Стратегічне бачення, або як українському уряду збільшити агроекспорт з доданою вартістю?

14-лист-2018

За 9 місяців 2018 року Україна експортувала агропродукції на $13 млрд. Більшу частину, $10 млрд, займають сировинні товари — зерно, соняшникова олія, насіння олійних культур та макухи. Продукція з доданою вартістю займає лише 20% агроекспорту, але частка таких поставок може суттєво вирости, переконані в Мінекономрозвитку.

Більш того — «Експортна стратегія України на 2017−2021 роки», яку Кабмін ухвалив у грудні 2017 року, передбачає, що у наступні п’ять років наша країна збільшить експорт кондитерських виробів, меду, соків, молока та перероблених овочів, ягод і фруктів, а також «органічної» продукції. Виконання такої Стратегії допоможе нашій країні не лише набути престиж постачальника продукції, але й прогнозувати обсяг валютної виручки, наголошує заступник міністра фінансів Сергій Верланюк.

Втім, поки що уряд лише в загальних рисах уявляє, як саме добиватиметься збільшення вартості агроекспорту. Детальніше виписати стратегію просування українських харчів на зовнішні ринки Мінекономрозвитку має до кінця 2018 року, після серії Національних консультацій із профільними бізнес-асоціаціями. Друга така консультація відбулась 13 листопада цього року, ще одну запланували провести наступного місяця. До кінця грудня Мінекономрозвитку обіцяє опублікувати так звані «секторальні сегменти» Експортної стратегії, які зокрема опишуть, наскільки уряд планує наростити вартість українського агроекспорту, також — його частку в загальній структурі зовнішньої торгівлі нашої країни до 2021 року. Цікаво, що розробляти секторальні експортні стратегії українському Мінекономрозвитку допомагають Міжнародний торгівельний центр та німецька федеральна компанія GIZ за дорученням уряду ФРН.

Поки що, у 2017 році поставки харчів займали 6,7% всього українського експорту та принесли нашій країні $2,5 млрд. Основна частка зовнішніх продажів готових харчових продуктів припадала на постачання залишків і відходів харчової промисловості — 40%, цукру і кондитерських виробів з цукру — 14,4%, продуктів із зернових культур — 8,7%, алкогольних і безалкогольних напоїв — 6,7%, какао та продуктів з нього — 6,6%. Покупцями 29% експортованих українських харчів були країни ЄС, 10% — Білорусь, 7% — Грузія, 6% — Туреччина, 5% — Молдова. Цікаво, що за підсумками 9 місяців 2018 року основними харчовими товарами, які країни Євросоюзу купували в України, були кондитерські вироби, шоколад та м’ясо птиці, загальна вартість українського агроекспорту до ЄС склала $4,12 млрд.

Поки що, як розповідає національний координатор сектору харчової промисловості Олексій Омеляненко, за підсумками двох Національних консультацій урядовці та представники аграрних бізнес-асоціацій визначили, що поставки м’ясної продукції вітчизняним аграріям слід нарощувати як і до країн ЄС, так і на ринки Китаю та іншої Азії, а також Західної Африки. А продажі меду — на «традиційні» ринки США та Євросоюзу. Купувати більше українських хлібобулочних виробів будуть лише країни ЄС, продуктів переробки ягід — як і країни ЄС, так і країни Азії.

При цьому, за словами Омеляненка, учасники консультацій навіть змогли чітко визначити, в які країни і які види продуктів слід нарощувати у першу чергу. Критеріями слугували загальна місткість ринку країни та частка поставок з України.

Зокрема, наші аграрії можуть збільшити продажі курятини до Іраку на 46%, обсяг поставок у 2017 році складав $42,6 млн. Також — до Саудівської Аравії, яка у купівлею українського курячого м’яса вартістю $39,5 млн покрила лише 1,6% ємності свого ринку. Окрім того, поставки курятини з України слід почати до Лівії, Йорданії, Беніну, Гани, а також Китаю та Кореї.

Окрім «традиційних» Євросоюзу та США, український мед уже займає 0,6% ринку Китаю та 0,4% ринку Саудівської Аравії, і такі поставки слід лише розширювати. Окрім того, Піднебесна зможе спожити будь-які обсяги поставленого українського молока.

Експерт наголосив, що крупні агрокомпанії уже «налагодили системну роботу на зовнішніх ринках». Тому нарощення українського агроекспорту відбуватиметься в першу чергу завдяки малому та середньому бізнесу. Таким підприємствам потрібна державна підтримки для удосконалення якості продукції на продаж. Також держава має стимулювати українських малих та середніх агровиробників до кооперації, яка дозволятиме формувати на експорту крупні партії товару за вигідною для всіх ціною.

Дотичні інтереси держави

Сергій Верланюк наголосив, що Кабмін готовий допомагати коштами держбюджету для розвитку українського агроекспорту, не чекаючи закінчення робіт над секторальними елементами «Експортної стратегії на 2017−2021 роки». Зокрема, для повноцінної роботи Експортно-кредитної агенції уряд готовий виділити «достатнє фінансування». Його обсяг уточнюватиметься під час другого читання проекту держбюджету на 2019 рік. «Хоч ми формуємо консервативний бюджет, ми розуміємо, що інвестиції в експорт обернуться притоком валюти в економіку країни», — прокоментував урядовець. Окрім того, за словами Верланюка, українська влада попрацювала, аби зняти і зовнішні перепони для українського агробізнесу. Зокрема, 6 вересня цього року ВР ухвалила закон № 7010 про «єдине вікно на митниці». Положення документу мають спростити вивіз товарів закордон.

Втім, опитані експерти наголошують, що для успішної конкуренції на світових ринках агропродукції уряду та парламенту потрібно також сформулювати таке регуляторне поле, яке б посилювало українських агровиробників і на внутрішньому ринку. Зокрема, йдеться про оновлення законодавства про аграрну кооперацію, лібералізацію податкової системи та певну модифікацію системи держпідтримки.

Заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Михайло Соколов деталізує — формувати достатні партії товару на експорт малі та середні агровиробники не можуть, для цього потрібен дозвіл утворювати кооперативи за участі аграрних підприємств. При цьому об'єднання повинні мати статус не сільськогосподарських підприємств. Такі норми містить законопроект № 6527-д «Про сільськогосподарську кооперацію». Втім, як скаржиться Соколов, парламент поки що відкладає розгляд цього законопроекту. А оновленню законодавства про сільськогосподарську кооперацію вцілому активно опирається «аграрна» наука, що своїми зверненнями тероризує представників парламенту.

Втім, навіть якщо наші аграрні підприємства зможуть вільно утворювати кооперативи та формувати достатні обсяги товарів на експорт, це не допоможе суттєво збільшити конкурентність українських харчів на світовому ринку. Проти наших постачальників гратимуть нижчий рівень ПДВ в країнах ЄС на агропродукцію — 7−10% проти 20%. Також — відставання українських виробників за якістю сировини, зокрема молока. Свій вплив матимуть відмінності в структурах ринку України та її конкурентів із країн ЄС. «Наприклад, при поголів'ї ВРХ у 1,6 млн голів Голландія щороку дає 14,5 млн тонн молока, у той час як 2,2 млн голів ВРХ в Україні продукують лише 10 млн тонн молока. Середній молокозавод в Нідерландах на добу виробляє 1,5 тисяч тонн продукції, в Україні — лише пів тисячі тонн», — розповідає керівник проекту «Гуртові закупівлі молока» Асоціації виробників молока (АВМ) Олена Жупинас. Аби наші виробники харчів змогли на рівних конкурувати із колегами з ЄС, на думку експерта, ВР має зголоситись на зниження ставки ПДВ, а Кабмін вдосконалити систему держпідтримки аграріїв так, аби виробники молока зокрема мали інтерес не лише нарощувати поголів'я корів, але й працювати над збільшенням надоїв на одну корову. За словами Жупинас, такі дії дадуть свій результат за п’ять років. Відтак, українські молочники зможуть навіть домінувати при зовнішніх поставках молочних продуктів до Китаю. «За декілька років такі наші конкуренти, як Білорусь чи Євросоюз суттєво ослабнуть через надмірне дотування своїх молочних виробництв», — наголосила експерт.

agravery

Більше новин
Завдяки сучасним цифровим технологіям фіксувати втрати агросектору значно легше
21-лип-2022

Відповідно до даних, представлених командою вітчизняних та міжнародних експертів Національного технічного університету ім. І. Сікорського, Інституту космічних досліджень НАН України, Об'єднаного дослідницького центру Європейської Комісії (JRC) та Світового банку під час засідання координаційної наради міжнародних донорів у Міністерстві аграрної політики та продовольства 12 липня 2022 року, площа озимих посівів могла б становити 9,14 млн га, утім, фактична площа посівів — 8,38 млн га.

У ході дослідження втрат площ та очікуваної врожайності ранніх зернових (озимих), використовувалися знімки супутників Sentinel-2 і Planet, у такий спосіб було виявлено скорочення площ ранніх зернових на 0,75 млн га, пов’язане здебільшого з економічними наслідками війни. Очікуване падіння індексу NDVI для озимих культур, означає зниження врожайності на 15% або втрату 4,2 млн тонн зерна. Якщо ж взяти до уваги зменшення загальної площі оброблюваних полів, загальні втрати врожаю озимих сягнуть щонайменше 20%. І це за умови, якщо врожай вдасться зібрати у його поточному обсязі.

«Якби не наполегливість та жертовність наших аграріїв, втрати для агросектору були б набагато більшими», — наголосив заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Денис Башлик. Він додав, що завдяки співпраці з міжнародними партнерами та використанню сучасних цифрових технологій, міністерство фіксує усі втрати, яких зазнали українські агровиробники.

У майбутньому, під час стягнення компенсації, вагому роль відіграватиме об'єктивність та точність даних щодо завданих прямих і непрямих збитків. З огляду на це, дослідницька група продовжує моніторинг посівів й врожайності та у вересні представить оновлений прогноз втрат озимих та ярих культур.

«Враховуючи значення України, як світового постачальника зернових та олійних культур, зменшення обсягів їх виробництва — це серйозний виклик для глобальної продовольчої безпеки. Готовність Мінагрополітики працювати над оцінкою втрат врожаю дуже важлива. Системний аналіз втрат врожаю допоможе залучити більше підтримки від міжнародних партнерів у сектор сільського господарства, аби допомогти агровиробникам пережити ці важкі часи та згодом відродити виробництво», — резюмував Клаус Дайнінгер, провідний економіст Світового банку.

minagro.gov.ua

Детальніше
Українська модель системи агрострахування буде базуватись на кращих світових практиках
06-черв-2018

Детальне вивчення канадської системи підтримки сільськогосподарських підприємців через механізми субсидованого кредитування та страхування сільгоспризиків, а також можливості запровадження в Україні таких ефективних інструментів та практик було головною метою робочої поїздки української делегації під головуванням заступника Міністра аграрної політики та продовольства України Олени Ковальової до Канади (м. Оттава та м. Гуельф). Поїздка була організована Міжнародною фінансовою корпорацією (IFC).

«Ми прагнемо дослідити найкращі світові практики кредитування та агрострахування, серед яких і канадська. Система підтримки сільгоспвиробників Канади побудована на повній довірі між фермерами, страховими компаніями та державою, що дозволяє економити час, ресурси та забезпечувати довготривалий економічний ефект. Аналіз ефективних страхових систем, інструментів, підходів дозволить нам виробити власну оптимальну модель. Її впровадження допоможе покращити інвестиційний потенціал сільськогосподарського сектору, надасть можливість передбачати цінові та погодні ризики, стимулюватиме зростання АПК», — зазначила Олена Ковальова.

Вона додала, що канадські фермери схвально оцінюють державні програми підтримки субсидування та кредитування, оскільки така підтримка забезпечує їм повну захищеність і фінансову стабільність. Система кредитування та субсидування в Канаді співфінансується державним та місцевими бюджетами і направлена на те, щоб знизити усі можливі ризики до нуля.

Також заступник Міністра відмітила, що зважаючи на посилену увагу України до розвитку фермерства, нова система агрострахування зможе стати опорою для впровадження ефективних інструментів кредитування малих та середніх фермерських господарств.

Під час поїздки українська делегація ознайомилася з деталями програм агрострахування, що впроваджуються Міністерством сільського господарства Канади (AAFC), обмінялася думками з представниками канадської сторони стосовно ролі уряду в структуризації програм управління ризиками, брала участь у дискусіях з приводу розвитку, підвищення конкурентоспроможності та впровадження інновацій в агросекторі.

Крім того, з канадськими колегами та Послом України в Канаді Андрієм Шевченко було обговорено питання розширення співробітництва та налагодження більш активних взаємозв'язків між Україною, Канадою та організаціями Групи Світового банку.

milkua.info

Детальніше
Україна та Польща разом боротимуться зі сказом тварин
12-лист-2018

9 листопада, між Міністерством аграрної політики та продовольства України і Міністерством сільського господарства і розвитку села Республіки Польща підписано Угоду щодо виконання програми боротьби зі сказом на території України у 2018 році.

Від української сторони документ підписав перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Максим Мартинюк, від польської — Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Польща в Україні Ян Пєкло. Також у заході взяли участь представники Мінагрополітики, Держпродспоживслужби, Посольства Республіки Польща в Україні.

«Підписання цієї Угоди проводиться не вперше і є послідовним продовженням нашої спільної роботи для епізоотичного та епідеміологічного благополуччя як України та Польщі, так і країн Європейського Союзу», — зазначив перший заступник Міністра Максим Мартинюк.
Він додав, що впродовж останніх років Україна та Польща активно розвивають двостороннє співробітництво у сфері сільського господарства, зокрема, у питаннях забезпечення здоров’я та благополуччя тварин, науково-технічного співробітництва та органічного виробництва.

У свою чергу Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Польща в Україні подякував за багаторічне партнерство та висловив сподівання на його системне продовження і розширення.

Довідково:

Метою підписання Угоди є забезпечення двостороннього співробітництва між Україною та Республікою Польща у сфері боротьби зі сказом у буферній зоні, обмеження поширення вірусу сказу на території буферної зони в областях, що межують з Республікою Польща.

В рамках виконання цієї Угоди передбачається проведення пероральної імунізації диких м’ясоїдних тварин на території областей України.

Прес-служба Мінагрополітики

Детальніше
Війна в Україні призводить до різкого здороження кормів
24-бер-2022

Британські свинарі попередили, що галузь може «впасти», якщо ціни на корми різко зростуть внаслідок вторгнення Росії в Україну. Ці країни є двома найбільшими постачальниками пшениці для кормів тварин.

За тиждень ціни зросли на 50% і Національна асоціація свинарів (NPA) закликала роздрібних торговців платити більше за свинину.

Міністр сільського господарства Вікторія Прентіс сказала: «Я вже оголосила про негайний перегляд справедливості в ланцюжках поставок галузі, і робота в цьому напрямку вже ведеться».

Вона додала: «Це ґрунтується на схемах, які ми ввели, щоб допомогти усунути відставання у постачаннях свиней, схемі тимчасової візи для м'ясників, а також на розмовах з великими банками та роздрібними торговцями, щоб переконатися, що вони виявляють гнучкість по відношенню до свинарів у це важкий час.

Британські фермери не можуть дозволити собі останнє підвищення цін.

Коментарі деяких з них:

«Війна в Україні мала великий вплив на ціни на зерно, тому всі наші корми сильно подорожчали».

«Я щойно намагалася купити трохи пшениці, і мені запропонували 317 фунтів стерлінгів за тонну. До того, як Україна вступила у війну, ми могли розраховувати приблизно на 215 фунтів стерлінгів».

«Корм для свиней становить 70% наших витрат, тому нам платять близько 1,38 фунтів стерглінгів за кілограм на свиню, але тепер його виробництво коштуватиме понад 2 фунти стерлінги за кілограм».

Керівники галузі вже попереджали про кризу цього року, після того, як 40 000 свиней були вибраковані і «викинуті» через брак м'ясників для їх переробки.

Фермери влаштували акцію протесту через брак м'яса біля будівлі уряду в Йорку. Як фактори були названі Brexit і COVID-19.

PigUA.info

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок