Синбіотики: міф чи реальність?

У Верховній Раді зареєстрували вже доопрацьований законопроект № 5297 «Про державну підтримку сільського господарства України», згідно якого, за кожну тонну молока фермери отримуватимуть дотації, які зможуть перенаправити на засоби та заходи покращення, як продуктивності, так і якості молока.

Про це на сторінці у Facebook повідомив Іван Чайківський, секретар Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики.

У документі сказано, що обсяг підтримки залежатиме від продуктивності надою та спонукатиме сільгосптоваровиробників збільшувати показники виробництва. Зазначається, що в Україні давно потрібно надавати держпідтримку молочникам.

«Держава має підтримати українських молочників, бо ця галузь є вагомою ланкою в економіці країни, однак сьогодні замість розвитку, з року в рік ми спостерігаємо занепад», — зазначив народний депутат.

На думку посадовця, поголів"я ВРХ в малих господарствах постійно скорочується, відтак знижується показник виробництва молочної продукції. І це в той час, коли в Україні є чималий попит, який через політику держпідтримки з боку ЄС заповнюється імпортом.

Народний депутат наголосив, що треба переймати позитивний досвід і терміново впроваджувати зміни для покращення ситуації: надання субсидії та позики, ухвалення необхідних програм для підтримки і розвитку сектору, як це роблять у світі.

zemliak.com

Україна та Узбекистан нарощують співробітництво в галузі тваринництва.

Під головуванням заступника міністра аграрної політики та продовольства України з питань європейської інтеграції Ольги Трофімцевої та за участю директора Департаменту безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Держпродспоживслужби Бориса Кобаля відбулася зустріч з делегацією Республіки Узбекистан, яку очолив Надзвичайний і Повноважний Посол Узбекистану в Україні Алішер Абдуалієв.

Сторони обговорили стан та перспективи співробітництва між Україною та Узбекистаном, зокрема, в галузі тваринництва.

Під час зустрічі заступник міністра Ольга Трофімцева відзначила зростання показників експорту української продукції з України на узбецький ринок, тому наразі надзвичайно важливо зберегти цю позитивну динаміку та розвивати двосторонні торгово—економічні відносини між країнами.

У свою чергу Посол Республіки Узбекистан в Україні наголосив, що його країна зацікавлена в експорті племінної великої рогатої худоби з України до Узбекистану.

Як зауважив Алішер Абдуалієв, в Узбекистані зараз спостерігається тенденція до нарощування поголів'я ВРХ, тому необхідно всіляко сприяти у питанні експорту української племінної ВРХ на ринок Узбекистану.

Крім того, узбецька сторона підкреслила надзвичайну зацікавленість у взаємному розвитку спільних наукових розробок у галузі племінних (генетичних) ресурсів.

Сторони домовилися підтримувати постійний діалог та розвивати подальшу співпрацю.

consumer

Вже доступні підсумки 2018 року по виробництву молокопродуктів.

Як і прогнозувалося, в помітному плюсі ​​випуск продукції з незбираного молока (+2%) і справжнього сичужного сиру (+3%), плавленого сиру (+6%), СНМ (+11%), казеїну (+4%) і спредів (+13%). По більшості інших продуктів зафіксовано або стабільність, або зниження. Найбільш істотно скоротився випуск сирного продукту (-12%), СЗМ (-18%) і молочних консервів (-5%). Випуск масла, всупереч прогнозам, впав на 2%.

Поточні показники виробництва молочних продуктів у більшості випадків відображають загальнорічну тенденцію. У грудні 2018 року в порівнянні з груднем 2017 дуже істотно скоротилося виробництво сухих молочних продуктів, правда, не всіх. Скоротилося виробництво вершкового масла і сирних продуктів. Навіть виробники свіжих молочних продуктів не змогли утримати тенденцію зростання. Помітне збільшення показників демонструють тільки виробники справжніх сирів, сироватки, СНМ і спредів.

У січні майже за всіма основними напрямками молочної промисловості статистика покаже спад виробництва. Винятком будуть сир і деякі сухі молокопродукти. В наступному місяці значне зростання виробництва продемонструють підприємства, що виробляють свіжі молочні продукти і, можливо, заводи з виробництва сухих молокопродуктів.

infagro

2 лютого на черговому засіданні Кабінет Міністрів України затвердив проект Угоди про вільну торгівлю між Україною та Туреччиною.

«Завдяки Угоді всі дружні країни Чорноморського басейну — Грузія, Молдова, Болгарія, Румунія, Туреччина та Україна — будуть поєднані угодами про вільну торгівлю зі спільними правилами. Тому документ має величезне значення для всього регіону. Зміцнення стратегічного партнерства України і Туреччини розкриє нові економічні та геополітичні перспективи, а також зміцнить наші позиції, що надважливо в умовах активізації російської агресії», — підкреслила Перша віце-прем'єр-міністр — міністр економіки України Юлія Свириденко.

Ключова позиція домовленості — встановлення Туреччиною 0% мит на 10 337 товарних позицій, що складає 95% від загальної кількості товарів, які експортуються Україною. Крім того, ще на 1348 товарних позицій будуть діяти тарифні квоти або зменшені мита.

Завдяки встановленню 0% мита на постачання Туреччиною зернових Україна отримає покращені умови доступу на турецький ринок переробленої аграрної продукції. Також Угодою передбачається повне скасування турецьких мит на промислову продукцію.

Для забезпечення розвитку вітчизняної металургії Україна залишила за собою право застосувати експортне мито на вивезення металобрухту. У той же час, Туреччина відкриває внутрішній ринок для нашого металу. По 510 з 840 металургійних товарів встановлюється нульове мито. Ще на 130 встановлено часткове зменшення мита, що дає нам переваги у порівнянні з російським металом. Для 167 товарів металургії надаються квоти щонайменше на 411 тисяч тонн.

Крім того, Україна зберігає дію мит на вживані автомобілі і секонд-хенд і встановлює трьох і пʼяти річні перехідні періоди дії мит на транспортні засоби і продукцію легкої промисловості.

Також вироблений з турецької сировини товар після активування угоди буде вважатися українським і зможе безмитно потрапити на ринки усіх європейських країн, відповідно до сертифікату EUR1.

Угода матиме загальний позитивний ефект для економіки України. В галузях, що працюватимуть на експорт, будуть створені нові робочі місця, згенерована додана вартість, сплачені податки. За попередніми прогнозами угода щорічно даватиме +2,2% до ВВП і +2,6% до доходів домогосподарств.

«Запровадження нових правил створить нові реалії для українських галузей. Для м’якшої та поступової переорієнтації низки галузей Міністерство економіки розробило відповідний пакет рішень», — додала Юлія Свириденко.

me.gov.ua