Україна: обсяг експорту майже всіх молокопродуктів скорочується

Збої в ланцюгу поставок через пандемію, посилені війною в Україні, викликали дефіцит мінеральних добрив у світі. Оскільки кінця війні не видно, а весняний посівний сезон у Північній півкулі у розпалі, фермери переходять на органічні добрива, пише Quarts.

Гною не вистачає, щоб задовольнити попит фермерів у США. Тиск відчувається у всьому світі, а фермери у Великобританії навіть розглядають такий варіант як очищений осад каналізаційних стічних вод.

У той час, як внутрішні поставки розкуповуються, гній також продається через кордони. Після пандемії обсяг торгівлі збільшився. Основними імпортерами є США, Франція та Нідерланди.

Зараз фермери «полюють» на калійні добрива. Їх використовують та імпортуються набагато частіше, ніж гній, і хоча гній не зможе замінити всі добрива, попит на нього зростає. Імпорт гною зростає, а імпорт калійних добрив знижується, особливо у Франції та Нідерландах.

Нідерланди є головним експортером цього органічного добрива у світі, за ними слідують Італія та Бельгія. Країни-покупці використовують його в органічному землеробстві. Однак гній містить велику кількість фосфору, який може забруднювати джерела води, якщо не контролювати його використання.

milkua.info

В січні—березні 2018 року експорт продовольчих товарів та сільськогосподарської продукції з України зменшився на 5% відносно січня—березня 2017.

Про це повідомляє прес—служба ДФС.

Як зазначено в повідомленні, цього року Україна експортувала продовольства та агропродукції на $4,34 млрд. У 2017 році за цей період було експортовано продукції на $4,55 млрд.

Імпорт вказаної групи товарів склав $1,34 млрд, що на 23% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Товарообіг склав $5,68 млрд. Сальдо торговельного балансу становить -$1 221 млн (сальдо за 3 місяці 2017 року складало -$780 млн).

«Україна здійснювала зовнішньоторговельні операції товарами з 211 країнами. Значна частка зовнішньої торгівлі України орієнтується на ринки країн Еврооюзу: 44% експорту (+27%), 43% імпорту (+8%). Частка країн СНД в експорті складає 14% (+7%), в імпорті — 23% (+21%)», — йдеться в повідомленні ДФС.

milkua.info

Китай послабив обмеження на імпорт російської пшениці, що може вирішити проблеми продовольчої безпеки у другій за величиною економіці світу та послабити вплив західних санкцій на росію.

Про це пише CNN.

Рішення дозволити імпорт пшениці з усіх регіонів pф було прийнято під час візиту президента росії путіна до Пекіна на початку лютого, але деталі були оприлюднені митною адміністрацією Китаю лише наприкінці місяця.

«Росія є найбільшим у світі виробником пшениці. Раніше Китай обмежував імпорт пшениці з рф через занепокоєння щодо наявності в деяких частинах країни хвороби, яка може спричинити серйозну втрату врожаю пшениці та інших культур.

Китай відмовився засудити напад росії на Україну, натомість закликає сторони до «стриманості» та звинувачує Сполучені Штати у «розпалюванні вогню» в регіоні», — йдеться в матеріалі.

Дана угода, за словами експертів, допомагає Пекіну забезпечувати постачання продовольства в той час, коли світові ціни на продукти харчування вже наблизилися до 10-річного максимуму. Ф'ючерси на пшеницю підскочили приблизно на 5% на Чиказькій товарній біржі 24 лютого, коли росія напала на Україну, оскільки на дві країни припадає близько третини світових поставок. 

«Продовольча безпека є ключовим пріоритетом для президента Китаю Сі Цзіньпіна, який закликав збільшити сільськогосподарське виробництво та диверсифікувати імпорт. Угода також надає росії безпечного покупця в той час, коли експорт до інших країн може бути ускладнений фінансовими санкціями або іншими порушеннями, — пишуть в CNN.

Аналітики очікують, що російські товари та сировину будуть «переспрямовані до Китаю», якщо попит з боку решти світу значно впаде через подальшу ескалацію геополітичної напруженості. Але таке рішення Китаю засуджують інші країни».

agroportal.ua

Значне похолодання в Україні суттєво не вплине на урожай озимих та ярих культур. Є питання стосовно багаторічних насадженнях, які у фазі цвітіння стають найбільш вразливими. Зокрема, йдеться про цвітіння кісточкових – абрикосу, вишні, черешні, персику. Про це повідомив директор Департаменту землеробства та технічної політики в АПК Мінагрополітики Володимир Топчій під час інтерв’ю одному із українських телеканалів.

«Негативні дії погодних умов, які б могли суттєво вплинути на потенціал урожаю сільгоспкультур, ще не фіксувалися. Значне зниження температури на території України несе загрози для плодових дерев з квітучими суцвіттями і тими, які перебувають на початкових фазах формування плодів», - розповів Володимир Топчій.

За словами керівника Департаменту, після стабілізації погодної ситуації необхідно провести ретельний огляд посівів культур і багаторічних насаджень, на основі якого визначити обсяги можливих втрат.

Також Володимир Топчій зазначив, що на більшості територій України пройшли сильні дощі, а в окремих регіонах випало до 50 мм опадів.

«Слід зазначити, що для окремих регіонів, таких як південні та східні, опади позитивно впливають на стан культур, адже відбулося значне збільшення вологи в ґрунті», - зазначив Топчій.

 Прес-служба Мінагрополітики