З 1 січня почали діяти нові стандарти щодо якості молока

09-січ-2019

У матеріалі Agropolit фахівці Асоціації тваринників України (АТУ) пояснюють, що передбачають нові стандарти та якими документами регламентуються, а також — як це вплине на селян і їхню можливість займатися виробництвом продукції тваринництва.

Свого часу саме АТУ стала ініціатором відтермінування заборони прийому молока 2-го сорту, щоб селяни не залишилися без чи не єдиного джерела заробітку.

Що в нормативних актах?

З 1 січня 2019 року набирає чинності ДСТУ 3662:2018 «Молоко-сировина коров’яче. Технічні умови». Новий стандарт містить характеристики та технічні умови для здійснення закупівлі та приймання молока коров’ячого. Таке рішення передбачено у наказі Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» (ДП «УкрНДНЦ») від 27.06.2018 № 188 «Про прийняття та скасування національного нормативного документа; про внесення зміни до наказу від 18 грудня 2017 р. № 420».

Наприклад, у відкритому доступі в мережі Інтернет текст проекту ДСТУ 3662:2018 «Молоко-сировина коров’яче. Технічні умови», який діятиме з 1 січня 2019 року, відсутній. Окремі веб-сайти пропонують на платній основі його переглянути: (перший, другий). Це щодо поінформованості виробників про нові вимоги щодо якості молока.

Водночас, із 1 січня 2019 року буде скасовано національний нормативний документ ДСТУ 3662−97 «Молоко коров’яче незбиране. Вимоги при закупівлі» в частині вимог до молока екстра, вищого та першого ґатунків.

В цілому зазначений стандарт передбачає, що все молоко, залежно від рівня бактеріального забруднення і вмісту соматичних клітин, поділяється на екстра, вищий, перший і другий сорти. В частині ж вимог до молока другого ґатунку національний нормативний документ ДСТУ 3662−97 «Молоко коров’яче незбиране. Вимоги при закупівлі» буде скасований лише з 1 січня 2020 року. Але із цієї дати буде встановлено дворічний перехідний період, протягом якого молоко 2-го ґатунку буде прийматися, але виключно для технічних цілей (корми для тварин, казеїн тощо).

Підсумовуючи вищесказане, зазначимо наступне. З 1 січня 2019 року змінюються вимоги до якості молока екстра, вищого та першого ґатунків! Вимоги ж до молока 2-го ґатунку залишаються незмінними*. Селяни й усі ті, хто виробляє молоко 2-го ґатунку, зможуть спокійно його здавати на підприємства аж до 1 січня 2020 року.

milkua.info

Більше новин
Мораторій на продаж землі знищує тваринництво
05-жовт-2018

На думку власника фермерського господарства «Меринос — Захід» Дмитра Огньова, люди, які виступають за мораторій на продаж землі, роблять усе для того, щоб тваринництво в Україні зникло.

Прокоментував він позов про відміну мораторію на продаж землі, який подала юридична компанія PricewaterhouseCoopers від його імені до Дрогобицького районного суду.

«Займатися тваринництвом на орендованій землі це утопія, у нас довгі гроші, це не рослинництво. Купуючи тварин ми повинні розуміти, що можемо вести розрахунки хоча б на 8−10 років наперед. Оренда не дає такої можливості», — повідомив він.

Дмитро Огньов розповів, що на сьогодні справа перебуває в суді першої інстанції.

«Ми готові до судової тяганини, готові доводити що мораторій на продаж землі — абсолютно незаконний. Ми розуміємо, що зіштовхнемося з бюрократичною машиною. Проте зараз є гостра необхідність вирішити питання регуляції ринку землі, оскільки можливість розпоряджатися приватною власністю (в даному випадку землею) заблокована», — додав він.

kurkul

Детальніше
FAO поліпшила прогноз виробництва зернових в світі в 2017 на 0,1%
06-трав-2017

ФАО оновила свої глобальні прогнози по виробництву зернових на 2017 рік. FAO поліпшила прогноз виробництва зернових в світі в 2017 на 0,1%, хоча і буде нижче на 0,4% рекордного рівня 2016 року.

Про це повідомила прес-служба FAO.

Новий глобальний прогноз по виробництву зернових був переглянутий у бік поліпшення в порівнянні з квітневим прогнозом, так як підвищилися прогнози на урожай кукурудзи в Бразилії в порівнянні з більш ранніми оцінками до 1 054 млн. тонн. Прогнозований світовий обсяг виробництва рису залишався стабільним на рівні в 506 млн. тонн. Прогноз по виробництву пшениці в 740 млн. тонн також залишився незмінним, оскільки очікуване зниження виробництва в Австралії, Канаді, Російській Федерації та Сполучених Штатах буде компенсовано зростанням виробництва в Європейському союзі, Індії і Марокко.

Що стосується споживання в 2017-2018 рр., то, очікується, що рясний урожай кукурудзи та іншого фуражного зерна буде сприяти більш активному їх використанню в якості кормів для тварин в Китаї і Південній Америці, тоді як споживання рису, як очікується, виросте на 1 , 2% в результаті збільшення частки його споживання в раціоні харчування.

За прогнозами, глобальні запаси на кінець сезонів в 2018 році майже зрівняються з рівнем на момент відкриття сезонів, хоча їх склад дещо зміниться. Запаси пшениці збільшаться на 3,3%, досягнувши нової рекордної позначки в 247,6 млн. тонн, головним чином, за рахунок Китаю, який, з іншого боку, скоротить накопичені запаси фуражного зерна майже на 20,5 млн. тонн.

За прогнозами, міжнародна торгівля пшеницею і фуражним зерном буде скорочуватися в натуральному вираженні, тоді як товарообіг рису збільшиться, чому сприятиме високий попит на Близькому Сході і в Африці.

Детальніше
У Росії почали масовий відстріл диких свиней через АЧС
16-вер-2020

Управління Россільгоспнагляду у Хабаровському краю, Єврейській автономної і Магаданській областях повідомило про збільшення норм відстрілу диких кабанів удвічі. Представники влади пішли на такий крок через прискорення поширення африканської чуми свиней у країні. Так, за тиждень (з 5 по 11 вересня) в Росії повідомили про 16 нових спалахів АЧС.

За даними наглядового відомства, заходи з посилення відстрілу дозволять знизити щільність популяції дикого кабана на території Єврейської автономної області до 0,25 особини та тисячу гектарів.

«Для контролю ситуації з АЧС серед диких кабанів в мисливських угіддях і на охоронних природних територіях Россільгоспнагляду повідомляє про посилення заходів з моніторингу та контролю ситуації на території області. Постановою губернатора ЄАО збільшена дозволена норма відстрілу кабана в мисливських угіддях з 30 до 60%», — йдеться у повідомленні місцевої влади.

У серпні осередки африканської чуми свиней були зафіксовані в Хабаровському краї, Примор’ї, Амурській і Єврейській автономній областях Росії. З метою припинення поширення АЧС вживається ряд заходів, зокрема, знищується поголів’я свиней в особистих селянських господарствах та встановлено додаткові ветеринарно-санітарні пости уздовж федеральних доріг.

meat-inform.com

Детальніше
Виправити ситуацію із експортом української агропродукції може лише розблокування морпортів
07-квіт-2022

Виправити ситуацію із експортом української агропродукції може лише зняття блокади з морпортів. Без цього аграрії не зможуть отримати дохід, розрахуватись із попередніми позиками та будуть змушені призупинити діяльність.

Про це заявив Михайло Соколов, заступник голови Всеукраїнської Аграрної Ради (ВАР), передає ubr.ua.

«Війна навряд чи викличе в Україні проблеми із продовольчим забезпеченням, але вона вже зараз призвела до протилежного лиха — утруднення експорту сільгоспсировини. Як виявилося, морським портам, які рф почала блокувати ще до активних бойових дій, немає альтернативи щодо вивезення зерна на міжнародні ринки. У результаті морська блокада може викликати глобальну кризу у всій сільськогосподарській галузі України, яка є ключовою для її економіки. Через відсутність продажу старого врожаю у аграріїв не вистачить коштів для збирання нового та подальшої діяльності», — йдеться в повідомленні.

Зауважимо, що через морські порти раніше проходило 98% усіх українських постачань зерна за кордон. Перенаправити цей обсяг на інші напрямки — залізничний та автотранспортний — неможливо. Згідно з заявою «Укрзалізниці», її експортні потужності становлять 20 тис. тонн на день. Навіть якщо вони їх подвоїть, у річному вираженні це буде близько 12−15 млн т. Водночас звичайні обсяги експорту агропродукції з України — 50−60 млн т.

«Подвоїти добові обсяги не вдасться. За оцінками ВАР, гранично експорт залізницею може становити 700 тис. т на місяць. У кращому разі його можна буде збільшити на мільйон тонн за рахунок річкових перевезень Дунаєм до Європи, відкриття яких зараз обговорюється. Але навіть разом із Дунайським напрямком, який якщо і буде відкрито, то не найближчими днями, Україна зможе вивезти 20,4 млн т зерна на рік», — коментує Михайло Соколов.

Водночас один лише невивезений до початку війни врожай кукурудзи, за оцінками Української зернової асоціації, сягає 14−15 млн т (загалом до експорту планувалося 32 млн т кукурудзи при загальних зборах у 38 млн т). До них слід додати до 8 млн т пшениці — за 2021 рік Україна зібрала 33 млн т цієї культури, з яких вивезла 18 млн т. Споживання внутрішнього ринку зазвичай становить близько 7 млн т пшениці.

«Сумарно ж наявні в Україні надлишки врожаю, які можна було б експортувати без збитків для внутрішнього ринку, але неможливо через закриті порти, досягають близько 34 млн т. За розрахунками влади, для реалізації посівної кампанії необхідно 50 млрд грн. Цієї суми достатньою для фінансування посівної кампанії, але з видачею кредитів на практиці поки що виникають складнощі — залучені до програми банки, виявилися ментально не готові до війни і продовжили узгоджувати позики щодо шаблонів мирного часу», — наголошує заступник голови ВАР.

З одного боку, процедура оформлення кредиту залишається тривалою та забюрократизованою. З іншого боку, ті аграрії, які працюють у регіонах, де проходять активні бойові дії — Чернігівській, Київській, Харківській областях, на півдні України, взагалі стикалися з категоричною відмовою у видачі позик лише на підставі знаходження у зазначених регіонах.

«Виділених державою грошей достатньо, але на практиці до аграріїв вони оперативно не доходять, а посівна кампанія має ось-ось початися. Ми зараз порушили у Мінагрополітики питання, щоб хоча б держбанки таку політику змінили», — повідомив Соколов.

Крім того, якщо порти будуть і надалі блоковані, не можливо буде вивезти весь попередній урожай до збирання цьогорічного. Це буде дуже велика проблема.

«Українські потужності для одночасного зберігання зерна сягають лише 50 млн т. Сума ж неекспортованого старого врожаю (34 млн т) і запланованих обсягів нового (як мінімум 70 млн т) може вдвічі перевищити цей рівень. Дещо збільшити потужності для зберігання зерна можна за рахунок альтернативних елеваторам технологій, так званих „зернових рукавах“ з поліетилену, проте кардинально виправити ситуацію може лише зняття блокади з морпортів. Без цього аграрії не зможуть отримати дохід, розрахуватись із попередніми позиками та будуть змушені призупинити діяльність», — підсумував Михайло Соколов.

milkua.info

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок