Україна за 2017 р експортувала 88,6 тис. т яєць

Система контролю за продукцією тваринництва змінюється. Чого чекати виробникам і що це принесе споживачеві? 

Після травневих свят Верховна Рада України має ухвалити ще один з «євроінтеграційних» законопроектів — №0906 «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин». Нагадаємо, цей законопроект прийняли у першому читанні ще 22 серпня 2014 року. Протягом трьох років законотворці внесли до тексту законопроекту аж 571 правку.

Зволікання з ухваленням документу стримувало запуск системи контролю продукції тваринництва за європейськими стандартами. Більш того, цей законопроект потрібно було прийняти в рамках зобов’язань України перед Угодою про Асоціацію з Європейським Союзом. Тому наприкінці 2016 року ряд аграрних асоціацій підписали лист-звернення до заступника голови комітету ВР з питань аграрної політики Олександра Бакуменка з проханням підтримати у другому читанні цей законопроект.

Аграрний комітет ВР дослухався до такого звернення, і тому 11 квітня 2017 року рекомендував підтримати цю законодавчу ініціативу. Станом на сьогодні законопроект 0906 готується до другого читання парламентом.

Як має запрацювати система контролю за аграріями?

Текст законопроекту визначає три інстанції,  відповідальні за контроль за безпечністю аграрної продукції. Найвищою інстанцією є Кабінет Міністрів, котрий наглядатиме за роботою державних органів, котрі у свою чергу займаються контролем безпечності аграрної продукції. Мінагрополітики призначено відповідальним за оформлення нормативної бази, наприклад за укладення форм актів контролю, та затвердження порядку відбору зразків та проведення їхнього аналізу. Держпродспоживслужба безпосередньо займатиметься контролем за рівнем якості продукції агровиробників.

Однією з головних інновацій стане право для інспекторів установи без попередження перевіряти м’ясопереробні підприємства, а також скотобійні. Якщо гігієнічних норм на таких об’єктах порушують настільки, що виникає загроза або для тварин, або для споживачів, інспектори мають право своєю постановою припиняти діяльність підприємства строком на 10 днів. Припинити діяльність підприємства більш ніж на 10 днів зможе лише суд. Втім, підприємство має право відновити свою роботу після тої дати, з якої постанова інспектора або суду втрачають свою чинність.

Інспектор не може перевіряти підприємство, аудитом якого він займався попередні два роки. У перевірках підприємств може брати участь і помічник державного інспектора. Але він може лише збирати інформацію щодо дотримання гігієнічних вимог, надавати інспектору лише необхідну йому технічну допомогу.

Інспектори також зможуть виносити рішення про знищення або вилучення з обігу небезпечних харчових продуктів та або кормів. За потреби інспектори Держпродспоживслужби можуть залучати поліцейських до проведення контролю на агропідприємствах.  

Втім, інспектор Держпродспоживслужби  віднині повинен мати повну вищу освіту, а також знатись на особливостях роботи системи ХАССП.

Інформацію про результати перевірок підприємств місцеві управління Держпродспоживслужби зобов’язані публікувати на своїх сайтах. Якщо небезпечний продукт або корм попали в обіг, його назва та передбачувана територія обігу повинні бути також опубліковані.

Аналіз зразків продукції матимуть право робити не лише державні лабораторії, але й приватні лабораторії, акредитовані у Мінагрополітики. Але роботи з  аналізу відібраних зразків відбуватимуться за рахунок самих виробників, а не держави, як це було раніше.

Контроль за якістю харчової продукції на експорт, а також імпортованої відбуватиметься виключно на пунктах прикордонного інспекційного контролю, які мають створюватися окремим рішенням Кабміну. Такі пункти мають облаштовуватись на прикордонних КПП або у морських портах, або ж прикордонних залізничних станціях.

Закон має вступити у дію через 9 місяців після дня його ухвалення. Втім, для деяких випадків передбачаються перехідні етапи. Наприклад, протягом трьох років проводити інспекції об’єктів матимуть право і ті інспектори Держпродспоживслужби, які досі не отримали вищої освіти, та досі не пройшли курс навчання системі ХАССП. Протягом 5 років створювати окремі пости перевірки якості продукції на кордоні України буде не обов’язково. Перевірку продукції можна буде проводити на всіх уже створених митних постах на прикордонних переходах, навіть якщо вони не мають відповідного обладнання.

agravery.com

Потреби ринку племінних поросят в Україні сьогодні істотно змінилися. Якщо років десять тому був попит лише на чистопорідних поросят, то зараз клієнти намагаються придбати готову товарну свинку. Про це розповів директор ТОВ «Селекційний центр свинарства» Євген Криворот.

«Сьогодні найбільший попит — 90% — мають термінальні тварини, — зазначив він. — Для отримання гібридної свинки F1 ми використовуємо материнські лінії порід велика біла та ландрас. А вже для отримання високоякісного м'ясного товарного поголів'я свинки F1 покриваються термінальним кнуром, що дозволяє отримати максимальний ефект гетерозису на відгодівлі».

До відома, Селекційний центр свинарства спеціалізується на розведенні і вирощуванні чистопорідних свиней порід велика біла та ландрас, а також синтетичної лінії для виробництва товарних свинок.

На сьогоднішній день цент селекції вирощує близько 1,3 тис. голів основних свиноматок (по 600 голів великої білої і ландрас, а також 100 голів — для отримання термінальних кнурів) та близько 12 тис. — загального поголів'я. З них на відгодівлі — понад 6 тис. голів свиней.

PigUA.info

Причини зростання закупівельних цін на молоко в Україні — сезонне зниження виробництва, стабільний попит на якісне фермерське молоко, збільшення експортної вартості біржових товарів, перш за все масла і сирного продукту.

Додатковим каталізатором зовнішніх продажів є зміцнення долара щодо гривні.

Високі закупівельні ціни на молоко сприяють зростанню виробництва якісної сировини в сільгосппідприємствах, яка нарешті стала користуватися попитом. Така динаміка простежується останні місяці в даних по офіційних обсягах виробництва і переробки.

Це хороший сигнал. На ринку все більше інформації про бажання виробників і далі інвестувати в галузь. Ціна буде триматися на високому рівні ще як мінімум 5−6 місяців і створить хороший буфер для фінансового року, як 2017, так і 2018 навіть у випадку істотного річного зниження.

Незважаючи на прогнози початку вересня, закупівельна ціна на молоко не досягла 10 грн/кг в кінці місяця, хоча і підібралася до цієї позначки дуже близько. Діапазон ціни якісної сировини від великих ферм в другій половині вересня становив 9,20−9,90 грн/кг, але, з урахуванням даних дрібних виробників, середня ціна молока від сільськогосподарських підприємств в кінці вересня за даними моніторингу Інфагро складала 9,10 грн/кг.

Ціна сировини від господарств населення — в діапазоні від 4,50 до 6,00 грн/кг. У вересні розподіл ціни по країні був рівномірним з окремими спалахами «молочних воєн» з підняттям цін до 6,50-7,50 грн/кг.

milkua.info за матеріалами infagro

«Офіційна статистика за перші шість місяців поточного року дає нам можливість для оптимістичних прогнозів щодо річної вартості аграрного та харчового експорту. Зовнішньоторговельний обіг продукції агропромислового комплексу за січень-червень 2017 року досяг 10 903,1 млн дол. США або 25,2% всього зовнішньоторговельного обігу України. При цьому, експорт продукції аграрного сектору за вказаний період становив 8 771,2 млн дол. США або 42,5% від загального експорту України, імпорт – 2 132 млн дол. США або 9,4% від загального імпорту України, сальдо позитивне склало 6 639,2 млн дол. США», - зазначила Ольга Трофімцева та підкреслила, що аграрний експорт порівняно з аналогічним періодом зріс на 28% або на 1 919,5 млн дол. США.

«Дані цифри є для нас чудовим проміжним результатом, більше того, ми раді бачити закріплення географічної структури експорту з лідерством країн Азії з 40,4% в структурі експорту, країнами Європейського Союзу – 31,6% та Африки - 17,9%»,- підкреслила Ольга Трофімцева.

За словами заступника Міністра, у топ-5 ключових країн, до яких експортувалась українська аграрна продукція входять: Індія- $ 1,034 млрд, Єгипет - $ 862,05 млн, Нідерланди -$ 588,5 млн, Іспанія - $ 584,3 млн, Туреччина - $485,2млн.

«Три найбільш вагомі товарні групи в нашому аграрному експорті на сьогодні це зернові культури – 37,8%, олія – 27,9% та насіння олійних культур – 8%. Але при цьому ми відмічаємо і збільшення частки переробленої харчової продукції та певних нішевих продуктів в загальному експорті, наприклад, за рахунок продукції птахівництва, овочівництва та інших. Така диверсифікація є позитивним сигналом, і ми з боку міністерства будемо й надалі підтримувати збільшення експорту української продукції з доданою вартістю», - підкреслила Ольга Трофімцева.

Прес-служба Мінагрополітики