ТОП-3 країни-імпортери вітчизняних ковбас

Дослідники з Університету Теннесі в США прийшли до висновку, що нанесення пробіотиків на гранульовані комбікорми для бройлерів може бути ефективним рішенням для запобігання термічної дезактивації корисних мікробів під час гранулювання.

Покриття пробіотиків за допомогою розпилювання в цьому випадку буде відбуватися під час стадії охолодження вже після гранулювання, зазначає провідний дослідник, доктор Цісінь Чжун, професор науки і технології харчових інгредієнтів з Університету Теннессі.

Пробіотики - це живі мікроорганізми, які несуть з собою безліч корисних властивостей, включаючи здатність покращувати імунітет, структуру кишечника і функцію кишкового бар'єру у бройлерів. Ці фактори можуть поліпшити травлення і зростання птиці, особливо під час впливу теплового стресу.

Однак термічна інактивація є основною проблемою при використанні пробіотиків, сказав Чжун. Як і шкідливі мікроорганізми, корисні штами не можуть переносити високих температур. У зв'язку з цим технологія розпилення є досить перспективною, відзначають вчені.

За матеріалами FeedNavigator

Асоціація «Свинарі України» спільно з Продовольчою та сільськогосподарською організацією ООН (ФАО) та Державною службою України з безпечності харчових продуктів та захисту споживачів здійснили перше в Україні дослідження щодо застосування антибіотиків у тваринництві в межах проєкту «Зміцнення національного потенціалу для подолання ризиків антимікробної резистентності (АМР)».

Серед представників свинарського сектору до проєкту приєдналось 51 господарство з 21-єї області України. Представники Держпродспоживслужби відібрали зразки гною на фермах-учасниках для дослідження на наявність антибіотикорезистентних штамів. Тестування здійснюватимуть на придбаному в межах проєкту сучасному обладнанні, еквівалентів якого в Україні немає.

Учасники дослідження також взяли участь в опитуванні щодо типових схем застосування антимікробних препаратів. За результатами дослідження було підготовлено «Атлас антибіотиків», що налічує 103 позиції. Найчастіше застосовуваними є препарати на основі амоксициліну, ентерофлоксацину, окситетрацикліну, тилозину та колістину.

Серед опитаних жодне господарство не використовує протимікробні препарати як стимулятори росту. 14 господарств застосовують антибіотики тільки з метою лікування, а 33 респонденти — з метою лікування та профілактики, згідно з технологічними картами.

Загалом до дослідження залучили більше 600 респондентів: представників тваринницьких господарств різних напрямів (свинарство, птахівництво, бджільництво, скотарство, дрібна рогата худоба), власників домогосподарств, спеціалістів ветеринарної медицини, фармацевтів та комбікормових заводів з усієї України. 

Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО) націлена на зниження рівня бідності та голоду у світі шляхом розвитку сільського господарства, поліпшенню харчування і вирішення проблеми продовольчої безпеки (доступності продуктів харчування всім і завжди). Заснована у Квебеці 16 жовтня 1945-го. Девіз — «Допомагаємо побудувати світ без голоду».

 З 1 червня 2019 року вступають в дію оновлені форми ветеринарних сертифікатів для експорту молочних продуктів та м'яса птиці з України до Республіки Північна Македонія.

З 1 червня 2019 року  попередні форми вищезгаданих сертифікатів вважатимуться не дійсними.

Детально ознайомитися з оновленими сертифікатами можна на сайті Держпродспоживслужби в рубриці «Міжнародне співробітництво».

Прес-служба Держпроспоживслужби

Згідно з результатами останнього Звіту про добробут сільськогосподарських тварин у світі (Business Benchmark on Farm Animal Welfare, BBFAW), який було оприлюднено цього тижня в Лондоні, кількість країн, що дбають про добробут сільськогосподарських тварин зростає. Частково це пов’язано з запитом з боку споживачів, турботою про клімат, бажанням компаній мінімізувати втрати і збільшити прибутки.

Цього року на предмет турботи про добробут тварин було оцінено компанії зі 150 країн світу. Це на 43 країни більше ніж минулого року. Утім, не дивлячись на те, що в Європі, Північній Америці показники добробуту зросли, загальносвітові показники зменшились. Так, якщо минулого року 37% компаній дбали про добробут тварин, то зараз – 32%. Це пов’язано з тим, що торік оцінювали дані 107 країн, а зараз до Business Benchmark on Farm Animal Welfare приєдналися нові країни, переважно з Далекого Сходу та Латинської Америки, де стандарти добробуту нижчі.

Найкраще про тварин турбуються у Великобританії. У цій країні 61% підприємств дотримується відповідних стандартів. При цьому, середній показник в ЄС складає 34%, а в Північній Америці – 28%.

Нікі Амос, виконавчий директор BBFAW, зазначає, що компанії мають докладати більше зусиль для покращення добробуту тварин: “Хоча більше 50% компаній утримують тварин не ізольовано (виділяють достатньо місця на кожну голову, застосовують вільний випас), тільки одна з чотирьох компаній, розглянутих BBFAW, надає інформацію про частку тварин, які були вбиті гуманним методом, і лише одна з п’яти компаній повідомляє про час транспортування живих тварин”.

Meat-Inform