Україна-ЄС: що дасть «безвіз» аграріям

08-квіт-2017

Можливість навчатися, участь в конфренціях, або втрата працівників — що «безвіз» дасть аграріям на думку експертів ринку.

Вчора Європейський парламент проголосував за надання безвізового режиму з ЄС для громадян України. Голосування відбулося під час другої частини пленарної сесії. За затвердження проекту законодавчої резолюції про внесення України до переліку третіх країн, громадянам яких скасовуються візові вимоги, проголосували 521 депутат Європарламенту. 75 депутатів проголосували проти, 36 утрималися. Зараз соцмережами ширяться скептичні настрої із серії «хто останнім після відкриття безвізу виїзджатиме з України, вимкніть світло в Чопі». Водночас українські агровиробники ведуть складні переговори про розширення квот на постачання своєї продукції до ЄС. Agravery.com вирішив спитати експертів аграрного ринку — а раптом «безвіз» обернеться позитивом для наших аграріїв?

Андрій Ярмак, консультант FAO в Україні

— Безсумнівно, безвізовий режим, якщо остаточно буде прийнятий, стане стимулом для активізації ділової активності, а також для обміну знаннями та досвідом. Наведу невеликий приклад — недавно на зустрічі аграріїв виникла унікальна можливість відвідати дуже цікаво підприємство в ЄС. Вилітати потрібно було через два дні. І ось серед присутніх аграріїв майже ні у кого не було чинного шенгену, тому вони не змогли скористатися цією можливістю.

Михайло Соколов, заступник голови Всеукраїнської аграрної Ради

— Наскільки я розумію безвіз це просто без віз — легше буде розвивати бізнес з європейськими партнерами.

Сергій Рубан, директор з маркетингу і комерції агрохімічної компанії GROSSDORF

— Моя думка, що аграрії отримають від безвіза ті самі бонуси, що й інші громадяни України. Ми матимемо можливість частіше і без проблем відвідувати профільні виставки, конференції. Виїжджати на перемовини без додаткових ускладнень.
Що до можливих негативів? повязаних з трудовою міграцією, я вважаю, що більшість тих, хто хотів виїхати, робили це і без безвізу.

Мар’ян Заблоцький, голова Українського товариства економічних свобод

— Історії успіху аграріїв, які займаються виробництвом нішевих продуктів та працюють на експорт, як один ідентичні — поїхав закордон, побачив, як хтось інший робить щось цікаве, і вирішив — а чому б мені не зробити щось таке в Україні? Усі ж ці продукти, які лежать на полицях Good Wine, вироблені аграріями, які взяли приклад із своїх європейських колег.

Тобто сам факт, що українці зможуть вільно їздити в Європу, обмінюватись інформацією з фактично найбільшою економікою світу є дуже великим позитивом. В ЄС обертається 25% всіх грошей на світі, тому звісно, що відкриття «безвізу» — це великий позитив. Звісно, що менеджери великих аграрних компаній і так мають візи у половину країн світу. Тому «безвіз» важливий саме для малих фермерів.

Олександр Журавель, шеф-редактор радіо АгроФМ

— Як не дивно, але мабуть безвіз більше нашкодить фермерам. Фермера і так їздили по Європі, скуповували техніку, навчалися і так далі — у них візи є. Але якщо бригади різноробочих поїдуть не в Херсон чи інші ферми на збір овочів, ягід і так далі, а поїдуть цілими бригадами в Європу. Хто в нас тоді збиральництвом займатиметься? Для людей це однозначно добре — більше можливостей заробити.

Денис Марчук, заступник голови Аграрної партії України

— З однієї сторони, для українських аграріїв важливішим питанням є розширення квот на безмитне постачання своєї продукції до ЄС. А відкриття кордонів — це скоріше політичне рішення, яке стосується всіх без винятку громадян України. В принципі, фермер або середній сільгоспвиробник і так не мав труднощів з тим, аби поїхати до Європи, наприклад, щоб обмінюватись досвідом зі своїми європейськими справами. На мою думку, не варто боятись, що через безвізовий режим молодь масово покидатиме Україну. Для працевлаштування в іншій країні, зокрема в країні ЄС, все рівно потрібна віза. А «безвіз» працюватиме скоріше для туризму.

Богдан Шаповал, голова Ради з питань експорту продовольства (UFEB)

— Єдиний практичний наслідок через відкриття «безвізу» з ЄС для наших аграріїв — спрощення процедури перетину кордону. Не доведеться витрачатись на консульські та візові збори, і стане трохи простіше виїхати в Європу, аби взяти участь у виставці і перейняти досвід своїх європейських колег. Старт безвізового режиму з Євросоюзом, на мою думку, не дає більше ніяких результатів.

Марія Дідух, в.о. генерального директора Української аграрної конфедерації

— При роботі з малими та середніми агровиробниками, особливо з тими, що працюють на ЄС, при встановленні ділових контактів, доволі часто виникає потреба термінового виїзду закордон. Візові процедури і так займають багато часу, якого не завжди вистачає фермерам. Зняття бар’єрів на кордонах з ЄС може дати поштовх нашій економіці. Наші аграрії зможуть вільніше їздити закордон, оперативніше вирішувати питання із своїми закордонними партнерами, які потребують особистої присутності. Тому можна говорити, що непрямим наслідком старту «безвізу» буде збільшення обсягів експорту продукції від малих та середніх агровиробників.

Більше новин

Уряд дозволив експорт жита та мінеральних добрив

29-лип-2022

Кабінет Міністрів України скасував заборону на експорт мінеральних добрив та жита з України відповідним рішенням у вівторок, 26 липня.

Так, було внесено зміни до Постанови № 1424 «Про затвердження переліків товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню, та квот на 2022 рік» (від 29 грудня 2021 року).

Відтепер жито; мінеральні, хімічні, азотні, калійні та інші добрива підлягають ліцензуванню.

Нагадаємо, наразі в Україні є 73 тис. тонн перехідних залишків жита, а обсяги його виробництва цьогоріч прогнозуються на рівні 321 тис. тонн, отже, пропозиція жита на ринку у 2022/2023 МР може скласти — 404 тис. тонн, при внутрішній потребі в 353 тис. тонн у 2022/2023 МР.

Стосовно добрив, то на поточний маркетинговий рік потреба становить близько 1,7 млн тонн, що значно менше попереднього року. В Україні наразі працює 2 підприємства з виробництва добрив, які не припиняли свою роботу.

minagro.gov.ua

Детальніше

В Україні намолочено понад 38 млн тонн зерна

18-вер-2017

Станом на 15 вересня в Україні зібрано 38,2 млн тонн зерна на площі 9,9 млн га. У тому числі ранніх зернових та зернобобових культур зібрано 37,5 млн тонн на площі 9,7 млн га.

Про це повідомляє прес-служба Мінагрополітики.

Провели збирання у розрізі культур:

гречки — 119 тис. тонн з площі 105 тис. га;
проса — 61 тис. тонн з площі 42 тис. га;
кукурудзи — 386 тис. тонн з площі 90 тис. га.
соняшнику — 2,2 млн тон на площі 1,2 млн га;
сої — 416 тис. тонн на площі 244 тис. га;
цукрових буряків — 845 тис. тонн на площі 20,0 тис. га.

Поряд із збиранням врожаю проводиться підготовка ґрунту під посів озимих культур та власне посів озимих. На даний час, підготовлено 7 млн га або 88% до прогнозованих площ (8,1 млн га).

Розпочато посів озимих культур на зерно під урожай 2018 року, який при прогнозі 7,2 млн га проведено на площі 957 тис. га або 13%, а саме:

озимої пшениці та тритикале при прогнозі 6,1 млн га проведено на площі 898 тис. га, або 15% до прогнозу;
жита при прогнозі 161 тис. га посіяно 41 тис. га, або 25% до прогнозу;
ячменю при прогнозі 926 тис. га посіяно 18 тис. га або 2%;
озимого ріпаку проведено на площі 752 тис. га або 97% до прогнозу у 777 тис. га.

Нагадаємо, що як і очікувалось, з просуванням збору соняшника ціни його насіння пішли вгору. Так, на умовах поставки EXW-елеватор та СРТ-завод ціни прибавили 400−500 грн/т.

milkua.info

Детальніше

Держпідтримка тваринництва: Положення про Комісію Мінагрополітики та форми документів

05-квіт-2019

Внесено зміни до наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 20 березня 2018 року № 148 «Про затвердження Положення про Комісію Мінагрополітики для надання державної підтримки галузі тваринництва та форм відповідних документів», а також форм відповідних документів.

Наказом Мінагрополітики від 19.03.2019 № 141 «Про внесення змін до наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 20 березня 2018 року № 148», зареєстрованим в Мін’юсті 29 березня 2019 року за № 329/33300, приведено у відповідність до вимог Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для підтримки тваринництва, зберігання та переробки сільськогосподарської продукції, аквакультури (рибництва), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2018 року № 107 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30 січня 2019 року № 110):

Положення про Комісію Мінагрополітики для надання державної підтримки тваринництва, зберігання та переробки сільськогосподарської продукції, аквакультури (рибництва) та форми заявок, журналів обліку, відомостей, реєстрів за відповідними напрямами;

форми документів за новим напрямом держпідтримки – часткове відшкодування вартості об’єктів із зберігання та переробки зерна.

Ознайомитись з наказом можна за посиланням:

http://minagro.gov.ua/uk/support_apk?nid=27011

Прес-служба Мінагрополітики

Детальніше

Вчені пропонують годувати корів водоростями для зниження викидів метану

04-вер-2018

Корови, яких годують водоростями, знижують викиди метану в атмосферу, вважають вчені Університету Каліфорнії.

В ході експерименту дослідники додавали в корм тваринам океанські водорості і розбавляли його меласою, щоб нейтралізувати сіль. Автори роботи виявили, що голштинські корови, які беруть участь в експерименті, знизили обсяг викидів метану на 30%.

«Я був дуже здивований, коли побачив результати, я не очікував, що вони будуть такими від невеликого обсягу доданих водоростей в корм», — прокоментував підсумки експерименту професор Ерміас Кебреб. Вчений розповів, що його команда планує продовжити експеримент і посадити корів на шестимісячну дієту з водоростями, починаючи з жовтня.

За його словами, для доказу результатів їм потрібно більше експериментів. Якщо безпеку і ефективність методу буде встановлено, виробники водоростей зможуть отримати новий ринок збуту і розширити випуск товару.

Молочні ферми виробляють значну частину викидів метану в атмосферу. Дослідники по всьому світу намагаються знайти спосіб, щоб скоротити потрапляння шкідливих газів в природу, вчені вже запропонували додавати в корми часник, орегано, корицю і навіть каррі.

Якщо метод з водоростями доведе свою ефективність, тільки один з найбільш молочних штатів США зможе скоротити кількість шкідливих викидів в атмосферу до 2019 року на 40%.

«Якщо ми скоротимо обсяги викидів метану в атмосферу за допомогою спеціальної дієти, то ми зменшимо негативний екологічний вплив людини на природу та підвищимо ефективність годівлі на фермах», — говорить Майкл Хідженс, вчений з Університету Іллінойс.

Independent

Детальніше