США допомагатиме Україні в боротьбі з АЧС

Свиногосподарства Чернігівщини, які на початку квітня були деокуповані, повертаються до нормальної діяльності.

Про це повідомляє асоціація «Свинарі України». 

Як розповів власник СТОВ «Україна» Андрій Іваненко, господарство зазнало чималих втрат — були скорочені раціони для тварин, потрощено майно, люди добиралися до ферми манівцями, а ветлікар практично жив на підприємстві. 

«Основну увагу сконцентрували на маточному поголів’ї, щоб його зберегти, адже у критичних умовах — без належного доступу до кормів, преміксів, ветпрепаратів та за епізодичного постачання електроенергії — падіж поголів’я зріс дуже відчутно. Нанесену шкоду майна задокументували, і можна сподіватися на відшкодування. Проте втрати тварин, персоналу, моральну шкоду від терору та руйнації того, що плекали роками, компенсувати неможливо. Тим не менш наразі повертаємося до звичної роботи: зробили необхідні запаси, виходимо на планові потужності та чекаємо перемоги, щоб сформувати плани на майбутнє», — розповів він.

У свою чергу директор ТОВ «Прилуки-ГарантБуд» Дмитро Рожко розповів, що у період окупації основні проблеми були з логістикою кормів та персоналом, частина якого евакуювалася, а інші просто не могли дістатися до ферми. В результаті істотно впали виробничі показники тварин, які тривалий час харчувалися виключно кукурудзою. 

«Тож після деокупації вирішили тимчасово переорієнтуватися у сегмент репродукції. Так, в умовах невизначеності щодо заходів підтримки та механізму відшкодування збитків підприємств, що постраждали від російської агресії, вирішили підстрахуватися самостійно. Зокрема, активний попит на товарних поросят з боку ферм-відгодівельників та населення забезпечить нам належний збут, водночас підвищивши оборотність коштів. А вже після перемоги можна буде розглядати подальші перспективи та плани розвитку», — поділився він. 

Схожі проблеми були і в ТОВ «Ланагропрод» — майже місяць були змушені згодовувати свиням виключно залишки запасів ячменю та кукурудзи, а працівники добиралися до ферми полями та посадками.

«Після звільнення та розмінування здійснили необхідні поставки кормових інгредієнтів, зробили запаси, відновили поставки свиней на забій. Тож наразі наше підприємство вже на 100% повернулося до штатної роботи. Більше того, вже у травні збираємося повернутися до планової модернізації одного з виробничих приміщень. Гадаємо, що за нинішніх експортних обмежень трансформація зернових у свинину буде хорошою стратегією», — поділився керівник ТОВ «Ланагропрод» Олексій Соболєв.

agroportal.ua

Кліматичні умови в більшості виробничих регіонів світу вийшли на перший план як чинник, який визначає цінову динаміку на основні сільськогосподарські культури. Так, деяке зростання цін на пшеницю сьогодні пов'язане з несприятливими погодними умовами на американському континенті. У США холодно, при цьому на Середньому Заході посушливо, що стримує схожість і ріст пшениці і може привести до зниження врожайності в цьому році. Аналогічно є побоювання з приводу врожайності кукурудзи в Бразилії, де в даний час спостерігається посуха.

За матеріалами All About Feed

Пандемія COVID-19, політична нестабільність, інфляція, зростання цін на продукти харчування та екстремальні погодні явища у 2022 р. продемонстрували крихкість глобальної продовольчої системи та вплив цього на глобальну продовольчу безпеку.

Про це йдеться у щорічному звіті про Глобальний індекс продовольчої безпеки (Global Food Security Index, GFSI), розробленому за підтримки міжнародної сільськогосподарської компанії Corteva Agriscience.

Як зазначається, за результатами аналізу, глобальна продовольча безпека продовжує погіршуватися після досягнення свого піку в 2019 р. 

«Хоча глобально показники Індексу означають, що за останні кілька років рівень доступності сільськогосподарських ресурсів за шкалою рейтингу покращився, але загалом у сільському господарстві показники залишаються низькими, включаючи відсутність державних витрат на сільськогосподарські дослідження та розробки, іригаційну інфраструктуру та поліпшення родючості ґрунту», — констатують експерти. 

Показники GFSI свідчать, що країни стикаються з безпрецедентним зростанням цін на продовольство та голодом. Світ знаходиться на критичному перехресті. Щоб запобігти значним ризикам у глобальній продовольчій системі, необхідно здійснити довгострокові структурні інвестиції.

Стан продовольчої безпеки в Україні погіршився суттєво — країна посідає 71 сходинку Індексу серед 113 країн, хоча минулого року її місце було 58. 

«Розв’язана росією війна суттєво вплинула на стан продовольчої безпеки в Україні — країна посіла останнє місце в Європейському рейтингу (26 місце з 26) та на глобальній мапі зайняла 65 сходинку серед 113 країн світу», — зазначається у повідомленні. 

За показником «Доступність продуктів харчування» Україна отримала 48,1 бал зі 100 і посідає 93 місце у світі та 26 місце з 26 країн Європи. Найслабкішими чинниками за цією метрикою в країні є політичні та соціальні бар'єри, інфраструктура ланцюга постачань, розвиток сільськогосподарських досліджень та стратегія доступу до продуктів харчування. 

Найгірший показник української продовольчої безпеки — «Сталість та адаптивність» (43,5 бала зі 100 та 94 місце глобально) — відображає суттєві проблеми стосовно доступу та управління водними ресурсами, а також недоліки в системі управління ризиками. 

За показником забезпечення продуктами харчування Україна посідає найгірше місце в Європі і 65 сходинку глобально, що спричинено суттєвим зростанням цін, зміною середніх витрат на продукти харчування та відсутністю потужних державних програм захисту. 

«Єдиний показник, який демонструє кращу ситуацію, — фактор якості та безпечності їжі, за яким Україна налічує 71,3 бали зі 100, або 52 сходинку глобального рейтингу. За оцінками експертів, українці вживають достатньо якісного білка, а харчові продукти загалом є безпечні, хоча раціон середнього українця не відзначається різноманітністю», — додають експерти. 

Погіршення продовольчої безпеки в країні через війну спричинене, зокрема, знищеними логістичними ланцюгами та інфраструктурою, зруйнованими господарствами та виробництвами, зменшенням кількості виробленого продовольства на працюючих підприємствах, зростанням базових продовольчих потреб у найбільш постраждалих регіонах країни. Фактично продовольча безпека країни стає відповідальністю бізнесу — агрохолдингів, малих та середніх господарств, а також їхніх партнерів-постачальників ресурсів, вважають дослідники.

agroportal.ua

На базі відділу метрологічного забезпечення та калібрування Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи (ДНДІЛДВСЕ) створена та акредитована калібрувальна лабораторія. Метою її створення є здійснення калібрування засобів вимірювальної техніки державних лабораторій Держпродспоживслужби України за масою, об'ємом та температурою, передає прес-служба відомства.

Частину обладнання для калібрувальної лабораторії було придбано ДНДІЛДВСЕ самостійно, а частину було поставлено у 2017 році в рамках проекту зовнішніх справ ЄС «Постачання ІТ та лабораторного обладнання, програмного забезпечення та додаткових матеріалів для Держветфітослужби України».

У червні 2018 року відбулася первинна акредитація калібрувальної лабораторії відділу метрологічного забезпечення та калібрування ДНДІЛДВСЕ Національним агентством з акредитації України на відповідність ДСТУISO/IEC 17 025:2006 «Загальні вимоги до компетентності випробувальних та калібрувальних лабораторій», а 04.09.2018 р. лабораторія отримала Свідоцтво про акредитацію за № 4К054 на виконання робіт з калібрування устаткування за видами вимірювань згідно сфери акредитації, яке чинне до 03.09.2023 р.

Відповідно, на сьогоднішній день Держпродспоживслужба має у своєму складі акредитовану калібрувальну лабораторію європейського зразка із сучасним калібрувальним обладнанням експертного рівня та має законні підстави для надання послуг з калібрування в першу чергу для державних лабораторій підпорядкованих Держпродспоживслужбі України.

agropolit.com