Саудівська Аравія погодила ветсертифікат для експорту молокопродукції з України

Україна не зможе з 2022 року експортувати свою тваринницьку продукцію до Європейського Союзу, якщо не приведе своє законодавство та нормативні документи у відповідність до нового регламенту ЄС.

Про це заявив національний координатор проєкту Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (FAO) Віталій Башинський, повідомляє Укрінформ.

«Якщо Україна не ухвалить законодавчих актів стосовно благополуччя тварин та антибіотикорезистентності, у 2022 році, коли вступить в дію новий регламент ЄС, експорт (тваринницької продукції — ред.) з України буде обмежений», — сказав Башинський.

Він зазначив, що сьогодні в Україні вже широкомасштабно застосовується програма державного моніторингу залишків ветеринарних препаратів та інших забруднювачів у продукції тваринного походження.

«Саме завдяки цій роботі Україна на сьогодні є експортером своєї тваринницької продукції до ЄС», — наголосив експерт FAO.

Згідно з даними Держстату, за 9 місяців 2019 року Україна експортувала живих тварин та продуктів тваринного походження на 958,7 млн. доларів, що на 8,2% більше у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Зокрема, до країн ЄС за січень-вересень 2019 року було експортовано цієї продукції на 258,1 млн. доларів, на 10,2% менше, ніж за 9 місяців 2018 року.

milkua.info

Генеральна митна адміністрація Китайської народної республіки (КНР) планує здійснити онлайн перевірку українських підприємств, які здійснюють експорт замороженої яловичини в Китай, на предмет дотримання ними санітарних норм. З відповідним проханням звернулася китайська сторона, говориться в повідомленні Державної служби з питань безпеки харчових продуктів і захисту споживачів.

«Китайська сторона вже підготувала і направила вимоги з підготовки підприємств до такого онлайн інспектування, які надані зацікавленим суб'єктам господарювання», — зазначили у відомстві.

Українські експортні підприємства, що підлягають перевірці, будуть додатково проінформовані про конкретний час і дату інспекції.

З січня 2021-го року кастрація кнурців без наркозу в Німеччині буде заборонена. В якості альтернативи доступні 3 процедури: вирощування без втручання, кастрація після повної анестезії газом та відмова від кастрації за допомогою так званої вакцинації препаратом Improvac.

Раніше великі виробники вбачали значні витрати в останньому способі через вирахування певної суми з вартості тварин, вакцинованих препаратом. Однак кілька днів тому м’ясопереробне підприємство Tönnies Group оголосило про участь у проекті «100 000 Improvac Boar», через що оброблених препаратом свиней будуть приймати без обмежень та за звичними, а не заниженими цінами.

Ініціатором проекту вважається віце-президент федерації фермерів Шлезвіг-Гольштейну Дітріх Прічау. З початку 2019-го року він поставив близько 1000 тварин, оброблених препаратом до таких забійних підприємств, як Heinz Tummel GmbH & Co KG. Попередня оцінка даних дала позитивні результати. Не було жодних «відмов», а якість цієї свинини була на рівні з м’ясом кастрованих тварин.

PigUA.info за матеріалами meatinfo.ru

На сьогодні державні установи та підприємства мають можливість під час здійснення закупівель застосовувати нецінові критерії для оцінки тендерних пропозицій, зокрема встановлювати такі критерії як: наявність власних виробничих потужностей, використання місцевих ресурсів, екологічні характеристики. Однак, наразі ці критерії є рекомендаційними і, на жаль, не завжди використовуються замовниками.

Про це повідомив Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ігор Петрашко під час прямого ефіру програми «Свобода слова Савіка Шустера», пише прес-служба Мінекономровитку.

«Треба працювати над тим, щоб нецінові критерії, які дозволяють отримувати українським виробникам перевагу, стали обов'язковими. При цьому не слід забувати про те, що Україна підписала Угоду про асоціацію з ЄС і отримала багато преференції. Тому наша позиція має бути відповідальною і збалансованою. Але крок до компромісу є», — зазначив Міністр Ігор Петрашко.

Він також наголосив, що в умовах пандемії підтримка національного виробника, так званий протекціонізм, у світі ще більше активізувалися. В таких умовах, Україна також має вживати ефективних та адекватних заходів з метою захисту власного національного товаровиробника.

«Якщо взяти країни „Великої двадцятки“, то кількість розслідувань з антидемпінгу на захист свого виробника зросла практично вдвічі. Тобто, ми бачимо тенденцію, що країни починають активніше захищатися. Тому ми також рухаємось в цьому напрямку — кількість розслідувань, які ми зараз ведемо, також значно зросла», — прокоментував Міністр.

На даний час Україною застосовується 28 заходів торговельного захисту (у тому числі 25 антидемпінгових та 3 спеціальні заходи) щодо імпорту товарів потенційною вартістю понад 16,7 млрд.грн.