Сімейне фермерство: механізм роботи при мінімальній державній підтримці

15-лист-2019

Актуальні викликлики для кооперації в Україні та створення дорожньої карти розвитку сімейних фермерств та кооперативних об’єднань обговорили на засіданні відкритого круглого столу на тему «Роль сімейного фермерства та кооперації для сталого розвитку громад».

Захід відбувся 5 листопада у стінах Українського національного інформаційного агентства «Укрінформ». Участниками круглого столу стали Інна Мєтєлєва, замміністра економіки та торгівлі та сільського господарства, а також представники місцевої влади, дорадчих служб, кооперативів та інші.

«На порядок денний винесене важливе питання. Водночас змістовність і багатогранність проблеми потребує додаткового глибокого опрацювання», — зауважує Денис Мельников, експерт ризик менеджменту та комунікації з пайовиками, архітектор проекту «Цифрового управління та Діджиталізації менеджменту земельного банку», третій рік поспіль у рейтингу кращий юрист Східної Європи Iegal500.

Відсутність загального бачення

Лідери круглого столу апелювали до державної підтримки в питаннях закладання підвалин та запровадження культури кооперації. Історичний досвід доводить, що кооперативний рух мав потужні традиції в Україні, проте участь держави в ньому була мінімальною.

«Головною ознакою держави є примус та загальна обов’язковість. На відміну від головного принципу кооперації - добровільності, довіри та взаємодопомоги. Очевидно, що зазначені соціальні інститути ґрунтуються на різних засадах, а тому суміщення їх в одному „організмі“ вбачається малоймовірним. Хіба що ми не збираємось будувати систему за радянським шаблоном, який лише за назвою був кооперативним», — зазначає Денис Мельников.

Учасники круглого столу погодились, що розбудова кооперації відбувається знизу, а не згори. Відтак звернення до державних органів не має сенсу та перетворюється на точку розлому в стратегії та перспективах розвитку.

«Насправді показовим є те, що учасники круглого столу не сформулювали своїх побажань до держави, а очікування фінансування за рахунок державного бюджету виглядає, як черговий намір отримати „ласий шмат“ без надмірних зусиль і ознак започаткування сталого розвитку», — зауважив Денис Мельников.

У якості молока — прибуток

«Звідки брати гроші? Питання якості молока як джерела додаткової вартості учасниками круглого столу взагалі не було сприйняте. Дискусія з цього приводу була різко припинена, здалось, через нерозуміння надзвичайної важливості цього аспекту та елементарного нерозуміння технологій якості молока», — підсумовує експерт.

Показовим в цьому сенсі є акцент замміністра економіки, торгівлі та сільського господарства Інни Мєтєлєвої, яка наголосила на неприпустимості бруду на фермі.

На сьогодні якісне молоко є дефіцитним продуктом, а виробник готовий доплачувати за нього.

«Сімейна ферма як новітня форма виробництва потребує супроводу фахівця з продовольчої безпеки на старті проекту. Технологічну карту виробництва молока необхідно просто включити в комплект документів для кожної сімейної ферми, зокрема й існуючих. Розробка такої карти на основі вимог НАССР вирішить питання біологічної якості молока, юридичної підстави для продажу молока не тільки переробнику, а й безпосередньому споживачу», — пояснює Денис Мельников.

Він наголошує, що переробник завжди диктуватиме виробнику вартість закупівлі молока з огляду на обмеження виробника (логістика, обсяг виробництва тощо). Водночас вихід виробника з якісним молоком на кінцевого споживача дозволяє диктувати йому власні цінові очікування, оскільки споживач вже звик до цінової кон’юнктури, яку створив переробник на продуктовій поличці супермаркету.

Мінімальна ціна пакету з написом «молоко» становить 22 гривні за 1 літр. Тому пропозиція якісного продукту від сімейної ферми коштуватиме щонайменше в 2,5 рази більше, ніж озвучена на круглому столі вартість продажу переробнику — 8 грн. В таких умовах сімейна ферма не потребуватиме державної допомоги, не залежатиме від тиску переробника і перетвориться на стійкий бізнес проект.

Юридична площина

Один із учасників круглого столу акцентував увагу на питанні складнощів з оформленням прав на нерухоме майно.

«Важко усвідомити, що відсутність в державному реєстрі запису про юридичного власника активів (перш за все, нерухомого майна і землі) обмежує селян у доступі до банківського фінансування, залучення портфельних та інституціональних інвесторів і перешкоджає захисту з боку держави через відсутність легалізації активів, — розповідає Денис Мельников. — Відсутність правовстановлювальних документів на нерухоме майно і державної реєстрації прав власності безпосередньо створюють невизначеність для селянина і неможливість юридичного захисту свого майна та, відповідно, відкриває шпарини для рейдерських захоплень, тіньового перерозподілу активів та обумовлює „сірість“ економічної діяльності».

Підтримкою для сімейних ферм може стати запровадження юридичного радника високого професійного рівня.

«Найняти фахового юриста з огляду на обсяг власних доходів сімейна ферма нездатна. Проте заплановані 700−1000 ферм за помірного солідарного внеску зможуть оплатити і отримати юридичну підтримку фахівця у сфері права. Водночас кожна з сімейних ферм стикатиметься з більш-менш схожими юридичними питаннями. Тому досвідчений юрист зможе моделювати ситуації, пропонувати типові зразки для їх вирішення, складати документи, втручатись в ситуацію в разі загострення проблеми. З урахуванням курсу на „державу в смартфоні“ багато речей такий фахівець вже сьогодні здатний вирішити віддалено через електронні пристрої», — переконаний експерт ризик менеджменту та комунікації з пайовиками.

MilkUa.info

Більше новин
Уряд затвердив перелік товарів критичного імпорту
01-бер-2022

Кабінет міністрів України затвердив перелік товарів критичного імпорту та рекомендував Нацбанку України забезпечити здійснення транскордонних валютних платежів за операції з імпорту товарів, які зазначені в переліку.

Про це свідчать дані постанови Кабінет міністрів України.

Зауважимо, що серед товарів критичного імпорту зазначено:

  • нафта та нафтопродукти;
  • гази нафтові;
  • вугілля кам’яне, антрацит; кокс і напівкокс;
  • вугілля ретортне;
  • лікарські засоби дозовані або фасовані для роздрібної торгівлі;
  • медичні вироби (в тому числі медичне обладнання, розхідні матеріали, засоби індивідуального захисту).

Крім того, для забезпечення безперебійної підготовки до весняно-польових робіт та сталого забезпечення продовольства:

  • добрива мінеральні або хімічні, азотні;
  • трактори, за винятком тракторів промислового призначення;
  • насіння соняшнику;
  • курчата добові живі;
  • яйця свіжі в шкарлупі для інкубації;
  • кукурудза.

Слід додати, що Кабмін рекомендував Національному банку України забезпечити здійснення транскордонних валютних платежів за операції з імпорту товарів, зазначених у переліку, затвердженому цією постановою.

milkua.info

 

Детальніше
В Україні триває спад цін на пшеницю - аналітики
01-лип-2021

Знижувальний тренд в секторі продовольчої пшениці зберігався. Ціни на зернову знижувалися, як у валютному, так і гривневому еквіваленті на базисі СРТ-порт.

Про це розповіли аналітики компанії G.R. Agro.

«Переробники переглядали ціни в залежності від необхідності поповнення запасів сировини, при цьому очікування надходжень пшениці нового врожаю чинило тиск на ціни», - пояснили фахівці G.R. Agro.

Відзначається, що озвучені ціни переробників були в діапазоні 6,3-7,2 тис. грн / т - 2 клас, 6,25-7,15 тис. грн / т - 3 клас, СРТ-підприємство.

За прогнозами аналітиків, раніше сформовані тенденції будуть зберігатися на ринку продовольчої пшениці.

Крім того, активне зниження гривневих цін на фуражну пшеницю в портах України дещо знизилося, при цьому зниження валютних цін активізувалося.

Переробний сектор, за словами фахівців G.R. Agro, істотно не переглядав закупівельні ціни на фуражну пшеницю і озвучував їх в діапазоні 6,2-7,15 тис. грн / т, з урахуванням вартості доставки.

На ринку фуражної пшениці аналітики прогнозують збереження раніше сформованих тенденцій.

latifundist

Детальніше
Половина українського бізнесу очікує на зростання у 2023 році
22-вер-2022

Майже половина керівників компаній (47%) прогнозують позитивну динаміку розвитку свого бізнесу в 2023 році.

Про це свідчать результати опитування, проведеного Європейською Бізнес Асоціацією у партнерстві з «Райффайзен Банком» за підтримки Gradus Research серед компаній-членів ЄБА.

Зазначається, що цьогорічні результати очікувано демонструють погіршення настроїв та прогнозів топменеджерів, адже минулого року позитивні прогнози робили 83% керівників.

Водночас 28% директорів розраховують у 2023 році втримати бізнес-показники на нинішньому рівні, ще 25% очікують погіршення стану справ їхнього бізнесу (минулого року таких було лише 2%).

Водночас більшість компаній розраховують наступного року на позитивний фінансовий результат. Так, 58% респондентів очікують зростання доходів у гривні й 43% — у натуральному вираженні. Падіння доходів у гривні прогнозують 31% директорів, у натуральному вираженні — 36%.

Під час планування бюджетів на 2023 рік керівники компаній закладають вартість валюти в середньому на рівні 43 грн/$. Останні два роки прогнози щодо курсу гривні залишались сталими — на рівні 29 грн/$.

Тільки 1 із 5 керівників планує наймати нових людей наступного року. Тоді як більшість директорів, а саме 53%, стверджують про плани втримати команду без змін, інші 28% будуть вимушені вдаватися до скорочення штату, свідчать результати опитування.

Лише 1% компаній планують скорочення заробітних плат у 2023 році, ще 26% залишать їх на поточному рівні. Водночас 73% запланували підвищення заробітних плат для співробітників, з них 40% підвищуватимуть платню на рівні від 10% до 20%.

У порівнянні з минулим роком на третину зменшилась кількість підприємців, що планують впровадження нових інвестиційних проєктів — наразі таких 19%. Середня вартість запланованих проєктів складає близько $3 млн.

Натомість кількість компаній, що планують інвестиції в соціальні ініціативи, зросла — таких наразі 60%. В середньому бізнес готовий спрямовувати на соціальні проєкти близько 8% від доходів, що значно перевищує минулий показник — до 3% від доходу компанії.

В опитуванні взяли участь 104 топменеджери компаній-членів ЄБА.

agroportal.ua

Детальніше
Нові потужності для переробки та зберігання зернових доступні на аукціонах
31-серп-2022

Міністерство аграрної політики та продовольства України вітає оголошення перших аукціонів із приватизації за новими правилами. Вже у вересні підприємці отримають змогу долучитися до програми та створити виробництва для гарантії продовольчої безпеки.

Так, Фонд державного майна оголосив аукціони приватизації 2 спиртових активів — Кобиловолоцького МПД ДП «Укрспирт» та Марилівського МПД ДП «Укрспирт» у Тернопільській області. Аукціони заплановано на 19 та 20 вересня зі стартовими цінами 25,2 млн грн та 54,3 млн грн відповідно. Окрім того, у вересні заплановано проведення ще шести аукціонів приватизації об'єктів спиртової галузі.

Приватизація спиртових активів забезпечить використання та розвиток інфраструктури підприємств для зберігання й перероблення зернових. Подібні об'єкти мають підведені інженерні комунікації, що дозволить у короткий час запустити виробництво.

Окрім спиртових активів, уже найближчим часом очікується оголошення аукціонів із приватизації комбінатів хлібопродуктів. За умови часткової модернізації та налагодження ефективної роботи в приватній власності КХП зможуть налагодити перероблення зерна та насичуватимуть внутрішній ринок крупами, макаронними виробами, пластівцями та іншими товарами, які також експортуватимуться й на зовнішній ринок.

Після отримання активів у власність приватний бізнес готовий інвестувати в переобладнання підприємств для їх запуску, забезпечуючи виготовлення продукції з високою часткою доданої вартості.

«Аграрна галузь завжди була локомотивом української економіки. За нею до війни були 40% валютної виручки, і найбільша частка ВВП України серед усіх секторів економіки. А сьогодні, в умовах воєнного стану, роль агро ще більш важлива і вагома, адже ціла низка виробництв інших галузей економіки зупинена чи зруйнована. І одним із рецептів до потужного розвитку сільського господарства України є розвиток переробки — всередині країни для цього виробляється десятки мільйонів тонн зернових, бобових та олійних. Уряд зі свого боку робитиме все, щоб стимулювати цей вектор розвитку АПК. Для цього вже запущено грантові програми на переробні підприємства, а також аукціони з приватизації для перероблення та складування зернових», — зазначив Міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський.

За очікуваннями, цьогорічний врожай зернових в Україні становитиме близько 50 млн тонн на додаток до понад 20 млн тонн зернових та олійних культур врожаю 2021 року, які не вдалося експортувати. Розширення наявної аграрної інфраструктури дозволить зменшити нестачу складських потужностей, яка може сягати близько 10−15 млн тонн до жовтня поточного року.

Таким чином, приватизація об'єктів, які перебувають у державній власності та наразі простоюють або використовуються неефективно, сприятиме подоланню наявних викликів в аграрній галузі.

Вся інформація про доступні об'єкти приватизації, зокрема в аграрному секторі, доступна на сайті.

minagro.gov.ua

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок