Скільки коштує мастит?

11-лип-2018

У США втрати від маститу на корову в середньому становлять 1−2 тис. доларів у рік. Яких економічних збитків зазнає український фермер?

Асоціація виробників молока (АВМ) підрахувала: якщо мастит виявлено вчасно та уражена одна чверть вимені, то день лікування однієї корови без використання антибіотику коштує 117 грн., а з використанням — 177 грн. Курс лікування, як правило, триває три дні. Відповідно, на одну корову ви витрачаєте 351 та 531 грн. У калькуляцію не включали кошти, які господарство недоотримує через зменшення продуктивності корови, витрати на діагностику, профілактику, додаткову робочу силу, зниження якості сировини (через потрапляння інгібуючих речовин) та вартості продукції.

Та чи можна бути впевненим в успішності лікування? Застосований препарат не завжди приносить результат. Тоді курс лікування повторюється. Відповідно подвоюється сума витрат — 702 грн./корова без антибіотика, 1062 грн./корова з антибіотиком. Однак не виключено, що доведеться лікувати корову і втретє, і вчетверте.

Нерідко на фермі протимікробний препарат обирають методом проб і помилок, бо не вважають за необхідне визначати збудник маститу та його чутливість до різних видів антибіотиків. Однак такі дослідження — важливий інструмент контролю маститу на фермі. Якщо виявити збудник та підібрати правильне лікування впродовж перших трьох діб після захворювання, то тварина повертається до попередньої продуктивності. Якщо ж це більше 2−3 днів, продуктивність, як правило, не відновлюється.

Нагадуємо, що при АВМ працює сучасна лабораторія контролю якості молока Uman Labs: до ваших послуг оперативні аналізи фізико-хімічних показників молока, а також мікробіологічні дослідження молока, змивів із доїльного обладнання та інших поверхонь на МТФ на ідентифікацію збудників захворювань та визначення їх чутливості до антибіотиків, а також лабораторний супровід та UL Mastitis Kit.

Прес-центр АВМ

Більше новин
Мінекономіки: Відключення електроенергії поглибили падіння ВВП на понад 40%
09-груд-2022

Падіння ВВП України в листопаді прискорилося до 41% через ракетні удари по енергосистемі та віялові відключення електроенергії, до яких вони призвели.

Про це заявив перший заступник міністра економіки України Денис Кудін, пише Ліга Бізнес.

«Наше очікування по листопаду — мінус 41%. Це суттєво глибше, ніж ми прогнозували раніше. Враховуючи це, наше очікування падіння — мінус 33,2% по року. Але хороша новина в тому, що енергосистема уже відновилася до рівня жовтня. Це дуже хороші показники», — зазначив Денис Кудін.

Падіння ВВП у жовтні Міністерство економіки оцінювало у 39%. У серпні-вересні воно становило приблизно 35%.

Міністерство прогнозує, що за підсумками 2022 р. буде зафіксоване падіння економіки на 33,2%, але вже у 2023 р. очікується невелике відновлення — на 3,2%.

Ситуація в енергетиці залишиться основним ризиком для економічного зростання наступного року.

Детальніше
Міфи про їжу: українські прилавки окуповує імпортна свинина
04-груд-2017

Через новини про зниження поголів’я свиней у наступному році та збільшення обсягів імпорту серед українців все частіше починають ходити чутки, що скоро на прилавках продаватимуть лише продукцію завезенну з закордону.

Проте не варто панікувати, адже загалом обсяги імпорту не такі великі, аби заполонити ринок. За даними Економічного дискусійного клубу, протягом 2017 року попит внутрішнього ринку на свинину складе 815 тис. тонн, тоді як власне виробництво забезпечує 750 тис. тонн.

Загалом, протягом останніх кількох років м’ясопереробні підприємства все більше покладаються на внутрішньо вироблену свинину. І хоча Україна поступово починає розвиватися як експортер, все ж ми поки не можемо похизуватися повною незалежністю від поставок з-за кордону. Тим не менш, відсоток імпортованої продукції відчутно послабився. Так, у 2013 році питома вага імпортованої свинини, свинячих субпродуктів, жиру та м’ясопродуктів складала ледве не чверть загальної ємності ринку, а впродовж останніх трьох років цей показник менший за 10%.

«Основна товарна позиція, яку імпортують до України в найбільших обсягах — свинячий жир. Проте, не варто плутати його з салом для споживання, яким люблять ласувати українці. Такий свинячий жир не знайдеш на полицях супермаркетів. Його основним імпортером є м’ясопереробні підприємства, які використовують жир у виробництві сирокопчених та напівкопчених ковбасних виробів. Імпортне сало, на відміну від українського, тугоплавкіше, тому його використання м’ясопереробнику зручніше», — коментує аналітик Асоціації «Свинарі України» Олександра Бондарська.

За її словами, окрім сала, як сировину для ковбасних виробів, імпортують свинячу печінку, інші морожені субпродукти та свинячий тримінг (безкісткове м’ясо з різних частин свинячої туші). Це дозволяє переробникам зменшити собівартість виробництва м’ясопродуктів. Епізодично до України потрапляють і цілі свинячі частини (грудинка, лопатка та ін.) чи напівтуші, однак питома вага такої продукції дуже незначна. Вона суттєво поступається частці свинячого тримінгу, яка складає не менше двох третин загальних обсягів імпорту свинини за підсумками трьох кварталів 2017.

"Звичайно, є частина продуктів свинячого походження, які все ж потрапляють на полиці супермаркетів та до меню ресторанів. Це — хамон, прошутто, бекон, паштети та інші м’ясні та ковбасні вироби. Проте сукупні обсяги їх імпорту за січень-вересень 2017 склали менше 1 тис. т, чи менш ніж 4% від середньомісячних обсягів промислового виробництва ковбасних виробів з усіх видів м’яса в Україні. Ціна імпорту таких смаколиків варіює в межах від 1 дол. США до понад сотні доларів за кілограм, а середня цінова позначка складає не менше 5 дол. США/кг.

Також варто зауважити, що виробництво свинини в Україні впало не так значно. За інформацією Держстату, виробництво охолодженої свинини протягом січня-вересня 2017 року скоротилося на 5,4% (182 тис. тонн), тоді як замороженої — зросло на 20,8% (10,7 тис. тонн).

 

PigUA.info за матеріалами agravery.com

Детальніше
Кабмін утворив міжвідомчу робочу групу для реформи ДФС
28-груд-2018

Кабінет Міністрів схвалив постанову про утворення міжвідомчої робочої групи з питань реформування системи органів, що реалізують державну податкову та митну політику.

Персональний склад робочої групи затверджуватиметься Міністром фінансів Українита не перевищуватиме 50 осіб. До складу робочої групи увійдуть представники органів виконавчої влади, міжнародних та громадських організацій, народні депутати України, експерти.

Кабінет Міністрів також затвердив Положення про міжвідомчу робочу групу та визначив її основні завдання. Робоча група здійснюватиме аналіз пропозицій щодо реформування державної податкової та митної служб та подаватиме на розгляд Кабінету Міністрів розроблені рекомендації. Це сприятиме впровадженню міжнародного досвіду у сфері побудови ефективної організаційної та функціональної структури органів державної влади, які реалізують податкову та митну політику.

Детальніше
Торги газом для виробників продтоварів планують проводити двічі на місяць
19-січ-2022

Торги газом для виробників продовольчих товарів, що мають істотну соціальну значущість, планується проводити двічі на місяць.

Про це на брифінгу заявив міністр енергетики Герман Галущенко, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Ми планували два рази на місяць робити (аукціони — ред.). Перший аукціон уже відбувся, на ньому реалізовано 100% виставленого газу», — сказав міністр.

Він нагадав, що такі аукціони забезпечать виробникам продтоварів можливість отримувати газ за зниженою ціною.

Як повідомлялося, на перших торгах газом для виробників продтоварів, які відбулися 17 січня, вдалося реалізувати весь пропонований обсяг — 1,35 млн кубометрів. Середньозважена ціна, що сформувалась в результаті торгів, становила 11,6 тис. грн за 1 тис. кубометрів.

Уряд 12 січня затвердив порядок біржових торгів газом для потреб виробників продовольчих товарів, що мають істотну соціальну значущість.

Кабінет Міністрів до 30 квітня 2022 року обмежив вартість природного газу для виробників борошна, хліба, молока, курятини, соняшникової олії. Уряд встановив граничний рівень постачальницько-збутової надбавки до ціни природного газу власного видобутку (без урахування рентних платежів) на рівні не більше 24% для задоволення потреб суб'єктів господарювання, основним видом діяльності яких є виробництво продовольчих товарів, що мають істотну соціальну значущість.

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок