Скільки часу потрібно корові для повноцінного сну

В рамках серії нових досліджень було встановлено, що побічні продукти продовольчої галузі при додаванні в комбікорми для несучок можуть значно покращувати якість яєць.

Дослідження, опубліковане в журналі Research on Animal Production, показало, що включення до раціону японських перепелів томатної шкірки в кількості 4% і 12% від загального обсягу знижує концентрацію малонового діальдегіду (маркера окислювального стресу) при одночасному підвищенні активності антиоксидантного ферменту глутатіонпероксиду. За рахунок цього перероблена томатна шкірка може покращувати якість яєць.

Інше дослідження, опубліковане Poultry Science, продемонструвало, що додавання шипшини до раціону курей-несучок знижує рівень вмісту в організмі побічного продукту перекисного окислення ліпідів - TBARS. При цьому використання шипшини в комбікормах також сприяло підвищенню рівня вітаміну А та вітаміну Е в яйцях.

За матеріалами All About Feed

Провідний мега-виробник свинини в Китаї Muyuan Foods збудував величезний свинокомпклекс. Наразі він вважається найбільшим в світі, приблизно в 10 разів більше типового племінного господарства в Сполучених Штатах. Потужність ферми 84 тис. свиноматок та їх поросят.

Нова мега-ферма, будівництво якої почалося в березні, розпочала роботу у вересні. Величезні промислові свиногосподарства замінюють невеликі традиційні ферми, багато з яких припинили роботу через АЧС.

Вірус не торкнувся корпоративних ферм, тож коли ціни підскочили, вони швидко відшкодували свої втрати. Прибуток компанії Muyuan збільшився на 1,413% за перші дев'ять місяців 2020 року до 21 мільярда юанів (3,21 мільярда доларів).

У гонці за частку на ринку такі компанії, як Muyuan, проектують автоматизовані ферми з більш високою щільністю, роблячи ставку на те, що вони зможуть запобігти хворобам, одночасно підвищуючи ефективність, щоб задовольнити величезний попит країни на свинину.

Muyuan повідомляє, що після спалаху АЧС вони повністю перебудували свій виробничий процес. Зерно для кормів стерилізується перед подачею по трубопроводу на комбікормовий завод зовні, уникаючи можливого забруднення ферми вантажівками. Усередині будівель, де утримують свиней повітря фільтрується, і тепловізійні камери тестуються для перевірки температури тіла свиней.

Витрати Muyuan нижче, ніж у більшості, і складають трохи більше 14 юанів за кг (2,14 дол.) в третьому кварталі. Велика автоматизація може ще більше знизити витрати.

PigUA.info за матеріалами reuters.com

Україна в липні поточного року експортувала 2,66 млн т зернових, зернобобових, олійних і продуктів їх переробки (без урахування ріпаку), що на 492,7 тис. т, або 22,7% більше, ніж у попередньому місяці.

Про це говориться у повідомленні Міністерства аграрної політики та продовольства України.

Так, експорт пшениці виріс у липні більше ніж у 3 рази — до близько 412 тис. т у порівнянні з 138,4 тис. т, що були відправлені на експорт у червні. Це значно менше 960 тис. т пшениці, експортованої з України в липні 2021 р. за працюючих морських портів, але вплив нового врожаю відчутний.
Україна відвантажила на експорт 183 тис. т ячменю, що на порядок перевищує обсяг в 26 тис. т цієї зернової, експортованої місяцем раніше у з’вязку з початком збиральної кампанії ранніх зернових. Однак це менше ніж 1,1 млн т ячменю, що були відвантажені з країни в липні минулого року.
Фактичний експорт кукурудзи виріс у липні на 84,7 тис. т у порівнянні з червнем і склав 1,1 млн т. Для порівняння, у липні 2021 р. експорт кукурудзи був на рівні 960 тис. т, адже традиційно в цей час сезон української кукурудзи добігав кінця. Кукурудза продовжує домінувати в експорті аграрної продукції, її постачання у липні склало близько 41% від загального експорту зернових, зернобобових, олійних і продуктів їх переробки без урахування ріпаку. Частка кукурудзи почала зменшуватись із початком сезону і збирання нового врожаю.
Українські експортери почали знижувати постачання соняшнику. Так, у липні його фактичний експорт сягнув 362,1 тис. т, що майже на 33% менше, ніж у червні цього року, адже українські переробники почали запасатися сировиною з огляду на початок роботи «зернового коридору». Це все одно майже вдвічі більше, ніж загальний експорт соняшнику в 189,6 тис. т за весь попередній сезон.
Постачання соєвих бобів протягом липня склало 141,55 тис. т у порівнянні з майже 71,3 тис. т у червні 2022 р. та 31 тис. т сої, відправленої на експорт у липні минулого року.
Одночасно експорт соєвої олії знизився у липні до 15,7 тис. т з 18 тис. т у червні. Це також майже на 3 тис. т менше, ніж було відвантажено іноземним покупцям у липні 2021 р.
Фактичний експорт соняшникової олії склав за місяць 307 тис. т, що на 39,4 тис. т більше, ніж у червні. Водночас це на 9% менше, ніж було експортовано у липні минулого року.
Щодо шротів, то у липні на зовнішні ринки Україна відвантажила 141,5 тис. т, що на 48,3 тис. т більше показників червня. Це також суттєво менше показників липня минулого року, коли експорт лише соняшникового шроту склав 233,6 тис. т.

agroportal.ua

19 липня, за участю Мінагрополітики, операторів органічного ринку та міжнародних експертів відбувся круглий стіл з питань впровадження Закону України № 2496-VIII «Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції» (вводиться в дію з 2 серпня 2019 р.) та Закону «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів» (з 6 серпня 2019 р.).

«Сьогодні ми розширюємо коло учасників органічного ринку, залучаючи не тільки виробників, технологів та контролерів, але і тих, хто безпосередньо реалізує продукцію і забезпечує її фактичну поставку до споживача. Наше спільне завдання — забезпечити впевненість споживача у тому, що продукція, за яку він сплачує, є якісною і безпечною, вона дійсно є сертифікованою і органічною», — зазначила заступник Міністра Олена Ковальова.

Вона додала, що за останніми даними, експорт органічної продукції втричі більше у вартісному вимірі за внутрішній споживчий ринок в Україні (99 млн євро і 29,4 млн євро відповідно). Органічний ринок є одним з динамічніших ринків продовольства у світі, тому удосконалення харчового законодавства набуває все більшого значення.

У свою чергу голова Держпродспоживслужби Володимир Лапа підкреслив важливість донесення інформації щодо нових законодавчих змін до суб'єктів ринку, щоб у серпні вже всі були готові виконувати нові вимоги відповідно до введених в дію законів.

Зі свого боку, керівник проекту ЄС «Підтримка впровадження сільськогосподарської та продовольчої політики» Джон Міллнз подякував Мінагрополітики та Держпродспоживслужби за співпрацю та напрацювання закону, який дозволить розвивати сильний органічний ринок України.

«Органічна продукція, яка виробляється в Україні, є смачною і може бути ще смачнішою, тому її слід популяризувати та експортувати на всесвітній міжнародний органічний ринок, який постійно розширюється. В той же час органічне виробництво позитивно впливає на навколишнє середовище», — зауважив Джон Міллнз.

За словами керівника проекту «Німецько-українська співпраця у галузі органічного землеробства» Елізабет Рюегг, новий закон, в першу чергу, слугуватиме тому, щоб споживач отримував саме ту продукцію, яку він бажає отримувати — здорову, органічну, і щоб процес виробництва був прозорим та чесним.

Разом з усіма учасниками заходу спікери розбирали особливості застосування закону в частині здійснення маркування та торгівлі органічними продуктами, вимог до інспекції та сертифікації. На завершення зустрічі було окреслено подальші спільні кроки для забезпечення гармонійного впровадження та реалізації нового харчового законодавства з серпня 2019 року.

Прес-служба Мінагрополітики