У 2017 році зростання індексу споживчих цін перевищив очікування Нацбанку відразу на 8%, прискорилися в порівнянні з 2016 року до 13,7%. Причиною тому стали неврожай, збільшення витрат на виробництво, подорожчання палива, підвищення мінімальної заробітної плати та інші зовнішні чинники негативного впливу на сферу переробки.
За даними АМКУ, якщо на початку 2017 року інфляційні очікування виробників поступово знижувалися, то з вересня вони стали погіршуватися під впливом нестабільної ситуації на валютному ринку, високі витрати на виробництво і анонсованих підвищень соціальних стандартів. Відповідно, відбувся стрибок цін практично на всі види продуктів харчування.
Окремо варто відзначити, що продукти харчування тваринного походження, а це молоко, м'ясо, яйця відрізняються від рослинних динамікою цінових коливань. У сфері тваринництва перше півріччя - це найбільш витратна частина. Отже, якщо в цей період є форс-мажори, такі як зростання цін на паливо і обвал національної валюти, це провокує цінове зростання продукції в другому півріччі.
На початку 2017 року всі ці форс-мажори трапилися відразу. За даними Держстатистики, найдовше змогли утримати ціни виробники птиці та ковбас. Свинина пішла в ціновий піку ще в березні, а яловичина стрімко дорожчала з місяця в місяць.
Починаючи, з травня запрацював механізм виплат дотацій агровиробникам в затвердженому раніше МінАПК розмірі, що коливався в межах 60% -70% від сплаченого виробниками ПДВ до бюджету.
Виплати помітно почали збільшуватися в другій половині року. Тому з вересня намітилася тенденція до зниження ціни. Ефективність механізму дотацій добре простежується на сфері птахівництва. Восени ціни на м'ясо птиці стабілізувалися і вже не підвищувалися аж до кінця року.
Що стосується яловичини і свинини, то тут очікувалося, що сплачене ПДВ за листопад-грудень (а це максимальні суми на поточний рік) будуть компенсовані дотацією в січні-лютому 2018 року відповідно. А значить вдасться стабілізувати цінову динаміку і закласти фундамент для стримування ціни в 2018 році. Але програму прибрали з переліку видів держпідтримки в 2018 році. А значить виробникам тваринницької продукції довелося знову шукати нові механізми здешевлення собівартості.
В цілому, така нестабільність державних програм підтримки АПК негативно впливає на фінансове планування їх бізнесу, що в подальшому позначається на кінцевому споживачі. Цю тезу наочно демонструють події перших місяців 2018 року. Як тільки новий механізм держпідтримки став зрозумілий, багато виробників продукції тваринництва стабілізували відпускні ціни і навіть кілька їх знизили. Курятина зокрема, опустилася відразу на 1,5 грн.
Незважаючи на поширену в ЗМІ помилкову думку про «гігантські дотації»,держпідтримка українського АПК значно поступається навіть найближчим сусідам: Польщі, Угорщини, Болгарії. А це, до речі, наші найнебезпечніші конкуренти по м'ясу не тільки на зовнішніх ринках, але вже і на нашому, вітчизняному. З кожним роком їх продукція все більше витісняє вітчизняну. На тлі того, що продовольча організації ООН (ФАО) внесла Україну до списку країн з ризикованою продовольчою безпекою, ситуація, безумовно, вимагає особливої уваги.
Але навіть при такому критичному рівні фінансування і не стабільному економічному середовищі, українська курятина залишається дешевше європейської, що дозволяє Україні утримувати сильні позиції експортера на світових ринках.
Що стосується 2018 року, в Асоціації «Союз птахівників України» не прогнозують різких цінових коливань. Зростання цін на курятину буде пропорційним інфляції і вартості виробництва.
Згідно з даними Держстату, за останні три місяці витрати на виробництво сільгосппродукції зросли на 14,6% проти 2017 року. Однак, на курятині цей негативний фактор поки не позначився. У березні курятина все так же демонструвала зниження ціни.
