Чи варто застосовувати для годівлі свиней побічні продукти галузі?

Міністерство сільського господарства США опублікувало прогноз щодо обсягів експорту української курятини в 2022 році, передає УНН.

Так, американці прогнозують, що в 2022 році Україна експортує 440 тис. тонн курятини. Це на 10 тис. тонн більше, ніж у поточному році.

У рейтингу найбільших експортерів м'яса птиці, згідно з даними американців, Україна зараз займає почесне 5-е місце. Випереджають Україну Бразилія, ЄС, Таїланд і Туреччина.

Прогнозується, що за підсумками 2022 року Україна розділить 5-е місце з Китаєм, який експортує 440 тис. тонн курятини.

Джерело: УНН

Питання якості, стандартів на сою, соєвий шрот і масло в Україні потрібно переглядати. Переробникам важко конкурувати на світових ринках і дотримуватися міжнародних вимог якості на вироблену продукцію, що має ту сировину, з якою сьогодні доводиться працювати.

Про це заявила завідувачка лабораторії Глобинського переробного заводу «Астарта-Київ» Лариса Шевчук під час масложирової конференції.

«Соєвий шрот є ключовим продуктом для нашого переробного підприємства, його частка в структурі виробництва становить 70%, ще 20% припадає на соєву олію. В сьогоднішніх умовах ми змушені застосовувати індивідуальний підхід до кожної тонни сої, яка заходить на виробництво. Це вимагає поділу сировини на елеваторах, а також продукції при виготовленні. Такий процес збільшує собівартість виготовлення шроту і впливає на ціну», - зазначає Лариса Шевчук.

За її словами, Глобинський завод переробляє 50% сої виробництва холдингу «Астарта-Київ», а решта надходить від сільгоспвиробників.

«Для виготовлення якісної продукції сировина повинна відповідати за якістю базисними нормам. У нас є можливість досліджувати у власній лабораторії сировину на фізико-хімічні показники, а також наявність ГМО. За кількістю перевіреної нами сої, що надходить в лабораторію на дослідження, в ході вхідного контролю, ми бачимо, що близько 70% сої, все ж ГМО-соя », - констатує Лариса Шевчук.

І пояснює, що ГМО-сої на ринку України багато не через вирощування генно-модифікованих сортів, а в основному через перехресне забруднення, яке відбувається під час збирання сої з ГМО-соєю.

«Технологія переробки даної сировини досить важка, і в результаті ми отримуємо різні кінцеві продукти з різною якістю. Тому на сьогоднішній день на підприємстві проводимо поділ ГМО-сої і не ГМО. Це трудомісткий процес, але в результаті ми можемо проводити не ГМО-шрот і не ГМО-масло. Хоча попит на цю продукцію на ринку не великий», - зазначає Лариса Шевчук.

За її словами також одним з важливих показників є норма вологості в сої. Ранні сорти сої, які надходять на переробку мають вологу 6-8%, при допустимій нормі 11-12%. Це теж значно впливає на переробний процес, адже порушується технологія виробництва.

ptichki.net

Гроші будуть спрямовані через цільовий фонд загальним об’ємом в 250 млн дол., яким керує американсько-українська інвестиційна компанія Horizon Capital.

Вона інвестуватиме у швидкозростаючі технології, а також експортно-орієнтовані компанії, що працюють переважно в Україні та Молдові.

Очікується, що разом з IFC — International Finance Corporation до інвестицій в Україну найближчим часом приєднаються й інші потенційні інвестори, серед яких такі банки і фонди:

• Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР)
• Німецька корпорація з інвестицій та розвитку (DEG)
• Швейцарський інвестиційний фонд для ринків, що розвиваються (SIFEM)
• Голландська фінансова компанія для країн, що розвиваються (FMO)
• Western NIS Enterprise Fund
• Фонд Рокфеллера та інші.

 me.gov.ua

Станом на 1 червня 2020 року в Україні налічується 3465,2 млн. голів ВРХ, з них 1782,1 млн. — молочне поголів'я. Загальна кількість ВРХ зменшилась на 6,6 % у порівнянні з аналізованим періодом 2019 року.

Про це пише MilkUa.info за даними Державної служби статистики України.

Зокрема, кількість ВРХ у промисловому секторі зменшилась на 8,7 % (1026,3 млн. голів у 2020 році проти 1123,6 млн. у 2019-му). У тому числі молочне поголів'я становить — 430,2 тис., що на 5,9 % менше ніж за аналізований період 2019 року.

Приріст ВРХ у промислових підприємствах демонструє лише Тернопільська область (+2,9%) і Дніпропетровська (+1,3%) області. Чисельність у решті регіонів зменшується. Найбільше падіння спостерігається у Рівненській області (-24,9%).

Станом на 1 червня чисельність ВРХ у господарствах населення зменшилась на 5,6% (2438,9 млн. голів у 2020 році проти 2584,5 млн. у 2019 році). У тому числі молочне поголів'я становить — 1351,9 млн., що на 6,5 % менше ніж за аналізований період попереднього року.

Дані наведено без урахування тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим, м. Севастополя та частини тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях.