Ринок живця: позитивні коливання

Дотація за утримання корів надаватиметься двічі на рік на безповоротній основі суб’єктам господарювання (юридичним особам) за кожну наявну на 1 січня та 1 липня поточного року корову в розмірі 1,5 тис грн на одну голову, двома рівними частинами по 750 грн за півріччя.

Це передбачено порядком розподілу 6,3 млрд грн для агросектору, який уряд планує оприлюднити найближчим часом.

Крім того, передбачена дотація на молодняк ВРХ, який на момент подання вперше відповідних документів досяг певного віку, у розмірі:

300 грн за голову — за молодняк віком від 1 до 5 місяців
1000 грн за голову — за молодняк віком від 5 до 9 місяців
2500 грн за голову — за молодняк віком від 9 до 12 місяців

У подальшому бюджетна дотація за молодняк, що народився в господарствах фізичних осіб, виплачується за збереження молодняка в розмірі:

700 грн за наступні 4 місяці утримання молодняка віком від 5 до 9 місяців
1500 грн за наступні 4 місяці утримання молодняка віком від 9 до 12 місяців

minagro

Відповідно до зобов’язань в рамках Угоди про асоціацію з ЄС Україна повинна гармонізувати своє законодавство з положеннями Регламенту (ЄС) № 853/2004 щодо спеціальних правил для гігієни харчових продуктів, у тому числі сирого молока.

У зв’язку з цим, з 1 січня 2019 року в країні набув чинності новий стандарт якості молока ДСТУ 3662:2018 «Молоко — сировина коров’яче. Технічні умови». Згідно з ним усе молоко — залежно від рівня бактеріального забруднення і вмісту соматичних клітин — поділяється на екстра, вищий, перший і другий ґатунки, нагадала провідний науковий співробітник відділу економіки аграрного виробництва та міжнародної інтеграції Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Ольга Козак, інформуючи про результати нещодавно оприлюдненого дослідження «Прогноз виробництва молока в Україні до 2030 року: методика і розрахунки».

За її словами, особливістю нового стандарту є те, що молоко другого ґатунку можна буде здавати на переробні підприємства лише до 1 січня 2020 року, після чого цей ґатунок буде скасовано.

Від цієї дати надається два роки перехідного періоду, упродовж якого молоко другого ґатунку буде прийматися на технічні цілі - корми для тварин, казеїн, молочна кислота тощо.

Це нововведення, вважає Ольга Козак, стане основним фактором для прискорення подальших трансформацій розвитку молочної галузі в Україні.

Суть питання зводиться до того, що нині на переробку надходить близько 30% - 1153,5 тис. т — молока другого ґатунку та неґатункового. З них левова частка — 950,7 тис. т, тобто 82,4% - від господарств населення. Отже, понад 1 млн т молока повинно стати якіснішим за другий ґатунок.

З огляду на це, за прогнозними оцінками науковців Інституту аграрної економіки, у молочній галузі України можливі різні сценарії розвитку подій. Вони залежатимуть від багатьох чинників та мотиваційних моделей різних учасників ланцюжка, зазначила експерт.

Особлива роль у цьому процесі відводиться сільськогосподарським підприємствам, наголосила Ольга Козак. Саме вони, задіявши наявний потенціал, можуть у короткі строки наростити виробництво високоякісної молочної сировини та покрити дефіцит молока, що виникне у молочній промисловості.

Це призведе до посилення процесів спеціалізації та концентрації, які вже тривалий період відзначаються у молочній галузі як України, так і більшості країн світу.

Кількість сільськогосподарських підприємств, які вироблятимуть молоко, скоротиться до 2030 року на 40%, а середній розмір утримуваного поголів'я в розрахунку на господарство збільшиться до 350 корів. При цьому основними виробниками та постачальниками якісного молока будуть великотоварні ферми з поголів'ям від 500 корів і більше, спрогнозувала Ольга Козак.

Щодо господарств населення, то ймовірніше, тенденція до скорочення їх кількості, яка триває уже понад 10 років, може посилитися, застерегла експерт. Значна частина одноосібників, які утримують корову та виробляють молоко нині, функціонуватиме поза переробними підприємствами, адже перейти в домашніх умовах від другого ґатунку хоча б до першого — надскладне завдання, що потребує значних капіталовкладень.

В цілому ж поліпшення якості молочної сировини матиме позитивний ефект з точки зору продовольчої безпеки та поліпшення якості харчування українського населення, підсумувала Ольга Козак.

iae.org.ua

Урожай ріпаку в Великобританії, як і, ймовірно, в континентальній Європі, може опинитися під загрозою в найближчі роки через погіршення роботи у даній культурі гену під назвою Rlm7, який відповідає за її стійкість до впливу патогену Leptosphaeria maculans, що провокує виникнення раку стовбура.

Той факт, що зазначений ген з не зовсім зрозумілих причин починає функціонувати все гірше, був недавно підтверджений британськими фахівцями в серії досліджень.

Ріпак є третьою найбільш поширеною кормової культурою в Великобританії. У минулому році його було зібрано в кількості 2,2 млн тонн.

Підраховано, що посилення цієї проблеми може коштувати виробникам комбікормів близько 5 млн фунтів стерлінгів щорічно. Ця сума складається з цілого ряду факторів, основними з яких стане зростання цін на сировину для виробництва комбікормів.

За матеріалами All About Feed

Владислава Магалецька подала заяву на звільнення за власним бажанням з посади голови Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (ДПСС).

Про це вона повідомила на своїй сторінці у Facebook.

«Причина — наполегливі рекомендації лікарів по стану здоров’я в найближчі декілька місяців. Робота на посаді голови ДПСС потребує постійного включення в режимі 24/7/365 і повної самовіддачі. Працювати в такому режимі в найближчий час я просто фізично не зможу», — пояснила вона. 

Магалецька зазначила, що вважає неправильним брати довгий лікарняний і залишати величезну структуру у підвішеному стані фактично без керівництва.

Вона подякувала за плідну співпрацю колегам-посадовцям, команді та партнерам.