Сектор кормів для тварин повинен бути класифікований як життєво важливий під час пандемії COVID-19

На сьогоднішній день всі вимоги до молока прописані в ДСТУ 3662−97 «Молоко коров'яче незбиране. Вимоги при закупівлі».

Про це повідомила заступник міністра аграрної політики та продовольства України Олена Ковальова.

Стандарт передбачає, що все молоко, залежно від рівня бактеріального забруднення і вмісту соматичних клітин, поділяється на екстра, вищий, перший і другий сорти. Цей стандарт з першого січня 2018 року мав бути замінений ДСТУ 3662:2015 «Молоко-сировина коров'яче. Технічні умови», який спрямований на підвищення вимог до якості молока і врегулювання використання молока другого сорту тільки в певних цілях.

Проектом наказу передбачається, що використання молока другого класу для технологічних процесів виробництва харчових продуктів після дворічного перехідного періоду буде обмежено, проте дозволено у виробництві нехарчових продуктів, наприклад, кормів для тварин або казеїну. Таким чином, закупівля молока у господарств населення буде продовжуватися.

За словами заступника міністра, підвищення якості молока від другого ґатунку до першого не вимагає значних витрат. Йдеться про дотримання гігієни персоналу і самих тварин. Персонал, задіяний у роботі з тваринами, повинен бути в чистому одязі, використовувати чисті рукавички, мити руки з милом або дезінфікувати їх. Для доїння потрібно застосовувати чисті ємності, бажано доїльний апарат або доїльну установку, які необхідно мити і дезінфікувати після кожного доїння. І звичайно, корови повинні підлягати ветеринарному догляду. Базові рекомендації для господарств населення з гігієни виробництва молока підготовлені Держпродспоживлужбою спільно з Швейцарсько-Українським проектом SAFOSO.

«Виробникам молока доцільно працювати над поліпшенням санітарно-гігієнічних умов праці. Молоко вищої якості коштує більше, ніж другого, різниця в середньому сягає двох гривень і більше. А молоко-сировина екстра-класу користується підвищеним попитом. Зараз його частка в структурі закупівлі складає 15,5%, а рік тому — 13,8%. Більше того, саме молоко екстра-класу загалом є базою для виробництва молочних продуктів, призначених на експорт», — зазначила Олена Ковальова.

Ключовими показниками якості молока є кількість умовних одиниць мезофільних аеробних і факультативно анаеробних мікроорганізмів на один кубічний сантиметр (100 в молоці екстра ґатунку), соматичні клітини в одному кубічному сантиметрі молока (400 тисяч в молоці екстра ґатунку). 100/400 — це порогові значення, при яких молоко допускається в переробку в країнах ЄС. Норми 1997 року, встановлені чинним стандартом, передбачають в рази більше допустиме забруднення для молока другого класу.

«Разом з тим, пролонгація дії стандартів не розв’язує проблем галузі. У відповідь на виклики галузі в бюджеті цього року передбачено висока сума на розвиток тваринництва — 4 млрд грн. Разом з тим, для невеликих господарств добрим способом прийти до підвищення якості молока може стати кооперація. Адже тоді можна спільно закуповувати і використовувати обладнання, організовувати збут, забезпечувати ветеринарний догляд. Сьогодні через кооперативи реалізується дуже мала частка молока, хоча потенціал величезний», — відмітила Олена Ковальова.

minagro

ЄС збирається змінити правила щодо транспортування живих тварин і вимагає застосування жорстких заходів проти держав-членів, які не в змозі їх дотримуватись. У рамках політики добробуту тварин також планується перевіряти транспортні засоби перевізників.

«Учасники транспортного ланцюга повинні дотримуватися своїх зобов’язань, не важливо, чи це фермери, торговці тваринами, ветеринари або транспортні компанії. Держави-члени ЄС зобов’язані виконувати ці правила належним чином або шляхом пошуку нових інструментів політики для застосування нових технологій та мінімізації часу транспортування», – вважаєдепутат Йорн Дохрман. Його ініціатива була прийнята Європейським Парламентом 411 голосами “за”. 43 парламентарі були проти, 110 – утрималися.

Країни ЄС повинні переслідувати порушення «ефективними та гармонізованими санкціями», включаючи конфіскацію транспортних засобів та обов’язкову перепідготовку персоналу. Члени Європарламенту також хочуть впровадити сучасні технології для поліпшення дотримання правил, що вже існують, включаючи системи геолокації для відстеження місця розташування тварин і тривалості поїздок, а також зворотний зв’язок у режимі реального часу між пунктами відправлення та прибуття.

Члени Європарламенту також хочуть, щоб науково обґрунтоване оновлення правил ЄС щодо транспортних засобів сприяло забезпеченню достатньої вентиляції та контролю температури, вантажівки були обладнані системами подачі питної води.

Час подорожі тварин повинен бути якомога коротшим, вважають в Європарламенті. Депутати підтримують місцеві, мобільні або фермерські забійники та м’ясопереробні заводи поблизу місця вирощування, короткі схеми розподілу та прямі продажі. Вони також хочуть, щоб Єврокомісія уточнила відповідні строки проїзду для різних видів тварин і розробила стратегію переходу від транспортування живих тварин до транспортування м’яса, коли це можливо.

Члени Європарламенту також наполягають на тому, що доки стандарти транспорту в країнах, що не входять до ЄС, не приведені у відповідність до норм ЄС та належним чином не виконуються, ЄС має прагнути пом’якшити відмінності через двосторонні угоди або, якщо це не можливо, заборонити перевезення живих тварин до цих країн.

«Відповідно до постанови Європейського суду, ЄС відповідає за тварин навіть після того, як вони покинули територію блоку. Таким чином, або треті країни забезпечують максимально високий рівень захисту перевезених тварин, або ми повинні заборонити їх експорт до цих країн», – зазначає пан Дорман.

PigUA.info за матеріалами meat-inform.com

Національний банк України погіршив прогноз інфляції та зростання валового внутрішнього продукту України на 2022 року.

Про це повідомляє прес-служба НБУ.

«Правління Національного банку України ухвалило рішення підвищити облікову ставку до 10% річних. Реалізація значної кількості проінфляційних ризиків вимагає посилення монетарної політики НБУ для поліпшення інфляційних очікувань і забезпечення стійкого зниження інфляції до цілі 5%», — йдеться в повідомленні.

Наприкінці року інфляція знижувалася завдяки рекордним врожаям і корекції окремих світових цін на продовольство, ефектам від зміцнення гривні в попередні місяці, вичерпанню низької бази порівняння та посиленню монетарної політики. Стримували інфляцію також адміністративні рішення щодо фіксації тарифів на деякі житлово-комунальні послуги (ЖКП). У результаті зростання споживчих цін сповільнилося з пікових 11% у вересні до 10% у грудні.

«Водночас швидшому сповільненню інфляції завадили перенесення на вартість товарів і послуг подальшого зростання світових цін на енергоносії та тиск з боку інших виробничих витрат бізнесу, у тому числі й на оплату праці. Також зберігався вплив стійкого споживчого попиту. Це, зокрема, мало наслідком подальше зростання базової інфляції до 7,9% на кінець року», — коментують у відомстві.

Національний банк погіршив прогноз інфляції на 2022 рік з 5% до 7,7%, зважаючи на реалізацію низки проінфляційних чинників. Зокрема, світові ціни на енергоносії залишатимуться вищими довший час, ніж очікувалося раніше. Це не лише тиснутиме на виробничі витрати бізнесу, але й потребуватиме поступової корекції тарифів на житлово-комунальні послуги. Зберігатиметься й значний ціновий тиск з боку країн — торговельних партнерів України, у яких інфляція лише наближається до пікових значень.

«Надалі реалізовуватимуться вторинні ефекти від зростання виробничих витрат бізнесу на сировину й оплату праці. Суттєвіше, ніж очікувалося, зростання зарплат підживлюватиметься підвищенням попиту на вітчизняну робочу силу як всередині країни, так і за кордоном, а також професійно-кваліфікаційними диспропорціями на ринку праці. На тлі зростання доходів населення зберігатиметься стійкий споживчий попит, який також стримуватиме сповільнення інфляції», — додають у Нацбанку.

Крім того, прогноз зростання реального ВВП на 2022 рік переглянуто з 3,8% до 3,4%. Економіку підтримають споживчий попит і все ще доволі сприятливі умови торгівлі. Натомість вагомим стримуючим чинником залишатиметься напружена геополітична ситуація, що негативно впливатиме на інвестиційні рішення. Крім того, попри поступове згасання пандемії, наслідки коронакризи залишатимуться доволі відчутними. Порівняно високі ціни на енергоносії та дефіцит окремих видів сировини, передусім у першому півріччі, також обмежуватимуть потенціал зростання.

«У 2023/24 роках зростання реального ВВП прискориться до близько 4% на рік. Цьому має посприяти стабілізація геополітичної ситуації протягом 2022 року, остаточне вичерпання негативних ефектів пандемії, подальше зростання світової економіки та збереження доволі сприятливих умов торгівлі», — підсумували в НБУ.

Аграрний комітет 3 березня визначив розподіл коштів в розмірі 4,5 млрд грн, виділених для підтримки агросектору.

Про це повідомляє прес-служба ВАР. 

«3 березня заступник голови ВАР Михайло Соколов взяв участь у засіданні комітету ВРУ з питань аграрної та земельної політики, під час якого розглядалося питання державної підтримки АПК та важливі для аграріїв законопроєкти, які ініціювала ВАР», — йдеться на сайті спілки.

Вперше до держпідтримки включені три нові програми, на яких наполягала ВАР. Зокрема, держпідтримка агрострахування, зрошення, компенсація втрат посівів на Одещині.

На нові програми народні депутати спрямували 500 млн грн:

• Держпідтримка страхування с/г продукції — 50 млн;
• Компенсація втрат посівів на Одещині — 240 млн грн;
• Держпідтримка зрошення — 50 млн грн;
• Підтримка органічного виробництва — 50 млн грн;
• Держпідтримка розвитку картоплярства — 60 млн грн;
• Нішеві культури — 50 млн грн.

Згідно розподілу коштів, 4 млрд грн спрямують на підтримку основних напрямків:

Часткова компенсація вартості с/г техніки вітчизняного виробництва — 1 млрд грн;

Фінансова підтримка шляхом здешевлення кредитів — 1,2 млрд грн;

Фінансова підтримка розвитку, садівництва, виноградарства та хмелярства — 450 млн грн;

Фінансова підтримка розвитку фермерських господарств — 200 млн грн;

Державна підтримка розвитку тваринництва та переробки сільськогосподарської продукції — 1,150 млрд грн.

Обговорили також законопроєкт 5509, яким спрощується процес підключення об'єктів до електромереж. Михайло Соколов наголосив, що з метою створення нових робочих місць, які відкриватимуться на нових підприємствах, та розвитку економіки загалом, даний законопроект потрібно прийняти якнайшвидше.

Щодо ліцензування пального заступник Михайло Соколов наголосив, що наразі аграрії отримують величезні штрафи у 500 тис. грн через формальні причини. І цю ситуацію потрібно змінювати.

Разом з тим схвалили законопроєкт Про Об'єднання водокористувачів (ОВК) та проект закону, яким вносяться зміни у Податковий кодекс, пов'язаних з діяльністю ОВК. Найближчим часом очікується реєстрація законопроектів у парламенті.