Українська експансія та Брекзит можуть спровокувати кризу на ринку м’яса ЄС

Зниження податку на додану вартість (ПДВ) на пальне не матиме позитивного впливу на агровиробників.

Про це у Facebook заявив голова ФГ «Рубін» (RUBIN FARM) Олександр Незрадько, коментуючи дану пропозицію Президента. 

«ПДВ не входить у собівартість для платників ПДВ. Мені, як платнику ПДВ, зменшення ставки ПДВ на пальне нічого не змінює в сумах витрат», — зазначив він. 

У свою чергу керівник Центру досліджень продовольства та землекористування Київської школи економіки Олег Нів’євський пояснив, що така ж логіка працює і з логістикою (якщо постачальник — платник податку). 

«Крім того, для кінцевої продукції є свій ринок, і на ціну реалізації кінцевого товару впливає ПДВ на цю продукцію, а не на пальне», — додав він. 

Також Нів’євський підкреслив, що Україна залежить на 80% від імпорту, переважно з недружніх країн. 

«Відповідно, щоб бути незалежним від цього, треба менше споживати, щоб менше завозити. Зменшення ставки ПДВ — це менша ціна і, відповідно, більше споживання. Тобто — більша залежність», — додав він, зауваживши, що бензин та дизель — не ті речі, де потрібно стимулювати збільшення споживання (через викиди тощо).

Також експерт вважає, що від зниження ПДВ матиме вигоду переважно населення із авто — не найбідніше. А дорогі авто ще більше споживають пального. 

Крім того, таке рішення, на думку експерта, — це втрати бюджету, але він не впевнений, що ціни просядуть на всю величину ПДВ. 

«Це знижена ставка, там конвертація зменшення ПДВ в ціні не 100%. Але навіть повне зниження ціни на ставку ПДВ не збільшить споживання, щоб перекрити втрати бюджету. Еластичність споживання бензину та дизелю знаходиться в районі 0,1-0,4, це низькоеластичний попит», — уточнив Нів’євський. 

agroportal.ua

Уряд та Міністерство економіки України перебувають у постійному діалозі з підприємцями та розглядають їхні запити щодо розширення переліку товарів критичного імпорту. Подальше його розширення буде залежати від стабільності фінансової системи держави.

Про це йдеться в повідомленні Мінекономіки.

Як зазначається, на початку війни, яку розпочала росія проти України, уряд схвалив перелік товарів критичного імпорту, що потрібні державі в умовах воєнного часу. Його мета — обмежити виведення за кордон валюти та зміцнити економіку. Сьогодні бізнес поступово відновлює свою активність.

«Уряд тримає курс на виробничий протекціонізм. Йдеться про максимальне нарощення власного виробництва та імпортозаміщення там, де це можливо. Тому йдемо назустріч українській промисловості — працюємо з галузевими асоціаціями виробників та коригуємо список товарів критичного імпорту, якщо бачимо, що в цьому є потреба», — сказано в повідомленні.

У той самий час, зазначили в Мінекономіки, за рахунок такого регулювання вдалося запобігти надмірному витоку валюти з України, а, отже, й ослабленню економіки.

«У майбутньому перелік товарів критичного імпорту буде змінюватися залежно від того, наскільки успішно досягатимемо балансу між обсягами валютних оплат за кордон та обсягом валютних надходжень до країни. В ідеалі ці два показники повинні приблизно дорівнювати одне одному», — повідомив заступник міністра економіки Тарас Качка.

biz.censor.net

У І кварталі 2020 року погіршилися показники діяльності практично усіх галузей економіки, за винятком сільського господарства (останнє здебільшого через вичерпання статистичного ефекту, пов’язаного зі зміщенням термінів збору врожаю попереднього кварталу).

Про це повідомляють аналітики НБУ.

Найбільший негативний вплив спостерігався у сфері транспорту та більшості секторів послуг. Валова додана вартість у сфері розміщення та громадського харчування знизилася на 8,8% р/р, інших послуг — на 13% р/р, транспорті — 8,6% р/р.

Додатковим негативним чинником для показників транспорту було скорочення транзиту газу.

Через складну ситуацію в бюджетному секторі знижувалася валова додана вартість у тих видах діяльності, що фінансуються переважно з бюджету: освіті, охороні здоров'я, державному управлінні й обороні.

Суттєво знизилася валова додана вартість у промисловості, зокрема через теплу погоду, що позначилося на показниках енергетики, а також у будівництві.

Валова додана вартість сектору фінансової та страхової діяльності знижувалася через зменшення доходів банків та зростання витрат. Натомість зростала торгівля, а також сфера інформації та телекомунікацій через збільшення попиту населення на послуги доступу до інтернету, у тому числі через перехід на дистанційну форму роботи, — йдеться у повідомленні.

milkua.info

Кабінет Міністрів схвалив постанову про утворення міжвідомчої робочої групи з питань реформування системи органів, що реалізують державну податкову та митну політику.

Персональний склад робочої групи затверджуватиметься Міністром фінансів Українита не перевищуватиме 50 осіб. До складу робочої групи увійдуть представники органів виконавчої влади, міжнародних та громадських організацій, народні депутати України, експерти.

Кабінет Міністрів також затвердив Положення про міжвідомчу робочу групу та визначив її основні завдання. Робоча група здійснюватиме аналіз пропозицій щодо реформування державної податкової та митної служб та подаватиме на розгляд Кабінету Міністрів розроблені рекомендації. Це сприятиме впровадженню міжнародного досвіду у сфері побудови ефективної організаційної та функціональної структури органів державної влади, які реалізують податкову та митну політику.