Саудівська Аравія дозволила ввезення ВРХ з України

У січні-серпні Україна експортувала до Грузії понад 2 тис. т живця свиней сукупною вартістю 3 млн дол. США. Так, у порівнянні з аналогічним періодом минулого року, обсяги поставок зросли майже у півтора рази, а валютні надходження за рахунок цього майже подвоїлися.

Про це повідомляють в аналітичному відділі Асоціації «Свинарі України».

Такий «ривок» експортної активності завдячує не тільки жвавому попиту з боку Грузії, а й діяльності чотирьох основних постачальників українських свиней до цієї країни, коментують в АСУ.

Так, якщо у січні-серпні минулого року лише четверо виробників свинини експортували живець, вже в кінці року число таких операторів зросло, а за підсумками восьми місяців 2017-го — подвоїлося. Проте основний приріст експорту відбувся саме за рахунок чотирьох найактивніших операторів, чия сукупна питома вага у обсягах експорту живця сягає майже 90%.

Беззаперечне лідерство в експорті живих свиней до Грузії другий рік підряд втримує ТОВ «Марлен-КД». Зокрема, у січні-липні на долю підприємства припадало 45% вивезеного поголів’я, а кількість реалізованих за цим каналом свиней зросла у півтора рази.

Друге місце посідає ТзОВ «Даноша», що відкрило для себе цей напрямок збуту минулої осені, а цьогоріч забезпечило майже п’яту частину експортованого поголів’я.

Третю сходинку зайняло ПрАТ «Агропромислова компанія» (14% відповідно).

А замикає четвірку найактивніших експортерів живця свиней ТОВ «Агропрайм Холдинг», які за сім місяців 2017-го реалізували до Грузії втричі більше ніж роком раніше.

Асоціація «Свинарі України» — неприбуткова, добровільна організація. Дата створення —14 липня 2011-го. Наразі АСУ об’єднує 35 господарств, маточне поголів’я яких становить 35% від загальнодержавних обсягів. Основною ціллю Асоціації є захист прав та інтересів підприємств у галузі свинарства, досягнення світових стандартів виробництва продукції завдяки впровадженню сучасних технологій. Крім того, об’єднання виступає організатором освітніх та інших галузевих подій.

pigua.info

Котирування акцій українських агропродовольчих компаній наприкінці минулого тижня зросли на тлі угоди щодо розблокування експорту зерна з України через Чорне море.

Про це розповів аналітик Erste Securities Якуб Шкопек у коментарі PAP Biznes.

Він зазначив, що у 2-му та 3-му кварталах результати цих компаній можуть опинитися під великим тиском. Але вони мають шанс розпочати покращення наприкінці третього кварталу і можуть вийти з поточної кризи сильнішими.

Експерт уточнив, що наприкінці минулого тижня котирування «Кернела» зросли приблизно на 14%, «Астарти» — майже на 7%, ІМК — на 1%. Індекс, який об'єднує українські компанії, додав близько 5,6%.

«Якщо компанії за два чи три місяці — саме стільки часу може зайняти розмінування коридорів — зможуть відновити вивіз зерна, то ті запаси, які мають на балансі, вони зможуть перевести в готівку і мати кошти для подальшої діяльності замість використання кредитування. Тим більше, що ціни на зерно високі, навіть незважаючи на нещодавню корекцію», — пояснив Шкопек.

На його думку, фермери захочуть швидко позбавитися своїх запасів, запропонувавши велику знижку до світових цін, щоб забезпечити кошти для посіву та збору врожаю, а також складських потужностей.

Якуб Шкопек також вважає, що потенційно «Кернел» може показати високу маржу в останні місяці року, якщо відновить діяльність із виробництва та експорту олії.

За його словами, кінець третього кварталу, четвертий квартал і початок року — це періоди, коли результати агрокомпаній можуть покращитись.

«У другому-третьому кварталі обсяги, ймовірно, все ще будуть дуже слабкими, а результати будуть під великим тиском», — оцінив Шкопек.

Аналітик зазначив, що хоча ринкова кон'юнктура зараз дуже сприятлива, а інформація про домовленості щодо розблокування портів підтримує акції компаній, через кілька місяців інвесторам доведеться замислитися, чи виконують сторони угоди її припущення. Однак є шанс, що компанії вийдуть із поточної кризи сильнішими.

«Слід зазначити, що якщо ми подивимося на всі кризи, які стосуються України, наприклад, проблему з фінансуванням підприємств у 2008 чи 2014 році, — компанії вийшли з них сильнішими. Достатні складські площі для акумулювання сільськогосподарської продукції та відповідні транспортні ланцюги мають шанс вийти з кризи сильнішими», — зазначає аналітик Erste Securities.

agroportal.ua

Міністерство аграрної політики та продовольства офіційно відрапортувало про розподіл держпідтримки за 2018 рік.

За 8 місяців 2018 року АПК отримав менш ніж 10% закладених дотацій, а на 28 жовтня сума зросла до 15,8%.

Маніпуляція № 1. Скільки ж коштів по факту отримав агросектор, або як виконання мінагрівського плану по дотаціях врятувало парламент.

Мінагро вказує, що загальна сума держпідтримки за минулий рік становить 4,232 млрд грн, від аграріїв надійшли заявки на використання 4,171 млрд грн і фактично перераховано аграріям 4,166 млрд грн. Тобто, за даними Мінагро, за рік невикористаними лишилися 65,784 млн грн. Начебто все так. Але є важливий момент.

У бюджет на 2018 рік від початку заклали 6,354 млрд грн. Логічне питання: а куди поділися 2 з хвостиком млрд грн?

6 грудня депутати проголосували закон 2648-VIII (реєстраційний — № 9369) Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік», якими забрали у АПК 2,079 млрд грн держпідтримки (про це свідчить пояснювальна записка документа), передавши їх у президентський фонд та на інші статті бюджету. Аби гроші не «згоріли», в уряді вирішили перекинути частину на інші статті бюджету. Обрізати аграрну частину бюджетного пирога вирішили тому, що освоєння коштів Мінагро відбувалося «стахановськими темпами». Це яскраво засвідчив перший аналіз використання цих грошей у рамках проекту «Абетка агродотацій». За 8 місяців 2018 року АПК отримав менш ніж 10%закладених дотацій, а на 28 жовтня сума зросла до 15,8%.

Тож це перша маніпуляція — звітуючи про майже 100% виконаного плану щодо підтримки, Мінагро слід автоматом давати поправку про 2 млрд грн, які забрали!

Маніпуляція № 2. Перелік фінансування за держпрограмами, затверджений депутатами змінами до бюджету від 6 грудня, відрізняється від поданих Мінагро за підсумками року.

Депутати в рамках проголосованого закону скоротили фінансування лише за трьома програмами підтримки:

1) фермерів — на 850 млн грн, зменшивши її до 150 млн грн (на 1 січня 2018 року був 1 млрд грн);

2) тваринництва — на 979 млн грн, до 3,021 млрд грн (було 4 млрд);

3) компенсація придбання с.-г. техніки вітчизняного виробництва — на 250 млн грн, до 695 млн грн (було 945 млн грн).

У фінальних даних Мінагро «перекроїли» всі програми. Причому суми змін (скорочення фінансування чи збільшення) не збігаються із цифрами, які схвалила Рада 6 грудня. Це дивно. Чому? Саме дія закону має найвищу юридичну силу серед усіх документів (після Конституції), цю аксіому ніхто ще не відміняв. З іншого боку, якщо Мінагро якимись своїми документами змінило затверджений депутатами розподіл коштів, то на базі якого документа це відбулося? Де розрекламована прозорість усіх процесів? 

Маніпуляція № 3. Незрозуміло, куди поділися 43 млн грн бюджетних коштів.

Загальний обсяг держпідтримки на рік (з урахуванням проголосованих Радою бюджетних змін) становить 4,275 млрд грн. У Мінагро прозвітували про 4,232 млрд грн. Різниця між цими цифрами — 43 млн грн. Куди поділися ці гроші? І на якому етапі вони загубилися?

Між тим, і без цих коментарів очевидно кілька речей. Якби у профільному міністерстві не чекали з моря погоди, а швидше розгойдувалися, то аграрії по факту освоїли б 6,354 млрд грн, а не на третину менше, у минулому році. Максимові Мартинюку, який кілька днів тому оголосив собі самовідвід із посади в. о. аграрного міністра, потрібно сказати величезне «дякую» депутатам, які вчасно обрізали левову частку держпідтримки і таким чином зняли головний біль із Мінагро стосовно того, як за місяць освоїти 2 млрд грн.

agropolit

Тваринники вимагають у Кабінету міністрів та МЕРТ створення програми розвитку галузі. Про це повідомив голова спілки молочних підприємств України Вадим Чагаровський під час  Всеукраїнського молочного форуму-2020, який сьогодні відбувається у Києві. Про це пише Agropolit. 

«Нам потрібно створити програму розвитку галузі. Всі урядовці підтримали цю ідею. Державна підтримка сектору зменшилась у 2 рази — маємо 4 млрд грн. Ті, хто робив цю програму, не розуміють важливості для економіки України аграрного сектору. Сподіваюсь, буде найближчим часом створене профільне міністерство, яке буде займатись проблемами сектору», — сказав Чагаровський.

Чагаровський запропонував уряду низку кроків на підтримку галузі. Серез них: запровадити субсидування експорту шляхом виділення дотацій на 1 т сухого знежиреного молока на рівні 300 дол. та водночас виділити із держбюджету 3 млн дол. на підтримку експорту.