Ціна на яйця зросте ще на 1-2 гривні

Бізнес виступає за уніфікацію системи рецептів людської та ветмедицини. Про це минулого тижня представники Комітету виробників ветеринарних препаратів Європейської Бізнес-Асоціації говорили з керівництвом проекту ЄС «Вдосконалення системи контролю безпечності харчових продуктів в Україні», повідомляє прес-служба асоціації.

«Перевагою лікування тварин є те, що зараз можна використовувати ліки для людей, які можна купити в звичайній аптеці. Проте, домашні тварини хворіють і такими хворобами, як епілепсія, рак тощо. І тут виникають ускладнення. Адже ці ліки можна придбати виключно у людській аптеці та виключно за рецептом людського лікаря. Виникає правова колізія, адже виходить, що, наприклад, щоби пролікувати корову, яка забезпечує господарство молоком, потрібно отримати рецепт у людського лікаря. Це щонайменше дивно», — пояснив координатор комітету виробників ветеринарних препаратів Європейської Бізнес-Асоціації Дмитро Кирилюк.

Він також додав, що побоювання викликає ситуація з антибіотиками. Адже у ветаптеці їх можна придбати без рецептів.

Власне, саме тому й важливо максимально швидко уніфікувати рецептурність ліків людської та ветмедицини, щоб мінімізувати можливості для неякісного лікування, що може призвести до негативних для здоров’я наслідків. Для цього потрібно, перш за все, запровадити єдину електронну систему рецептів, яка дозволить виробникам вносити назву препарату та серію, лікарям — електронний рецепт, а споживачам можливість перевіряти оригінальність цього препарату. Найбільш важливим елементом цієї системи має бути розділ подачі скарг. Це дозволить виробнику та державі контролювати епізоотичну ситуацію (поширення певної хвороби) по всій території країни та мінімізує можливість отримання підробки або нелегального імпорту. Наразі така система розробляється, вона має бути уніфікована з міжнародною ветеринарною базою ЄС в частині спостереження за побічними реакціями. Для її фінального запуску необхідним є прийняття проекту закону про ветмедицину, який наразі готується в Держспоживслужбі.

Друге важливе питання ветеринарної сфери — оформлення паспорту для тварини, який є основним документом. Він видається ветлікарем при первинній вакцинації тварини та містить інформацію про власника тварини, дату вакцинації та тип вакцини, профілактичне лікування тощо. Водночас, виникає парадокс, адже документ, який видає ліцензований ветеринарний лікар, державою не визнається. Тож якщо, наприклад, тварину потрібно вивезти за кордон, необхідно звертатись до державної уповноваженої ветеринарної клініки, повторно заповнювати всі необхідні документи та проходити повторну вакцинацію. Це займає час і потребує додаткових коштів.

«Така ситуація виглядає абсурдно та, очевидно, потребує врегулювання, оскільки сезон подорожей вже почався і все більше власників тварин стикаються з ускладненнями при перетині кордону з домашніми улюбленцями. Зі свого боку, найближчим часом бізнес-спільнота підготує відповідні пропозиції та надасть Мінагрополітики та Держпродспоживслужбі на врахування. Сподіваємося, ситуацію вдасться вирішити», — йдеться в повідомленні.

milkua.info

Експерти Асоціації постачальників заявляють, що серед європейських країн куряче філе в Україні є найдешевшим, а інші види м'яса мають однакову з Польщею ціну.

Дані оприлюднив генеральний директор Української асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко на своїй сторінці в Facebook.

Згідно з даними моніторингу європейських торгових мереж вартості курячого м'яса в Україні та країнах ЄС, в Україні бройлер обійдеться в € 1,4, крила в € 1,5, гомілку в € 1,6, стегно € 2, а філе в € 2,4 .

При цьому в Естонії можна знайти куряче м'ясо як охолоджене, так і заморожене. У країні є, як м'ясо власного виробництва, так і литовське. Стегна продаються по € 2,8 за кілограм, бройлер по € 3,9, філе по € 4,6.

У Литві кілограм бройлера обійдеться в € 3,7, так звана "сімейна колекція", в яку входить стейк і м'ясо стегна, коштує € 4,7. Філе продається по € 5,9.

Угорці купують крила по € 2,2, курячі стегна і бройлера по € 2,6, грудки по € 5,1, а філе по € 8,3. У Франції за кілограм стегон необхідно віддати € 8, за філе € 15,2, а грудки € 16,4.

У Польщі, як країні з найбільш дешевими продуктами, ціна бройлера і крилець становить € 1,4 за кілограм, ніжки в € 2,3, а філе € 3,7.

Як повідомляли Українські Новини, ближче до Великодня в Україні підніметься в ціні свинина - в залежності від її якості на 5-20 грн і коштуватиме 85-140 грн за кілограм. М'ясо птиці залишиться на нинішньому рівні.

 Джерело: ukranews.com

Міністерство аграрної політики та продовольства України вже отримало від Ощадбанку 58 позитивних заяв на отримання гранту для садівництва та будівництва теплиць. Станом на 9 серпня 2022 р. погоджено 13 заяв у частині садів.

Про це розповів заступник директора департаменту аграрного розвитку Мінагрополітики Андрій Кравченко під час онлайн-вебінару «Як отримати грант від уряду для розвитку власного саду або тепличного господарства».

«Дані грантові програми розраховані на два ключові моменти — створення додаткових робочих місць та можливість вирощування продукції в промислових масштабах для забезпечення продовольчої безпеки», — зазначив Андрій Кравченко.

Серед типових недоліків під час подання документів чиновник виділив наступні:

відсутність належним чином розроблених документів висадки насаджень, а також проєктів модульних теплиць;

площа земельної ділянки в заяві не відповідає площі, поданій у проєкті висадки насаджень;

невідповідність проєкту висадки насаджень критеріям, зазначеним у Додатку 2 в Порядку прийняття рішень Мінагрополітики, зокрема ряд проєктів не містять дані про водозабір, зрошення тощо;

невідповідність суб’єкта господарювання щодо провадження діяльності в сфері вирощування сільгоспкультур згідно класифікації видів економічної діяльності;

відсутність у поданих проєктах деяких сторінок, неповний пакет документів.

agroportal.ua

В 2018 році банки будуть частіше надавати кредити фермерам, і переорієнтуються з великих підприємств на середній та малий бізнес.

Попри нинішню низьку частку надання кредитів в аграрній сфері, фермери першими відчули відновлення банківської системи, зазначають аналітики ProConsalting.

Нині частка банківського кредитування в аграрному фінансуванні складає не більше 7%. Здебільшого фермери залучають власні кошти. Їхня частка складає 75%.

Незважаючи на скромний процент кредитування аграрної сфери, саме цей сектор відчув відновлення банківської системи в 2017 році, вважають експерти. Кредитування аграріїв показало один з найбільших приростів супроти 2016 року — це однозначно позитивний тренд на тлі загального зниження кредитного портфелю на 8,7 мільярдів гривень. Загальні залишки по кредитах в агросекторі на листопад минулого року зросли на 4,95 мільярди супроти грудня 2016 року. А частка кредитування сільгоспвиробників в загальному обсязі кредитування зросла з 6,7% в 2016—му до 7,4% в 2017—му. Загалом кредити в сільському, лісному та рибному господарствах склали на кінець листопада 2017-го 60,3 мільярди гривень.

Банки пропонують аграріям три типи програм — на поповнення обігових коштів, купівлю техніки та обладнання й реалізацію інвестиційних проектів (будівництво складів, елеваторі).

Біля половини всіх кредитів, виданих аграріям, спрямовані на фінансування обігових коштів.

Крім того, фермери мають змогу залучити до фінансування міжнародні фінансові організації і тим самим отримати більш низьку кредитну ставку. Такі програми в Україні пропонують ЄБРР, Європейський інвестиційний банк та Міжнародна Фінансова корпорація.

Аналітики прогнозують, що в 2018—му частка кредитування АПК зросте на 15%. При цьому банки змістять свій інтерес з великих підприємств на сегмент малого та середнього бізнесу. Частка неповернення кредитів у МСБ складає 5%.

milkua.info