Ринок живця: котирування стабільні

21-черв-2018

Ринок живця зберігає відносну сталість цін і в другій половині червня. Так, за результатами моніторингу закупівельних цін на м'ясних свиней забійних кондицій, який проводить аналітичний відділ Асоціації «Свинарі України», середньоринкова позначка практично не змінилася у порівнянні з попереднім тижнем.

Так, цього тижневі котирування на товарних свиней у більшості випадків повторюють позначки початку другої декади червня. Епізодичні коливання цін не перевищують 0,25-1 грн/кг, тож більшість поголів’я за підсумками торгів попередньої п’ятниці «розписали» по 44,5-46 грн/кг.

Виробники свинини відзначають вплив спекотних погодних умов на показники приростів живої ваги свиней, що безпосередньо негативно впливає на обсяги наявної пропозиції свинини. Проте оператори вважають, що відчутнішим тиск сезонних чинників буде з кінця місяця та перших чисел липня.

Більшість представників м’ясопереробної галузі очікують пониження діапазону закупівельних цін до 44-45 грн/кг. З іншого боку, трохи менше чверті заготівельників вважають, що мінімальний поріг цін наступного тижня може опуститися до 43,5 грн/кг. Тим не менш, оператори зазначають, що навіть така цінова позначка перевищує бар’єрні 43  грн/кг живою вагою — ціну входу імпортної сировини на внутрішній ринок. Тож вони не відкидають можливості подальшого притоку м’яса свиней з-за кордону і в кінці місяця.

Динаміка закупівельних цін на живець свиней І-ї категорії потижнево, 2018 р.

 

Джерело: Аналітичний відділ АСУ

Асоціація «Свинарі України» — неприбуткова, добровільна організація. Дата створення —14 липня 2011-го. Наразі АСУ об’єднує 38 господарств, які забезпечують 41% промислового виробництва свинини в Україні. Основною ціллю Асоціації є захист прав та інтересів підприємств у галузі свинарства, досягнення світових стандартів виробництва продукції завдяки впровадженню сучасних технологій.

pigua.info

Більше новин
Заразний вузликовий дерматит повернувся в Ізраїль
07-черв-2019

03 червня Ізраїль вперше від вересня 2013-го року повідомив Міжнародне епізоотичне бюро (МЕБ) про новий спалах заразного вузликового дерматиту ВРХ (ЗВД). Відтак, усім виробникам молока світу треба бути пильними.

Спалах трапився на молочнотоварній фермі потужністю 1300 голів ВРХ (із них 700 дійних корів та 600 теличок) поблизу кордону із Сирією. Згідно повідомлення, хворобу зафіксували у двох тварин: «Двом тваринам з чіткою клінікою захворювання було 18 та 8 місяців. Ця ферма знаходиться за 4 км від кордону із сусідньою державою. Найімовірніше, зараження відбулося через комах,» — зазначено у повідомлені.

Діагноз підтвередили лабораторним методом ПЦР. Нині в регіоні ввели обмеження руху тварин, вакцинували поголів'я та знищили тварин із клінічними ознаками. Зазначимо, що в Ізраїлі лікування тварин з клінічними ознаками ЗВД заборонено.

Нагадуємо, що ФАО розроблено детальний та якісно ілюстрований Практичний посібник для ветеринарних лікарів «Заразний вузликовий дерматит», який можна переглянути і завантажити українською мовою за посиланням http://www.fao.org/3/i7330uk/I7330UK.pdf

Крім того, командою ФАО підготовлено відео про ЗВД https://youtu.be/7jp4olrs5Ng

Вивчайте і діліться із друзями, адже поінформований — значить озброєний!

Довідка:

Заразний вузликовий дерматит (ЗВД) — нова транскордонна хвороба, яка поширюється по всій території Близького Сходу, Туреччини, Балканського півострова, Кавказу та Східної Європи. Проникнення вірусу ЗВД в інтактні стада викликає значні економічні втрати в зв'язку з відмінком ВРХ, зниженням рівня продуктивності худоби, витратами на програми вакцинації і наслідками для торгівлі.

Ефективного лікування проти ЗВД не існує, єдина профілактика — вакцинація. Однак слід пам'ятати, що вакцинація в Україні суворо заборонена до виявлення перших інфікованих тварин і відповідного рішення Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при Кабінеті Міністрів України.

Для максимальної підготовки всіх учасників галузі тих країн, які зараз знаходяться під високим ризиком проникнення ЗВД, Продовольча організація ООН (ФАО) реалізує проект технічної допомоги «Посилення регіональної готовності, запобігання і протидії заразне вузликового дерматиту в Білорусі, Молдові та Україні (TCP/RER/3605), який триватиме з 15.10.2018 по 30.06.2019 року.

milkua.info

Детальніше
Мінагрополітики заявило про переорієнтацію агробізнесу в умовах війни
12-вер-2022

Аграрії обирають олійні культури як альтернативу зерновим. Адже поки що не зрозуміло, як діятиме надалі "зернова угода".

Український агробізнес переорієнтується в умовах війни з Росією і дедалі більше робить ставку на олійні культури. Про це сказав перший заступник міністра аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький, повідомило напередодні DW.

За словами чиновника, аграрії обирають олійні культури як альтернативу зерновим. Адже поки що не зрозуміло, як діятиме надалі "зернова угода", укладена в липні за посередництва ООН та Туреччини. Тому фермери все більше сіють ріпак, соняшник та сою.

"Цього року можна було б посіяти мільйон гектарів ріпаку. Площа, яка, незважаючи на окупацію частини країни, приблизно, відповідатиме торішній. Ріпак вже посіяний на 70% площі, це свідчить про те, що фермери загалом сіють олійні культури", – наголосив Висоцький.

Він нагадав, що між Україною та Польщею було підписано меморандум щодо будівництва трубопроводу, який транспортуватиме олію з України до Польщі. Він має запрацювати вже наступного року.

"Труба на експорт олії буде затребувана і після війни, оскільки Україна є і залишиться світовим лідером з експорту олії. Це довгостроковий проект, який змінить ринок. Ідея полягає в експорті олії з польських портів до третіх країн. Планова потужність – до 2 млн тонн олії на рік", - додав перший заступник міністра.

Станом на 9 вересня в Україні було зібрано 392 тис. тонн соняшникового насіння при врожайності 15,6 ц/га з 251,4 тис. га (5% посівних площ).

korrespondent

Детальніше
Мінекономіки: Україна має намір експортувати понад 60 млн т зерна
19-лист-2021

Україна у 2021/22 МР має намір експортувати понад 60 млн тонн зерна. Серйозним викликом в цьому питанні є забезпечення пропускної здатності морських портів.

Таку думку висловив заступник міністра економіки України — Торговий представник України Тарас Качка в рамках заходів Глобальної зернової конференції — 2021 у Женеві (Швейцарія), говориться у повідомленні Мінекономіки.

«Ще 10 років тому питання пропускної здатності українських морпортів викликало жваві дискусії, однак, останні п'ять років їх потужність збільшилася — з 49,3 млн т у 2016 р. до 81,5 млн тонн у 2021 р. Сектор морських перевезень діє без затримок, в той час як ми спостерігаємо волатильність цін на залізничні перевезення. В цьому контексті стратегія українського уряду направлена на розвиток інфраструктури, щоб зацікавити інвесторів цією галуззю», — зазначив Тарас Качка.

Він додав, що зростання світового попиту на тлі послаблення карантинних обмежень підняло ставки на вантажні перевезення до багаторічних максимумів і збільшило доходи галузі. Це створює можливості для додаткових інвестицій у новітні технології, цифровізацію, автоматизацію тощо. Впровадження нових технологій сприятиме стійкості ланцюгів постачання і логістики, підвищенню прозорості та доступності даних, оптимізації витрат на експлуатацію та обслуговування, відповідності вимогам з декарбонізації.

Тарас Качка також зазначив, що в контексті ефективного використання нових можливостей Україна здійснює низку заходів в рамках угоди з СОТ про спрощення процедур торгівлі. Йдеться про запровадження механізму «Єдиного вікна» для міжнародної торгівлі, інституту АЕО — Авторизованого економічного оператору, режиму спільного транзиту.

«Завершення процесу імплементації угоди забезпечить спрощення ведення зовнішньоекономічної діяльності, шляхом переведення взаємодії бізнесу з митними та контролюючими органами в новий формат. Це дозволить забезпечити входження України до переліку топ країн з найбільш безпечними та комфортними умовами ведення бізнесу», — зазначають у міністерстві. 

Детальніше
Необхідно змінювати підходи до гарантів продовольчої безпеки в світі — Тарас Висоцький
22-квіт-2022

Перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький в ефірі національного марафону UAразом розповів, скільки гектарів с/г господарських земель уже посіяно, яка ситуація з експортом вітчизняної аграрної продукції, чи є дисбаланс у валютних надходженнях в країну та чи вистачить українцям збіжжя.

Про посівну

Станом на зараз посіяно понад 2,5 млн га, що становить близько 20% від прогнозу на цю посівну.

На сьогодні на частині територій, які були визволені з-під окупації, є необхідність розмінувати поля: це Чернігівщина, Сумщина, частина Харківщини та Київщини. І навіть у цих регіонах Мінагрополітики розраховує, що як мінімум на 60−70% вдасться виконати вчасно всі весняно-польові роботи.

Найскладніша ситуація — в тимчасово окупованих областях і там, де тривають активні бойові дії: це Луганська, Донецька, Запорізька та Херсонська області. Там наразі прогноз менш позитивний — посів там може відбутися за песимістичного сценарію лише на 30−40%.

На решті територій України посівна йде за планом.

У більшості випадків аграрії завчасно закупили матеріальні ресурси. І там, де немає бойових дій або немає мінувань, аграрії активно виходять у поля і продовжують посівну кампанію.

Мінагрополітики двічі на тиждень збирає прогнозовані плани, факт посіву та звіряє всі дані, моніторячи ситуацію в режимі реального часу. Рекомендації, які дало міністерство щодо збільшення площ продовольчих культур, наприклад гречки, проса, аграрії втілюють у життя. «Наразі побудовано ефективний діалог — сподіваємось, що так буде й надалі», — зазначив Тарас Висоцький.

Про експорт продовольства

Основна проблема на сьогодні полягає в тому, що 90% експорту відбувалося через порти Одеси та Миколаєва, які від початку війни й до сьогодні заблоковані.

Тому зараз триває робота з переорієнтації експорту через залізничні й автомаршрути за допомогою наших сусідів — Румунію, Угорщину, Словаччину, Польщу.

«І все-таки в цих обмежених можливостях ми робимо максимум, щоб і надалі робити значний внесок у забезпечення світової продовольчої безпеки та постачання продукції через нові маршрути тим країнам, які страждають від голоду, і які критично їх потребують», — підкреслив Тарас Висоцький.

Він нагадав, що до війни 1/3 експорту йшла в країни ЄС, і цей ринок залишиться актуальним і надалі, адже в нас є безпосередньо наземні кордони. Інші 2/3 спрямовувалися в країни Близького Сходу, Північної Африки та Південно-Східної Азії, куди наше збіжжя йшло в основному через Чорне море і Босфор. «Проблема в тому, що населення цих регіонів до війни мало всього 2−3-місячний запас продовольства. Тому за місяць там уже може бути дуже критична ситуація на грані голоду», — наголосив перший заступник Міністра.

Тож, за його словами, теперішня воєнна ситуація показала наявність величезних дисбалансів. Оскільки у нас як в експортера є великі залишки, а в інших країнах не буде, що їсти.

«Необхідно змінювати підходи до гарантів продовольчої безпеки в світі, і Мінагрополітики над цим працює», — розповів Тарас Висоцький.

Він також зазначив, що наразі експорт продукції превалює над імпортом — так було і в березні, у квітні спостерігається аналогічна динаміка. «Тож наразі навіть обмеженими логістичними маршрутами критичного тиску з точки зору відтоку валюти через дисбаланс експорту та імпорту немає. Але, звісно, основний план — максимально швидко наростити можливості експорту збіжжя, яке непотрібне для внутрішнього споживання, щоб ця валютна виручка надходила в економіку України», — акцентував перший заступник Міністра.

Про забезпечення внутрішнього ринку споживання

Одразу після початку війни було запроваджено ліцензування — контроль експорту. Базові продукти — продовольчу пшеницю, гречку, овес, цукор, яйця, м'ясо птиці - можна експортувати тільки після отримання погодження від уряду, Мінекономіки.

«Тому ми чітко стежимо за балансом, бачимо, скільки нам потрібно для внутрішнього споживання, плюс від 3 до 6 місячний резерв, залежно від типу продукції. І тільки якщо є продукція понад цей баланс, тоді видаємо цю ліцензію. Це регулювання діятиме як мінімум до кінця війни і певний період після її завершення, до стабілізації ринків», — запевнив Тарас Висоцький.

Він також додав, що великі заявки на ліцензію уряд відхиляє, щоб не створювати монополію та підтримати максимальну кількість с/г товаровиробників, і щоб була максимальна конкуренція.

minagro.gov.ua

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок