Свинячий плазмовий порошок допомагає боротися з мікотоксинами

Світове виробництво м'яса за наступні 10 років зросте на 12%. Приріст в основному відбуватиметься в країнах, що розвиваються, таких як Бразилія, Китай, Індія, Мексика, Пакистан та Туреччина.

Про це йдеться у прогнозі Організації економічного співробітництва та розвитку і Світової продовольчої організації, передає асоціація «Український клуб аграрного бізнесу».

Очікується, що м'ясо птиці буде основним драйвером зростання загального виробництва м'яса у світі. Прогнозується, що його виробництво зросте на 16% (або 20 млн т), що становить близько половини від загального прогнозу щодо зростання виробництва м'яса.

«Значне нарощення відбудеться в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні та Латинській Америці, що складе 60% від світового приросту м'яса птиці. Таке зростання пояснюється низкою факторів: низькі витрати на виробництво, короткий виробничий цикл, високий коефіцієнт конверсії кормів та зростання попиту в більшості регіонів», — пояснюють експерти.

В Україні за прогнозований період виробництво м'яса птиці зросте на 20% — до 1,5 млн т. У 2019 році цей показник складав 1,4 млн т, що на 9% більше, ніж роком раніше. За останні п'ять років середньорічний темп приросту становив 5%.

Експорт м'яса птиці за наступні 10 років, як очікується, збільшиться на 13% і становитиме близько 495 тис. т. Але враховуючи те, що за останні 5 років експорт м'яса птиці зріс в 2,5 рази — з 163 тис. т в 2015 році до 416 тис. т в 2019 році, цілком вірогідно, що в 2029 році він подолає позначку в 500 тис. т.

«Зважаючи на вищезазначене, можна очікувати, що експорт м'яса птиці у 2029 році у вартісному вираженні становитиме близько $1 млрд. Минулого року цей показник склав $578,6 млн (на 14% більше, ніж у 2018 році).

Що стосується географії експорту, то основними споживачами української курятини були Нідерланди (14% в загальній структурі експорту м'яса птиці з України), Саудівська Аравія (12%), Словаччина (10%).

Але, скоріше за все, в наступні 10 років структура українського експорту буде дещо змінюватися в бік країн, де наразі спостерігається зростання населення та збільшення доходів (зокрема країни Азії та Африки). На сьогодні Україна займає 5-те місце в світі серед експортерів м'яса птиці», — розповідає аналітик УКАБ Андрій Мартиненко.

agroportal

Такої низької кількості виробництва, споживання і переробки молока в Україні не було останні 100 років.

Про це зауважив голова ради директорів Спілки молочних підприємств України Вадим Чагаровський, під час ХІІІ Міжнародного молочного конгресу, пише прес-служба організаторів.

«Згідно статистичних даних, виробництво молока в Україні складає близько 9 млн т, проте такого об'єму немає. Фактично ми маємо не більше 6 млн т», — пояснив експерт.

Серед основних стратегічних цілей розвитку молочної галузі до 2030 року Чагаровський відзначив:

Зміни до маркетингових стратегій через виробництво інноваційних конкурентоспроможних продуктів (органічні, функціональні, не на молочній основі, виробництво молочних продуктів для В2 В та HoReCa).

Необхідність модернізації переробних підприємств для збільшення енергоефективності та підвищення екологічних стандартів.

Створення центру підготовки фахівців для галузі.

Захист внутрішнього ринку, який передбачає об'єднання зусиль в боротьбі проти фальсифікатів, введення дзеркальних квот на імпорт молочних продуктів з ЄС, тарифне квотування на імпорт та паритетне відкриття ринку для Білорусії.

Створення проекту кооперації виробників та переробників.

На його думку, щоб зупинити зменшення виробництва молока і збільшення залежності від імпорту, необхідно докласти виробникам і переробникам спільних зусиль:

«Необхідно укладати річні контракти між виробником і переробником з прогнозованою ціною на сировину шляхом встановлення цінових кордонів та розробити механізми регулювання імпорту. Окрім того, потрібно привести базові показники молочної сировини до європейських норм», — підсумував Чагаровський.

milkua.info

«Корми і Факти» - національний журнал про корми та годівлю сільськогосподарських тварин і птиці. Видається з 2010 року.

У якийсь момент своєї 25-річної видавничої діяльності я чітко усвідомила, що журнал - це хороший «канал зв'язку» між постачальниками / виробниками товарів і послуг для тваринництва і безпосередніми споживачами, тобто господарствами. Просто розкішний «з'єднувальний місток»! У нас є вихід практично на кожне підприємство птахівництва або тваринництва - наші журнали розсилаються по всій країні, нас всі знають, а головне - довіряють інформації, матеріалам, які ми публікуємо, бо ми друкуємо не все, що нам несуть і шлють, а строго і прискіпливо вибираємо - наскільки дана стаття або дана реклама може бути корисна нашим читачам. Таким чином, у журналу дуже велика роль і своє місце в інформуванні селян.

Нам подобається робити те, що ми робимо. Нам приємно чути вдячні слова на адресу наших видань. І ми й надалі будемо намагатися для вас, наші читачі, щоб ви бачили в нас джерело чогось новенького і цікавого, що можна застосувати у себе і отримати хороші результати.

Я хочу розповісти вам про наші грандіозні плани. Крім щорічної виставки «Agro Animal Show 2020», де ми традиційно Експонуємося, яка відбудеться в Києві 18-20 лютого, ми виступимо співорганізатором найбільшої події в аграрному інформаційному сегменті!

Асоціація «Союз птахівників України» спільно з нашим журналом «Корми і Факти» і аналітичною компанією «ПроАгро Груп» 27-го березня 2020 проведуть міжнародну конференцію «Комбікормовий Форум - 2020», який стане значущою подією галузі.

Форум пройде в НВЦ «Український дім» (м. Київ, вул. Хрещатик, 2).

До форуму ми залучимо фахівці підприємств з виробництва комбікормів, продукції тваринництва і птахівництва (споживачі комбікормів), а також компаній-постачальників інгредієнтів для комбікормової промисловості, ветпрепаратів, технологій, лабораторного та технологічного обладнання, послуг для цих галузей. Очікується від 700 до 1000 учасників.

В рамках Форуму будуть проведені конференції (3 потоки), круглі столи, семінари, велика виставка (700 м²), церемонія нагородження переможців конкурсу «Кормовиробник року».

Всі подробиці - за посиланням http://www.proagro.com.ua/events/fodder-forum2020/ і на нашому сайті http://agro.press.

Головний редактор журналу «Корми і Факти»

Олена Єфімова

Створення державного реєстру операторів органічного ринку дозволить мінімізувати появу підприємств, які займаються псевдоорганікою.

Таку думку висловила заступник міністра аграрної політики і продовольства України з питань європейської інтеграції Ольга Трофімцева.

Вона зазначила, що в питанні шахрайства в сфері органічного виробництва дуже важливий законопроект № 5448 «Про основні засади та вимоги до органічного виробництва, обороту і маркування органічної продукції» і не тільки.

«Найефективнішим засобом вирішення цих питань є створення державного реєстру операторів органічного ринку, коли дійсно буде відкрита база даних і можна буде побачити реально всю інформацію. Це буде знімати багато питань. Тому створення такого реєстру або бази даних — для нас сьогодні завдання № 1 паралельно із завершенням роботи над законопроектом», — вважає Трофімцева.

За її словами, ще одним важливим питанням для виробників органічної продукції є рейдерство. Для органічного виробника, коли перехідний період землі 3 роки і доводиться втрачати цю ділянку, — це дуже болісний процес.

«Частина цих питань вирішиться за умови прийняття законопроекту «Про обіг земель сільськогосподарського призначення», який є передумовою відкриття ринку землі в Україні. Це базовий законопроект, який врегульовує питання земельних відносин. В цілому питання захисту земель, що знаходяться під органічним виробництвом, — це комплексне питання», — зазначила Трофімцева.

Заступник міністра підкреслила, що вже є випадки рейдерства з землями, які пройшли перехідний період і мали статус органічних.

«Не можу сказати, що вже знайдені ефективні інструменти захисту саме для органічних земель. Але мені здається, що нам разом з сертифікаційними органами та виробниками варто подумати, що можна зробити. Хочу сказати, що чим ближче Україна буде до відкриття цивілізованого ринку землі, тим менше таких прогалин залишатиметься на законодавчому рівні», — вважає Трофімцева.

agroportal