Україна в січні збільшила експорт м'яса птиці і скоротила поставки свинини

На засіданні Уряду було схвалено проект постанови, який удосконалює механізм надання фінансової підтримки розвитку фермерських господарств та кооперативів. Зокрема, фермери отримали два нових види прямих дотацій та спрощення умов участі в існуючих програмах держпідтримки.

Про це зазначив заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Віктор Шеремета під час прес-конференції, присвяченій обговоренню прийнятих нововведень. Участь у заході взяли президент Асоціації фермерів та приватних землевласників України Микола Стрижак та керівник Українського державного фонду підтримки фермерських господарств Юрій Апальков.

«Мінагрополітики разом з профільними фермерськими представництвами напрацювали ряд новацій та змін, які полегшують доступ фермерів до фінансових ресурсів. Відтепер, звернувшись до свого регіонального Укрдержфонду, фермер зможе отримати пряму безповоротну фінансову підтримку, а також взяти участь у програмах на спрощених умовах», — зазначив Віктор Шеремета.

Щодо новацій, йдеться про бюджетну субсидію для новостворених фермерських господарств у розмірі 3 тис. грн на 1 гектар. Максимальний розмір субсидії — 60 тис. грн на одне фермерське господарство. Крім того, бюджетна субсидія надаватиметься на кожного члена ФГ у розмірі 5,5 прожиткового мінімуму (до 30 000 грн на 1 ФГ). Нові напрями державної підтримки будуть реалізуватися через Український державний фонд підтримки фермерських господарств.

Зміни у програмах підтримки стосуються, передусім, розміру компенсацій (компенсація вартості закупленого українського насіння збільшена вдвічі — до 60 тис. грн.), зняття обмежень щодо розміру земельної ділянки ФГ та збільшення рівня доходу до 20 млн грн. для участі у програмах.

Відтепер фермери мають можливість отримувати компенсацію вартості за закуплене насіння та за українську техніку декілька разів на рік, а також закуповувати насіння як безпосередньо у суб'єктів насінництва, так і у їх офіційних представників.

У новому Порядку розширено перелік банків, через які здійснюється підтримка, а також види напрямів для с.-г. обслуговуючих кооперативів (молочарський, м’ясний, овочевий, із заготівлі та переробки дикорослих ягід, грибів і рослин).

Крім того, за словами Юрія Апалькова, планується створити аграрний реєстр для надання держпідтримки селянам-одноосібникам.

У свою чергу Микола Стрижак відзначив, що співпраця Мінагрополітики та Асоціації фермерів має спільний вектор та направлена на створення максимально комфортних умов розвитку фермерства на селі.

Довідково:

З текстом оновленого Порядку можна ознайомитись на Урядовому сайті: постанова Кабінету Міністрів від 24.10.2018 № 911 «Про внесення змін до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання фінансової підтримки розвитку фермерських господарств».

Прес-служба Мінагрополітики

Державна служба з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів у період воєнного стану (з квітня по серпень 2022 р.) провела 685 перевірок діяльності суб’єктів господарювання, які здійснюють виробництво та обіг харчових продуктів і кормів.

Як говориться у повідомленні відомства, в 99% випадках підставами для проведення позапланових заходів державного нагляду є письмові заяви, які подавалися суб’єктами господарювання про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за їхнім бажанням.

За весь період виявлено 293 порушення у зв’язку з недотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин. З метою усунення порушень складено 96 приписів про усунення невідповідностей та один матеріал передано до суду, додали у Держпродспоживслужбі.

«Нагадуємо, що в умовах воєнного стану в Україні припинено заходи державного контролю та ринкового нагляду, окрім позапланових заходів державного нагляду (контролю) в окремих сферах, зокрема щодо запобігання неконтрольованому зростанню цін на товари, які мають соціальну значущість, виключно на підставі рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері», — підкреслили у відомстві.

agroportal.ua

Уряд оновив перелік товарів, експорт яких потребує ліцензування, та перелік товарів, щодо яких обмежується експорт.

Про це повідомляє Міністерство аграрної політики та продовольства України.

Відзначається, що ліцензування необхідне для: 

• пшениці і суміші пшениці та жита (меслин);
• кукурудзи;
• м’яса курей свійських;
• яєць курей свійських;
• олії соняшникової.

Для отримання ліцензії виробникам необхідно подати до Мінекономіки (tradedefence@me.gov.ua  diravka@me.gov.ua) в електронному вигляді:

1. заявку на видачу безоплатної ліцензії за формою, затвердженою наказом Міністерства економіки України від 09.09.2009 № 991 «Про порядок ліцензування експорту товарів» (реєстрація в  Міністерстві юстиції України від 06.10.2009 № 937/16953);  
2. лист-звернення щодо оформлення ліцензії (лист довільної форми, з проханням видати ліцензію);
3. будь-який наявний документ, що підтверджує поставку (контракт тощо).
4. Запит опрацьовуватимуть не довше, ніж протягом 24 годин. 
5. Висновок фітосанітарних сертифікатів можна буде отримати в будь-якій установі, де проводять відповідну експертизу.

agroportal.ua

Враховуючи вимоги Угоди про асоціацію з ЄС, в Україні має залишитися лише три сорти молоко-сировини — екстра, вищий і перший. Від другого ґатунку потрібно поступово відмовитися. Чому ж Україні варто відійти від цього пояснив ветеринарний лікар Асоціації виробників молока (АВМ) Ігор Присяжнюк.

«Змінилися вимоги до молока яке буде прийматися на переробку. І під них підпадає 2 ґатунок. За рік такої сировини здається близько 1,5 млн тонн, але виробляється його втричі більше. Тобто 1,5 млн тонн — це переважно молоко, яке вироблено в господарствах. Другу частину цього молока, близько 44%, виготовляють в селянських присадибних фермерських господарствах», — зазначив він.

Він підкреслив, що є ще частина цього молока, яка не обліковується, споживається селянами, продається на стихійних і не стихійних ринках у вигляді сирого чи переробленого молока.

«Таке молоко є більш небезпечнішим, аніж молоко першого, вищого та екстра ґатунків. Однак, є механізми для покращення якості молока. Якщо брати фермерські господарства, там є ньюанси, що можна виправити. І в цьому допомогають спеціалісти АВМ, налагоджуючи роботу менеджменту в годівлі, доїнні, управлінні господарством», — сказав Ігор Присяжнюк.

Головний ветеринарний лікар виділив два механізми для покращення якості молока, які виділять в рамках XІ Міжнародного молочного конгресу:

— вибудовування холодного ланцюжка

(чим раніше охолоджене молоко, тим воно якісніше. Якість втрачається з часом зберігання в теплих умовах. Найкраща температура для зберігання молока +4 градуси)

— використання доїльного апарату

(це мінімізує контакт молока з руками, повітрям і запобігає антисанітарії під час процесу доїння).

Експерт додав: «Спочатку ці два моменти можуть здатися нездійсненними, але за рахунок запровадження Закону, проведення децентралізації, утворення ОТГ — це все реально зробити та не потрібно витрачати власні кошти. Слід при ОТГ започаткувати молочні кооперативи. Тим паче, що 2018 року є ймовірність отримати фінансування від держави».

За словами Ігоря Присяжнюка, кооператив при сільській громаді закуповує або домовляється з молокопереробним підприємством, встановлює та облаштовує пункт прийому молока. І всі люди, які входять до громади, протягом 2 годин після доїння зносять молоко на такий прийомний пункт. У свою чергу, сировина швидко охолоджується та не втрачає своєї якості.

Прес-служба АВМ