Україна експортувала м'яса птиці на третину мільярда доларів

10-лип-2019

За підсумками шести місяців 2019 року українські птахівники встановили новий рекорд з експорту курятини. Про це свідчать дані Державної фіскальної служби, передає УНН.

Так, у січні-червні цього року Україна поставила на міжнародні ринки 211,1 тис. тонн м'яса птиці загальною вартістю 307,1 млн дол.

ТОП-споживачами українського продукту є Саудівська Аравія, Нідерланди та Словаччина.

Зокрема, у червні до Саудівської Аравії Україна експортувала 9,8 тис. тонн курятини, до Нідерландів - 9,4 тис. тонн, до Словаччини - 5,6 тис. тонн.

Також повідомляється, що показники експорту м'яса птиці Україною перевищують імпорт у 3,5 рази (у ваговому вимірюванні). У січні-червні цього року Україна завезла 60 тис. тонн продукту загальною вартістю 24,3 млн дол.

Джерело: УНН

Більше новин
Українські виробники експортери ріпакового шроту схвалені для експорту в КНР
01-лип-2020

Китайська Народна Республіка ухвалила перелік українських потужностей-виробників ріпакового шроту для експорту на китайський ринок. Наразі до зазначеного переліку внесені чотири потужності з виробництва ріпакового шроту.

Про це йдеться на сайті Держпродспоживслужби.

Це рішення стало результатом плідної співпраці обох сторін, в тому числі інспекційної місії Компетентного органу КНР, яка перебувала в Україні у вересні 2019 року з метою оцінки системи державного контролю за виробництвом ріпакового шроту. Крім того, 27 листопада 2019 року був підписаний Протокол ветеринарно-санітарних та фітосанітарних вимог щодо експорту шроту ріпакового з України до Китайської Народної Республіки між Держпродспоживслужбою та Головним митним управлінням КНР. Підписання протоколу свідчило про офіційне відкриття китайського ринку для українського ріпакового шроту.

Слід зауважити, що розширення ринків збуту та створення потужного експортного потенціалу є одним з найголовніших аспектів зовнішньоекономічної діяльності України, зокрема на виконання Експортної стратегії України.

Детальніше
Міністр агрополітики розповів про перспективи розвитку галузі переробки сільгосппродукції
24-трав-2022

Для розвитку переробки с/г продукції в Україні найголовніше — відкриття ринків на постійній основі та дешеве фінансування с/г товаровиробників. Ці дві базові речі спровокують масовий рух підприємців у переробку.

Про це Міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський розповів в інтерв'ю «Голосу Америки».

«Якщо ми візьмемо усі наші зернові та олійні, а це приблизно 110 мільйонів тонн за минулий рік, то внутрішнє споживання було 20 мільйонів тонн. Із 90 мільйонів тонн ми переробляли десь 15−20 мільйонів, — це в першу чергу, на шрот, олію, соняшник та сою. Решта — це продаж зерна. Звичайно частину його можна переробляти», — стверджує він.

У більшості випадків, як говорить Сольський, легше побудувати завод і зрозуміти який завод треба, аніж потім продати цю продукцію. Тому найважливіше, — це відкриття ринків. «Перший та великий крок, це Євросоюз. Завдяки керівництву України, вони оперативно відкрили ці ринки. Зараз треба з ними допрацювати це питання, щоб вони сказали: „це не на один рік, а назавжди“. Або ми домовимось про один текст, який працюватиме вже на увесь час. Він може бути приблизно такого характеру, що з наступного року ми даємо 30% чогось, через рік 50% і так далі. Але бізнес повинен зрозуміти, що далі це рішення не буде переглядатися», — зазначив він.

За його словами, ще одна базова річ, яка спровокує масовий рух у переробку, забезпечення з боку держави аграріїв дешевим фінансуванням. Потім це дасть хороший результат, адже той, хто працює в переробці, буде конкурентніший від просто продавця зерна.

«Коли ми говоримо про програми відновлення в Україні, то там можна вибудувати пріоритети, щоб у першу чергу спрямовувати кошти на переробку. І я думаю, що бізнес із задоволенням підхопить ініціативу та зробить, усе що потрібно. Головне, щоб держава відстояла ринки», — додав Міністр.

minagro.gov.ua

Детальніше
Уряд підтримав запуск трьох програм, спрямованих на стимулювання підприємницької діяльності
22-черв-2022

Перша програма запроваджує мікрогранти у розмірі до 250 тис. грн. для кожного українця, який хоче започаткувати першу власну справу, або розвинути вже існуюче підприємство.

  • Мікрогрант надається на створення та розвиток власного бізнесу — до 250 тис. гривень за умови створення двох робочих місць та до 150 тис. гривень — одного робочого місця;
  • АТ «Ощадбанк» виступає уповноваженим банком програми;
  • Українці зможуть подавати заяви на отримання грантів через Портал Дія або у будь-якому відділенні АТ «Ощадбанк»;
  • Отримувачі мікрогрантів зможуть оформити додатковий інвестиційний кредит за Програмою «5−7-9%» у сумі до 2,5 млн. грн. відповідно до стандартних умов цієї програми.

Друга програма грантів спрямована на створення або розвиток садівництва, ягідництва та виноградарства:

  • Держава співфінансує закладку саду спільно з підприємцем (всього плануємо підтримати створення 10 тис. га. садів);
  • Держава надає грант у розмірі 70% від вартості проекту (без ПДВ), 30% - за рахунок коштів отримувача.

Третя програма — гранти на створення або розвиток тепличного господарства:

  • Кожен інвестор може збудувати легкий тепличний модуль розміром близько 2 га для ведення овочівництва;
  • Один заявник може збудувати один тепличний модуль;
  • Для перших 1000 заявників держава надає грант у розмірі 70% від вартості проекту (без ПДВ), але не більше 7 млн гривень, 30% - за рахунок коштів отримувача;
  • Всі наступні заявники отримують грант на 50% вартості проекту (без ПДВ), але не більше 5 млн гривень, 50% - за рахунок коштів отримувача;
  • Програма забезпечить створення одним отримувачем до 40 нових робочих місць.

«В умовах війни перехід до економічної моделі, коли великий внесок у ВВП роблять мікро, малі та середні підприємства, є дуже важливим. Тому новою національною ідеєю для українців має стати підприємництво. Функціонування економіки за таким принципом стимулюватиме створення міцного середнього класу та дасть поштовх до появи нових робочих місць у воєнний час», — наголосила Перша віце-прем'єр-міністр — міністр економіки України Юлія Свириденко.

PigUA.info за матеріалами facebook.com

Детальніше
Що дасть державі єдиний реєстр одноосібників
18-груд-2018

Держава не знає, хто працює на агроринку. Через це не може пояснити суті реформ та ефективно розподілити дотації на худобу. Виправити це хочуть створенням єдиного Державного аграрного реєстру.

Зараз в Україні нема повної бази даних про наших аграріїв. Держстат за звітами місцевих адміністрацій та підприємств підраховує обсяг виробленої продукції та приблизне число агровиробників. Мінагрополітики веде облік отримувачів держпідтримки та суму виданих агродотацій на основі власних даних та звітів держбанків. При цьому державні структури навіть не мають єдиної оцінки «тіньового» агровиробництва: наприклад, в Мінекономрозвитку стверджують, що рівень «тінізації» АПК сягав 9% у І кварталі 2018 року, а в Національному банку стверджують, що «тіньові» продажі агропродукції суттєво впливають на курс валют в країні.

Через це аграрне міністерство хоче покращити систему збору даних про агровиробництво, тому готує законопроект про появу єдиного Державного аграрного реєстру. Розробити його Мінагрополітики планує до кінця цього року, коли документ подадуть до ВР поки невідомо. Планується, що Державний аграрний реєстр працюватиме в електронній формі. Зареєструватись у такій базі дані зможуть безплатно усі агровиробники, стимулом до реєстрації стане спрощення сплати податків. При цьому Державний аграрний реєстр використовуватимуть для консультування землеробів, комунікації чиновників Мінагрополітики із аграріями та організації торгів продукцією малих виробників. Створити такий реєстр допоможе Європейський Союз в рамках проекту «Підтримка впровадження сільськогосподарської та продовольчої політики», розповів заступник міністра аграрної політики Віктор Шеремета.

У свою чергу, за словами урядовця, поява Державного аграрного реєстру потрібна для створення Державного виплатного агентства. Такій установі хочуть передати управління всіма програмами держпідтримки АПК. При цьому заявки аграріїв на виплату дотацій задовольнятимуть в «автоматичному режимі», без участі чиновників. У такий спосіб Мінагрополітики планує зняти претензії аграріїв щодо «ручного розподілу» дотацій, коментує Шеремета.

Поки що, за підсумками 2017 року Держстат говорив про 76,59 тисяч аграрних підприємств в Україні, з яких крупних — 18, середніх — 2,39 тисяч, малих — 74 тисячі. За результатами 10 місяців 2018 року Держстат говорить про 4,03 млн господарств населення, що цьогоріч зокрема дали врожай у 14,09 млн тонн зернових та бобових культур. Із цих даних випливає, що нині агровиробництвом займається кожен третій із 13 млн жителів українських сіл, 56% з яких — жінки.

Нагадаємо, що ВР уже прийняла в липні цього року для легалізації «одноосібників» законопроект № 6490-д. Документ передбачає, що сімейна ферма може зареєструватись як фізична особа-платник четвертої групи спрощеного податку за умови, якщо господарство не наймає сторонніх робітників. Таке господарство отримає пільгу із сплати ЄСВ на кожного члена сімейного ФГ. Завдяки цьому, вважають автори законопроекту, із «тіні» мають вийти від 0,2 до 1,2 млн господарств, що обробляють 2−20 га ріллі, і на які припадає до 80% продажів овочів, 60% продажів м’яса та 40% продажів молока.

Реєстративна інформативність

Поки держава не знає, скільки всього українських аграріїв, вона не може оптимально розподілити агродотації та вирішити проблему із підтримкою земельної реформи та наповнення податками місцевих бюджетів, каже голова Укрдержфонду підтримки фермерських господарств Юрій Апальков. Службовець пояснює: цьогоріч одноосібники на утримання молодняку ВРХ мали отримати 0,7 млрд грн дотацій. Чиновники Мінагрополітики не мали контактних даних господарств-майбутніх отримувачів виплат, тому про програму розповідали виключно через регіональні ЗМІ, а не, наприклад, працівників районних управлінь агропромислового розвитку. Так у І півріччі лише три тисячі одноосібників тримали субсидію на ВРХ, хоча до 1 жовтня число отримувачів дотації виросло одразу до 103 тисяч, а сума до виплати виросла до 144,3 млн грн на 176 тисяч голів худоби. Якщо ж опиратись на Держстат, то число отримувачів дотацій на ВРХ могло бути значно більше: за статистикою, селяни мають 2,5 млн голів ВРХ, що удвічі більше від промислових агропідприємств.

Оскільки єдиного реєстру «одноосібників» нема, то пояснювати селянам суть урядової концепції земельної реформи доводиться розповідати також лише через регіональні ЗМІ. Нагадаємо, Кабмін хоче дозволити купівлю ріллі лише фізичним особам, і не більше 200 гектарів «в одні руки». А поки регіональні ЗМІ мають вузьку аудиторію, то й ідея зняття «земельного мораторію» не має широкої підтримки у власників паїв та дрібних агровиробників, бідкається Шеремета. Слова урядовця підтверджує соціологічне опитування компанії GfK у жовтні 2018 року. Дослідження свідчить, що 35,3% опитаних селян не мають чіткого ставлення відносно ідеї запуску ринку землі. При цьому лише 5% респондентів заявили, що мають достатньо інформації про суть земельної реформи.

Окрім цього, коментує Апальков, відсутність повної бази даних по дрібних агровиробниках та «одноосібниках» не дає можливості перевірити тезу про значну кількість «тіньових» агровиробників, які не доплачують податки до місцевих бюджетів. У ДФС стверджують, що за 2014−2017 роки площа ріллі, з якої сплачують земельний податок, скоротилась удвічі або до 18 млн га. Такий факт фіскали пояснють значною кількістю «тіньовиків».

Записи без посередників

Створити єдиний державний реєстр агровиробників Україні потрібно також, аби українська аграрна політика в цілому відповідала стандартам ЄС, каже експерт Офісу підтримки реформ Мінагрополітики Олександр Митченок. Фахівець пояснює: регламенти ЄС № 1306/2013 та № 1307/2013 передбачають повну реєстрацію усіх наявних фермерських господарств. При цьому уряди країн ЄС обліковують фермерів за розміром доходу та величиною земельного банку. Це потрібно аби спрогнозувати видатки на агродотації із бюджету Євросоюзу, каже керівник проекту «Підтримка впровадження сільськогосподарської та продовольчої політики» Джон Мілнз.

Окрім цього, європейські країни укладають об'єднані бази даних про агровиробників для того, щоб уряди могли контактувати із землеробами напряму, без посередників із аграрних асоціацій чи фермерських кооперативів. «Реєстрація посилює комунікацію між виробниками та державою, підвищує довіру між ними, дозволяє визначити конкретні потреби виробників та розробити ефективну фінансову підтримку», — доповнює керівник групи сільського господарства Групи підтримки ЄС України Маркус Клінглер.

У свою чергу Європейський Союз має свою вигоду допомогти Україні із укладенням єдиного реєстру агровиробників: так ЄС зможе повністю оцінити обсяг конкуренції для тамтешніх місцевих сімейних ферм, особливо якщо українські одноосібники почнуть продавати свою продукцію на експорт, або ж якщо Україна стане членом ЄС. Також, за потреби, підкоригувати свою аграрну політику, свідчать слова Мілнза. Наявна статистика говорить, що сімейне фермерство є основою агровиробництва в ЄС лише завдяки значним податковим послабленням.

Наприклад, нині в країнах Євросоюзу сумарно налічується 9,6 млн сімейних ферм, на які припадає 69,7% всієї худоби ЄС та дві третини всієї ріллі ЄС, або ж 116 млн гектарів. При цьому 34,5% від усіх сімейних ферм Європи припадає на Румунію, 13,6% — на Польщу, та 9,4% — на Італію. Середній розмір сімейної ферми в ЄС становить менше 10 гектарів, хоча середнє сімейне ФГ у Великобританії має 73 гектари.

Цікаво, що 30% сімейних ферм ЄС, або 2,3 млн господарств декларують прибуток менший за 1,5 тисяч євро на рік: такий рівень заробітків дає право у спрощеному режимі вести фінансову та податкову звітність. Хоча в Голландії взагалі не оподатковують річний дохід фермерського господарства до 4,6 тисяч євро, в Німеччині — 7,6 тисяч євро, у Португалії — до 22,6 тисяч євро. Доходи землеробів Польщі взагалі не оподатковуються, тамтешні фермери сплачують лише фіксований «сільський податок» на їхню ріллю, в розмірі 154 злотих або ж 1076 гривень за гектар (для порівняння: мінімальне податкове навантаження на легального агровиробника в Україні, складає 1400 гривень на гектар).

agravery.com.

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок