Ринок живця: курс на здороження

Собівартість виробництва свинини в Україні є однією з найвищих у світі, в той час, як виробництва м’яса птиці одна з найнижчих — €0,65/ кг без ПДВ. Про це повідомив генеральний директор ТОВ «Центр підвищення ефективності в тваринництві» Микола Бабенко.

Собівартість виробництва свинини становить 37-41 грн/кг.  В той час, яка вона мала б бути на рівні 25 грн/кг.

В 2018 р. середня ціна 46 грн/кг на живих свиней врятувала свинарів від збитків. У 2019 р. ціни знизилися до 40 гр/кг живої маси. Імпорт свинини в Україну виріс в 5 разів за рік.

За високу собівартість свинини платять кінцеві покупці свинини.

На думку Миколи Бабенка, існує три варіанти розвитку подій на ринку свинарства України у 2019 р.:

• ціни на живих свиней виростуть. Як наслідок, свинина на прилавках подорожчає, її споживання встановить новий антирекорд в 2019 р.;
• свинарі в 2019 р. почнуть контролювати собівартість вирощування свиней не по закінченню року, а протягом року. Будуть впроваджувати заходи по зниженню собівартості.

 Як наслідок, свинина залишиться на рівні цін, як є, а то і подешевшає. Виробники свинини почнуть заробляти не за рахунок високих цін в магазинах, а за рахунок низької собівартості, як заробляють їх колеги з країн ЄС, США, Канади, Бразилії.

Масове скорочення поголів’я свиней і заміна свинини української польською, бразильською, датською та/або на українську курятину.

Аби виробництво свинини принесло прибутки у 2019 р., необхідно провести аудит і пошук причин високої собівартості, автоматизувати облік та контроль собівартості та усунути перевитрати кормів, ліків, технологій (якщо такі існують).

kurkul.com

Кабінет Міністрів України наступного року розраховує зібрати врожай на підконтрольних територіях у розмірі 70-75% показників 2022 року, попри негативні чинники в агросекторі країни, спричинені російською воєнною агресією.

Зібрати врожай Україні також допоможе підтримка міжнародних партнерів, повідомив прем'єр-міністр Денис Шмигаль в інтерв'ю агентству «Інтерфакс-Україна».

«Цього року було посіяно озимих зернових на 4,8 млн га на підконтрольних територіях. Це приблизно на 40% менше порівняно з минулим роком. Ми розраховуємо, що ярих культур весною засіють більше, щоб компенсувати. Але очевидно, що велика мінна засміченість полів, фактор невизначеності та постійні атаки ворога вплинуть на кількісні показники нашого врожаю наступного року. Це проблематика, яку доведеться вирішувати», — розповів прем'єр.

Він наголосив, що уряд країни працює над залученням міжнародної підтримки, що має позитивно вплинути на валовий збір урожаю наступного року. Так, сільськогосподарська організація ООН (ФАО) вже погодилася надати країні насіннєвий матеріал, який дасть змогу збільшити загальні площі посівів ярих культур у 2023 році на 30%. Для порівняння, Україна під час посівної-2022 засіяла основними сільгоспкультурами 14,16 млн га земель, або 83,7% показників 2021 року в 16,92 млн га.

Крім того, у 2022 році агровиробники України отримали портфельні гарантії за кредитами майже на 24 млрд грн, а за програмою «5-7-9» надано 81,2 млрд грн кредитних коштів.

«Підтримуватимемо агросектор і надалі, але ресурс у нас обмежений. Тому ведемо переговори про підтримку від ЄС, США, ФАО. З багатьма таких домовленостей уже досягнуто, зокрема з Єврокомісією, USAID, вони готові фінансувати і грантові програми для підтримки агровиробників, і кредитні програми», — зазначив прем'єр-міністр.

Шмигаль також наголосив на важливості продовження Стамбульських зернових угод, оскільки морський експорт сільгосппродукції дає змогу виживати українським фермерам та аграріям. Окрім того, постачання продукції АПК з України гарантує стабільність геополітичної ситуації в Африці та на Близькому Сході, оскільки українське зерно для багатьох країн є ключовим чинником недопущення голоду.

Європейський Союз провадить політику більш пильного відношення до використання пестицидів, харчових добавок, добрив. Україна має не відставати від ЄС у цьому питанні.

Про це повідомила Владислава Магалецька, голова Держпродспоживслужби, передає liga.net.

«У світі змінюється філософія економічного розвитку, яка тепер тісно пов’язана із екологічністю. Що вчора було звичним, сьогодні змінюється до невпізнанності. Це тому, що відбувається новий технологічний стрибок. Зміни, в тому числі, включають в себе відмову від багатьох звичних хімічних сполук й переходу до здорового харчування», — розповідає очільниця служби.

Наразі Держпродспоживслужба активно проводить роботу по введенню європейських норм в секторі якості води, використання пестицидів, харчових добавок, наведення порядку з БАДами та іншими речовинами на ринку України. Цього року Україна зробила два дуже важливих кроки в питаннях створення нових стандартів здорового життя за європейськими нормами, зокрема:

Перший — це нові стандарти щодо вмісту у продуктах хімікату хлорпірифосу.

Другий — обмеження вмісту фосфатів у мийних засобах.

«Ці два рішення позитивно впливатимуть як на ситуацію із якістю води, так і на здоров’я українців загалом. Очевидно, що цей тренд продовжиться і в 2022 році. На черзі встановлення нових стандартів якості води, формування переліку пестицидів та харчових добавок виключно за принципом відповідності європейським нормам, приведення інших нормативів до стандартів Євросоюзу», — підсумувала Магалецька.

Український молочний індекс (УМІ), який показує умовну прибутковість виробництва молока професійними господарствами, за підсумками 2018 р зменшився на 14,1%.

Про це повідомив економіст інвестиційного центру продовольчої сільськогосподарської організації FAO Андрій Ярмак на своїй сторінці в Facebook.

«На 14,1% біднішими стали ті професійні виробники молока України, які не змогли підвищити ефективність виробництва. У даній оцінці враховані тільки втрати від зміни цін на корми і зниження ціни на молоко — саме ці два чинники ми використовуємо для підрахунку Український молочного індексу», — написав він.

Ярмак зазначив, що УМІ в 2018 р був вище на 13,7% ніж у 2016 році і на цілих 23,3% вище, ніж в 2015 році, але то були дійсно важкі роки, коли Україна втратила практично єдиний ринок збуту, та ще й світові ціни на молоко впали до рекордно низьких рівнів

«Основна причина — це подорожчання концентрованих кормів на 21,6% по відношенню до 2017 року. Другий фактор — зовнішній — світові ціни на молочні продукти були в середньому на 5% нижче, ніж в 2017 р — сир подешевшав на 6%, молочний жир — на 8%, а білок — на 4%», — сказав він.

Ярмак прогнозує, що в 2019 році збільшиться число переробників — заработате перший кооперативний завод, в 2020 — таких буде вже два. Мова йде не про мале підприємство, а про гравця національного масштабу.

milkua.info