинини зросла на 6% та склала 77,7 тис. голів. Загальне поголів’я цих господарств складає майже 865 тис. голів чи 24% від сукупної чисельності свиней у промисловому секторі на початку 2017-го, а їх частка у реалізації свиней на забій з боку сільськогосподарських підприємств — майже 31%.

Топ-30 найпотужніших свиногосподарств змінилися як за складом, так і за кількістю утримуваного поголів’я. Одна їх сукупна питома вага у загальній чисельності промислових свиней в Україні зросла до 53,5%.

 Рейтинг найпотужніших свиногосподарств підготовлений на основі даних Аналітичного відділу Асоціації «Свинарі України».

pigua.info

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок