Співпраця з КНР набирає обертів

28-квіт-2017

Торгово-економічне співробітництво України та Китаю має величезний невикористаний потенціал. Взаємна зацікавленість у ринках обох країн та активізація діалогу на різних рівнях дозволить покращити цю ситуацію уже найближчим часом, переконані учасники засідання Ради з просування експорту при Міністерстві економічного розвитку і торгівлі щодо економічного співробітництва з Китайською Народною Республікою та використання міжнародних транспортних коридорів (зокрема «Шовковий шлях»), яке відбулося 28 квітня 2017 року в Києві.

Так, за словами заступника Міністра економічного розвитку і торгівлі – Торгового представника України Наталії Микольської, у торгово-економічній сфері Китай є пріоритетною країною-партнером України. «Хоча за підсумками 2016 року Китай входив у топ-5 країн торговельних партнерів України, однак КНР на основі торгової гравітаційної моделі був визначений для нас як недоторгована країна. Тому наша ціль – налагодження інтенсивнішої та ефективнішої торгівлі між Україною та КНР, тим паче, що в Експортній стратегії України Китай визначений одним з пріоритетних ринків на наступні п’ять років, і Уряд України фокусуватиме на цій країні свою увагу», - наголосила Наталія Микольська.

Голова Держпродспоживслужби України Володимир Лапа у свою чергу зазначив, що ефективна співпраця між Україною та Китаєм була налагоджена давно, однак процедури прийняття рішень були доволі тривалими. «Зараз ми відчуваємо готовність працювати динамічніше і продуктивніше та бачимо суттєву інтенсифікацію діалогу», - наголосив Володимир Лапа.

За його словами, прикладом активізації співробітництва може слугувати організація останньої місії компетентного органу КНР, яка перебувала в Україні з метою оцінювання вітчизняної системи державного контролю за безпечністю харчових продуктів у частині виробництва яловичини: «Таку місію ми разом з китайською стороною та Посольством КНР в Україні організували впродовж місяця, що можна назвати безпрецедентним кроком». Він додав, що зараз ведеться робота з узагальнення результатів роботи місії, формування остаточного звіту та узгодження позицій протоколу ветеринарних вимог на експорт української яловичини до Китаю.

Володимир Лапа зазначив, що в рамках диверсифікації ринків збуту для української продукції Держпродспоживслужба працює з китайською стороною за декількома позиціями. Так, станом на сьогодні 18 вітчизняних підприємств уже мають можливість експортувати до КНР молоко та молочну продукцію. «Упродовж минулого року ми перевірили на відповідність вимогам КНР ще дев’ять підприємств. Відповідні документи передані до КНР у 2016 році. Очікуємо, що вже найближчими тижнями буде опублікований розширений перелік підприємств-експортерів молока та молочної продукції», - підкреслив він.

Паралельно ведеться робота і щодо відкриття китайського ринку для українського м’яса птиці, яєць та яєчної продукції. Відповідні опитувальники, які описують українську систему контролю за безпечністю та якістю продукції, направлені китайській стороні.

«Загалом у рамках співпраці з Китаєм йдеться і про потенціал експорту українського меду. Також українські господарюючі суб’єкти висловлювали зацікавленість в експорті до Китаю кормів для домашніх тварин. Під час останніх зустрічей з представниками компетентного органу КНР піднімалося питання розширення товарної лінійки при експорті риби і рибопродуктів до КНР. З усіх цих питань Держпродспоживслужба на різних рівнях веде активну роботу», - наголосив Голова Служби.

Він також додав, що уже досягнуто певних результатів щодо відкриття китайського ринку для української рослинницької продукції. Так, уже погоджені протоколи фітосанітарних вимог на експорт кукурудзи, сої та ячменю. Низка товарних позицій зараз перебуває в роботі – це, наприклад, сорго, черешня, яблука, лохина.

Також відпрацьовані проекти протоколів фітосанітарних вимог для експорту шроту соняшникового та бурякового жому до Китаю: «Ми розраховуємо на те, що процедури внутрішнього державного погодження і в КНР, і в Україні вже не займуть тривалого часу», - додав Володимир Лапа.

Радник з торгово-економічних питань Посольства КНР в Україні Лю Цзюнь погодився з думкою українських колег щодо недостатнього використання обома країнами потенціалу в торгово-економічній співпраці. «Ми вважаємо Україну державою, яка володіє великими ресурсами, потужним споживчим ринком та хорошими науково-технічними та промисловими базами. Для нас український ринок дуже привабливий. Сьогоднішній обсяг торгівлі між країнами є недостатнім, і ми відкриті до поглиблення співробітництва», - підкреслив Лю Цзюнь.

consumer.gov.ua

Більше новин
На Полтавщині міжнародний експерт з ВРХ познайомив фермерів з останніми досягненнями галузі
16-лист-2017

На Полтавщині міжнародний експерт з ВРХ познайомів фермерів з останнімі досягнені Галузі
Вже По-четверте українські фермери збіраються за круглим столом, організованім компанією «Альта Дженетікс Україна», аби обговорити генетичні аспекти Утримання ВРХ. Цього разу Захід состоялся 10 листопада в селі Буланова Полтавського району Полтавської області. Як все пройшло, и про что говорили, розповідає консультант з генетики компании «Альта Дженетікс Україна» Роман Цикало.
«Наша компанія« Альта Дженетікс Україна »займається НЕ только реалізацією спермопродукції від найкращих бугаїв світу, а й предлагает якісний консалтинг та продвижения знань з генетики для тих, хто Дійсно прагнем розвіватіся, покращуваті стадо и мати Високі показатели. Для того, щоб охопіті більшу аудіторію, ми й проводимо круглі столи ».
Кожного разу на круглий стіл запрошуються міжнародні експерт в Галузі генетики. Зокрема, Україну Вже Неодноразово відвідував Лорін Гремесе, відомій американський експерт в Галузі ВРХ, Який Виступивши и цього разу. Зокрема, ВІН говорів про власний досвід фермерства, его спостереження за господарствами в різніх странах та про шляхи покращення ефектівності відтворення. Останнє питання найбільше цікавіло учасников круглого столу. Тож двохгодінна Доповідь просто так не завершиться, а перейшла в діскусію та обмін досвідом вже в неофіційній обстановці.
Варто відзначіті, что при підготовці тем для Обговорення компанія «Альта Дженетікс Україна» всегда Вихід з потреб аудіторії. Перш чем Запропонувати якусь тему, спеціалісти ретельно вівчають, Наскільки вона цікава й актуальна для наших українських реалій, та буде корисний у практике тих, хто займається тваринництво.
Зокрема, Роман Цикало Вже вкотре діліться інформацією, як читати картку бугая. І кожного разу - маса вопросам и Обговорення.
А від директор з розвитку компании «Альта Дженетікс Україна» Віталій Костюченко традіційно рассказал про важлівість складання детального генетичного плану, аби господарство розвивалась у напрямку Підвищення продуктівності й прібутковості Швидко темпами. Це теж віклікало великий Інтерес та жвавих діскусію.
Щоразу новий регіон, и Нові учасники. Цього разу їх Було около 20 з Харківської та Полтавської областей. І щоразу даже фахівці з багаторічнім досвідом дізнаються Щось нове для себе у сфері генетики. А це говорити про ті, что Такі заходи Актуальні та Практичні.
довідка:
«Альта Дженетікс Україна» - офіційне представництво міжнародної компании Alta Genetics Inc., Відкрите в Україні в 2016 году. «Альта Дженетікс» - Високоякісне Традиційне и секстоване сім'я бугаїв-плідників голштінської, швіцької, джерсійської, ангуської и герефордської порід. Продажі, післяпродажна підтримка, консультування та навчання в сфері тваринництва.

За матеріалами «Альта Дженетикс Україна» 

 

Детальніше
Ціни на кукурудзу в Україні почали знижуватися
21-жовт-2021

Станом на 19 жовтня 2021-го року пропозиції української кукурудзи знизилися до 280 дол./т FOB Миколаїв проти 281 дол./т, станом на 15 жовтня.

Зазначається, що окремі учасники ринку припускають, що почався тиск з боку збиральної кампанії. 13-го жовтня Мінагрополітики відзвітувало про те, що фермери зібрали 6,9 млн т кукурудзи з 1,2 млн га, що відповідає 22% від запланованих до збирання 5,5 млн га. Минулого тижня було прибрано 14%. Урожайність склала 5,75 т/га проти 5,3 т/га минулого тижня. На аналогічну дату минулого року було зібрано близько 33% кукурудзи.

«Окремі продавці пропонували кукурудзу 277 дол. /т, а інші — по 283 дол. /т FOB Миколаїв з поставкою в листопаді. Проте, кількість покупців поки залишається обмеженою» — підкреслюють аналітики.

agravery.com

Детальніше
ВАР закликає народних депутатів ухвалити важливі закони для агросектору
08-вер-2022

Всеукраїнська Аграрна Рада вітає відкриття 8 сесії Верховної Ради України 9 скликання. У надскладних умовах повномасштабної війни країна продовжує жити, розвиватись, забезпечувати продовольством себе та навіть інші країни. Для полегшення роботи аграріїв, які кожен день стикаються із новими викликами у податковій, логістичній, воєнних сферах народні депутати мають оперативно прийняти нові закони. ВАР звертає увагу парламентарів на важливі для агросектору законопроєкти:

  1. РОБОТА В ОКУПАЦІЇ

Законопроєкт № 7646 «Про внесення змін до Закону України „Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України“ щодо особливостей діяльності на тимчасово окупованій території України» та № 7647 Проект Закону «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення відповідальності за колабораційну діяльність».

Аграрії, чиї господарства знаходяться на тимчасово окупованих територіях, опинилися у складному стані через невизначеність законодавства. З одного боку, їх господарська діяльність може вважатися злочином з боку українського права, з іншого — власник наражає себе на небезпеку у разі відмови від, наприклад, виконання незаконних вимог щодо «перереєстрації» на окупованій території. Тому ВАР закликає ухвалити вказанізаконопроєкти, які чітко розмежують поняття «колабораціонізм» від звичайного ведення господарської діяльності у випадку якщо це не є пособництвом державі агресору.

  1. ПОДАТКОВІ ЗМІНИ.

А) Закон, який відмінить єдиний податок 4 групи, підприємства яких знаходяться на окупованих територіях.

Сьогодні фермери 4-ї групи оподаткуванні, які втратили можливість обробляти свої землі та отримувати дохід, вимушені сплачувати власні кошти у бюджет. Це прямо дискримінує платників єдиного податку порівняно із іншими платниками податків і змушує їх до невиправданих витрат.

Б) Відтермінувати введення механізму мінімального податкового зобов’язання до 2023 року. Існуюче законодавство України в цій сфері робить 2022 рік першим роком, за який визначається мінімальне податкове зобов’язання. Тобто, на початку 2023 року українські аграрії повинні подавати відповідні звіти та розрахунки по МПЗ.

Проте, у зв’язку з повномасштабною війною з російською федерацією, запровадження і використання механізму МПЗ, може мати негативні наслідки для аграрного бізнесу.

Тому важливо ініціювати внесення змін до Податкового кодексу України для відтермінування введення механізму мінімального податкового зобов’язання і встановити, що першим роком, за який визначається мінімальне податкове зобов’язання, є 2023 рік замість 2022 року;

  1. ЗРОШЕННЯ.

Законопроєкт № 7577 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо вдосконалення системи управління об'єктами інженерної інфраструктури меліоративних систем державної власності».

Прийняття цього документу буде продовженням реформи у сфері зрошення та дренажу. Зокрема законопроєкт передбачає створення операторів меліоративних систем. Завдяки цій реформі держава з свого боку створює гравця, що матиме бажання збільшувати власні потужності, а також матиме фінансові можливості яких на сьогодні позбавлені існуючи балансоутримувачі меліоративних систем. В свою чергу аграрії отримають реальний механізм контроля за тими фінансами, які сплачують.

  1. ПЕСТИЦИДИ ТА АГРОХІМІКАТИ.

Ухвалити в другому читанні законопроєкт 4558 щодо вдосконалення державного регулювання у сфері поводження з пестицидами і агрохімікатами.

Головні норми документу:

  • деталізують вимоги до маркування пестицидів і агрохімікатів,
  • наближають законодавство України до законодавства ЄС,
  • приводять визначення термінів у відповідність до визначень, передбачених законодавством ЄС,
  • посилюють боротьбу з фальсифікованими препаратами.
  1. ЗБЕРІГАННЯ ПАЛЬНОГО

Під постійним прицілом в країни-агресора знаходяться нафтобази та склади зі зберіганням пального компаній-постачальників та господарствах. Аграрії, в період активних бойових дій були вимушені вивозити пальне із небезпечних районів та розливати у будь-які придатні для зберігання ємності. В той час, податковий кодекс вважає такі дії - реалізацією, яка може відбуватись тільки в межах сертифікованих складів. Проти в умовах війни зареєструвати нові склади майже не можливо. Тому ВАР закликає розглянути порушену проблематику комплексно та ініціювати зміни, направлені на лібералізацію регулювання обігу пального у аграріїв на період воєнного стану.

  1. ВІДНОСИНИ МІЖ ПОСТАЧАЛЬНИКАМИ ТА ТОРГІВЕЛЬНИМИ МЕРЕЖАМИ

Українські торгівельні мережі, користуючись монопольним становищем виставляють жорсткі та необґрунтовані вимоги постачальникам та виробникам. Чисельні факти несправедливої націнки, коли велику частку доходу від продажу товару забирає саме рітейл. Часто власники великих торгівельних мереж розраховуються із постачальниками невчасно, терміни виплат за проданий товар може становити до 120 днів, що фактично паралізує роботу виробника.

ВАР закликає імплементувати Директиву 2019/633 Європейського Парламенту та Ради від 17 квітня 2019 року про заборону недобросовісних торгових практик та ухвалити законопроєкт, який чітко розмежує відносини між рітейлом та постачальниками.

  1. ПАТРОНАЖНІ ДИВІДЕНДИ

Ефективна робота кооперативів стане можливою тільки після ухвалення норми про «Патронажні дивіденди». Цей термін врегульовує питання оподаткування виплати доходу його членам від кооперативної діяльності (платникам фіксованого податку). Тобто фізична особа вже сплачує податки, від своєї діяльності. Але кооператив теж сплачує податок від реалізації цієї ж продукції.

Тому пропонується ухвалити законопроєкт № 4457−1, який ставить на меті не оподатковувати суму доходів фізичної особи від реалізації власної с\г продукції, а запроваджує виплати патронажних дивідендів кооперативом, якщо вони не перевищує 50 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.

uacouncil.org

Детальніше
В Україні визначено правила ввезення продуктів як виставкових зразків
13-квіт-2021

Мінекономіки встановило правила поводження з продуктами, що ввозяться в Україну як торгівельні (виставкові) зразки, або як об’єкти наукових досліджень. Відповідний наказ Мінекономіки зареєстровано в Мін’юсті 7 квітня 2021 року. 

Про це повідомляє прес-служба Мінекономрозвитку

Сфера дії наказу охоплює харчові продукти, корми, кормові добавки,  ветеринарні лікарські засоби, репродуктивний матеріал, побічні продукти тваринного походження та інші продукти.

Відповідно до наказу, ввезення в Україну продуктів, як торговельних зразків, або як об'єктів наукових досліджень, відбуватиметься за заявницьким принципом.

Оператори ринку повинні будуть не пізніше ніж за 10 днів до ввезення продуктів в Україну інформувати Держпродспоживслужбу про мету їх ввезення.

Після використання таких продуктів за призначенням, оператори ринку повинні будуть інформувати Держпродспоживслужбу про знищення таких продуктів або про їх вивезення за межі України не пізніше ніж через 5 днів після цього.

Наказ набуде чинності з дня його офіційного опублікування.

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок