Україна за січень 2018 р експортувала 7,2 тис. т яєць

12-лют-2018

Україна за січень 2018 р експортувала 7,2 тис. т яєць на суму $ 7,06 тис.

Про це свідчать дані ДФС.

Основними імпортерами українських яєць в 2017 р є ОАЕ (на $ 2,73 тис.), Ірак (на $ 1,5 млн) і Катар (на $ 4,95 млн). Експорт в ці країни склав 2,79 тис. т, 1,54 тис. т і 0,74 тис. т яєць відповідно.

Нагадаємо, що Україна за 2017 р експортувала 88,58 тис. т яєць на суму $ 68,64 млн.

www.poultryukraine.com    

Більше новин
У світі зріс попит на українські курятину і яйця
14-груд-2018

У 2018 році Україна значно розширила географію поставок продукції птахівництва. Про це повідомив глава Держпродспоживслужби Володимир Лапа, передає УНН.

Спільними зусиллями бізнесу і держави для України тепер відкриті ринки збуту ще в 21 країнах світу, уточнив він.

Зокрема ринки 14 країн відкриті для експорту м'яса птиці (курятини), і 7 країн - для експорту яєць.

За словами Лапи, процес відкриття нових ринків для вітчизняної продукції птахівництва триває, і протягом 2019-2020 років очікується відкриття ринків 24 країн.

Нагадаємо, Україна експортує вітчизняну курятину в 80 країн світу. Тільки з початку року свої ринки відкрили такі країни, як Албанія, Гана, Гонконг і Марокко.

Раніше повідомлялося, що за останні роки Україна стала одним з головних постачальників курятини в світі, зокрема в ЄС, обігнавши Росію і Канаду.

Головні конкуренти України - Бразилія і Таїланд.

Але за словами головного виробника і постачальника української курятини за кордон - глави МХП ( "Миронівський хлібопродукт") Юрія Косюка, в найближчих планах компанії - вийти на обсяги світових гігантів Brasil Foods і Tyson.

Джерело: УНН

Детальніше
Зерновий ринок знаходиться під сильним впливом спекулянтів
03-лют-2021

Ф'ючерсні котирування на зерно відступили від пікових значень на тлі сприятливого прогнозу щодо обсягів виробництва в ключових регіонах світу, однак будь-який сценарій подальшого розвитку подій сьогодні можливий, так як ринкова динаміка знаходиться під сильним впливом спекулянтів, стверджують аналітики.

Минулого тижня падіння було пов'язано зі сприятливими новинами з Причорноморського регіону, а також одного з останніх рішень адміністрації Трампа, згідно з яким виробники нафти в США були частково звільнені від обов'язку виробництва етанолу. В значній мірі це знизило напруженість на зерновому ринку.

За матеріалами All About Feed

Детальніше
Занепокоєння світу цінами на продовольство на тлі скорочення посівів українськими фермерами
06-квіт-2022

Війна означає, що «світова житниця» зіткнеться з безпрецедентними труднощами під час проведення посівної, збирання врожаю та експорту пшениці та іншої сільгосппродукції.

Російське вторгнення в Україну змушує фермерів цієї весни різко скорочувати посівні площі, що, в свою чергу, несе чисельні загрози як для внутрішньої, так і світової продовольчої безпеки.

Відома своїми родючими ґрунтами, Україна є одним із найбільших експортерів пшениці, ячменю, соняшнику та кукурудзи, зокрема, до Північної Африки.

Втім, фермери та аналітики розповіли The Guardian, що посівна, збір врожаю та експорт майже зірвані через брак добрив, недостатні, а подекуди — повністю відсутні поставки палива для тракторів, закриття портів та воєнні дії.

Принаймні одна третина земель, що зазвичай засіваються ярими культурами, як то кукурудза та соняшник, ймовірно, залишаться незадіяними. Крім того, може бути втрачено третину звичайного врожаю пшениці, посіяної восени минулого року.

За інформацією сільгоспвиробників, незначні обсяги пшениці із наявних на складах запасів транспортуються залізницею та автомобільними шляхами через Польщу та Румунію, але це «невелика частка» того, що до вторгнення поставлялось на експорт через чорноморські порти в Одесі та Миколаєві, — зазначають аналітики.

Українські чиновники заявляють, що альтернативні експортні маршрути через річку Дунай, залізницю та автомобільні шляхи обмежені через їхні недостатні пропускні спроможності, а у випадку залізниці - через різну ширину колії в Україні та країнах Європи.

«Я думаю, експорт зможе відновитись до звичних обсягів протягом щонайменше кількох місяців [після припинення війни],», — сказав Майк Лі, керівник служби Прогнозування врожайності сільгоспкультур у країнах Причорномор’я. За його словами, суднам може бути складно отримати страхове покриття та дозволи на повторне входження в чорноморські порти, які, до того ж, спершу потрібно буде розмінувати.

Через перебої в експорті світові ціни на зернові піднялися в лютому до нового рекордного максимуму. Всесвітня продовольча програма, організація під патронатом ООН, що забезпечує екстрені постачання країнам, які перебувають у конфлікті або постраждали від стихійних лих, таких як голод, заявила цього тижня, що здорожчання продуктів харчування вже змушує їх скорочувати продовольчі пайки.

У той час як сівба пшениці в Україні здійснюється переважно восени, інші культури, зокрема кукурудза та соняшник, сіються навесні, тобто вже протягом найближчих тижнів.

Учасник ВАР Сергій Іващук керує змішаним господарством, до якого входить молочна ферма та рослинницьке господарство, загальною площею майже 7000 га на заході України в Хмельницькій області, у 350 км південно-західніше від Києва. Він каже, що в його районі не було бойових дій, але цього року посівна проводитиметься з запізненням, оскільки його робітники та сільгосптехніка задіяні у ЗСУ.

«Власних сільськогосподарських ресурсів поки що більш-менш достатньо, запасів дизельного палива теж має вистачити на посівну. Проте нам може забракнути насіння, добрив і ЗЗР», — каже фермер.

«Перед початком війни ми зробили кілька передоплат за рахунок наших кредитних ліній. Проте наразі логістика та ланцюги постачання порушені, тому постачальники не можуть поставити нам витратні матеріали», — сказав він.

Іващук каже, що має на складах запаси кукурудзи та пшениці, готові до продажу, але нині він не може відправити їх закордон через логістичні обмеження залізничного транспорту, тоді як зазвичай його врожай поставлявся на експорт через польський кордон саме залізницею.

Обмеження на продаж пшениці є загрозою не лише глобальній продовольчій безпеці, — каже Андрій Дикун, голова Всеукраїнської Аграрної Ради, що об'єднує понад 1000 фермерських господарств по всій країні.

«Через кілька місяців зберемо новий урожай, то де ми його будемо зберігати? Крім того, фермерам потрібні гроші на паливо та добрива», — розповідає Дикун, додаючи, що від початку війни ціна на дизельне паливо зросла вдвічі.

Україна отримувала більшість обсягів дизпалива з Білорусі та Росії, — каже він, — але наразі намагається знайти інші джерела постачань з Європи.

На Західній Україні інший фермер, співвласник господарства площею 2000 га, розташованого поблизу міста Львова, розповідає, що вже почав садити горох і невеликий обсяг пшениці, і наразі вони мають намір засіяти «близько двох третин від запланованих місяць тому площ».

«Нині надходження грошових коштів та витратних матеріалів дуже ускладнені, оскільки постачальники вимагають передоплати на відміну від товарних кредитів минулого сезону», — каже він, додаючи, що на сході країни сільгоспвиробники, швидше за все, сіятимуть навіть менше через ще більші труднощі з матеріально-технічним забезпеченням, військову окупацію та заміновані поля.

На півночі та сході України багато фермерів мали на своїй землі танки, військову техніку та навіть ракети. Деякі розповідають про російських солдатів, які займали їхні ферми, викрадали їжу та обладнання.

«Селяни побоюються виходити в поле», — наголошує Дикун, додаючи, що «схоже, вони [російські військові] хочуть знищити наше сільське господарство».

uacouncil.org

Детальніше
10 липня 2017 вийшов свіжий номер журналу "Корми і Факти" №6-7 (82-83), червень-липень 2017
10-лип-2017

Як я люблю цей літній здвоєний товстенький журнал! У ньому ми завжди даємо пост-релізи травнево-червневих заходів, де побували. У цьому році їх аж чотири! Крім щорічних подій, масштабного форуму «АГРО» (стр.6-7) і галузевого «Прибуткового свинарства-2017» (стр.34-35), ми були запрошені на святкування прекрасного 10-річного ювілею відомої всім компанії «Біомін Україна» ( стор.8-9) і на дуже цікаву конференцію, яку провів наш добрий і давній партнер ТД «Світ Агро» - ANIMAL NUTRITION FORUM 2017 (стор.24-25).

Про свято «Біомін Україна» хотілося б сказати окремо, так як сталося приємне «подія в події» - в Україну з Австрії спеціально приїхав Ерік Ербер, власник компанії BIOMIN, який дав прес-конференцію і відповів на всі питання численної аудиторії журналістів.

Участь в таких значущих заходах для нас завжди приємно і корисно - ми не тільки дізнаємося багато нового, але і доносимо цю інформацію нашим читачам, щоб вони знали про всі події, що відбуваються  в агропромисловому секторі, і мали для себе можливість вибору - кращих продуктів, надійних партнерів, новітніх технологій.

У здвоєному випуску ми намагаємося дати в принципі побільше матеріалів і, не дивлячись на поступове «потовщення» і додавання полосності нашому улюбленцю КіФу, нам все мало ... Ми в редакції сміємося, що скоро будемо товстий альманах випускати, а не журнал. Однак, приємно, що зацікавленість до нашого видання зростає, значить, ми робимо корисну і важливу для людей справу.

У птахівничому блоці цього номера посилений матеріал по водоплавним птахам. Розведення гусей і качок приваблює все більше уваги не тільки традиційно населення і фермерів, а й промислових комплексів. Як утримувати і чим годувати водоплавних - читайте на стр.14-23.

Літня спека змушує тваринників і птахівників захищати свої поголів'я від теплового стресу. Вчені і виробничники діляться досвідом і порадами з цього важливого питання: на стор. 35-37 розміщений матеріал професора з Шотландії Пітера Сурая і співавт. «Что происходит со свиньями в жару и как защитить их от теплового стресса?»; на стр.46-48 - стаття «Спека и годівля», надана Асоціацією виробників молока; на стр.49-51 - «Роль целенаправленного и контролируемого высвобождаемого небелкового азота в кормлении коров во время теплового стресса» від Стефано Вандоні (Stefano Vandoni), керівника відділу технічного обслуговування жуйних Корпорації Balchem.

Приємного і корисного читання!

Головний редактор журналу "Корми і Факти"

Олена Єфімова

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок