Країни ЄС послаблюють заходи безпеки щодо АЧС

Про це повідомляє прес-служба Міністерства фінансів України.

«У рамках підтримки мікро, малого та середнього бізнесу в Україні з початку використання інструменту державних гарантій на портфельній основі з грудня 2020 року видано 5491 кредити на суму майже 11,12 млрд грн», — йдеться в повідомленні.

Станом на 1 квітня 2022 року шістнадцять банків-кредиторів обслуговують 5393 кредити на суму 10,7 млрд грн. Зобов’язання за основним боргом, що частково забезпечений державними гарантіями на портфельній основі, становили 4,9 млрд грн. Це близько 38% від загального ліміту наданих гарантій (13,1 млрд грн).

«При цьому, в березні поточного року укладено 328 кредитні договори на суму 0,94 млрд грн із часткою зобов’язань, гарантованих державою за основним боргом, в обсязі 0,74 млрд гривень. За кількістю кредитів, що на сьогодні обслуговуються на портфельній основі лідирує АТ КБ „Приватбанк“ — 3653 кредитів на загальну суму 2,9 млрд грн, що складає 64% від ліміту таких гарантій, наданих цьому банку. Другим за кількістю таких кредитів є АТ „Ощадбанк“ — 1074 кредитів на загальну суму 2,8 млрд грн (відповідно — 37% від ліміту)», — додають у міністерстві.

Зауважимо, що найбільшим попитом програма користується у Києві, де загалом видано 465 кредити на 1,4 млрд гривень. У Дніпропетровській області таких кредитів видано 503 на 0,7 млрд грн, у Львівській — 343 на 0,6 млрд грн.

За видом економічної діяльності найбільше кредитів, частково забезпечених державними гарантіями на портфельній основі, видано у таких сферах:оптова та роздрібна торгівля, ремонт транспортних засобів — 2140 кредитів на загальну суму 3,5 млрд грн; сільське господарство — 1393 кредитів на 3,7 млрд грн; переробної промисловості — 714 кредитів на 1,9 млрд грн.

agravery.com

Президент України Володимир Зеленський підписав Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту права власності» № 1056−1.

Про це повідомляється на сайті Верховної Ради.

Метою закону є забезпечення додаткових гарантій захисту права власності в Україні.

Крім того, він передбачає припинення діяльності акредитованих суб'єктів; запровадження обов'язковості нотаріального посвідчення договорів про відчуження корпоративних прав; впровадження принципу одночасності вчинення нотаріальної дії та державної реєстрації прав; підвищення відповідальності за порушення відповідних реєстраційних процедур.

У Кабінеті міністрів України розглядається питання щодо можливого обмеження експорту борошномельної пшениці у першій половині 2022 р.

Про це повідомляє Reuters повідомили два джерела, знайомі з перебігом обговорення.

Як зазначається, рішення з цього питання імовірно ухвалять у середині січня 2022 р.

В уряді стурбовані тим, що активний експорт призведе до зростання внутрішніх цін на високоякісну продовольчу пшеницю, що зробить основні продукти харчування дорожчими у той час, коли інфляція в Україні наближається до максимумів 2018 року.

«На нещодавній зустрічі в міністерстві сільського господарства офіційні особи вказали, що обмеження можливі через надто високі темпи експорту», ??— сказав один із співрозмовників.

Очікується, що обмеження призведуть до зростання цін на борошномельну пшеницю та хліб у всьому світі. Доступність продуктів харчування є серйозною проблемою, частково через економічні збитки, завдані пандемією COVID-19, оскільки останній показник інфляції цін на продукти харчування, за даними ООН, досяг 10-річного максимуму.

У сезоні 2021/22 Україна експортувала 15,6 млн т пшениці, що на 27% більше, ніж минулого року.

За словами аналітиків та трейдерів, країна може поставити ще близько 10 млн т — до 4 млн т продовольчої пшениці та 6 млн т фуражної пшениці — без шкоди для власних споживчих потреб.

За словами джерела, ускладнює ситуацію запровадження обмежень з боку Росії.

«Їх обсяги, найімовірніше, будуть замінені українським зерном. Це спричинить зростання попиту та цін, що, звичайно ж, призведе до зростання внутрішніх цін на пшеницю і, як наслідок, до зростання цін на хліб (в Україні)», — вважає він.

У Міністерствах сільського господарства та економіки України заявили виданню, що наразі немає ринкових факторів, які вимагали б обмежень, але джерела повідомили, що чиновники планують розглянути це питання у середині січня.

Українська асоціація виробників борошна заявила в листі уряду минулого місяця, що будь-який дефіцит борошномельної пшениці може суттєво вплинути на ціни на борошно та борошно в країні.

За період з 11 по 17 квітня 2020-го року до Всесвітньої організації охорони здоров'я тварин (МЕБ) надійшли повідомлення про реєстрацію 395 вогнищ особливо небезпечних хвороб у світі.

Так, в ПАР зареєстрували 1 спалах ящура. У Таїланді зафіксували два нових вогнища африканської чуми коней. Африканську чуму свиней відзначили ветеринарні служби Угорщини (165 вогнищ), Молдови (5), Польщі (51), Румунії (35), а також Китайської Народної Республіки (2) і Південної Кореї (49). Вогнища блютангу зареєстрували на території Греції (3).

Високопатогенний грип птахів підтипу H7N3 виявили в Сполучених Штатах Америки (1). На території В'єтнаму (10 вогнищ) зареєстрували високопатогенний грип птахів підтип H5N6, а на території Болгарії (2 вогнища) і Угорщини (53 вогнища) — підтип H5N8.

Нові вогнища геморагічної хвороби кроликів відзначили в США (11 вогнищ) і раніше благополучній щодо захворювання Мексиці (1 осередок). Відомості про поширення сказу надійшли з Малайзії (4 нових вогнища).

PigUA.info за матеріалами arriah.ru