Україна на 22-му місці у рейтингу світових виробників молока

03-лип-2019

Україна посідає 22-ге місце у рейтингу світових виробників молока і має всі шанси наростити свою частку в структурі світового експорту через прогнозований дефіцит сировини.

Про це повідомляє Асоціація виробників молока, посилаючись на дані IFCN.

«Очікується, що сьогоднішні найбільші регіони-експортери зможуть до 2040 року збільшити поставки молока лише на 36 млн т, за потреби до 45 млн т. Тобто прогнозований дефіцит молока становитиме 9 млн. т, який потрібно буде закрити. Саме ці глобальні потреби світового молочного ринку можуть забезпечити Україні значно вищий рівень експортної спроможності, а українським виробникам отримати можливість наростити експорт», — зауважили аналітики АВМ.

Нині Україна має третє місце у світі за експортом казеїну, п’яте ― за експортом масла, восьме ― сухого збираного молока. Також Україна ― це другий найбільший постачальник масла до ЄС після Нової Зеландії.

«Попри прогнозований дефіцит, на глобальному ринку світове виробництво молока зростатиме. Так, до 2040 року воно становитиме 1282 млн т, що на 45% більше порівняно з 2018 роком. Водночас кількість поголів'я збільшиться лише на 14%, до 427 млн гол. Очікується, що в зростанні виробництва не останню роль гратиме підвищення рівня технологічності, що скоротить кількість самих ферм на 17% ― до 99 млн, проте зумовить підвищення кількості корів на фермі на 37%, до 4,3 гол. Надої зростуть на 27% ― з 2,3 до 2,9 т на рік», — прогнозують у профільній асоціації.

Як зазначається в повідомленні, близько 70% із 1282 млн т молока, яке вироблятиметься в світі, надходитиме на переробку, яка збільшиться на 388 млн т. В середньому її щорічне зростання становитиме 2,6%. Разом із тим, до 2024 року 83% молока буде споживатися за місцем його виробництва, хоча й поставки на зовнішні ринки збільшаться на 17%.

За даними аналітиків IFCN, світове споживання молочних продуктів до 2040 року зросте на 20% і становитиме близько 140 кг на душу населення.

milkua.info

Більше новин
За рік курятина подешевшала на 20%
15-вер-2020

За рік, з серпня 2019 по серпень 2020 року в Україні подешевшала свинина і курятина, а от ціни на яловичину, м’ясопродукти та сало зросли, повідомляє видання AGRI-GATOR з посиланням на дані Державної служби статистики.

За підсумками минулого місяця, середня ціна свинини в Україні склала 119,51 грн за кілограм, це на 1,7% менше, ніж у серпні 2019 року. Курятина (філе) подешевшала на 20,3% і вартувала в середньому 87,39 грн за кілограм. А от ціна на тушки курей знизилась менш помітно – на 16,1% до 52,18 грн за кілограм.

У той же час, яловичина за рік подорожчала на 9,5%. У серпні середня ціна на цей вид м’яса в Україні склала 142,59 грн за кілограм.

Сало в середньому вартувало 73,27 грн за кілограм, що на 0,7% більше, ніж у серпні минулого року. Що ж до м’ясопродуктів, то ковбаса варена першого ґатунку подорожчала на 2,1%. Середня ціна на цей продукт в серпні склала 99,49 грн за кілограм.

Meat-Inform

Детальніше
Індекс УМІ у листопаді знизився на 0,3% — Ярмак
04-груд-2019

Про це повідомляє Андрій Ярмак, економіст департаменту технічного співробітництва продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО) на своїй сторінці у мережі Facebook.

«Протягом останніх трьох років в листопаді індекс умовної прибутковості молока зростав в середньому на 7,7%. Але в 2019 році до листопада він набрав вже такого позитиву, що важко було очікувати зростання. До речі, воно могло б і відбутися, бо ціни на молоко в середньому зросли на 1,2% за місяць, але зростання вартості кормового міксу було значнішим, що і відбилося на погіршенні загального показника УМІ», — пояснює він.

Андрій Ярмак наводить кілька цікавих цифр:

УМІ в листопаді 2019 року все ще майже в півтора рази перевищував минулорічний.

УМІ в листопаді 2019 був на 24,4% вищим, ніж в середньому за останні 8 років для цього місяця.

За перші одинадцять місяців поточного року УМІ був вищим за минулорічний вже на 26,5%.

УМІ був вищим за середній за цей період протягом останніх семи років на 18,4% і був найкращим за всю історію спостережень.

Отже, черговий рекорд прибутковості оновлено, правда на фоні неприємних новин про скорочення внутрішнього виробництва молока.

«У грудні, враховуючи глобальні тенденції та місцеві проблеми, закупівельні ціни на сире молоко, ймовірно, знову зростуть. Відповідно, якщо корми не подешевшають, що досить імовірно, варто очікувати і зростання прибутковості виробництва молока, щоб завершити рік на позитиві. Він вже точно буде рекордним за рівнем УМІ», — прогнозує Андрій Ярмак.

Довідка:

Український молочний індекс (УМІ) — це відношення ціни на сире молоко першого ґатунку до вартості концентрованого кормового раціону в комерційних господарствах.

MilkUa.info

Детальніше
90% молочнотоварних ферм не отримують дотацій — АВМ звертається до МінАПК
25-лип-2018

Асоціація виробників молока звернулась до Міністерства аграрної політики та продовольства з проблемою неефективної програми дотацій за закуплену і використану спермопродукцію у цьому році.

«Господарства АВМ занепокоєні, тим що 100% із них ризикують не отримати відшкодування за закуплену і використану спермопродукцію у цьому році. Адже у пункті 10 Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для підтримки галузі тваринництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2018 р. № 107 зазначено наступне «…за закуплену в Україні ідентифіковану сперму бугаїв вітчизняного походження або за ввезену в режимі імпорту, за умови внесення плідників до Каталогу бугаїв молочних, молочно-м'ясних порід/Каталогу бугаїв м’ясних порід і типів з визначеною племінною цінністю — 100 гривень за одну дозу у розрахунку не більше трьох доз на одну голову власного маточного поголів'я», — йдеться в зверненні.

Даний пункт Порядку унеможливлює отримання дотації практично 90% молочнотоварних ферм України. На відшкодування зможуть розраховувати господарства, які використовують у селекційній роботі тільки вітчизняну спермопродукцію або іноземного походження, однак за умови, що господарство, котре подається на відшкодування, самостійно імпортувало її з-за кордону. Проте, господарств, які б використовувати тільки вітчизняний генетичний матеріал або самостійно займаються його імпортом, майже немає.

«Іноземна генетика є більш досконалою. Аналізуючи стрімкий ріст продуктивності українських господарств після використання сперми завезеної з-закордону, ми розуміємо, що рішення про проведення закупівель саме іноземної спермопродукції було вірним. Проте, вивчаючи систему розподілення дотацій, складається враження, що держава хоче змусити нас використовувати дешеву і не зовсім якісну сперму вітчизняного виробництва. Особисто я переконаний, що це — крок назад, який не сприятиме зростанню продуктивності МТФ. Разом з цим, прогалини в законодавстві роблять неможливим самостійний імпорт сперми: величезний перелік ветеринарних норм і особливості митних кодексів. Враховуючи все вище перелічене, сперма є біологічним матеріалом, тому завезення великої партії спермо продукції фізичною особою неприпустиме. Однак великі міжнародні компанії не працюють з кожним власником ферми окремо, а система продажу реалізується через їхнє офіційне представництво», — говорить Ігор Присяжнюк, керівник Української голштинської асоціації.

Прес-служба АВМ

Детальніше
Молочарі шукають можливості для експорту
03-черв-2022

Виробники молочної продукції повинні знайти логістичний ланцюжок, який дозволить не конкурувати з іншими за обмежений трафік при експорті.

Таку думку висловив заступник директора департаменту комерційної роботи «Укрзалізниці» Валерій Ткачов під час експертної дискусії «Логістичні шляхи експорту української молочної продукції».*

«Для відправки своєї продукції на експорт виробникам молочної галузі не варто чекати вільного вікна у зерновому чи олійному експорті. Його просто не буде, йдеться про дуже великі обсяги, тому розраховувати на просвіт у логістиці не варто».

Він додав, що молочникам важливо не наслідувати практику інших галузей — не треба всім їхати до Констанци та Гданська, адже саме у ці два порти масово їдуть зерновики. Є десятки портів у Чорному та Середземному морях, які менш завантажені.

«З огляду на те, що експорт молочних продуктів здійснюється в малих обсягах, я б не розглядав Констанцу та Гданськ, оскільки це основні базові порти для зерна, і там черга стоїть на 90 днів. За таких умов ні один вид транспорту не зможе забезпечити вивезення молочної продукції. Експортерам потрібно визначитися, подивитися, які є альтернативні порти, і везти продукцію туди», — радить Валерій Ткачов.

agroportal.ua

* Експертна дискусія «Логістичні шляхи експорту української молочної продукції» проводилася спільно з державною установою «Офіс з розвитку підприємництва та експорту» та аналітичним агентством ІНФАГРО за підтримки Швейцарії в рамках швейцарсько-української програми «Розвиток торгівлі з вищою доданою вартістю в органічному та молочному секторах України», що впроваджується Дослідним інститутом органічного сільського господарства (FiBL, Швейцарія) у партнерстві із SAFOSO AG (Швейцарія), www.qftp.org.

Наступна, третя дискусія по темі «Молочний експорт в умовах війни. Можливості» відбудеться 15 червня. Детальніше про захід тут.

infagro.com.ua

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок