Україна зменшила експорт агропродукції на 5%

7 лютого Кабінет Міністрів України схвалив програми підтримки аграрного сектору за ключовими напрямами у рамках Державного бюджету на 2018 рік. Загальна сума підтримки складе 6,3 млрд гривень проти 5,5 млрд грн в минулому році.

Про це повідомляє прес-служба Мінагрополітики.

Основні зусилля сконцентровано на галузях, які зможуть забезпечити довготривалий економічний ефект.

Зокрема, передбачено:

компенсація 25% вартості придбання нової сільгосптехніки та обладнання українського виробництва.

компенсація частини тіла кредиту, залученого на будівництво тваринницьких комплексів, що формує ефективну ставку на рівні 3%, відшкодування вартості введених в експлуатацію тваринницьких комплексів, збудованих за власний кошт інвестора, а також здешевлення до 3% позик для проектів, що реалізуються в сфері аквакультури, вівчарства, козівництва тощо.

здешевлення утримання ВРХ молочного напрямку на агропідприємствах із розрахунку 1 500 гривень/голову/рік.

здешевлення утримання молодняку (до 1 року), що утримується в господарствах громадян із розрахунку 2,5 тисячі гривень/голову/рік.

здешевлення на 80% вартості посадкового матеріалу у садівництві та ягідництві.

малим та середнім фермерським господарствам передбачено відшкодування 100% вартості закупленого українського насіння, 90% вартості дорадчих послуг. Також ця категорія сільгосптоваровиробників отримає доступ до дешевого кредитного ресурсу, а також користується додатковою преференцію при купівлі української сільгосптехніки — їм компенсується 40% її вартості.

в рамках підтримки та розвитку сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів держава співфінансуватиме проекти, які реалізуються СОК в тваринництві, садівництві, будівництві овоче- та фруктосховищ, беручи на себе 70% витрат на придбання нового обладнання для них.

«Наше завдання — зупинити негативні тенденції в стагнуючих зараз галузях і закласти дієвий фундамент для зростання всього АПК. Ресурс, що направляється на підтримку тваринництва, зокрема, матиме ефект і за межами цієї галузі, оскільки відновлення господарств та нарощування поголів’я дозволить утримувати ціни на внутрішньому ринку та створити нові робочі місця на селі», — відзначив перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства Максим Мартинюк.

Він підкреслив, що в результаті реалізації програм держпідтримки, Уряд прагне затвердити статус фермера як основного гравця в українському АПК та наростити частку, що зараз генерується фермерськими господарствами в сільськогосподарському ВВП з поточних 6% щонайменше до 10%.

pigua.info

Європейське агентство з безпеки продовольства (EFSA) опублікувало доповідь, в якій визнало можливість використання в комбікормах жирних кислот, отриманих шляхом переробки продуктів тваринного походження. Для цього виробники повинні будуть дотриматися ряд вимог безпеки, однак, як очікується, умови, висунуті регулятором, не вплинуть на життєздатність проекту.

Перша демонстраційна установка, яка переробляє субпродукти тваринного походження в жирні кислоти, вже успішно функціонує в Європі. Вона була запущена групою вчених з Вагенінгенского університету в Нідерландах, які створили старт-ап на основі розроблених ними технологій.

Передбачається, що в майбутньому подібні установки зможуть запропонувати комбікормової галузі альтернативу продуктам, які вона сьогодні отримує з інших галузей, зокрема від переробки пальмової олії або ж нафтохімії.

За матеріалами EFSA

Всесвітня організація охорони здоров'я тварин (МЕБ) за останній тиждень засвідчила реєстрацію 342 нових епізоотичних вогнищ пташиного грипу в 24 країнах.

Найнеблагополучніша ситуація складається в Нігерії, де виявлено 150 вогнищ. В Італії, що сповістила МЕБ про 63 нові спалахи, буде знищено близько 4 млн голів птиці. Вірус дедалі частіше потрапляє на комерційні птахоферми.

У Великій Британії, де минулого тижня зареєстровано 34 вогнища високопатогенного грипу птахів, епідемію 2021 року називають наймасштабнішою в історії. У Нідерландах виявлено 20 спалахів, у Польщі — 17, у Німеччині — 8, в Ірландії — 6, у Болгарії — 5, у Хорватії — 4, у Чехії, Бельгії та Франції — по 3. По два спалахи високопатогенного грипу підтвердили Словаччина та Швеція , по одній - Норвегія, Румунія та Естонія.

Чотири епізоотичні вогнища пташиного грипу зареєстровано в Ізраїлі. Стільки ж підтвердив Пакистан. Ветеринарна служба ПАР сповістила МЕБ про три спалахи. Іран та Індія зафіксували по дві, ще по дві — у Південній Кореї та Японії.

У світі циркулюють три субтипи вірусів, що викликають високопатогенний пташиний грип: H5N1, H5 та H5N8. У Китаї вірусом субтипу H5N6 заразився 68-річний чоловік.

ptichki.net

Зростання ВВП у 2021 р. очікується на рівні 4,1% (порівняно з попередньою оцінкою 3,2% станом на липень 2020 р.) та на 2022 р. прогнозується на рівні 3,7% (3,5% попередня оцінка відповідно).

Про це йдеться у новому консенсус-прогнозі Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства.

«Бюджетне стимулювання, запроваджене для підтримки населення та бізнесу, зберігатиме високі позиції, що має своє відображення у розмірі дефіциту бюджету, який за оцінками експертів порівняно з 2020 р. поступово зменшуватиметься, але буде вищим за попередні оцінки (консенсусна оцінка на 2021 р. становить «мінус» 4,9% від ВВП проти «мінус» 3,4% попередньої оцінки консенсус-прогнозу, на 2022 р. — «мінус» 4,3% на відміну від «мінус» 2,8%)», — йдеться у повідомленні міністерства.

Як зазначається, в умовах виходу на траєкторію зростання поступово збільшуватиметься потреба у робочій силі й рівень безробіття знижуватиметься, але не вийде на допандемічний рівень (консенсусна оцінка на 2021 р. зберіглася на рівні попередньої та становила 9,2%, на 2022 р. — дещо підвищилася до 8,7% на відміну від попередніх 8,5%).

Консенсусна оцінка інфляції (у розрахунку грудень до грудня) на 2021 р. становить 7,4% проти 6% (попередньої оцінки консенсус-прогнозу), на 2022 р. — 6,6% на відміну від 6% відповідно.

«У 2023-2024 рр., на думку експертів в Україні, триватиме зростання економіки на рівні 3,5% у 2023 р. та 3,9% у 2024 р., а інфляція повернеться до цільових орієнтирів НБУ (5,7% у 2023 р. та 5,1% у 2024 р.)», — додали у міністерстві.

Головними консенсус-меседжами є: динамізм і невизначеність поточної ситуації як в Україні, так і у світі, що наразі формується під впливом фактору пандемії та вакцинації, запроваджених заходів підтримки економіки з боку влади різних країн; існування ряду ризиків, що створюють загрозу для сталого зростання вітчизняної економіки; відновлення зовнішнього попиту та можливості й обмеження, які у зв'язку з цим може отримати Україна; зростання витратності, що наразі підживлює інфляційні процеси в Україні та світі, але згасатиме з часом; важливість для України відновлення інвестиційної активності: джерела, роль державної політики в цьому процесі та ризики.

Прес-центр Мінекономрозвитку