Торгівля агропродукцією в ЄС зростає

Мінагрополітики запустило платформу для допомоги аграріям у проведенні посівної-2022. Її мета — з’ясувати, які потреби мають аграрії для успішного старту посівної та допомогти ці потреби покрити за рахунок фондів коштів держави й міжнародної підтримки.

Про це повідомляє на своїй сторінці у соцмережі Facebook міністр аграрної політики та продовольства України Роман Лещенко.

«У цей найскладніший для нашої держави час на нас із вами лежить дуже важлива місія — забезпечити Україну продовольством у повній мірі. Торік ми реалізували земельну реформу, зібрали рекордний врожай.

Завдяки цьому у нас є всі необхідні запаси пшениці, ячменю, кукурудзи, цукру та іншого збіжжя. Наші засіки — повні! Але вони не повинні спустошуватися. Ми повинні зробити все, щоб в цьому році наповнити їх новим щедрим урожаєм», — каже міністр.

Лещенко зазначає, що зараз на аграріїв покладають надію мільйони українців, адже вони є основою економічного розвитку держави. Саме тому Мінагрополітики взяло на себе додаткові функції для координації розподілу всього, що необхідно для забезпечення посівної кампанії–2022 (дизелю, насіннєвого матеріалу, добрив, засобів захисту).

Для цього створено спеціальну платформу agrostatus.org. На ній треба заповнити спеціальну заявку за вашими потребами.

Далі Мінагрополітики через засоби зв’язку зорієнтує щодо всіх подальших дій.

Аграрії на сторожі продовольчої безпеки. ОНЛАЙН ОНОВЛЕННЯ

minagro.gov.ua

В Україні розпочато сівбу ранніх ярих зернових та зернобобових культур. Станом на 25 березня сільгоспвиробники Херсонської, Донецької, Закарпатської та Миколаївської областей посіяли 106,3 тис. га, або 1% до прогнозу.

Про це йдеться на сайті Мінекономрозвитку.

Зокрема, господарства Херсонської області посіяли 97,6 тис. га (58% до прогнозу) ярих культур, з яких 84,1 тис. га (89%) ячменю, 9,9 тис. га гороху, 1,82 тис. га пшениці та 1,75 тис. га вівса.

За попередніми даними областей площа посівів сільськогосподарських культур в усіх категоріях господарств під урожай 2021 року очікується в межах 28,1 млн га, або на 378 тис. га більше від показника 2020 року.

Зернові культури в усіх категоріях господарств мають зайняти 15,5 млн га, або 55% у структурі посівних площ, що відповідає нормативам оптимального співвідношення культур у сівозмінах. Посів ярих зернових культур прогнозується на площі 7,6 млн га, соняшнику — на рівні 5,4 млн га, сої — 1,4 млн га, цукрових буряків — близько 223 тис. га.

Нагадаємо, що за даними Держстату озимих зернових посіяно на площі 7,96 млн га.

Уряд і Міністерство аграрної політики та продовольства України роблять усе можливе, щоб допомогти аграріям успішно пройти весняно-польові роботи—2022.

Для того щоб забезпечити с/г товаровиробників фінансовими ресурсами, Уряд ухвалив Постанову, за якою визначена для них фінансова державна підтримка:

• Виключно малих та середніх аграрних виробників з оборотом не більше 20 мільйонів євро в рік, що є еквівалентом підприємства, яке оброблює до 10 000 га.
• Компенсація відсоткової ставки за залученими кредитами.
• Максимальна сума кредиту, на який поширюється компенсація відсоткової ставки, становить до 50 млн грн.
• Кредитування надається для здійснення сільськогосподарської діяльності (посівної) на період дії воєнного стану.
• Для отримання кредитування суб’єкт підприємництва також повинен бути с/г товаровиробником у значенні, наведеному в Законі України «Про державну підтримку сільського господарства України».
• Термін дії кредиту становить 6 місяців.
• Встановлено максимальний розмір державної гарантії за портфельними кредитами до 80 %.
• Заявникам необхідно звертатися до фінансової установи, де вони обслуговувались.

Для отримання кредитування суб’єкт підприємництва також повинен бути сільськогосподарським товаровиробником у значенні, наведеному в Законі України «Про державну підтримку сільського господарства України».

Міністерство аграрної політики та продовольства України робить усе можливе для спрощення процедур та полегшення посівної кампанії:

• для забезпечення сільгоспвиробників насінням до посівної в Україні на час воєнного стану скасовані додаткові процедури із сертифікації насіннєвого матеріалу;
• дозволено експлуатацію сільгоспмашин без їх реєстрації на період воєнного стану;
• запущено аграрну платформу Міністерства по збору актуальних потреб аграріїв під посівну в режимі реального часу https://agrostatus.org/;
• створено онлайн-платформу для покращення логістичних маршрутів аграріїв в умовах воєнного стану https://prodsafety.org/:

PigUA.info за матеріалами facebook.com

Ціни на м’ясо в Україні в найближчому майбутньому залежатимуть від вартості енергоресурсів, кормів, вітамінів, обсягу імпортного постачання, інфляції та індексу споживчих цін.

Про це в ефірі одного з телеканалів заявив аналітик асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Максим Гопка.

За даними Держстату, ціни на свинину в 2022 році від січня до жовтня зросли на 33% та склали у вересні 164,30 грн у середньому. На сало ціни зросли на 55% за аналогічний проміжок часу і складають 149,7 грн, повідомляє УКАБ на сторінці у Facebook.

Наразі основними складовими, що впливають на ціну виробництва м’яса, є:

1. Стрімке скорочення поголів’я. Через бойові дії та за рахунок окупованих територій поголів’я свиней за 9 місяців скоротилось приблизно на 10%. Паралельно з цим загальна забійна маса тварин за 9 місяців порівняно з 2021 роком зменшилася на 11,8%.
2. Здорожчання логістики і палива для транспортування — на кожному виробничому ланцюжку це додаткові витрати.
3. Зростання ціни на вітаміни і мікроелементи. Їхня ціна також зросла залежно від країни постачання приблизно на 30%.
4. Вартість кормів: ціни на зернові й олійні були на низькому рівні весною та влітку, що допомагало виробникам перекривати витрати. Восени ціни на продукцію рослинництва зросли, що впливає і на корми.

«До того ж ціни залежать від імпорту м'ясної продукції, котрий стримує ціни, навіть якщо загальний обсяг імпорту складає 15% від загальної кількості м’яса на ринку України. За 9 місяців 2022 року було імпортовано 40,7 тис. т свинини, що на 58% більше, ніж в аналогічний період минулого року. Наразі динаміка починає вирівнюватися та повертається до довоєнних часів. Скоріш за все, найближчими місяцями ситуація стабілізується, й ми не побачимо на ринку великих обсягів імпортного м’яса», — додав Максим Гопка.

agroportal.ua