З листопада на митниці впроваджується нова електронна форма декларації

На перший план Продовольчої та сільськогосподарської організації (ФАО) і Міжнародного фонду сільськогосподарського розвитку (МФСР) вийшли сімейні фермерські господарства, особливо в країнах, що розвиваються.

Про це повідомила прес-служба ФАО.

ООН представила Глобальний план дій на час Десятиліття сімейних фермерських господарств. Дві установи ООН координуватимуть цей проект.

«Сімейні фермерські господарства становлять понад 90% усіх господарств світу і виробляють 80% продовольства. Вони є ключовими факторами сталого розвитку, включаючи викорінення голоду та всіх форм неповноцінного харчування», — йдеться у повідомленні.

Десятиліття сімейних фермерських господарств направлено на створення сприятливого середовища, що зміцнює їхні позиції і максимально збільшує їхній внесок у глобальну продовольчу безпеку і харчування, а також в здорове і стійке майбутнє.

У глобальному плані дій на 2019−2028 рр. наголошується на необхідності розширення, серед іншого, доступу сімейних фермерських господарств до механізмів соціального захисту, фінансів, ринків, навчання і можливостей отримання доходу.

«Для досягнення Цілей сталого розвитку, що полягають у викоріненні голоду і злиднів, ми повинні інвестувати в малі сімейні фермерські господарства і допомогти їм використовувати свої активи, знання та енергію і дати їм можливість перетворити своє життя і суспільство в цілому. Вибір, який ми зробимо зараз, визначить, чи будуть наші майбутні продовольчі системи здоровими, поживними, інклюзивними та стійкими», — наголосив президент МФСР Жильбер Унгбо.

У Глобальному плані дій детально описано конкретні заходи щодо вирішення взаємопов'язаних проблем. Ці заходи включають:

розробку і впровадження сприятливих політичних умов (включаючи всебічну і узгоджену політику, інвестиції та інституційні рамки) для підтримки сімейних фермерських господарств на місцевому, національному та міжнародному рівнях;

підтримку сільської молоді та жінок через надання їм доступу до виробничих активів, природних ресурсів, інформації, освіти, ринків і участі в процесах розробки політики;

зміцнення сімейних фермерських організацій і їхніх можливостей генерувати знання і пов'язувати місцеві (традиційні) знання з новими рішеннями;

поліпшення засобів до існування сімейних фермерських господарств та підвищення їхньої стійкості до численних небезпек, надання їм доступу до основних соціальних і економічних послуг, а також сприяння і просування диверсифікації виробництва з метою зниження ризиків і збільшення економічної віддачі;

покращення стабільності сімейних фермерських господарств для стійких до зміни клімату продовольчих систем і доступу до них, відповідального управління та використання земельних, водних та інших природних ресурсів

Kurkul.com

12 вересня 2017 року ще чотири українські підприємства з виробництва харчових продуктів тваринного походження отримали право експорту на ринок Європейського Союзу. Зокрема, по одному — з виробництва харчових яєць та молока і молокопродуктів, два — риби і рибної продукції.

Відтепер до країн Європейського Союзу мають право експорту 286 українських підприємств, у тому числі 106 виробників харчової продукції, зокрема, виробники м'яса птиці, риби, меду, яєць, молока та молочних продуктів. Також до Євросоюзу можуть експортувати свої товари 180 підприємств-виробників нехарчових продуктів тваринного походження, таких як пухо-перова сировина, шкірсировина, корми для непродуктивних тварин, нехарчові субпродукти, племінний матеріал, інше.

Від початку функціонування Держпродспоживслужби було відкрито та відновлено експорт до таких країн: Європейський Союз (молочні продукти), Китайська Народна Республіка (молочні продукти, яловичина), Ізраїль (корми для домашніх тварин), Об'єднані Арабські Емірати (м'ясо птиці та продукти з нього, яловичина, м'ясо овець та продукти з нього), Королівство Саудівська Аравія (м'ясо птиці та продукти з нього), Єгипет (яловичина), Гонконг (столове яйце), Чорногорія (м'ясо птиці, мед), Сербія (м'ясо птиці), Боснія та Герцеговина (м'ясо птиці), Ліван (м'ясо птиці та продукти з нього), Танзанія (м'ясо птиці та продукти з нього) тощо.

Впродовж ‎2016−2017 років Держпродспоживслужбою було проведено переговори із 22 країнами щодо експорту української продукції тваринного походження на закордонні ринки.

milkua.info за інформацією Держпродспоживслужби

На ринку продовольчої пшениці спостерігалася стабілізація цінової ситуації, враховуючи встановлення сприятливих погодних умов в основних регіонах виробництва зернової.

Таку думку висловили аналітики компанії G.R. Agro.

«Зростання цін є, як правило, відображенням ситуації в перед- і післясвяткові періоди. Зацікавленість імпортерів українською зерновою була невисокою. Переробний сектор повідомляв про недостатню кількість пропозицій продовольчої пшениці, що стимулювало їх до підвищення цін до 6900-8200 грн/т - 2 клас, 6950-8150 грн/т - 3 клас, СРТ-підприємство», - відзначили фахівці.

Аналітики підкреслили, що розвиток цінової ситуації на ринку продовольчої пшениці багато в чому буде залежати від звіту USDA.

Крім того, цінова ситуація на ринку фуражної пшениці розвивалася аналогічно. Недолік пропозицій зернової на внутрішньому ринку, посилення конкуренції з переробним сектором, не давали можливості експортерам суттєво коригувати ціни.

«Переробники за останні два тижні підвищили ціни на фуражну пшеницю в середньому на 100-380 грн /т до 6750-8050 грн/т, з урахуванням вартості доставки на підприємство. За прогнозом тиск на ціни фуражної пшениці буде надавати кількість пропозицій і зовнішні чинники», - пояснили фахівці.

Істотних змін, враховуючи сезонний фактор на ринку фуражного ячменю не спостерігалося. Ціни на фуражний ячмінь переглядали окремі експортні компанії. Ціни переробних підприємств істотних змін не зазнали - 6700-7250 грн / т, з урахуванням вартості доставки на підприємство.

Аналітики підкреслили, що ринок кукурудзи був найбільш активним у плані торгової активності і коригування цін. Експортні компанії за два тижні звітного періоду підвищили гривневі ціни на фуражну кукурудзу в портах в середньому на 250-350 грн/т, валютні - $ 11 т. Переробні підприємства підвищили ціни на кукурудзу в середньому на 150-400 грн/т до 7800-8900 грн/т, СРТ-підприємство.

latifundist.com

Запаси зернових в світі на кінець 2021 року становитимуть на 1,7% нижче рівня відкриття і складуть 808 млн т, що на 3,3 млн т нижче, ніж прогнозувалося місяцем раніше.

За повідомленням прес-служби Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО), в результаті перегляду прогнозу по запасах в сторону зменшення на тлі підвищення рівня споживання співвідношення запасів зернових до їх споживання знизиться з 29,6% в сезоні 2019/20 років до 28,4% в сезоні 2020/21 років, досягнувши мінімальних значень за останні 7 років.

З огляду на очікуване зростання споживання в кормових цілях і скорочення темпів приросту запасів пшениці в Китаї, прогноз за обсягом запасів пшениці в світі в порівнянні з минулим місяцем був знижений на 8 млн тонн до 284 млн т, що все ще на 2,8% вище, ніж на початок сезону.
«При цьому прогноз по запасах фуражних зернових в світі був підвищений на 4,5 млн т порівняно з його березневим значенням до 341 млн т, головним чином у зв'язку з переглядом у бік збільшення даних по запасах кукурудзи в Індії і США», — додали експерти.

Разом з тим запаси фуражних зернових в світі можуть скоротитися на 5,9% порівняно з рівнем початку сезону, в основному через скорочення запасів кукурудзи на 23 млн т, головним чином в Китаї і США.

agravery.com